Мартин I Людяний (*Martín I l'Humanista, 29 липня 1356 —20 січня 1410) — король Арагону, Валенсії, Майорки, Сардинії та Корсики, граф Барселони у 1396-1410 роках, король Сицилії у 1409-1410 роках (як Мартин II). Інші прізвиська «Священнослужитель» і «Старший».
Мартин I кат. Martí l'Humà | ||
| ||
---|---|---|
1396 — 1410 | ||
Попередник: | Хуан I | |
Наступник: | Фердинанд I | |
| ||
Народження: | 1356[1] Перпіньян | |
Смерть: | 31 травня 1410[2][3][…] Барселона, Іспанія | |
Поховання: | d | |
Країна: | Арагонське королівство | |
Релігія: | християнство | |
Рід: | Барселонська | |
Батько: | Педро IV | |
Мати: | Леонора Сицилійська | |
Шлюб: | Марія Лопес де Луна Маргарита де Прадес | |
Діти: | 1 син | |
Автограф: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Інфант
Походив з Барселонської династії. Син Педро IV, короля Арагону, Валенсії, Сардинії і Корсики, графа Барселони, та Леонори Сицилійської.
У 1373 році оженився на представниці аристократичного роду де Луна. Педро IV подарував синові королівство Сицилію, а той, у свою чергу, передав його синові. В 1380 році Мартина було призначено регентом Сицилії при малій королеві Марії, яка в 1390 році була видана заміж за Мартина Молодшого.
У 1387 році отримав від брата-короля Хуана I титул герцога Монблан. У 1390 році очолив війська Арагону під час війни з графством Арманьяк. Того ж року завдав поразки графу Жану III.
На той час влада монарха на острові перетворилася у фікцію. Всіма справами займалися чотири барони. Підтримувані папою римським Боніфацієм IX, вони уклали союз проти нового короля, але 1392 року на острів прибув Мартин на чолі великого війська, яке надав тому брат Хуан I. Переманивши на свій бік декількох місцевих баронів, він досить швидко зайняв всю Сицилію, і вже восени того ж року Мартин Молодший і Марія були повсюдно визнані королем і королевою.
Втім варто було Мартину Старшому залишити Сицилію, як там знову спалахнуло повстання. Короля Мартина Молодшого було вигнано з усіх міст, окрім Мессіни, Сіракуз і Катанії. Він звернувся за допомогою до одного зі своїх друзів, Бернардо де Кабрері. Той, взявши в борг 150 тисяч флоринів, найняв військо і в наприкінці 1393 року привів його на Сицилію. Повстання баронів було жорстоко придушене, але після цього Мартин Молодший не міг повністю розповсюдити владу на увесь острів. Тут він перебував до 1397 року.
Король
У 1396 році після смерті брата Хуана I успадкував трон Арагону. Оскільки Мартин Старший ще перебував на Сицилії, то тимчасово кермо влади взяла його дружина. У Мартина I почалися проблеми в Арагоні. На трон почали претендувати зяті Хуана I, спочатку граф Матьє де Фуа, а потім Людовик II, король Неаполя. Втім Мартин I зумів відстояти трон.
Водночас король відразу спрямував допомогу синові. В свою чергу сицилійські барони остаточно занепали духом і припинили опір. Наприкінці року арагонський король залишив Сицилію, утворивши при синові регентську раду.
У 1398 і 1399 роках здійснив два походи проти маврів до Північної Африки, спробувавши захопити міста Теделіс і Бона. У 1398 році надав військову допомогу антипапі Бенедикту XIII. Останній деякий час перебував в Валенсії. У 1403 році підписав мирну угоду з піратами Алжиру. У 1406 році втратив першу дружину.
У 1409 він зробив чергову спробу відновити контроль над Сардинією, спрямувавши туди сина. Останній у битві при Сан-Луїджі розгромив незалежне князівство Арборея, союзника Генуї. Незабаром після цього Мартин Молодший помер від хвороб, Мартин I все-таки приєднав Сардинію і Сицилію (спадок сина) безпосередньо до Арагону. Того ж року оженився на своїй кузині.
