Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Маріо Бонетті (італ. Mario Bonetti, 3 березня 1888, Ареццо - 19 лютого 1961, Генуя) - італійський адмірал, учасник Першої та Другої світових воєн.
| Маріо Бонетті | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Народження | 3 березня 1888[1] Ареццо, Тоскана, Італія | |||||||||
| Смерть | 16 лютого 1961[1] (72 роки) Генуя, Італія | |||||||||
| Країна |  Італія Королівство Італія | |||||||||
| Звання | контрадмірал[d] | |||||||||
| Війни / битви | Італійсько-турецька війна Перша світова війна Друга світова війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
Маріо Бонетті народився 3 березня 1888 року в Ареццо. У 1906 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у 1909 році у званні гардемарина. Ніс службу на борту крейсерів «Піза» та «Сан-Марко». Під час італійсько-турецької війни командував ротою морської піхоти, яка брала участь в десантних операціях біля Дерни та Тобрука. За участь у війні був нагороджений Хрестом «За військову доблесть».
Перша світова війна
Під час Першої світової війни у званні лейтенанта протягом 21 місяця ніс службу на борту підводних човнів і , потім командував підводним човном . Потім був помічником капітана есмінця «Ардіто». За участь у війні був нагороджений Срібною медаллю «За військову доблесть».
Міжвоєнний період
Протягом 1920-1926 років Маріо Бонетті, у званні капітана III рангу, командував гідрографічним судном «Амміральйо Маньягі», здійснивши на ньому низку гідрографічних місій. Пізніше командував підводним човном . У 1923 році здобув диплом зі спеціалізації у галузі мореплавства та гідрографії. У 1927 році отримав звання капітана II рангу, і був призначений командувачем крейсера «Куарто». Пізніше командував підводними човнами та .
Протягом трьох років був керівником Інституту гідрографії, потім, після отримання звання капітана I рангу, повернувся до командування гідрографічним судном «Амміральйо Маньягі». Керував групою гідрографічних суден, які протягом 1934-1938 років здійснили низку гідрографічних місій в Червоному морі.
Друга світова війна
У листопаді 1940 року Маріо Бонетті отримав звання контрадмірала, і на початку наступного року був призначений командувачем Верховного військово-морського командування Італії у Східній Африці (італ. Comando Superiore Navale Africa Orientale Italiana) в Еритреї із базуванням в Массауа.
Навесні 1941 року після поразки італійців у битві при Керені стало зрозуміло, що падіння Італійської Східної Африки неминуче. Перед Маріо Бонетті постало завдання спланувати перебазування кораблів та підводних човнів, здатних до океанських переходів, у дружні порти Франції та Японії, а також знищення всіх інших суден, щоб уникнути їх потрапляння у руки союзників. У березні 1941 року підводні човни «Перла», «Галілео Ферраріс», «Аркімеде» та вирушили в Бордо, де була військово-морська база підводних човнів Королівського флоту Італії BETASOM, а колоніальний шлюп «Еритрея», пароплав «Гімалая» та допоміжні крейсери «Рамб I» і «Рамб II» вирушили до Японії.
Решта суден не мали технічної можливості здійснити такі дальні походи. Тому 31 березня есмінці «Тігре», «Леоне» та «Пантера» здійснили невдалу атаку на Суец, під час якої «Леоне» налетів на не позначену на карті скалу та отримав серйозні пошкодження. 1 квітня «Тігре» та «Пантера» змушені були потопити його. Увечері 1 квітня п'ять есмінців («Надзаріо Сауро», «Даніеле Манін», «Чезаре Баттісті», «Тігре» та «Пантера») вирушили в свій останній похід на Порт-Судан. Під час атаки «Даніеле Манін» і «Надзаріо Сауро» загинули в бою, а «Тігре», «Пантера» та «Чезаре Баттісті» дістались до аравійського узбережжя, де були затоплені екіпажами.
В період з 1 по 8 квітня Маріо Бонетті організував самозатоплення кораблів, які не могли покинути порт. Були затоплені дев'ять італійських та п'ять німецьких торгових кораблів, есмінці та , мінний загороджувач «Остія» та низка іншим менших кораблів.
Гарнізон Массауа, яким командував Маріо Бонетті, становив 10 000 солдатів. Після поразки у битві при Керені це був останній опорний пункт італійців в Еритреї. Британські війська підійшли до міста 5 квітня. Британський командувач генерал Льюїс Хіт (англ. Lewis Heath) висунув Бонетті ультиматум із вимогою здати місто та не блокувати порт затопленням кораблів. У противному випадку він погрожував кинути італійське цивільне населення в Східній Африці напризволяще. Бонетті двічі відкинув ультиматум. 8 квітня 7-а та 10-та індійські бригади розпочали штурм міста за підтримки 4-го Королівського танкового полку, військ Вільної Франції та Королівських ВПС, які бомбардували позиції італійської артилерії. Атака 7-ї індійської бригади була відбита, але 10-й бригаді та танкам вдалося пробити оборону на західній стороні фортеці, тоді як сили голлістів прорвалися в південно-західному секторі. У другій половині дня 8 квітня Бонетті капітулював, кинувши якомога більше матеріалів у води порту.
