Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Мармара Мармара крим Marmara зникле село в Балаклавському районі Се

Мармара (Крим)

Мармара (Крим)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мармара.

Мармара (крим. Marmara) — зникле село в Балаклавському районі Севастопольської міськради.

село Мармара
Країна image Україна
Область Севастополь
Район/міськрада Балаклавський район
Основні дані
Перша згадка 1778
Географічні дані
Географічні координати Координати: 44°33′ пн. ш. 33°45′ сх. д. / 44.55° пн. ш. 33.75° сх. д. / 44.55; 33.75
Карта
image
image
Мармара
Мапа

Розташовувалося на північному сході території міськради, біля кордону з Бахчисарайським районом, у долині річки Айтодорки, правої притоки Чорної.

Історія

На відомих картах селище не зазначено, місцезнаходження визначається досить приблизно, за описом Петра Палласа 1794 року в праці «Спостереження, зроблені під час подорожі південними намісництвами Російської держави».

image …деревня Мармора, прежде населенная греками и теперь покинутая… …у скалы называемую Чаплак-кая, в уступе которой выдолблены кельи монахов, сходные с инкерманскими, известные здесь под названием Кара-коба, затем далее - под именем Шулдан… image

Таким чином, селище локалізується приблизно за півкілометра на схід від сучасного села Тернівка, біля підніжжя скель, в яких вирубаний монастир Шулдан. Час виникнення, ймовірно, збігається з заснуванням монастиря — кінець XIII—XIV століття, у складі середньовічного князівства Феодоро. Проіснувала Мармара набагато довше монастиря — Шулдан був зруйнований при розгромі князівства османами в 1475 році, Мармару ж включили до складу Мангупського кадилика Кафинського еялета імперії. Після здобуття ханством незалежності за Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774 року «наказовим актом» Шагін Ґерая у 1775 році селище увійшло до складу Кримського ханства до складу Бакчі-сарайського каймаканства Мангупського кадилика.

У 1778 році відбулося виселення кримських греків у Приазов'ї . Відповідно до «Відомостей про виведених із Криму в Приазов'ї християн» О. В. Суворова з Мармари виїхало 103 особи — 46 чоловіків і 57 жінок (у відомості митрополита Ігнатія також значиться Момрум, але без зазначення кількості виселених сімей). На новому місці переселенці, разом із вихідцями з Черкез-Кермена та Карані, заснували село Карань — нині Гранітне, Тельманівського району Донецької області. Мабуть, селище спорожніло повністю, в Камеральному Описі Криму 1784 року, серед житлових, не згадано. За відомостями генерал-поручика від 14 грудня 1783 в селі Мармара після виведення християн залишилося 13 будинків переселенців, з яких «7 проданих ханом, 6 розорені». У відомості, «за колишнього Шагін Герея хана складеної татарською мовою про християн, що вийшли з різних сіл, і про їхні маєтки, що залишилися, в точному віданні його Шагін Герея» і перекладеної 1785 року про село Мармара міститься список 17 мешканців села, з переліком оранки, що їм належала. Відомостей про житла та інші споруди немає; також міститься приписка, що «в селі розташовані албанці».

Надалі у доступних джерелах не зустрічається.

Примітки

  1. Петер-Симон Паллас. {{{Заголовок}}}. — 500 прим. — . з джерела 4 лютого 2021
  2. Туристическая карта Крыма. ЮБК (рос.). ЭтоМесто.ru. 2007. Процитовано 2 травня 2020.
  3. Ю.М. Могаричов. Шулдан. // Пещерные города в Крыму. — Сімферополь : Сонат, 2005. — 192 с. — . з джерела 30 березня 2016
  4. Кючук-Кайнарджийский мирный договор (1774). Арт. 3
  5. Османский реестр земельных владений Южного Крыма 1680-х годов / А. В. Ефимов. — Москва : , 2021. — Т. 3. — С. 148—149. — . — DOI:10.34685. з джерела 31 травня 2021
  6. Поэтические традиции народной культуры греков-урумов с. Улаклы…. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 травня 2013.
  7. Джуха Іван Георгійович. В новом отечестве // Одиссея мариупольских греков : Очерки истории. — Вологда : ВДПІ, 1993. — 158 с. — .
  8. Лашков Ф. Ф. Камеральное описание Крыма, 1784 года. Ведомость о числе христианских деревень, оставшихся после христиан с показанием в них числа дворов, також и сколько в котором городе христианских домов состоит. // Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии. — Сімферополь : Известия Таврической ученой архивной комиссии, 1889. — Т. 7. — С. 24—45. з джерела 9 січня 2021
  9. Ефимов А.В. (составитель). Тетрадь о казённых греческих деревнях // Христианское население Крымского ханства в 70-е годы XVIII в / В. В. Лебединский. — Москва : «Т8 Издательские технологии», 2021. — С. 41—42. — 500 прим. — . з джерела 16 січня 2022

