Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття може містити помилки перекладу з російської мови Будь ласка допоможіть поліпшити переклад перевіривши його які

Маркус Райнер

Маркус Райнер
Ця стаття може містити помилки з російської мови. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад, перевіривши його якість, і погодивши вміст зі .
Оригінал російською мовою — Райнер, Маркус.

Маркус Райнер (івр. מרכוס רַיינֶר‎, нім. Markus Reiner; 5 січня 1886, Чернівці, Австро-Угорщина — 25 квітня 1976) — ізраїльський інженер та вчений-фізик, один з основоположників реології.

Маркус Райнер
Народився5 січня 1886(1886-01-05)[1][2]
Чернівці, Герцогство Буковина, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер25 квітня 1976(1976-04-25)[1][2] (90 років)
Країнаimage Ізраїль
Діяльністьінженер-будівельник, педагог, інженер
Alma materВіденський технічний університет
Галузьреологія
ЗакладТехніон
ЧленствоІзраїльська академія природничих і гуманітарних наук
Нагороди
image

d (1962)

Лауреат Премії Ізраїлю в області точних наук (1958), член Ізраїльської академії наук, професор Техніона (Хайфа).

Біографія

Народився в Чернівцях на початку 1886 року в сім'ї Ефраїма (1857—?) і Рахели Райнерів. У 1903-1909 роках навчався у Віденській вищій технічній школі, закінчив її з дипломом інженера, а пізніше, незадовго до початку Першої світовий війни, отримав ступінь доктора технології. Працював інженером державних залізниць: спершу в Австро-Угорщині, а після її розпаду — у Румунії. У воєнні роки отримав звання лейтенанта австрійської армії.

У післявоєнні роки брав активну участь у сіоністським русі. Був членом виконавчого комітету Сіоністської організації Буковини, організував там філіал «Керен га-єсод», у вересні 1921 року був делегатом XII Всесвітнього конгресу сіоністів у Карлсбаде. У 1922 році емігрував у Палестину і взяв участь у основі кібуца Хефциба у Галілеї.

Після переїзду у Палестину Райнер упродовж 25 років працював інженером у департаменті суспільний робіт у Єрусалимі, бувши частиною організаційної структури британського мандата. Серед проблем, котрі Райнеру доводилося вирішувати,як інженерові, було, зокрема, проектування опорний конструкцій Храму Гробу Господнього і реставрація іригаційних каналів епохи Ірода I у Єрихоні. У вільний час він захоплювався питаннями теорії плинності й до кінця 1940-х років склав собі світове ім'я як фізик. Райнер також час від часу публікував статті на політичні теми у регулярній пресі.

У 1947-1949 роках Райнер був науковим консультантом Ізраїльського інституту стандартів у Тель-Авіві, а в 1948 році отримав професорське звання на кафедрі механіки у Техніоні, де викладав до самої смерті в 1976 році.

Особисте життя

Був двічі одружений — з 1923 року на Маргаліт Оберник і з 1929 року на Ривці Шенфельд. Від обох жінок мав по двоє дітей — сина Ефраїма й дочку Хану від першого шлюбу і двох дочок — Доріт і Шломіт — від другого.

Внесок у науку

Цей розділ треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (лютий 2020)

У 1926 році була опублікована стаття Маркуса Райнера, присвячена теоретичним аспектам течії через трубу пружної рідини (тобто, текучої рідини тільки при механічнім напруженні, який перевищував поріг плинності). Стаття залучила увагу міжнародної наукової спільноти. У 1928 році на запрошення Юджина Бінгама Райнер відвідав Лафайет-коледж у Істоні (Пенсільванія). Бінгам у ході цієї зустрічі був настільки вражений знаннями, роллю плинності і деформації матеріалів у різних областях, що дав науці, яка вивчає ці явища, нову назву — реологія. У 1929 році він разом з Райнером заснував у США Реологічну громаду.

Маркус Райнер займався активними науковими дослідженнями навіть досягши 80-річного віку. Він опублікував більше 150 робіт по реології, найбільший внесок внісши у дослідження поведінки твердих тіл і нелінійних рідин. Серед тем, які займали, були деформація тіл, пластичної течії і в'язкістю у багатофазних системах. За його участі була розроблена теорія не стискальної рідини, а у 1945 році опублікував роботу, яка демонструвала застосування формули Гамільтона — Кели до цього питання. Один з істориків науки писав, ця публікація знаменує «нове народження механіки суцільних середовищ як раціональної науки». У середині 1950-х років Райнер розробив центронаправлений повітряний насос, у основі конструкції котрого два близько розташованих співвісних диска; при швидкому обертанні одного з них, газ засмоктується з ребра дисків й викидається через отвір біля осі. Цьому явищу пропонували різне пояснення (у тому числі засновані на рівняннях Нав'є — Стокса); сам Райнер пов'язував його з наявністю нормальних ефектів напруження у повітряному середовищі.

