Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Олена Мариничева | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Елена Мариничева | ||||
 Олена Мариничева на презентації книжки «Небо этого лета». Москва, 22 грудня 2015 року. | ||||
| Ім'я при народженні | Олена Владиславівна Мариничева | |||
| Народилася | 2 листопада 1954 (69 років) Біленьке, Запорізька область | |||
| Громадянство |  СРСР →  Росія | |||
| Національність | росіянка | |||
| Діяльність | перекладачка, журналістка, критик | |||
| Alma mater | факультет журналістики МДУ | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | 1972 — досі | |||
| Сайт: Персональний вебсайт Олени Мариничевої | ||||
| | ||||
Оле́на Владисла́вівна Мари́ничева (рос. Еле́на Владисла́вовна Мари́ничева; 2 листопада 1954, Біленьке) — російська перекладачка, журналістка й критик. Членкиня Українського ПЕН.
Біографічні дані
Олена Мариничева народилася в сім'ї інженера і вчительки — Владислава Миколайовича Мариничева (1926—1995) і Раїси Іванівни Мариничевої (1928—2014). З 1958 року проживала в Запоріжжі, 1962 року пішла до Запорізької середньої школи № 31 з українською мовою викладання і з поглибленим вивченням англійської мови. У 1972-му закінчила школу, здобувши золоту медаль. Того ж року вступила на факультет журналістики (спеціальність — літературна критика) Московського державного університету імені Ломоносова. Учениця професора Анатолія Бочарова, засновника кафедри літературної критики в МДУ. 1978 року закінчила цей виш.
Працювала журналісткою в московських журналах «Клуб», «Культура и жизнь». Публікувала переклади і критичні статті у виданнях «Известия», , «The New Times», «Новая газета», , , «Новый мир», , «Дружба народов», Colta.ru, textonly та інших. Член Спілки журналістів Москви (з 1988 року), Міжнародної федерації перекладачів (з 2007 року) та Гільдії «Майстри літературного перекладу» (з 2015 року).
З середини 1990-х років перекладає літературні твори з англійської та української. Розпочати цю творчу роботу Олені Мариничевій допомогла Тетяна Шинкар — відома перекладачка Рея Бредбері, дочка одного з міністрів уряду УНР.
У діяльності Олени Мариничевої, як журналістки й літературного критика, значне місце посідають матеріали, пов'язані з українською тематикою та з українським красним письменством. До найвагоміших належать:
- . Бесіда з Оксаною Забужко. «Новая газета», 20.12.2004. Прочитано 04.01.2016
- «Нация в переплете» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Стаття про нову українську літературу. «Новая газета», 22.08.2005. Прочитано 04.01.2016
- . Стаття про агресивну кампанію проти Бібліотеки української літератури в Москві. «Новая газета», 15.02.2007. Прочитано 04.01.2016
- «Когда цвели вишни» [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]. Стаття про Голодомор в Україні. «The New Times (Новое время)», 14.04.2008. Прочитано 04.01.2016
- «Разминированная память» [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Рецензія на роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів». Журнал «Дружба народов», № 9, 2010. Прочитано 04.01.2016
- «Книжная полка», десять рецензий на новинки украинской литературы [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Журнал «Новый мир», № 1, 2011. Прочитано 04.01.2016
- «Над пропастью в овсе» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Рецензія на роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». Журнал «Дружба народов», № 8, 2012. Прочитано 04.01.2016.
З 1972 року Олена Мариничева проживає в Москві. У 1974-му одружилася з математиком, фахівцем у галузі ІТ-технологій Леонідом Левковичем-Маслюком (* 1954). Старший син Іван (* 1975) — географ, а молодший, Федір (* 1989) — фізик-теоретик.