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Marmara Marmara krim Marmara znikle selo v Balaklavskomu rajoni Sevastopolskoyi miskradi selo MarmaraKrayina UkrayinaOblast SevastopolRajon miskrada Balaklavskij rajonOsnovni daniPersha zgadka 1778Geografichni daniGeografichni koordinati Koordinati 44 33 pn sh 33 45 sh d 44 55 pn sh 33 75 sh d 44 55 33 75KartaMarmaraMapa Roztashovuvalosya na pivnichnomu shodi teritoriyi miskradi bilya kordonu z Bahchisarajskim rajonom u dolini richki Ajtodorki pravoyi pritoki Chornoyi IstoriyaNa vidomih kartah selishe ne zaznacheno misceznahodzhennya viznachayetsya dosit priblizno za opisom Petra Pallasa 1794 roku v praci Sposterezhennya zrobleni pid chas podorozhi pivdennimi namisnictvami Rosijskoyi derzhavi derevnya Marmora prezhde naselennaya grekami i teper pokinutaya u skaly nazyvaemuyu Chaplak kaya v ustupe kotoroj vydolbleny keli monahov shodnye s inkermanskimi izvestnye zdes pod nazvaniem Kara koba zatem dalee pod imenem Shuldan Takim chinom selishe lokalizuyetsya priblizno za pivkilometra na shid vid suchasnogo sela Ternivka bilya pidnizhzhya skel v yakih virubanij monastir Shuldan Chas viniknennya jmovirno zbigayetsya z zasnuvannyam monastirya kinec XIII XIV stolittya u skladi serednovichnogo knyazivstva Feodoro Proisnuvala Marmara nabagato dovshe monastirya Shuldan buv zrujnovanij pri rozgromi knyazivstva osmanami v 1475 roci Marmaru zh vklyuchili do skladu Mangupskogo kadilika Kafinskogo eyaleta imperiyi Pislya zdobuttya hanstvom nezalezhnosti za Kyuchuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom 1774 roku nakazovim aktom Shagin Geraya u 1775 roci selishe uvijshlo do skladu Krimskogo hanstva do skladu Bakchi sarajskogo kajmakanstva Mangupskogo kadilika U 1778 roci vidbulosya viselennya krimskih grekiv u Priazov yi Vidpovidno do Vidomostej pro vivedenih iz Krimu v Priazov yi hristiyan O V Suvorova z Marmari viyihalo 103 osobi 46 cholovikiv i 57 zhinok u vidomosti mitropolita Ignatiya takozh znachitsya Momrum ale bez zaznachennya kilkosti viselenih simej Na novomu misci pereselenci razom iz vihidcyami z Cherkez Kermena ta Karani zasnuvali selo Karan nini Granitne Telmanivskogo rajonu Doneckoyi oblasti Mabut selishe sporozhnilo povnistyu v Kameralnomu Opisi Krimu 1784 roku sered zhitlovih ne zgadano Za vidomostyami general poruchika vid 14 grudnya 1783 v seli Marmara pislya vivedennya hristiyan zalishilosya 13 budinkiv pereselenciv z yakih 7 prodanih hanom 6 rozoreni U vidomosti za kolishnogo Shagin Gereya hana skladenoyi tatarskoyu movoyu pro hristiyan sho vijshli z riznih sil i pro yihni mayetki sho zalishilisya v tochnomu vidanni jogo Shagin Gereya i perekladenoyi 1785 roku pro selo Marmara mistitsya spisok 17 meshkanciv sela z perelikom oranki sho yim nalezhala Vidomostej pro zhitla ta inshi sporudi nemaye takozh mistitsya pripiska sho v seli roztashovani albanci Nadali u dostupnih dzherelah ne zustrichayetsya PrimitkiPeter Simon Pallas Zagolovok 500 prim ISBN 5 02 002440 6 z dzherela 4 lyutogo 2021 Turisticheskaya karta Kryma YuBK ros EtoMesto ru 2007 Procitovano 2 travnya 2020 Yu M Mogarichov Shuldan Peshernye goroda v Krymu Simferopol Sonat 2005 192 s ISBN 966 8111 524 z dzherela 30 bereznya 2016 Kyuchuk Kajnardzhijskij mirnyj dogovor 1774 Art 3 Osmanskij reestr zemelnyh vladenij Yuzhnogo Kryma 1680 h godov A V Efimov Moskva 2021 T 3 S 148 149 ISBN 978 5 86443 353 9 DOI 10 34685 z dzherela 31 travnya 2021 Poeticheskie tradicii narodnoj kultury grekov urumov s Ulakly Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 30 travnya 2013 Dzhuha Ivan Georgijovich V novom otechestve Odisseya mariupolskih grekov Ocherki istorii Vologda VDPI 1993 158 s ISBN 5 87822 008 3 Lashkov F F Kameralnoe opisanie Kryma 1784 goda Vedomost o chisle hristianskih dereven ostavshihsya posle hristian s pokazaniem v nih chisla dvorov takozh i skolko v kotorom gorode hristianskih domov sostoit Izvestiya Tavricheskoj Uchenoj Arhivnoj Komissii Simferopol Izvestiya Tavricheskoj uchenoj arhivnoj komissii 1889 T 7 S 24 45 z dzherela 9 sichnya 2021 Efimov A V sostavitel Tetrad o kazyonnyh grecheskih derevnyah Hristianskoe naselenie Krymskogo hanstva v 70 e gody XVIII v V V Lebedinskij Moskva T8 Izdatelskie tehnologii 2021 S 41 42 500 prim ISBN 978 5 907384 43 9 z dzherela 16 sichnya 2022

Дата публікації:
Топ