Важливий внесок вніс Райнер також у реологічну термінологію. Саме ним запропонований термін «число Дебори», що відсилає до біблійного «гори танули від лику Божого» з пісні провидиці Девори (Суд 5:5.), і термін «ефект чайника» (англ. teapot effect). Його книга «Десять лекцій по теоретичній реології» (англ. Ten Lectures on Theoretical Rheology) стала першим підручником по цьому предмету і була, наряду з деякими іншими його книгами, перекладена на іншими мовами (зокрема у 1960-ті роки на москалі мові з'явилася його монографія «Деформація і течія»). 46 публікацій Райнера за різні роки були згодом випущені у збірнику Selected Papers on Rheology.

Маркус Райнер був делегатом у міжнародних конгресів математиків 1927 і 1954 роках у Болонья і Амстердамі, а також конгресів 1930 і 1952 роках у Стокгольмі і Стамбулі. Був членом Ізраїльської академії наук, у 1956 році був нагороджений премією ім. Х. Вейцмана, від мерії міста Тель-Авів, а у 1958 році — Премії Ізраїлю у царині точних наук.

Праці

  • Über die Torsionsbeanspruchung von Wellen. 1913. Dissertation. Technische Hochschule Wien.
  • Ten Lectures on Theoretical Rheology. 1943
  • mit : Agricultural Rheology. London : Routledge & Kegan Paul, London, 1957
  • Deformation, strain and flow: an elementary introduction to rheology. London : H. K. Lewis, 1949 (1960)
  • The Deborah Number, in: Physics Today, 1964, Heft 1, S. 62
  • Advanced Rheology. London : H. K. Lewis, 1971
  • Selected Papers on Rheology. Amsterdam, Elsevier, 1975

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Лукьянов Н. А., Степанов М. А. и Королёв А. А.  // Вестник МГСУ. — 2013. — № 5.
  4. Markovitz. 1976. с. 70.
  5. Тидхар. 1956. с. 2851.
  6. . Премии Израиля (івр.). Министерство образования Израиля. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 3 січня 2019.

