Опана́с Ма́ркович (27 січня (8 лютого) 1822, Кулажинці — 20 серпня (1 вересня) 1867, Чернігів) — український фольклорист-етнограф і громадський діяч. Член Кирило-Мефодіївського Братства.
Опанас Васильович Маркович | |
---|---|
Опанас Маркович, невідомий рік | |
Народився | 27 січня (8 лютого) 1822 Кулажинці (тепер Гребінківського району Полтавської області) |
Помер | 20 серпня (1 вересня) 1867 (45 років) Чернігів ·туберкульоз |
Поховання | Чернігів |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | фольклорист |
Alma mater | Київський університет св. Володимира |
Галузь | фольклорист, етнограф |
Рід | Марковичі |
У шлюбі з | Марія Вілінська |
Діти | Богдан Маркович |
Роботи у Вікіджерелах Маркович Опанас Васильович у Вікісховищі |
Перший чоловік письменниці Марії Вілінської (Марко Вовчок), значно вплинув на її літературну діяльність. Частина літературознавців (зокрема, Пантелеймон Куліш) уважають, що Маркович був співавтором magnum opus дружини «Народні оповідання» (див. (Марко Вовчок#Справжність авторства україномовних творів)).
Життєпис
Народився в селі Кулажинцях (тепер Лубенського району Полтавської області). Був шостим сином начальника канцелярії військового міністра Василя Марковича та домогосподарки .
1836 року закінчив Пирятинське 4-класне міське училище. У 1836 році батько відправив Опанаса до 2-ї Київської гімназії при Київському університеті св. Володимира, де ректорував їхній близький родич Михайло Максимович. Викладали в гімназії університетські професори, а родич Максимовичів, Михайло Максимович, читав історію і словесність.
У 1842 році Опанас Маркович закінчив 2-гу Київську гімназію при Київському університеті св. Володимира й поступив до Київського університету св. Володимира. В університеті Опанас Маркович став улюбленцем професора російської літератури Івана Краськовського, пристрасного любителя українського фольклору. Він годинами міг слухати Опанасові перекази українських історій, почутих хлопчиною у кріпацьких друзів в Кулажинцях. За дорученням проф. Краськовського Опанас став записувати всі українські народні перекази, казки, прислів'я й приказки та пісні, що чув від селян.
У 1846 році Маркович закінчив навчання в Київському університеті св. Володимира. Після закінчення навчання в Київському університету св. Володимира, Опанас Маркович залишився в Києві і розпочав активну громадську діяльність, зокрема й як член Кирило-Мефодіївського Братства. В травні-червні 1847 року за участь у діяльності Кирило-Мефодіївського Братства був заарештований російською владою та засланий до російського міста Орел, де став працював в канцелярії військового губернатора. У Орлі він познайомився з майбутньою дружиною Марією Вілінською.
1851 року Маркович повернувся в Україну із заслання в Орлі. У другій половині січня 1851 року Маркович та Вілінська одружилися. Повернувшись з Орла наприкінці 1851 року (звідки Маркович забрав і Вілінську), вони переїжджають до Чернігова, де Опанас Маркович улаштовується в видавництво газети Чернігівські губернські відомості (рос. Черниговские губернские ведомости). На початку 1852 року в Марковича та Вілінської народилася перша дитина, дочка Віра, яка незабаром померла й похована в Чернігові. Згодом родина переїжджає до Києва, де Маркович починає працювати в Київській палаті державного майна. 27 травня 1853 року в родини народився син Богдан. 24 серпня 1855 року Опанас Маркович був призначений на посаду молодшого вчителя географії Немирівської гімназії. На початку 1859 року Вілінська з сином переїжджає до Санкт-Петербурга. 11 травня 1859 року Опанас Маркович, одержавши закордонну відпустку, виїжджає за кордон до Санкт-Петербурга слідом за дружиною, яка разом з сином виїхала туди на пів місяця раніше.
У 1860—1861 роках Маркович та Вілінська жили у Санкт-Петербурзі. У цей час Маркович брав активну участь у літературному житті української громади Санкт-Петербургу, зокрема у виданні українського діаспорського журналу «Основа». В середині 1861 року він переїздить з Санкт-Петербурга назад в Чернігівську губернію, де на початку 1862 року він одержав посаду акцизного наглядача в Новгород-Сіверську.