Переклади
З української
- Оксана Забужко. «Полевые исследования украинского секса». — Москва: «Независимая газета», 2001. У книжці — роман «Полевые исследования…», оповідання «Девочки», а також «Переписка автора с переводчиком»
- Мария Матиос. «Нация». — Москва: «Братонеж», 2007. Роман «Даруся сладкая» в перекладі О. Мариничевої та С. Соложенкіної під загальною редакцією О. Мариничевої; цикл новел «Нация» в перекладі О. Мариничевої
- Оксана Забужко, «Полевые исследования украинского секса». — Москва: АСТ, 2007. Роман «Полевые исследования…», оповідання «Девочки» і «Альбом для Густава», повість «Инопланетянка»
- Оксана Забужко. «Полевые исследования украинского секса». Юрий Андрухович, «Рекреации». — Москва: «Дружба народов», серия «Лучшая современная проза», 2008. Роман Оксани Забужко в перекладі О. Мариничевої, вірші з роману — в перекладі Дмитра Кузьміна. Роман Андруховича в перекладі Юлії Ільїної-Король
- Евгения Кононенко. «Без мужика». — Москва: «Флюид», 2009. Збірка оповідань та есеїв
- Мария Матиос. «Даруся сладкая». — Львів: «Піраміда», 2010. Двомовне видання «Даруся сладкая»/ «Солодка Даруся». Переклад О. Мариничевої, С. Соложенкіної
- Оксана Забужко. «Музей заброшенных секретов». — Москва: АСТ, 2013
- Мария Матиос — «Черевички Божьей Матери». — Харків, «Фоліо», 2015
- Лариса Денисенко, Юрий Издрык, Таня Малярчук, Евгения Кононенко. «Небо этого лета». Оповідання українських письменників. — Москва: «Три квадрата», 2015
- Таня Малярчук. «Лав-из». — Москва: АСТ, 2016
- Сергей Жадан. «Интернат». — Меридиан Черновиц, 2017
Переклади творів Тані Малярчук, Оксани Забужко, Костя Москальця, Павла Вольвача, Олеся Барліга, Сергія Жадана і Євгенії Кононенко опубліковано в літературних журналах та інтернет-виданнях («Дружба народов», «Новая Юность», «Новый мир», «Компьютерра», Colta.ru, textonly):
- «Три рассказа» Евгении Кононенко [ 6 січня 2018 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
- Главы из романа Оксаны Забужко «Музей заброшенных секретов» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
- Главы из романа Оксаны Забужко «Музей заброшенных секретов» [ 16 червня 2015 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
- Рассказы Тани Малярчук [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
- Рассказы Тани Малярчук [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
- Эссе Сергея Жадана «Никогда не интересуйся политикой»[недоступне посилання з липня 2019]. Прочитано 04.01.2016
- Рассказ Сергея Жадана «Бежать не останавливаясь» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
- Отрывок из романа Сергея Жадана «Интернат» [ 4 лютого 2018 у Wayback Machine.].
- Главы из романа Костя Москальца «Вечерний мед» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
- Главы из романа Павла Вольвача «Кляса». Прочитано 04.01.2016
- Рассказ Олеся Барлига «Ненавижу» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
- Рассказы Тараса Прохасько [ 18 травня 2017 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
З англійської
- Грег Иган. «Карантин» — Москва: «АСТ-Пресс», 1997 (разом із Л. Левковичем-Маслюком)
- Джон Стиц. «Встречи на „Красном смещении“» — Москва: «АСТ-Пресс», 1997 (разом із Л. Левковичем-Маслюком)
- Ричард Барбрук. «Интернет-революция». — «Ад Маргинем Пресс», 2015 (разом із Л. Левковичем-Маслюком)
Критика про переклади Олени Мариничевої
Рецензії на книжку Оксани Забужко «Полевые исследования украинского секса»:
- «Перекладный камень». Маргарита Хемлин [ 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]. 2001. Прочитано 04.01.2016
- «Половая кухня, или Эта украинка». Глеб Шульпяков [ 20 серпня 2016 у Wayback Machine.]. 20.12.2001. Прочитано 04.01.2016
- . 20.11.2001. Прочитано 04.01.2016
- «Полевые исследования украинского секса».. 26.02.2002. Прочитано 04.01.2016
- «Когда погас оранжевый». Марина Заречная[недоступне посилання з липня 2019]. 01.03.2007. Прочитано 04.01.2016.
