Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Васильович Марковников рос Владимир Васильевич Марковников 13 25 грудня 1837 Княгинін Нижньогородська губернія

Марковников Володимир Васильович

Марковников Володимир Васильович

Володимир Васильович Марковников (рос. Владимир Васильевич Марковников; 13 (25) грудня 1837, Княгинін, Нижньогородська губернія — 29 січня (11 лютого) 1904, Москва) — видатний російський хімік. Представник [ru] хіміків-органіків. Почесний член Університету св. Володимира та Харківського університету.

Марковников Володимир Васильович
image
Народився 22 грудня 1838(1838-12-22)[1]
Княгинино, Нижньогородська губернія, Російська імперія
Помер 29 січня (11 лютого) 1904 (65 років)
Москва, Російська імперія
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна image Російська імперія
Діяльність хімік, снайпер, шпигун
Alma mater Імператорський Казанський університет
Галузь хімія
Заклад Імператорський Казанський університет
ОНУ ім. І. І. Мечникова
d
Вчителі Бутлеров Олександр Михайлович
Відомі учні d
d
Аспіранти, докторанти Прянишников Дмитро Миколайович
Чичибабін Олексій Євгенович
d
d
d
Коновалов Михайло Іванович
image Марковников Володимир Васильович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марковников.

Розвинув теорію хімічної будови органічних сполук. Сформулював власне правило про направлення хімічних реакцій заміщення, відщеплення та приєднання за подвійним зв'язком і ізомеризації залежно від їх хімічної будови, нині відоме як правило Марковникова. Виявив новий клас вуглеводнів — нафтени. Основоположник наукового напряму — нафтохімії.

Найвідоміший з-поміж учнів Олександра Бутлерова.

Життєпис

Народився у дворянській родині в місті Княгинін (нині місто Княгиніно Нижньогородської області). Закінчив у 1856 році середній навчальний заклад Нижнього Новгорода, який по типу наближався до класичних гімназій, однак був [ru]. Вступив до Імператорського Казанського університету, який у 1860 році успішно закінчив. З 1862 року читав у цьому ж університеті лекції, викладав.

У 1865 році захистив магістерську дисертацію, яка була присвячена ізомерії насичених кислот. Після захисту декілька років працював за кордоном у лабораторіях Беєра, Ерленмеєра та Кольбе в Берліні, Мюнхені та Лейпцизі.

У 1868 році разом з Дмитром Менделєєвим, Олександром Воскресенським, Петром Алексєєвим та іншими вченими заснував Російське хімічне товариство.

У 1869 році захистив докторську дисертацію, яка була присвячена впливу атомів у хімічних сполуках. Присвоєно звання професора.

У 1871 році на знак протесту проти відсторонення від посади Петра Лесгафта та накладення на нього заборони викладати — разом з групою вчених покинув Казанський університет. Того ж року запрошений до Новоросійського університету (нині Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), де очолив кафедру хімії. Тут працював до 1873 року. За короткий час перебування в Одесі виконав п'ять циклів дослідження, присвячених взаємному перетворенню ізомерів альдегідів і карбонових кислот.

У 1873 році переїхав до Москви. З того часу постійно працював у Московському університеті.

Помер у 1904 році. Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі.

Сім'я

У 1864 році одружився з Любов'ю Ричковою (онукою історика Петра Ричкова), яка народила сина — [ru], відомого російського архітектора.

Наукова діяльність

Наукові дослідження вченого були присвячені розвитку теорії хімічної будови, вивченню нафти й аліциклічних вуглеводнів.

У 1865 році на прикладі масляних і ізомасляних кислот вперше показав існування ізомерії серед жирних кислот.

У 1869 році, у своїй дисертаційній роботі, яка ґрунтувалася на основі поглядів Олександра Бутлерова, шляхом експериментальних досліджень виявив ряд закономірностей, що стосуються реакцій заміщення, приєднання і розщеплення. Започаткував принцип в органічній хімії, що використовується нині для передбачення регіоселективності реакції приєднання протонних кислот і води до несиметричних алкенів і алкінів, й іменується на честь нього.

У 1870-х роках отримав усі передбачені теорією будови ізомерні двохосновні кислоти.

З початку 1880-х років систематично досліджував кавказьку нафту. Відкрив вуглеводні нового класу, яким дав назву нафтени, виділив з нафти ароматичні вуглеводні і виявив їх здатність давати з вуглеводнями інших класів азеотропні суміші. Вивчав Ас­тра­ханські соляні озера з метою використання солей у промисловості.

У 1890 році синтезував аліциклічні сполуки з циклами у 4, 7 та 8 атомів карбону та дослідив сполуки з циклами у 5 та 6 атомів карбону, що були вперше синтезовані Вільямом Перкіним та Миколою Зелінським.