1862 року Опанас Маркович писав у листі до Олександра Лазаревського: «Я коло пословиць мордуюсь і вже мов би й начисто йде. Як скінчу, за музику пісень візьмусь». Згодом Опанас Маркович передав своїй дружині в Париж зібрані ним українські пісні з мотивами, що там їх можна буде з меншими труднощами видати. Вілінська видала частину їх у 1866 році у ляйпціґсько-вінтертурському видавництві Ріттера Бідерманна без згадки імені Опанаса Марковича, назвавши збірник «Двісти українських пісень. Співи і слова зібрав: Марко Вовчок».
11 серпня 1866 року Опанаса Марковича через захворювання на туберкульоз переведено в Сосницю (ближче до Чернігівської лікарні). У червні 1867 року хвороба його посилилась і Марковича переведено до міста Чернігова. 1 вересня 1867 року Опанас Васильович помер у Чернігівській лікарні. Друзі Опанаса Марковича та сім'я тодішнього Чернігівського губернатора князя С. П. Голіцина зібрали грошей, щоб поховати його на кладовищі в Болдиних горах Чернігова. Незадовго до смерті Опанас Маркович та Марія Вілінська де-факто розлучилися. Єдине передсмертне прохання Опанаса Марковича до Марії Вілінської, щоб та привезла сина в Україну до Чернігова, аби батько побачив сина востаннє перед смертю, не було справджено.
Фольклористська та етнографічна спадщина
Багато зібраних Опанасом Марковичем фольклорних та етнографічних матеріалів про Україну опублікували Амвросій Метлинський, Володимир Антонович, Михайло Драгоманов, Матвій Номис тощо. Етнографічний нарис Марковича Родинні обряди (рос. Родинные обряды) був надрукований посмертно у 1869 році у часописі Нотатки Чернігівського губернського статистичного комітету (рос. Записки Черниговского губернского статистического комитета).
Одним з найвідоміший фольклористсько-етнографічних видань Марковича було Українські приказки, прислів'я, і таке інше видане Матвієм Номисом у Санкт-Петербурзі у 1864 році.
Музична спадщина
Ще в дитинстві помітили його потяг до музики. Мати Опанаса, Олена Керстен, сама непогана музикантка і прихильниця народних пісень, заохочувала його записувати почуті на вечорницях (де Опанас спілкувався з ровесниками-кріпаками) пісні. Потім Олена Леонтіївна придумувала до них музичний супровід, і вони з сином виконували ті пісні перед гостями.
Опанас Маркович — автор музики до опери «Наталка-Полтавка» за однойменною п'єсою Івана Котляревського (1857) та опери «Чари» за однойменною п'єсою Кирила Тополі (1866), що були поставлені силами українських аматорських гуртків, якими Маркович керував у Чернігові та Новгороді-Сіверському.
Джерела та примітки
- Брандіс, Євген (1975). Марко Вовчок (переклад з російської Л.Малахової та Н.Петрушевської) . Київ: Видавництво художньої літератури «Дніпро».
- іноді зустрічається написання його прізвища як Маркевич
- на могилі вказано 1825
- Василь Бойко. Біоґрафичні відомости про Марка Вовчка і питання про авторство [ 9 липня 2018 у Wayback Machine.] // Василь Бойко. Марко Вовчок: історично-літературинй начерк (з біографією письменниці і покажчиком літератури). Київ: Друкарь. 1918. 240 стор.: с. 10-81 ()
- Юрій Бойко. Хто написав «Народні оповідання» Марка Вовчка? [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Юрій Бойко. Вибране у 4 томах ((Ausgewählte Schriften) im 4 Bänden): T. IV. Heidelberg: Carl Winter – Universitatsverlag. 1990. 328 стор.: C. 229—255.
- Володимир Міяковський. Опанас Маркович у Кирило-Мефодіївському братстві [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // . Редактор: Михайло Грушевський. Харків-Київ: Державне видавництво України. 1927. 298 стор.: С. 20-45 (Записок 6. Історичної Секції Українського Наукового Товариства в Київі. Т. XXIV)
- . grebenka.com. 2016
- журнал «Кієвская старіна»» 1893 р., V, стор. 268-269 (рос.)
- Двісти украінських пісень. Співи і слова зібрав: Марко Вовчок; У ноти завів Эдуард Мердке. Лейпциг-Винтертур: Власность и виданне Ритер Бидерманна. 1866. 56 стор.
- Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича. Упоряд., передмова і приміт.: О. І. Дей, відп. ред.: Н. Є. Крутікова. Київ: Наукова думка; АН України, Ін-т мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського. 527 стор.: 44. 1983. (До 150-річчя з дня народження М.Вовчка)
- Володимир Сиротенко (Вербицький). // Володимир Сиротенко (Вербицький). Тарас Шевченко по розповідях моїх предків: Незнайомий Вам Тарас Шевченко і його друзі-аристократи. New-York: Lulu.com. 2011. 379 стор. (дзеркало файлу: , опис друкованої книги з lulu.com: lulu.com, google books)
- * Г. Швидько. Маркович Опанас Васильович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 519. — .