За оборону Массауа Маріо Бонетті був нагороджений Військовим орденом Італії та Орденом Заслуг німецького орла. Він був поміщений у табір для військовополонених в Індії, де перебував до 1945 року.
Післявоєнний період
Після закінчення війни Маріо Бонетті повернувся на батьківщину.Він отримав звання дивізійного адмірала і був призначений командувачем Військово-морської академії. У жовті 1947 року був переведений в запас у зв'язку з досягненням граничного віку служби. У 1956 році отримав звання і вийшов у відставку.
Помер у Генуї 19 лютого 1961 року.
Нагороди
Італійські
![image]()
Срібна медаль «За військову доблесть»
![image]()
Хрест «За військову доблесть»
![image]()
Офіцер Військового ордена Італії
![image]()
Командор Ордена Корони Італії
![image]()
Кавалер Ордена Святих Маврикія та Лазаря
![image]()
Командор Колоніального ордена Зірки Італії
![image]()
Великий офіцер Ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
Іноземні
Джерела
- Paolo Alberini e Franco Prosperini, Uomini della Marina, 1861-1946, Roma, Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare, 2015, .
Примітки
- The Dreadnought Project
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bonetti Mario Bonetti ital Mario Bonetti 3 bereznya 1888 Arecco 19 lyutogo 1961 Genuya italijskij admiral uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Mario BonettiNarodzhennya3 bereznya 1888 1888 03 03 1 Arecco Toskana ItaliyaSmert16 lyutogo 1961 1961 02 16 1 72 roki Genuya ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaZvannyakontradmiral d Vijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiKavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Hrest Za vijskovu doblest Italiya Oficer Vijskovogo ordena Italiyi Komandor ordena Koroni Italiyi Kavaler ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Komandor Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Zmist 1 Biografiya 1 1 Persha svitova vijna 1 2 Mizhvoyennij period 1 3 Druga svitova vijna 1 4 Pislyavoyennij period 2 Nagorodi 2 1 Italijski 2 2 Inozemni 3 Dzherela 4 PrimitkiBiografiyared Mario Bonetti narodivsya 3 bereznya 1888 roku v Arecco U 1906 roci vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi v Livorno yaku zakinchiv u 1909 roci u zvanni gardemarina Nis sluzhbu na bortu krejseriv Piza ta San Marko Pid chas italijsko tureckoyi vijni komanduvav rotoyu morskoyi pihoti yaka brala uchast v desantnih operaciyah bilya Derni ta Tobruka Za uchast u vijni buv nagorodzhenij Hrestom Za vijskovu doblest Persha svitova vijnared Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u zvanni lejtenanta protyagom 21 misyacya nis sluzhbu na bortu pidvodnih chovniv F7 i F13 potim komanduvav pidvodnim chovnom F10 Potim buv pomichnikom kapitana esmincya Ardito Za uchast u vijni buv nagorodzhenij Sribnoyu medallyu Za vijskovu doblest Mizhvoyennij periodred Protyagom 1920 1926 rokiv Mario Bonetti u zvanni kapitana III rangu komanduvav gidrografichnim sudnom Ammiraljo Manyagi zdijsnivshi na nomu nizku gidrografichnih misij Piznishe komanduvav pidvodnim chovnom N3 U 1923 roci zdobuv diplom zi specializaciyi u galuzi moreplavstva ta gidrografiyi U 1927 roci otrimav zvannya kapitana II rangu i buv priznachenij komanduvachem krejsera Kuarto Piznishe komanduvav pidvodnimi chovnami Balilla ta Antonio Sheza Protyagom troh rokiv buv kerivnikom Institutu gidrografiyi potim pislya otrimannya zvannya kapitana I rangu povernuvsya do komanduvannya gidrografichnim sudnom Ammiraljo Manyagi Keruvav grupoyu gidrografichnih suden yaki protyagom 1934 1938 rokiv zdijsnili nizku gidrografichnih misij v Chervonomu mori Druga svitova vijnared U listopadi 1940 roku Mario Bonetti otrimav zvannya kontradmirala i na pochatku nastupnogo roku buv priznachenij komanduvachem Verhovnogo vijskovo morskogo komanduvannya Italiyi u Shidnij Africi ital Comando Superiore Navale Africa Orientale Italiana v Eritreyi iz