У 1892—1893 роках описав умови та характер полімеризації семичленного циклу в шестичленний.

Вибрані праці

  • Нормальный курс аналитической химии. Для высших и средних учебных заведений и фармацевтов. Ч. I. Качественный анализ. — М., 1877. — 120 с.
  • Появление чумы в России и средства предохраниться от нее / Соч. Проф. Моск. ун-та Вл. Марковникова и д-ра П. Отрадинского. — М., 1879. — 40 с
  • Исследование кавказской нефти / Соч. Вл. Марковникова и Вл. Оглоблина. — СПб., 1883. — 79 с.
  • Нафтены и их производные в общей системе органических соединений. — М., 1892. — 44 с.
  • Исторический очерк химии в Московском университете // Ломоносовский сборник. — М., 1901.

Примітки

  1. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  2. В. Я. Чирва, Н. В. Толкачова. Марковников Володимир Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. — Т. 19 : Малиш — Медицина. — 687 с. — .
  3. (PDF). Видавництво «Ранок». Архів оригіналу (PDF) за 5 лютого 2020. Процитовано 18 квітня 2020.
  4. Марковников Володимир Васильович [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.
  5. Хімія: підруч. для 10 кл. закладів загальної середьної освіти: профіл. рівень / Л. П. Величко. — К.: Школяр, 2018. — С. 63
  6. Історія хімії: навчальний посібник [ 8 січня 2020 у Wayback Machine.] / О. М. Камінський та ін. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. — С. 137, 163, 182
  7. Марковников Владимир Васильевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  8. . Могилы Знаменитостей. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 18 квітня 2020.(рос.)
  9. Владимир Васильевич Марковников, 1837—1904 / Сорокина Т. Д.– Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 2003. — С. 5(рос.)
  10. Хімія, 8-11 класи. Цікаві досліди з органічної хімії / Євсеєв Р. С. — Х., 2006. — С. 19