- // Записки Черниговского губернского статистического комитета. Чернигов: губ. тип., 1866–1868. С. 340-347 (рос.) (укр.)
- . Зібрав: Опанас Марковича та інші; спорудив: Матвій Номис. СПб: В друк. Тиблена і комп. И. Куліша, 1864. 304 стор. (дзеркало: Google Books, , elib.nlu.org.ua, /, )
- . Зібрав: Опанас Марковича та інші; спорудив: Матвій Номис; упоряд., прим., вступ. ст.: Михайло Пазяк. Київ: Либідь, 1993. 764 стор. (Літературні пам'ятки України)
- Віталій Морозов. // Сіверянський літопис. 2011. № 2. С. 81-87
- Валерій Томазов. // Хроніка 2000: Україна - Ізраїль. Вип. 21-22. Київ. 1998. С. 62-71
- Маркович Опанас [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 916-917. — 1000 екз.
Посилання
- Маркович Опанас Васильович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 316-317.
- Опанас Маркович (Марко Вовчок) [ 29 квітня 2017 у Wayback Machine.] на сайті книгодатабази Goodreads (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Markevich Opana s Ma rkovich 27 sichnya 8 lyutogo 1822 18220208 Kulazhinci 20 serpnya 1 veresnya 1867 Chernigiv ukrayinskij folklorist etnograf i gromadskij diyach Chlen Kirilo Mefodiyivskogo Bratstva Opanas Vasilovich MarkovichOpanas Markovich nevidomij rik Opanas Markovich nevidomij rikNarodivsya27 sichnya 8 lyutogo 1822 1822 02 08 Kulazhinci teper Grebinkivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Pomer20 serpnya 1 veresnya 1867 1867 09 01 45 rokiv Chernigiv tuberkulozPohovannyaChernigivKrayinaUkrayinaNacionalnistukrayinecDiyalnistfolkloristAlma materKiyivskij universitet sv VolodimiraGaluzfolklorist etnografRidMarkovichiU shlyubi zMariya VilinskaDitiBogdan MarkovichRoboti u Vikidzherelah Markovich Opanas Vasilovich u Vikishovishi Pershij cholovik pismennici Mariyi Vilinskoyi Marko Vovchok znachno vplinuv na yiyi literaturnu diyalnist Chastina literaturoznavciv zokrema Pantelejmon Kulish uvazhayut sho Markovich buv spivavtorom magnum opus druzhini Narodni opovidannya div Marko Vovchok Spravzhnist avtorstva ukrayinomovnih tvoriv ZhittyepisMogila O Markovicha na Boldinih gorah Chernigiv Ukrayina Narodivsya v seli Kulazhincyah teper Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Buv shostim sinom nachalnika kancelyariyi vijskovogo ministra Vasilya Markovicha ta domogospodarki 1836 roku zakinchiv Piryatinske 4 klasne miske uchilishe U 1836 roci batko vidpraviv Opanasa do 2 yi Kiyivskoyi gimnaziyi pri Kiyivskomu universiteti sv Volodimira de rektoruvav yihnij blizkij rodich Mihajlo Maksimovich Vikladali v gimnaziyi universitetski profesori a rodich Maksimovichiv Mihajlo Maksimovich chitav istoriyu i slovesnist U 1842 roci Opanas Markovich zakinchiv 2 gu Kiyivsku gimnaziyu pri Kiyivskomu universiteti sv Volodimira j postupiv do Kiyivskogo universitetu sv Volodimira V universiteti Opanas Markovich stav ulyublencem profesora rosijskoyi literaturi Ivana Kraskovskogo pristrasnogo lyubitelya ukrayinskogo folkloru Vin godinami mig sluhati Opanasovi perekazi ukrayinskih istorij pochutih hlopchinoyu u kripackih druziv v Kulazhincyah Za doruchennyam prof Kraskovskogo Opanas stav zapisuvati vsi ukrayinski narodni perekazi kazki prisliv ya j prikazki ta pisni sho chuv vid selyan U 1846 roci Markovich zakinchiv navchannya v Kiyivskomu universiteti sv Volodimira Pislya zakinchennya navchannya v Kiyivskomu universitetu sv Volodimira Opanas Markovich zalishivsya v Kiyevi i rozpochav aktivnu gromadsku diyalnist zokrema j yak chlen Kirilo Mefodiyivskogo Bratstva V travni chervni 1847 roku za uchast u diyalnosti Kirilo Mefodiyivskogo