Оскільки інших спадкоємців король не мав, в Арагоні почалися заворушення. Мартин I спробував врегулювати питання щодо спадщини, але намір передати трон Федеріго, побічному сину Мартина Молодшого, не знайшла підтримки у знаті. Почали створюватися конфедерації і унії, з'явилося кілька претендентів на трон.
Мартин I помер у 1410 році, призначивши родича Хайме де Урхеля генерал-губернатором земель, підвладних Арагонській короні. Після його смерті почалося дворічне міжцарів'я, що закінчилося підписанням Угоди в Каспе, за яким королем Арагона став Фердинанд з кастильської династії Трастамара.
Сім'я
1. Дружина — Марія Лопес де Луна
Діти:
- Мартин (1374/1376—1409), король Сицилії у 1380—1409 роках
- Хайме (1378)
- Хуан (1380)
- Маргарет (1384/1388)
2. Дружина — Маргарита де Прадес
Дітей не було
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119198525 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
Джерела
- Bisson, Thomas N. The Medieval Crown of Aragon: A Short History. Oxford: Clarendon Press, 1986. .
- Mestre i Campi, Jesús (Dir.). Diccionari d'Història de Catalunya. Edicions 62, 1998, p. 658—659, entrada: «Martí I». .
- Henri Bresc und Jaume Sobrequés i Callicó: Martin I. ‘el Humano’. In: Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 6, Artemis & Winkler, München/Zürich 1993, , Sp. 339—340.
- Rafael Altamira, Spagna, 1412—1516, in Storia del mondo medievale, vol. VII, 1999, pp. 546—575.
Посилання
Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Martin Martin I Lyudyanij Martin I l Humanista 29 lipnya 1356 20 sichnya 1410 korol Aragonu Valensiyi Majorki Sardiniyi ta Korsiki graf Barseloni u 1396 1410 rokah korol Siciliyi u 1409 1410 rokah yak Martin II Inshi prizviska Svyashennosluzhitel i Starshij Martin I kat Marti l HumaMartin I Korol Aragonu 1396 1410 Poperednik Huan I Nastupnik Ferdinand I Graf Barselonskij Narodzhennya 1356 1 PerpinyanSmert 31 travnya 1410 1410 05 31 2 3 Barselona IspaniyaPohovannya dKrayina Aragonske korolivstvoReligiya hristiyanstvoRid BarselonskaBatko Pedro IVMati Leonora SicilijskaShlyub Mariya Lopes de Luna Margarita de PradesDiti 1 sin Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaInfant Pohodiv z Barselonskoyi dinastiyi Sin Pedro IV korolya Aragonu Valensiyi Sardiniyi i Korsiki grafa Barseloni ta Leonori Sicilijskoyi U 1373 roci ozhenivsya na predstavnici aristokratichnogo rodu de Luna Pedro IV podaruvav sinovi korolivstvo Siciliyu a toj u svoyu chergu peredav jogo sinovi V 1380 roci Martina bulo priznacheno regentom Siciliyi pri malij korolevi Mariyi yaka v 1390 roci bula vidana zamizh za Martina Molodshogo U 1387 roci otrimav vid brata korolya Huana I titul gercoga Monblan U 1390 roci ocholiv vijska Aragonu pid chas vijni z grafstvom Armanyak Togo zh roku zavdav porazki grafu Zhanu III Na toj chas vlada monarha na ostrovi peretvorilasya u fikciyu Vsima spravami zajmalisya chotiri baroni Pidtrimuvani papoyu rimskim Bonifaciyem IX voni uklali soyuz proti novogo korolya ale 1392 roku na ostriv pribuv Martin na choli velikogo vijska yake nadav tomu brat Huan I Peremanivshi na svij bik dekilkoh miscevih baroniv vin dosit shvidko zajnyav vsyu Siciliyu i vzhe voseni togo zh roku Martin Molodshij i Mariya buli povsyudno viznani korolem i korolevoyu Vtim varto bulo