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodimir Vasilovich Markovnikov ros Vladimir Vasilevich Markovnikov 13 25 grudnya 1837 Knyaginin Nizhnogorodska guberniya 29 sichnya 11 lyutogo 1904 Moskva vidatnij rosijskij himik Predstavnik ru himikiv organikiv Pochesnij chlen Universitetu sv Volodimira ta Harkivskogo universitetu Markovnikov Volodimir VasilovichNarodivsya 22 grudnya 1838 1838 12 22 1 Knyaginino Nizhnogorodska guberniya Rosijska imperiyaPomer 29 sichnya 11 lyutogo 1904 65 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPohovannya Vagankovske kladovisheKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist himik snajper shpigunAlma mater Imperatorskij Kazanskij universitetGaluz himiyaZaklad Imperatorskij Kazanskij universitet ONU im I I Mechnikova dVchiteli Butlerov Oleksandr MihajlovichVidomi uchni d dAspiranti doktoranti Pryanishnikov Dmitro Mikolajovich Chichibabin Oleksij Yevgenovich d d d Konovalov Mihajlo Ivanovich Markovnikov Volodimir Vasilovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markovnikov Rozvinuv teoriyu himichnoyi budovi organichnih spoluk Sformulyuvav vlasne pravilo pro napravlennya himichnih reakcij zamishennya vidsheplennya ta priyednannya za podvijnim zv yazkom i izomerizaciyi zalezhno vid yih himichnoyi budovi nini vidome yak pravilo Markovnikova Viyaviv novij klas vuglevodniv nafteni Osnovopolozhnik naukovogo napryamu naftohimiyi Najvidomishij z pomizh uchniv Oleksandra Butlerova ZhittyepisNarodivsya u dvoryanskij rodini v misti Knyaginin nini misto Knyaginino Nizhnogorodskoyi oblasti Zakinchiv u 1856 roci serednij navchalnij zaklad Nizhnogo Novgoroda yakij po tipu nablizhavsya do klasichnih gimnazij odnak buv ru Vstupiv do Imperatorskogo Kazanskogo universitetu yakij u 1860 roci uspishno zakinchiv Z 1862 roku chitav u comu zh universiteti lekciyi vikladav U 1865 roci zahistiv magistersku disertaciyu yaka bula prisvyachena izomeriyi nasichenih kislot Pislya zahistu dekilka rokiv pracyuvav za kordonom u laboratoriyah Beyera Erlenmeyera ta Kolbe v Berlini Myunheni ta Lejpcizi U 1868 roci razom z Dmitrom Mendelyeyevim Oleksandrom Voskresenskim Petrom Aleksyeyevim ta inshimi vchenimi zasnuvav Rosijske himichne tovaristvo U 1869 roci zahistiv doktorsku disertaciyu yaka bula prisvyachena vplivu atomiv u himichnih spolukah Prisvoyeno zvannya profesora U 1871 roci na znak protestu proti vidstoronennya vid posadi Petra Lesgafta ta nakladennya na nogo zaboroni vikladati razom z grupoyu vchenih pokinuv Kazanskij universitet Togo zh roku zaproshenij do Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova de ocholiv kafedru himiyi Tut pracyuvav do 1873 roku Za korotkij chas perebuvannya v Odesi vikonav p yat cikliv doslidzhennya prisvyachenih vzayemnomu peretvorennyu izomeriv aldegidiv i karbonovih kislot U 1873 roci pereyihav do Moskvi Z togo chasu postijno pracyuvav u Moskovskomu universiteti Pomer u 1904 roci Pohovanij u Moskvi na Vagankovskomu kladovishi Sim ya U 1864 roci odruzhivsya z Lyubov yu Richkovoyu onukoyu istorika Petra Richkova yaka narodila sina ru vidomogo rosijskogo arhitektora Naukova diyalnistNaukovi doslidzhennya vchenogo buli prisvyacheni rozvitku teoriyi himichnoyi budovi vivchennyu nafti j aliciklichnih vuglevodniv U 1865 roci na prikladi maslyanih i izomaslyanih kislot vpershe pokazav isnuvannya izomeriyi sered zhirnih kislot U 1869 roci u svoyij disertacijnij roboti yaka gruntuvalasya na osnovi poglyadiv Oleksandra Butlerova shlyahom eksperimentalnih doslidzhen viyaviv ryad zakonomirnostej sho stosuyutsya reakcij zamishennya priyednannya i rozsheplennya Zapochatkuvav princip v organichnij himiyi sho vikoristovuyetsya nini dlya peredbachennya regioselektivnosti reakciyi priyednannya protonnih kislot i vodi do nesimetrichnih alkeniv i alkiniv j imenuyetsya na chest nogo U 1870 h rokah otrimav usi peredbacheni teoriyeyu budovi izomerni dvohosnovni kisloti Z pochatku 1880 h rokiv sistematichno doslidzhuvav kavkazku naftu Vidkriv vuglevodni novogo klasu yakim dav nazvu nafteni vidiliv z nafti aromatichni vuglevodni i viyaviv yih zdatnist davati z vuglevodnyami inshih klasiv azeotropni sumishi Vivchav As tra hanski solyani ozera z metoyu vikoristannya solej u promislovosti U 1890 roci sintezuvav aliciklichni spoluki z ciklami u 4 7 ta 8 atomiv karbonu ta doslidiv spoluki z ciklami u 5 ta 6 atomiv karbonu sho buli vpershe sintezovani Vilyamom Perkinim ta Mikoloyu Zelinskim U 1892 1893 rokah opisav umovi ta harakter polimerizaciyi semichlennogo ciklu v shestichlennij Vibrani praci Normalnyj kurs analiticheskoj himii Dlya vysshih i srednih uchebnyh zavedenij i farmacevtov Ch I Kachestvennyj analiz M 1877 120 s Poyavlenie chumy v Rossii i sredstva predohranitsya ot nee Soch Prof Mosk un ta Vl Markovnikova i d ra P Otradinskogo M 1879 40 s Issledovanie kavkazskoj nefti Soch Vl Markovnikova i Vl Ogloblina SPb 1883 79 s Nafteny i ih proizvodnye v obshej sisteme organicheskih soedinenij M 1892 44 s Istoricheskij ocherk himii v Moskovskom universitete Lomonosovskij sbornik M 1901 PrimitkiBolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 V Ya Chirva N V Tolkachova Markovnikov Volodimir Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2018 T 19 Malish Medicina 687 s ISBN 978 966 02 8345 9 PDF Vidavnictvo Ranok Arhiv originalu PDF za 5 lyutogo 2020 Procitovano 18 kvitnya 2020 Markovnikov Volodimir Vasilovich 21 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s Himiya pidruch dlya 10 kl zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti profil riven L P Velichko K Shkolyar 2018 S 63 Istoriya himiyi navchalnij posibnik 8 sichnya 2020 u Wayback Machine O M Kaminskij ta in Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2019 S 137 163 182 Markovnikov Vladimir Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Mogily Znamenitostej Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 18 kvitnya 2020 ros Vladimir Vasilevich Markovnikov 1837 1904 Sorokina T D Kazan Izd vo Kazansk un ta 2003 S 5 ros Himiya 8 11 klasi Cikavi doslidi z organichnoyi himiyi Yevseyev R S H 2006 S 19LiteraturaMarkovnikov Vladimir Vasilevich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Vydayushiesya russkie uchenye himiki s 176 na Google Books

Дата публікації:
Топ