Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марсе́ль Шарль Адріє́н Л'Ерб'є́ (фр. Marcel Charles Adrien L'Herbier; 23 квітня 1888, Париж — 26 листопада 1979) — французький кінорежисер, сценарист, продюсер, теоретик кіно.
| Марсель Л'Ерб'є | |
|---|---|
| Marcel L'Herbier | |
 | |
| Ім'я при народженні | Марсель Шарль Адрієн Л’Ерб'є |
| Дата народження | 23 квітня 1888 |
| Місце народження | Париж, Франція |
| Дата смерті | 26 листопада 1979 (91 рік) |
| Місце смерті | |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Громадянство |  Франція |
| Професія | кінорежисер |
| Alma mater | Колеж Станіслава в Парижі і d |
| Напрям | авангард |
| IMDb | ID 0478303 |
| Автограф |  |
| Нагороди та премії | |
  | |
 Висловлювання у Вікіцитатах  Марсель Л'Ерб'є у Вікісховищі | |
Біографія
Марсель Л'Ерб'є народився у Парижі в буржуазній сім'ї. Здобув юридичну освіту. Писав вірші (збірка «В саду таємних ігор») і п'єси («Мертвонароджений»), грав на роялі, захоплювався живописом і творчістю О. Уайльда.
У роки війни Л'Ерб'є було прикомандировано до кінематографічного корпусу, де він познайомився з кіномистецтвом. Після війни пише сценарії для і : «Потік» і «Колечко». Його режисерським дебютом став фільм (1919).
Л'Ерб'є пильно стежив за найдрібнішими деталями декорацій, композицією кадру, домагався вишуканості освітлення. Про його фільми говорили, що вони зроблені людиною «в білих рукавичках».
У 1920 р. Л'Ерб'є написав сценарій за новелою О. Бальзака і випустив фільм (з і Шарлем Буає). Через рік на екрани вийшов фільм — «Ельдорадо». В запалі дискусій саме про цей фільм М. Л'Ерб'є, кинув крилату фразу про те, що напрям, до якого належить «Ельдорадо», є «авангардом» французького і світового кіно. Так уперше з'явився термін, що незабаром став синонімом усіх експериментальних фільмів.
У 1930-ті роки з приходом звукового кіно у творчості Л'Ерб'є настає криза. Він створює цілу низку ваговитих офіціозних історичних стрічок, які він називав «екранізованою хронікою» («Адрієна Лекуврер», «Антанта» та ін.). У 1942, в період нацистської окупації Франції, режисер поставив фільм «Фантастична ніч», що повертав до прийомів піонерів кінематографу та відрізнявся прагненням знайти оригінальне художнє рішення.
З 1950-х років, відійшовши від кіно, Л'Ерб'є займався адміністративною та педагогічною діяльністю, працював на телебаченні. Був засновником (1943) та ректором (до 1950) першої французької Вищої школи кінематографії (ІДЕК); протягом кількох років очолював Центр зв'язку між кінематографічними навчальними закладами.
Був одружений з Марсель Прадо (фр. Marcelle Pradot; 1901—1982).
Теоретичні дослідження
У своїх дослідженнях про кіно як мистецтво Л'Ерб'є був послідовником Луї Деллюка. Перший значний теоретичний виступ Л'Ерб'є припадає на 1917 рік, ще до початку його режисерської кар'єри. У часописі «Меркюр де Франс» він надрукував відгук на статтю музичного критика , у якій той стверджував, що кінематограф є мистецтвом, здатним зайняти гідне місце серед інших мистецтв. Відповідь Л'Ерб'є називалася «Гермес і мовчання». У цій статті-маніфесті він називає кінематограф «Машиною, що друкує життя», і відверто протиставляє його мистецтву. У більшості своїх наступних теоретичних роботах Л'Ерб'є переважно розвиває ідеї, намічені в «Гермесі і мовчанні».
Серед численних трактатів режисера: «Спогади про Головну Ідею», «Франція і німе мистецтво», «Сізіф», «Візуальний абсент», «Кінематограф і простір», «Кінематограф, що заблукала дитина», «Таверна Спритників, або Двокольорова людина і Чорний верблюд».