Література

  • Давид Тидхар. Проф. Маркус Райнер // {{{Заголовок}}} = אנציקלופדיה לחלוצי הישוב ובוניו. — 1956. — Т. 7. — С. 2850—2851.
  • Hershel Markovitz.  // Physics Today. — 1976. — Vol. 29, no. 9. — P. 70—71.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mozhe mistiti pomilki perekladu z rosijskoyi movi Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad perevirivshi jogo yakist i pogodivshi vmist zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Original rosijskoyu movoyu Rajner Markus Markus Rajner ivr מרכוס ר יינ ר nim Markus Reiner 5 sichnya 1886 Chernivci Avstro Ugorshina 25 kvitnya 1976 izrayilskij inzhener ta vchenij fizik odin z osnovopolozhnikiv reologiyi Markus RajnerNarodivsya5 sichnya 1886 1886 01 05 1 2 Chernivci Gercogstvo Bukovina Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer25 kvitnya 1976 1976 04 25 1 2 90 rokiv Krayina IzrayilDiyalnistinzhener budivelnik pedagog inzhenerAlma materVidenskij tehnichnij universitetGaluzreologiyaZakladTehnionChlenstvoIzrayilska akademiya prirodnichih i gumanitarnih naukNagorodid 1962 Laureat Premiyi Izrayilyu v oblasti tochnih nauk 1958 chlen Izrayilskoyi akademiyi nauk profesor Tehniona Hajfa BiografiyaNarodivsya v Chernivcyah na pochatku 1886 roku v sim yi Efrayima 1857 i Raheli Rajneriv U 1903 1909 rokah navchavsya u Videnskij vishij tehnichnij shkoli zakinchiv yiyi z diplomom inzhenera a piznishe nezadovgo do pochatku Pershoyi svitovij vijni otrimav stupin doktora tehnologiyi Pracyuvav inzhenerom derzhavnih zaliznic spershu v Avstro Ugorshini a pislya yiyi rozpadu u Rumuniyi U voyenni roki otrimav zvannya lejtenanta avstrijskoyi armiyi U pislyavoyenni roki brav aktivnu uchast u sionistskim rusi Buv chlenom vikonavchogo komitetu Sionistskoyi organizaciyi Bukovini organizuvav tam filial Keren ga yesod u veresni 1921 roku buv delegatom XII Vsesvitnogo kongresu sionistiv u Karlsbade U 1922 roci emigruvav u Palestinu i vzyav uchast u osnovi kibuca Hefciba u Galileyi Pislya pereyizdu u Palestinu Rajner uprodovzh 25 rokiv pracyuvav inzhenerom u departamenti suspilnij robit u Yerusalimi buvshi chastinoyu organizacijnoyi strukturi britanskogo mandata Sered problem kotri Rajneru dovodilosya virishuvati yak inzhenerovi bulo zokrema proektuvannya opornij konstrukcij Hramu Grobu Gospodnogo i restavraciya irigacijnih kanaliv epohi Iroda I u Yerihoni U vilnij chas vin zahoplyuvavsya pitannyami teoriyi plinnosti j do kincya 1940 h rokiv sklav sobi svitove im ya yak fizik Rajner takozh chas vid chasu publikuvav statti na politichni temi u regulyarnij presi U 1947 1949 rokah Rajner buv naukovim konsultantom Izrayilskogo institutu standartiv u Tel Avivi a v 1948 roci otrimav profesorske zvannya na kafedri mehaniki u Tehnioni de vikladav do samoyi smerti v 1976 roci Osobiste zhittya Buv dvichi odruzhenij z 1923 roku na Margalit Obernik i z 1929 roku na Rivci Shenfeld Vid oboh zhinok mav po dvoye ditej sina Efrayima j dochku Hanu vid pershogo shlyubu i dvoh dochok Dorit i Shlomit vid drugogo Vnesok u naukuCej rozdil treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lyutij 2020 U 1926 roci bula opublikovana stattya Markusa Rajnera prisvyachena teoretichnim aspektam techiyi cherez trubu pruzhnoyi ridini tobto tekuchoyi ridini tilki pri mehanichnim napruzhenni yakij perevishuvav porig plinnosti Stattya zaluchila uvagu mizhnarodnoyi naukovoyi spilnoti U 1928 roci na zaproshennya Yudzhina Bingama Rajner vidvidav Lafajet koledzh u Istoni Pensilvaniya Bingam u hodi ciyeyi zustrichi buv nastilki vrazhenij znannyami rollyu plinnosti i deformaciyi materialiv u riznih oblastyah sho dav nauci yaka vivchaye ci yavisha novu nazvu reologiya U 1929 roci vin razom z Rajnerom zasnuvav u SShA Reologichnu gromadu Markus Rajner zajmavsya aktivnimi naukovimi doslidzhennyami navit dosyagshi 80 richnogo viku Vin opublikuvav bilshe 150 robit po reologiyi najbilshij vnesok vnisshi u doslidzhennya povedinki tverdih til i nelinijnih ridin Sered tem yaki zajmali buli deformaciya til plastichnoyi techiyi i v yazkistyu u bagatofaznih sistemah Za jogo uchasti bula rozroblena teoriya ne stiskalnoyi ridini a u 1945 roci opublikuvav robotu yaka demonstruvala zastosuvannya formuli Gamiltona Keli do cogo pitannya Odin z istorikiv nauki pisav cya publikaciya znamenuye nove narodzhennya mehaniki sucilnih seredovish yak racionalnoyi nauki U seredini 1950 h rokiv Rajner rozrobiv centronapravlenij povitryanij nasos u osnovi konstrukciyi kotrogo dva blizko roztashovanih spivvisnih diska pri shvidkomu obertanni odnogo z nih gaz zasmoktuyetsya z rebra diskiv j vikidayetsya cherez otvir bilya osi Comu yavishu proponuvali rizne poyasnennya u tomu chisli zasnovani na rivnyannyah Nav ye Stoksa sam Rajner pov yazuvav jogo z nayavnistyu normalnih efektiv napruzhennya u povitryanomu seredovishi Vazhlivij vnesok vnis Rajner takozh u reologichnu terminologiyu Same nim zaproponovanij termin chislo Debori sho vidsilaye do biblijnogo gori tanuli vid liku Bozhogo z pisni providici Devori Sud 5 5 i termin efekt chajnika angl teapot effect Jogo kniga Desyat lekcij po teoretichnij reologiyi angl Ten Lectures on Theoretical Rheology stala pershim pidruchnikom po comu predmetu i bula naryadu z deyakimi inshimi jogo knigami perekladena na inshimi movami zokrema u 1960 ti roki na moskali movi z yavilasya jogo monografiya Deformaciya i techiya 46 publikacij Rajnera za rizni roki buli zgodom vipusheni u zbirniku Selected Papers on Rheology Markus Rajner buv delegatom u mizhnarodnih kongresiv matematikiv 1927 i 1954 rokah u Bolonya i Amsterdami a takozh kongresiv 1930 i 1952 rokah u Stokgolmi i Stambuli Buv chlenom Izrayilskoyi akademiyi nauk u 1956 roci buv nagorodzhenij premiyeyu im H Vejcmana vid meriyi mista Tel Aviv a u 1958 roci Premiyi Izrayilyu u carini tochnih nauk PraciUber die Torsionsbeanspruchung von Wellen 1913 Dissertation Technische Hochschule Wien Ten Lectures on Theoretical Rheology 1943 mit Agricultural Rheology London Routledge amp Kegan Paul London 1957 Deformation strain and flow an elementary introduction to rheology London H K Lewis 1949 1960 The Deborah Number in Physics Today 1964 Heft 1 S 62 Advanced Rheology London H K Lewis 1971 Selected Papers on Rheology Amsterdam Elsevier 1975PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Lukyanov N A Stepanov M A i Korolyov A A Vestnik MGSU 2013 5 Markovitz 1976 s 70 Tidhar 1956 s 2851 Premii Izrailya ivr Ministerstvo obrazovaniya Izrailya Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 3 sichnya 2019 LiteraturaDavid Tidhar Prof Markus Rajner Zagolovok אנציקלופדיה לחלוצי הישוב ובוניו 1956 T 7 S 2850 2851 Hershel Markovitz Physics Today 1976 Vol 29 no 9 P 70 71

Дата публікації:
Топ