Bratstva buv zaareshtovanij rosijskoyu vladoyu ta zaslanij do rosijskogo mista Orel de stav pracyuvav v kancelyariyi vijskovogo gubernatora U Orli vin poznajomivsya z majbutnoyu druzhinoyu Mariyeyu Vilinskoyu 1851 roku Markovich povernuvsya v Ukrayinu iz zaslannya v Orli U drugij polovini sichnya 1851 roku Markovich ta Vilinska odruzhilisya Povernuvshis z Orla naprikinci 1851 roku zvidki Markovich zabrav i Vilinsku voni pereyizhdzhayut do Chernigova de Opanas Markovich ulashtovuyetsya v vidavnictvo gazeti Chernigivski gubernski vidomosti ros Chernigovskie gubernskie vedomosti Na pochatku 1852 roku v Markovicha ta Vilinskoyi narodilasya persha ditina dochka Vira yaka nezabarom pomerla j pohovana v Chernigovi Zgodom rodina pereyizhdzhaye do Kiyeva de Markovich pochinaye pracyuvati v Kiyivskij palati derzhavnogo majna 27 travnya 1853 roku v rodini narodivsya sin Bogdan 24 serpnya 1855 roku Opanas Markovich buv priznachenij na posadu molodshogo vchitelya geografiyi Nemirivskoyi gimnaziyi Na pochatku 1859 roku Vilinska z sinom pereyizhdzhaye do Sankt Peterburga 11 travnya 1859 roku Opanas Markovich oderzhavshi zakordonnu vidpustku viyizhdzhaye za kordon do Sankt Peterburga slidom za druzhinoyu yaka razom z sinom viyihala tudi na piv misyacya ranishe U 1860 1861 rokah Markovich ta Vilinska zhili u Sankt Peterburzi U cej chas Markovich brav aktivnu uchast u literaturnomu zhitti ukrayinskoyi gromadi Sankt Peterburgu zokrema u vidanni ukrayinskogo diasporskogo zhurnalu Osnova V seredini 1861 roku vin pereyizdit z Sankt Peterburga nazad v Chernigivsku guberniyu de na pochatku 1862 roku vin oderzhav posadu akciznogo naglyadacha v Novgorod Siversku 1862 roku Opanas Markovich pisav u listi do Oleksandra Lazarevskogo Ya kolo poslovic morduyus i vzhe mov bi j nachisto jde Yak skinchu za muziku pisen vizmus Zgodom Opanas Markovich peredav svoyij druzhini v Parizh zibrani nim ukrayinski pisni z motivami sho tam yih mozhna bude z menshimi trudnoshami vidati Vilinska vidala chastinu yih u 1866 roci u lyajpcigsko vinterturskomu vidavnictvi Rittera Bidermanna bez zgadki imeni Opanasa Markovicha nazvavshi zbirnik Dvisti ukrayinskih pisen Spivi i slova zibrav Marko Vovchok 11 serpnya 1866 roku Opanasa Markovicha cherez zahvoryuvannya na tuberkuloz perevedeno v Sosnicyu blizhche do Chernigivskoyi likarni U chervni 1867 roku hvoroba jogo posililas i Markovicha perevedeno do mista Chernigova 1 veresnya 1867 roku Opanas Vasilovich pomer u Chernigivskij likarni Druzi Opanasa Markovicha ta sim ya todishnogo Chernigivskogo gubernatora knyazya S P Golicina zibrali groshej shob pohovati jogo na kladovishi v Boldinih gorah Chernigova Nezadovgo do smerti Opanas Markovich ta Mariya Vilinska de fakto rozluchilisya Yedine peredsmertne prohannya Opanasa Markovicha do Mariyi Vilinskoyi shob ta privezla sina v Ukrayinu do Chernigova abi batko pobachiv sina vostannye pered smertyu ne bulo spravdzheno Folkloristska ta etnografichna spadshinaDvisti ukrainskih pisen Lyajpcig Vintertur 1866 Bagato zibranih Opanasom Markovichem folklornih ta etnografichnih materialiv pro Ukrayinu opublikuvali Amvrosij Metlinskij Volodimir Antonovich Mihajlo Dragomanov Matvij Nomis tosho Etnografichnij naris Markovicha Rodinni obryadi ros Rodinnye obryady buv nadrukovanij posmertno u 1869 roci u chasopisi Notatki Chernigivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu ros Zapiski Chernigovskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Odnim z najvidomishij folkloristsko etnografichnih vidan Markovicha bulo Ukrayinski prikazki