Рецензії на книжку Марії Матіос «Нация»:
- «Карпатский блюз с перцем и кровью», Дмитрий Бак, «Новый мир», 12, 2008 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016.
- «Боль на каждом сантиметре текста». Ольга Мариничева, «Учительская газета» № 42, 16.10.2007 [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
Рецензії на книжку Євгенії Кононенко «Без мужика»:
- «Русский феминизм на рандеву». Марина Заречная, «Российская газета» [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]. 14.04.2010. Прочитано 04.01.2016
- «Бумерангов угол». Марина Бувайло, «Новый мир», № 10, 2009 [ 16 червня 2015 у Wayback Machine.]. Прочитано 04.01.2016
Рецензія на книжку Сергія Жадана «Интернат»
- Олег Хлебников. «Картина мира во время войны. Когда рефрен „Никого не жалко“ звучит как „Всех жалко“». Сайт «Новая газета», 25.01.2018 [ 4 лютого 2018 у Wayback Machine.] Прочитано 4.02.2018
Рецензія на книжку Тані Малярчук «Лав из»
- Стас Жицкий. «Проста украинская жизнь…?». Интернет-портал «Сноб», 2.11.2016
- Марина Бувайло. «Любовь без снисхождения». Журнал «Ноый мир», № 2, 2017 г. [ 10 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Нагороди та відзнаки
- 2011 — Премія журналу «Новый мир» за переклади творів української літератури і за літературно-критичні статті
- 2022 — Міжнародна премія імені Нори Галь за переклади з української мови та пропагування української літератури.
Зовнішні зв'язки
- Персональний вебсайт, присвячений перекладам творів української літератури. Є уривки з багатьох перекладених книжок [ 10 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Блог у «Живому журналі» [ 7 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Сторінка у «Фейсбуці»
Джерела
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 15 січня 2016.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 15 січня 2016.
- Премию Норы Галь вручили в день 110-летия переводчицы [ 2022-04-27 у Wayback Machine.] // «Год литературы», 27.04.2022.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мариничева Олена Владиславівна |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Olena Marinichevaros Elena MarinichevaOlena Marinicheva na prezentaciyi knizhki Nebo etogo leta Moskva 22 grudnya 2015 roku Im ya pri narodzhenniOlena Vladislavivna MarinichevaNarodilasya2 listopada 1954 1954 11 02 69 rokiv Bilenke Zaporizka oblastGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnistrosiyankaDiyalnistperekladachka zhurnalistka kritikAlma materfakultet zhurnalistiki MDUMova tvorivrosijskaRoki aktivnosti1972 dosiSajt Personalnij vebsajt Oleni Marinichevoyi Ole na Vladisla vivna Mari nicheva ros Ele na Vladisla vovna Mari nicheva 2 listopada 1954 19541102 Bilenke rosijska perekladachka zhurnalistka j kritik Chlenkinya Ukrayinskogo PEN Biografichni daniOlena Marinicheva narodilasya v sim yi inzhenera i vchitelki Vladislava Mikolajovicha Marinicheva 1926 1995 i Rayisi Ivanivni Marinichevoyi 1928 2014 Z 1958 roku prozhivala v Zaporizhzhi 1962 roku pishla do Zaporizkoyi serednoyi shkoli 31 z ukrayinskoyu movoyu vikladannya i z pogliblenim vivchennyam anglijskoyi movi U 1972 mu zakinchila shkolu zdobuvshi zolotu medal Togo zh roku vstupila na fakultet zhurnalistiki specialnist literaturna kritika Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova Uchenicya profesora Anatoliya Bocharova zasnovnika kafedri literaturnoyi kritiki v MDU 1978 roku zakinchila cej vish Pracyuvala zhurnalistkoyu v moskovskih