bazuvannyam v Massaua Navesni 1941 roku pislya porazki italijciv u bitvi pri Kereni stalo zrozumilo sho padinnya Italijskoyi Shidnoyi Afriki neminuche Pered Mario Bonetti postalo zavdannya splanuvati perebazuvannya korabliv ta pidvodnih chovniv zdatnih do okeanskih perehodiv u druzhni porti Franciyi ta Yaponiyi a takozh znishennya vsih inshih suden shob uniknuti yih potraplyannya u ruki soyuznikiv U berezni 1941 roku pidvodni chovni Perla Galileo Ferraris Arkimede ta Alberto Gulyelmotti virushili v Bordo de bula vijskovo morska baza pidvodnih chovniv Korolivskogo flotu Italiyi BETASOM a kolonialnij shlyup Eritreya paroplav Gimalaya ta dopomizhni krejseri Ramb I i Ramb II virushili do Yaponiyi Reshta suden ne mali tehnichnoyi mozhlivosti zdijsniti taki dalni pohodi Tomu 31 bereznya esminci Tigre Leone ta Pantera zdijsnili nevdalu ataku na Suec pid chas yakoyi Leone naletiv na ne poznachenu na karti skalu ta otrimav serjozni poshkodzhennya 1 kvitnya Tigre ta Pantera zmusheni buli potopiti jogo Uvecheri 1 kvitnya p yat esminciv Nadzario Sauro Daniele Manin Chezare Battisti Tigre ta Pantera virushili v svij ostannij pohid na Port Sudan Pid chas ataki Daniele Manin i Nadzario Sauro zaginuli v boyu a Tigre Pantera ta Chezare Battisti distalis do aravijskogo uzberezhzhya de buli zatopleni ekipazhami V period z 1 po 8 kvitnya Mario Bonetti organizuvav samozatoplennya korabliv yaki ne mogli pokinuti port Buli zatopleni dev yat italijskih ta p yat nimeckih torgovih korabliv esminci Vinchenco Dzhovanni Orsini ta Dzhovanni Acherbi minnij zagorodzhuvach Ostiya ta nizka inshim menshih korabliv Garnizon Massaua yakim komanduvav Mario Bonetti stanoviv 10 000 soldativ Pislya porazki u bitvi pri Kereni ce buv ostannij opornij punkt italijciv v Eritreyi Britanski vijska pidijshli do mista 5 kvitnya Britanskij komanduvach general Lyuyis Hit angl Lewis Heath visunuv Bonetti ultimatum iz vimogoyu zdati misto ta ne blokuvati port zatoplennyam korabliv U protivnomu vipadku vin pogrozhuvav kinuti italijske civilne naselennya v Shidnij Africi naprizvolyashe Bonetti dvichi vidkinuv ultimatum 8 kvitnya 7 a ta 10 ta indijski brigadi rozpochali shturm mista za pidtrimki 4 go Korolivskogo tankovogo polku vijsk Vilnoyi Franciyi ta Korolivskih VPS yaki bombarduvali poziciyi italijskoyi artileriyi Ataka 7 yi indijskoyi brigadi bula vidbita ale 10 j brigadi ta tankam vdalosya probiti oboronu na zahidnij storoni forteci todi yak sili gollistiv prorvalisya v pivdenno zahidnomu sektori U drugij polovini dnya 8 kvitnya Bonetti kapitulyuvav kinuvshi yakomoga bilshe materialiv u vodi portu Za oboronu Massaua Mario Bonetti buv nagorodzhenij Vijskovim ordenom Italiyi ta Ordenom Zaslug nimeckogo orla Vin buv pomishenij u tabir dlya vijskovopolonenih v Indiyi de perebuvav do 1945 roku Pislyavoyennij periodred Pislya zakinchennya vijni Mario Bonetti povernuvsya na batkivshinu Vin otrimav zvannya divizijnogo admirala i buv priznachenij komanduvachem Vijskovo morskoyi akademiyi U zhovti 1947 roku buv perevedenij v zapas u zv yazku z dosyagnennyam granichnogo viku sluzhbi U 1956 roci otrimav zvannya admirala eskadri i vijshov u vidstavku Pomer u Genuyi 19 lyutogo 1961 roku Nagorodired Italijskired nbsp Sribna medal Za vijskovu doblest nbsp Hrest Za vijskovu doblest nbsp Oficer Vijskovogo ordena Italiyi nbsp Komandor Ordena Koroni Italiyi nbsp Kavaler Ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya nbsp Komandor Kolonialnogo ordena Zirki Italiyi nbsp Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Inozemnired nbsp Orden Zaslug nimeckogo orlaDzherelared Paolo Alberini e Franco Prosperini Uomini della Marina 1861 1946 Roma Ufficio Storico dello Stato Maggiore della Marina Militare 2015 ISBN 978 88 98485 95 6 Primitkired a b The Dreadnought Project d Track Q21469902 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mario Bonetti amp oldid 41663893