Обрана фільмографія
- 1917 — / Phantasmes
- 1919 — / Rose-France
- 1919 — / Le carnaval des vérités
- 1920 — / L'homme du large (за новелою Бальзака)
- 1921 — / Prométhée… banquier
- 1921 — Ельдорадо / Eldorado
- 1922 — / Don Juan et Faust
- 1923 — / Villa Destin
- 1923 — / L'inhumaine
- 1923 — / Résurrection
- 1925 — / Feu Mathias Pascal (за Л. Піранделло)
- 1927 — Гроші / L'argent (за романом Е. Золя)
- 1927 — / Nuits des prince (за романом Ж. Кесселя)
- 1930 — / L'enfant d'amour (за п'єсою [fr])
- 1930 — / Le mystère de la chambre jaune (за романом Леру)
- 1931 — / Le parfum de la dame en noir (за романом Г. Леру)
- 1933 — Яструб / L'Epervier (за п'єсою Франсіса де Круассе)
- 1934 — / Le Scandale (за п'єсою Анрі Батая)
- 1934 — / L'Aventurier (за п'єсою Альфреда Капю)
- 1934 — Щастя / Le Bonheur (за п'єсою Анрі Бернштейна)
- 1935 — / Veille d'armes
- 1935 — / La Route impériale (за романом П'єра Фронде «Оточений будинок»
- 1936 — / Les Hommes nouveaux (за романом Клода Фаррера)
- 1936 — / La Porte du large
- 1937 — / La citadelle du silence
- 1937 — / Nuits de feu (за п'єсою Л. Толстого «Живий труп»)
- 1937 — Віроломство / Forfaiture
- 1938 — / Adrienne Lecouvreur
- 1939 — / Entente cordiale (за твором Андре Моруа)
- 1940 — / La comédie du bonheur (за п'єсою М. Євреїнова)
- 1942 — / La nuit fantastique
- 1943 — / La Vie de bohème (за романом Анрі Мюрже)
- 1951 — / Ultimi giorni di Pompeii (за )
- 1953 — Адрієна Мезюра / Adrienne Mesurat (телевізійний фільм за однойменним романом Жульєна Гріна)
Література
- История зарубежного кино. Том 1. Німе кіно. — М.: «Искусство», 1965.
- М.М. Черненко (составитель). Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 107. — .(рос.)
- Ямпольский М. Б. Марсель Л'Эрбье // Из истории французской киномысли. — М. : Искусство, 1988. — 317 с.(рос.)
- Л’Ерб'є Марсель // Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич; Редкол.: Ю. С. Афанасьев, В. Е. Баскаков, И. В. Вайсфельд и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 640 с., 96 л. ил. с.(рос.)
- Лепрон П., Совр. франц. кинорежиссёры, пер. с франц. — М., 1960.
- Catelain J., Marcel L'Herbier. — P., 1951.
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Марсель Л'Ерб'є |
- Марсель Л'Ерб'є на сайті IMDb (англ.)
- Біографія [ 29 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Материали коллоквіуму, присвяченого Марселю Л'Ерб'є, 2006 [ 12 грудня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
- Марсель Л'Ерб'є [ 26 лютого 2015 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua
- у Великій Українській Енциклопедії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Marse l Sharl Adriye n L Erb ye fr Marcel Charles Adrien L Herbier 23 kvitnya 1888 Parizh 26 listopada 1979 francuzkij kinorezhiser scenarist prodyuser teoretik kino Marsel L Erb yeMarcel L HerbierIm ya pri narodzhenni Marsel Sharl Adriyen L Erb yeData narodzhennya 23 kvitnya 1888 1888 04 23 Misce narodzhennya Parizh FranciyaData smerti 26 listopada 1979 1979 11 26 91 rik Misce smerti Parizh FranciyaPohovannya cvintar MonparnasGromadyanstvo FranciyaProfesiya kinorezhiserAlma mater Kolezh Stanislava v Parizhi i dNapryam avangardIMDb ID 0478303AvtografNagorodi ta premiyiVislovlyuvannya u Vikicitatah Marsel L Erb ye u VikishovishiBiografiyaMarsel L Erb ye narodivsya u Parizhi v burzhuaznij sim yi Zdobuv yuridichnu osvitu Pisav virshi zbirka V sadu tayemnih igor i p yesi Mertvonarodzhenij grav na royali zahoplyuvavsya zhivopisom i tvorchistyu O Uajlda U roki vijni L Erb ye bulo prikomandirovano do kinematografichnogo korpusu de vin poznajomivsya z kinomistectvom Pislya vijni pishe scenariyi dlya i Potik i Kolechko Jogo rezhiserskim debyutom stav film 1919 L Erb ye pilno stezhiv za najdribnishimi detalyami dekoracij kompoziciyeyu kadru domagavsya vishukanosti osvitlennya Pro jogo filmi govorili sho voni zrobleni lyudinoyu v bilih rukavichkah U 1920 r L Erb ye napisav scenarij za noveloyu O Balzaka i vipustiv film z i Sharlem Buaye Cherez rik na ekrani vijshov film Eldorado V zapali diskusij same pro cej film M L Erb ye kinuv krilatu frazu pro te sho napryam do yakogo