Martinu Starshomu zalishiti Siciliyu yak tam znovu spalahnulo povstannya Korolya Martina Molodshogo bulo vignano z usih mist okrim Messini Sirakuz i Kataniyi Vin zvernuvsya za dopomogoyu do odnogo zi svoyih druziv Bernardo de Kabreri Toj vzyavshi v borg 150 tisyach floriniv najnyav vijsko i v naprikinci 1393 roku priviv jogo na Siciliyu Povstannya baroniv bulo zhorstoko pridushene ale pislya cogo Martin Molodshij ne mig povnistyu rozpovsyuditi vladu na uves ostriv Tut vin perebuvav do 1397 roku Korol U 1396 roci pislya smerti brata Huana I uspadkuvav tron Aragonu Oskilki Martin Starshij she perebuvav na Siciliyi to timchasovo kermo vladi vzyala jogo druzhina U Martina I pochalisya problemi v Aragoni Na tron pochali pretenduvati zyati Huana I spochatku graf Matye de Fua a potim Lyudovik II korol Neapolya Vtim Martin I zumiv vidstoyati tron Vodnochas korol vidrazu spryamuvav dopomogu sinovi V svoyu chergu sicilijski baroni ostatochno zanepali duhom i pripinili opir Naprikinci roku aragonskij korol zalishiv Siciliyu utvorivshi pri sinovi regentsku radu U 1398 i 1399 rokah zdijsniv dva pohodi proti mavriv do Pivnichnoyi Afriki sprobuvavshi zahopiti mista Tedelis i Bona U 1398 roci nadav vijskovu dopomogu antipapi Benediktu XIII Ostannij deyakij chas perebuvav v Valensiyi U 1403 roci pidpisav mirnu ugodu z piratami Alzhiru U 1406 roci vtrativ pershu druzhinu U 1409 vin zrobiv chergovu sprobu vidnoviti kontrol nad Sardiniyeyu spryamuvavshi tudi sina Ostannij u bitvi pri San Luyidzhi rozgromiv nezalezhne knyazivstvo Arboreya soyuznika Genuyi Nezabarom pislya cogo Martin Molodshij pomer vid hvorob Martin I vse taki priyednav Sardiniyu i Siciliyu spadok sina bezposeredno do Aragonu Togo zh roku ozhenivsya na svoyij kuzini Oskilki inshih spadkoyemciv korol ne mav v Aragoni pochalisya zavorushennya Martin I sprobuvav vregulyuvati pitannya shodo spadshini ale namir peredati tron Federigo pobichnomu sinu Martina Molodshogo ne znajshla pidtrimki u znati Pochali stvoryuvatisya konfederaciyi i uniyi z yavilosya kilka pretendentiv na tron Martin I pomer u 1410 roci priznachivshi rodicha Hajme de Urhelya general gubernatorom zemel pidvladnih Aragonskij koroni Pislya jogo smerti pochalosya dvorichne mizhcariv ya sho zakinchilosya pidpisannyam Ugodi v Kaspe za yakim korolem Aragona stav Ferdinand z kastilskoyi dinastiyi Trastamara Sim yaDokladnishe Barselonskij dim 1 Druzhina Mariya Lopes de Luna Diti Martin 1374 1376 1409 korol Siciliyi u 1380 1409 rokah Hajme 1378 Huan 1380 Margaret 1384 1388 2 Druzhina Margarita de Prades Ditej ne buloPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119198525 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582DzherelaBisson Thomas N The Medieval Crown of Aragon A Short History Oxford Clarendon Press 1986 ISBN 0 19 821987 3 Mestre i Campi Jesus Dir Diccionari d Historia de Catalunya Edicions 62 1998 p 658 659 entrada Marti I ISBN 84 297 3521 6 Henri Bresc und Jaume Sobreques i Callico Martin I el Humano In Lexikon des Mittelalters LexMA Band 6 Artemis amp Winkler Munchen Zurich 1993 ISBN 3 7608 8906 9 Sp 339 340 Rafael Altamira Spagna 1412 1516 in Storia del mondo medievale vol VII 1999 pp 546 575 PosilannyaCawley Charles Aragon kings Medieval Lands database Foundation for Medieval Genealogy