Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мартиро́с Кримеці́ (вірм. Մարտիրոս Ղրիմեցի; * близько 1620, Кафа, тепер Феодосія,— † 1683) — вірменський поет та церковний діяч.
| Мартирос Кримеці | ||||
|---|---|---|---|---|
| вірм. Մարտիրոս Ղրիմեցի | ||||
| Народився | 6 липня 1620 Феодосія, Османська імперія[1] | |||
| Помер | 25 серпня 1683[2](63 роки) Єгипетський еялет[1] | |||
| Національність | вірмени[1] | |||
| Місце проживання | Токат[1] | |||
| Діяльність | громадський діяч, matenagir, поет, священник, письменник | |||
| Мова творів | вірменська | |||
| Жанр | сатира | |||
| | ||||
Походив з вірменської колонії в Криму. Навчався в Тохаті (Євдокії) та Єрусалимі. Був архімандритом, пізніше займав вищі церковні посади: очолював кримську єпархію (1661—1664), був константинопольським (1659—1660) та єрусалимським (1677—1680 та з 1681 до смерті) патріархом (вірмено-григоріанська церква).
Провадив велику патріотично-просвітницьку роботу в кримській вірменській колонії: устатковував церкви, власноруч переписував рукописи, багато займався викладанням.
Залишив чималу літературну спадщину, різноманітну в жанровому відношенні. Релігійні теми в його творчості поєднуються з громадянською лірикою: так, у створеному за біблійним зразком «Плачі пророка Єремії» Мартирос використовує відомі з єврейської історії епізоди вавилонського полону та зруйнування Єрусалиму як паралель до важкого становища вірмен у XVII столітті (аналогом полону виступає переселення вірмен шахом Аббасом I). Але, на відміну від старозавітного прототипу, де безнадія та скорбота повністю визначають настрій твору, у плачі вірменського автора досить виразно висловлено надію на звільнення народу. Більше того, тут відчутні мотиви протесту проти несправедливої долі, а деякі дослідники твору навіть вбачають у ньому богоборчі мотиви. Вважається, що в цьому плачі наявний вплив попередників Мартироса класичних вірменських поетів та Фріка.
У вірші «Історія країни Кримської» (як і в деяких інших творах), написаному 1672 року, Мартирос Кримеці висловлює ідеї національної єдності, просвіти та звільнення.
Крім релігійної та громадянської лірики, Мартирос, попри свій духовний сан, звертався й до любовної. Як і інші зразки вірменської літератури тієї доби в цьому жанрі, твори Мартироса близькі до народної творчості.
Ще одним напрямком його літературної творчості були сатирічні вірші. Якщо перші зразки сатири у вірменській літературі (XVI століття) стосувалися переважно побутової тематики і фактично були ближчі до гумору, ніж до сатири, то Мартирос Кримеці одним із перших запроваджує соціальні мотиви. Особливо цікаві його сатиричні портрети духовних осіб, в яких він глузує з їхніх вад.
Релігійні, патріотичні та сатиричні поезії Мартироса зробили його одним із найвизначніших вірменських поетів XVII століття.
Джерела
- Ղրիմի հայ բանաստեղծներ XV–XX դդ. / Армянские поэты Крыма XV–XX вв. Симферополь; Ереван: Феникс, 2008, с. 234.
- В. С. Налбандян. Армянская литература [XVI в.] // История всемирной литературы. Москва: Наука, 1987, т. 4, с. 424, 427.
- Հայկական սովետական հանրագիտարան — Երևան: 1981. — Т. 7. — С. 347.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krimeci Martiro s Krimeci virm Մարտիրոս Ղրիմեցի blizko 1620 Kafa teper Feodosiya 1683 virmenskij poet ta cerkovnij diyach Martiros Krimecivirm Մարտիրոս ՂրիմեցիNarodivsya6 lipnya 1620 1620 07 06 Feodosiya Osmanska imperiya 1 Pomer25 serpnya 1683 1683 08 25 2 63 roki Yegipetskij eyalet 1 Nacionalnistvirmeni 1 Misce prozhivannyaTokat 1 Diyalnistgromadskij diyach matenagir poet svyashennik pismennikMova tvorivvirmenskaZhanrsatira Pohodiv z virmenskoyi koloniyi v Krimu Navchavsya v Tohati Yevdokiyi ta Yerusalimi Buv arhimandritom piznishe zajmav vishi cerkovni posadi ocholyuvav krimsku yeparhiyu 1661 1664 buv konstantinopolskim 1659 1660 ta yerusalimskim 1677 1680 ta z 1681 do smerti patriarhom virmeno grigorianska cerkva Provadiv veliku patriotichno prosvitnicku robotu v krimskij virmenskij koloniyi ustatkovuvav cerkvi vlasnoruch perepisuvav rukopisi bagato zajmavsya vikladannyam Zalishiv chimalu literaturnu spadshinu riznomanitnu v zhanrovomu vidnoshenni Religijni temi v jogo tvorchosti poyednuyutsya z gromadyanskoyu lirikoyu tak u stvorenomu za biblijnim zrazkom Plachi proroka Yeremiyi Martiros vikoristovuye vidomi z yevrejskoyi istoriyi epizodi vavilonskogo polonu ta zrujnuvannya Yerusalimu yak paralel do vazhkogo stanovisha virmen u XVII stolitti analogom polonu vistupaye pereselennya virmen shahom Abbasom I Ale na vidminu vid starozavitnogo prototipu de beznadiya ta skorbota povnistyu viznachayut nastrij tvoru u plachi virmenskogo avtora dosit virazno vislovleno nadiyu na zvilnennya narodu Bilshe togo tut vidchutni motivi protestu proti nespravedlivoyi doli a deyaki doslidniki tvoru navit vbachayut u nomu bogoborchi motivi Vvazhayetsya sho v comu plachi nayavnij vpliv poperednikiv Martirosa klasichnih virmenskih poetiv ta Frika U virshi Istoriya krayini Krimskoyi yak i v deyakih inshih tvorah napisanomu 1672 roku Martiros Krimeci vislovlyuye ideyi nacionalnoyi yednosti prosviti ta zvilnennya Krim religijnoyi ta gromadyanskoyi liriki Martiros popri svij duhovnij san zvertavsya j do lyubovnoyi Yak i inshi zrazki virmenskoyi literaturi tiyeyi dobi v comu zhanri tvori Martirosa blizki do narodnoyi tvorchosti She odnim napryamkom jogo literaturnoyi tvorchosti buli satirichni virshi Yaksho pershi zrazki satiri u virmenskij literaturi XVI stolittya stosuvalisya perevazhno pobutovoyi tematiki i faktichno buli blizhchi do gumoru nizh do satiri to Martiros Krimeci odnim iz pershih zaprovadzhuye socialni motivi Osoblivo cikavi jogo satirichni portreti duhovnih osib v yakih vin gluzuye z yihnih vad Religijni patriotichni ta satirichni poeziyi Martirosa zrobili jogo odnim iz najviznachnishih virmenskih poetiv XVII stolittya DzherelaՂրիմի հայ բանաստեղծներ XV XX դդ Armyanskie poety Kryma XV XX vv Simferopol Erevan Feniks 2008 s 234 V S Nalbandyan Armyanskaya literatura XVI v Istoriya vsemirnoj literatury Moskva Nauka 1987 t 4 s 424 427 Հայկական սովետական հանրագիտարան Երևան 1981 T 7 S 347 d Track Q1953d Track Q123625363d Track Q2657718