nalezhit Eldorado ye avangardom francuzkogo i svitovogo kino Tak upershe z yavivsya termin sho nezabarom stav sinonimom usih eksperimentalnih filmiv U 1930 ti roki z prihodom zvukovogo kino u tvorchosti L Erb ye nastaye kriza Vin stvoryuye cilu nizku vagovitih oficioznih istorichnih strichok yaki vin nazivav ekranizovanoyu hronikoyu Adriyena Lekuvrer Antanta ta in U 1942 v period nacistskoyi okupaciyi Franciyi rezhiser postaviv film Fantastichna nich sho povertav do prijomiv pioneriv kinematografu ta vidriznyavsya pragnennyam znajti originalne hudozhnye rishennya Z 1950 h rokiv vidijshovshi vid kino L Erb ye zajmavsya administrativnoyu ta pedagogichnoyu diyalnistyu pracyuvav na telebachenni Buv zasnovnikom 1943 ta rektorom do 1950 pershoyi francuzkoyi Vishoyi shkoli kinematografiyi IDEK protyagom kilkoh rokiv ocholyuvav Centr zv yazku mizh kinematografichnimi navchalnimi zakladami Buv odruzhenij z Marsel Prado fr Marcelle Pradot 1901 1982 Teoretichni doslidzhennyaU svoyih doslidzhennyah pro kino yak mistectvo L Erb ye buv poslidovnikom Luyi Dellyuka Pershij znachnij teoretichnij vistup L Erb ye pripadaye na 1917 rik she do pochatku jogo rezhiserskoyi kar yeri U chasopisi Merkyur de Frans vin nadrukuvav vidguk na stattyu muzichnogo kritika u yakij toj stverdzhuvav sho kinematograf ye mistectvom zdatnim zajnyati gidne misce sered inshih mistectv Vidpovid L Erb ye nazivalasya Germes i movchannya U cij statti manifesti vin nazivaye kinematograf Mashinoyu sho drukuye zhittya i vidverto protistavlyaye jogo mistectvu U bilshosti svoyih nastupnih teoretichnih robotah L Erb ye perevazhno rozvivaye ideyi namicheni v Germesi i movchanni Sered chislennih traktativ rezhisera Spogadi pro Golovnu Ideyu Franciya i nime mistectvo Sizif Vizualnij absent Kinematograf i prostir Kinematograf sho zablukala ditina Taverna Spritnikiv abo Dvokolorova lyudina i Chornij verblyud Obrana filmografiya1917 Phantasmes 1919 Rose France 1919 Le carnaval des verites 1920 L homme du large za noveloyu Balzaka 1921 Promethee banquier 1921 Eldorado Eldorado 1922 Don Juan et Faust 1923 Villa Destin 1923 L inhumaine 1923 Resurrection 1925 Feu Mathias Pascal za L Pirandello 1927 Groshi L argent za romanom E Zolya 1927 Nuits des prince za romanom Zh Kesselya 1930 L enfant d amour za p yesoyu fr 1930 Le mystere de la chambre jaune za romanom Leru 1931 Le parfum de la dame en noir za romanom G Leru 1933 Yastrub L Epervier za p yesoyu Fransisa de Kruasse 1934 Le Scandale za p yesoyu Anri Bataya 1934 L Aventurier za p yesoyu Alfreda Kapyu 1934 Shastya Le Bonheur za p yesoyu Anri Bernshtejna 1935 Veille d armes 1935 La Route imperiale za romanom P yera Fronde Otochenij budinok 1936 Les Hommes nouveaux za romanom Kloda Farrera 1936 La Porte du large 1937 La citadelle du silence 1937 Nuits de feu za p yesoyu L Tolstogo Zhivij trup 1937 Virolomstvo Forfaiture 1938 Adrienne Lecouvreur 1939 Entente cordiale za tvorom Andre Morua 1940 La comedie du bonheur za p yesoyu M Yevreyinova 1942 La nuit fantastique 1943 La Vie de boheme za romanom Anri Myurzhe 1951 Ultimi giorni di Pompeii za 1953 Adriyena Mezyura Adrienne Mesurat televizijnij film za odnojmennim romanom Zhulyena Grina LiteraturaIstoriya zarubezhnogo kino Tom 1 Nime kino M Iskusstvo 1965 M M Chernenko sostavitel Rezhisserskaya enciklopediya Kino Evropy G N Kompanichenko M Nauchno issledovatelskij institut kinoiskusstva 2002 S 107 ISBN 5 85646 077 4 ros Yampolskij M B Marsel L Erbe Iz istorii francuzskoj kinomysli M Iskusstvo 1988 317 s ros L Erb ye Marsel Kino Enciklopedicheskij slovar Gl red S I Yutkevich Redkol Yu S Afanasev V E Baskakov I V Vajsfeld i dr M Sov enciklopediya 1987 640 s 96 l il s ros Lepron P Sovr franc kinorezhissyory per s franc M 1960 Catelain J Marcel L Herbier P 1951 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Marsel L Erb ye Marsel L Erb ye na sajti IMDb angl Biografiya 29 bereznya 2012 u Wayback Machine Materiali kollokviumu prisvyachenogo Marselyu L Erb ye 2006 12 grudnya 2013 u Wayback Machine fr Marsel L Erb ye 26 lyutogo 2015 u Wayback Machine na sajti oKino ua u Velikij Ukrayinskij Enciklopediyi