prisliv ya i take inshe vidane Matviyem Nomisom u Sankt Peterburzi u 1864 roci Muzichna spadshinaShe v ditinstvi pomitili jogo potyag do muziki Mati Opanasa Olena Kersten sama nepogana muzikantka i prihilnicya narodnih pisen zaohochuvala jogo zapisuvati pochuti na vechornicyah de Opanas spilkuvavsya z rovesnikami kripakami pisni Potim Olena Leontiyivna pridumuvala do nih muzichnij suprovid i voni z sinom vikonuvali ti pisni pered gostyami Opanas Markovich avtor muziki do operi Natalka Poltavka za odnojmennoyu p yesoyu Ivana Kotlyarevskogo 1857 ta operi Chari za odnojmennoyu p yesoyu Kirila Topoli 1866 sho buli postavleni silami ukrayinskih amatorskih gurtkiv yakimi Markovich keruvav u Chernigovi ta Novgorodi Siverskomu Dzherela ta primitkiBrandis Yevgen 1975 Marko Vovchok pereklad z rosijskoyi L Malahovoyi ta N Petrushevskoyi Kiyiv Vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Dnipro inodi zustrichayetsya napisannya jogo prizvisha yak Markevich na mogili vkazano 1825 Vasil Bojko Biografichni vidomosti pro Marka Vovchka i pitannya pro avtorstvo 9 lipnya 2018 u Wayback Machine Vasil Bojko Marko Vovchok istorichno literaturinj nacherk z biografiyeyu pismennici i pokazhchikom literaturi Kiyiv Drukar 1918 240 stor s 10 81 Yurij Bojko Hto napisav Narodni opovidannya Marka Vovchka 20 listopada 2020 u Wayback Machine Yurij Bojko Vibrane u 4 tomah Ausgewahlte Schriften im 4 Banden T IV Heidelberg Carl Winter Universitatsverlag 1990 328 stor C 229 255 Volodimir Miyakovskij Opanas Markovich u Kirilo Mefodiyivskomu bratstvi 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Redaktor Mihajlo Grushevskij Harkiv Kiyiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1927 298 stor S 20 45 Zapisok 6 Istorichnoyi Sekciyi Ukrayinskogo Naukovogo Tovaristva v Kiyivi T XXIV grebenka com 2016 zhurnal Kiyevskaya starina 1893 r V stor 268 269 ros Dvisti ukrainskih pisen Spivi i slova zibrav Marko Vovchok U noti zaviv Eduard Merdke Lejpcig Vintertur Vlasnost i vidanne Riter Bidermanna 1866 56 stor Folklorni zapisi Marka Vovchka ta Opanasa Markovicha Uporyad peredmova i primit O I Dej vidp red N Ye Krutikova Kiyiv Naukova dumka AN Ukrayini In t mistectvoznavstva folkloru ta etnografiyi im M T Rilskogo 527 stor 44 1983 Do 150 richchya z dnya narodzhennya M Vovchka Volodimir Sirotenko Verbickij Volodimir Sirotenko Verbickij Taras Shevchenko po rozpovidyah moyih predkiv Neznajomij Vam Taras Shevchenko i jogo druzi aristokrati New York Lulu com 2011 379 stor ISBN 9781447719960 dzerkalo fajlu opis drukovanoyi knigi z lulu com lulu com google books G Shvidko Markovich Opanas Vasilovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 519 ISBN 978 966 00 1028 1 Zapiski Chernigovskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Chernigov gub tip 1866 1868 S 340 347 ros ukr Zibrav Opanas Markovicha ta inshi sporudiv Matvij Nomis SPb V druk Tiblena i komp I Kulisha 1864 304 stor dzerkalo Google Books elib nlu org ua Zibrav Opanas Markovicha ta inshi sporudiv Matvij Nomis uporyad prim vstup st Mihajlo Pazyak Kiyiv Libid 1993 764 stor ISBN 5 325 00015 2 Literaturni pam yatki Ukrayini Vitalij Morozov Siveryanskij litopis 2011 2 S 81 87 Valerij Tomazov Hronika 2000 Ukrayina Izrayil Vip 21 22 Kiyiv 1998 S 62 71 Markovich Opanas 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 916 917 1000 ekz PosilannyaMarkovich Opanas Vasilovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 316 317 Opanas Markovich Marko Vovchok 29 kvitnya 2017 u Wayback Machine na sajti knigodatabazi Goodreads angl