zhurnalah Klub Kultura i zhizn Publikuvala perekladi i kritichni statti u vidannyah Izvestiya The New Times Novaya gazeta Novyj mir Druzhba narodov Colta ru textonly ta inshih Chlen Spilki zhurnalistiv Moskvi z 1988 roku Mizhnarodnoyi federaciyi perekladachiv z 2007 roku ta Gildiyi Majstri literaturnogo perekladu z 2015 roku Z seredini 1990 h rokiv perekladaye literaturni tvori z anglijskoyi ta ukrayinskoyi Rozpochati cyu tvorchu robotu Oleni Marinichevij dopomogla Tetyana Shinkar vidoma perekladachka Reya Bredberi dochka odnogo z ministriv uryadu UNR U diyalnosti Oleni Marinichevoyi yak zhurnalistki j literaturnogo kritika znachne misce posidayut materiali pov yazani z ukrayinskoyu tematikoyu ta z ukrayinskim krasnim pismenstvom Do najvagomishih nalezhat Besida z Oksanoyu Zabuzhko Novaya gazeta 20 12 2004 Prochitano 04 01 2016 Naciya v pereplete 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Stattya pro novu ukrayinsku literaturu Novaya gazeta 22 08 2005 Prochitano 04 01 2016 Stattya pro agresivnu kampaniyu proti Biblioteki ukrayinskoyi literaturi v Moskvi Novaya gazeta 15 02 2007 Prochitano 04 01 2016 Kogda cveli vishni 19 serpnya 2016 u Wayback Machine Stattya pro Golodomor v Ukrayini The New Times Novoe vremya 14 04 2008 Prochitano 04 01 2016 Razminirovannaya pamyat 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Recenziya na roman Oksani Zabuzhko Muzej pokinutih sekretiv Zhurnal Druzhba narodov 9 2010 Prochitano 04 01 2016 Knizhnaya polka desyat recenzij na novinki ukrainskoj literatury 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zhurnal Novyj mir 1 2011 Prochitano 04 01 2016 Nad propastyu v ovse 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Recenziya na roman Lini Kostenko Zapiski ukrayinskogo samashedshogo Zhurnal Druzhba narodov 8 2012 Prochitano 04 01 2016 Z 1972 roku Olena Marinicheva prozhivaye v Moskvi U 1974 mu odruzhilasya z matematikom fahivcem u galuzi IT tehnologij Leonidom Levkovichem Maslyukom 1954 Starshij sin Ivan 1975 geograf a molodshij Fedir 1989 fizik teoretik PerekladiZ ukrayinskoyi Oksana Zabuzhko Polevye issledovaniya ukrainskogo seksa Moskva Nezavisimaya gazeta 2001 U knizhci roman Polevye issledovaniya opovidannya Devochki a takozh Perepiska avtora s perevodchikom Mariya Matios Naciya Moskva Bratonezh 2007 Roman Darusya sladkaya v perekladi O Marinichevoyi ta S Solozhenkinoyi pid zagalnoyu redakciyeyu O Marinichevoyi cikl novel Naciya v perekladi O Marinichevoyi Oksana Zabuzhko Polevye issledovaniya ukrainskogo seksa Moskva AST 2007 Roman Polevye issledovaniya opovidannya Devochki i Albom dlya Gustava povist Inoplanetyanka Oksana Zabuzhko Polevye issledovaniya ukrainskogo seksa Yurij Andruhovich Rekreacii Moskva Druzhba narodov seriya Luchshaya sovremennaya proza 2008 Roman Oksani Zabuzhko v perekladi O Marinichevoyi virshi z romanu v perekladi Dmitra Kuzmina Roman Andruhovicha v perekladi Yuliyi Ilyinoyi Korol Evgeniya Kononenko Bez muzhika Moskva Flyuid 2009 Zbirka opovidan ta eseyiv Mariya Matios Darusya sladkaya Lviv Piramida 2010 Dvomovne vidannya Darusya sladkaya Solodka Darusya Pereklad O Marinichevoyi S Solozhenkinoyi Oksana Zabuzhko Muzej zabroshennyh sekretov Moskva AST 2013 Mariya Matios Cherevichki Bozhej Materi Harkiv Folio 2015 Larisa Denisenko Yurij Izdryk Tanya Malyarchuk Evgeniya Kononenko Nebo etogo leta Opovidannya ukrayinskih pismennikiv Moskva Tri kvadrata 2015 Tanya Malyarchuk Lav iz Moskva AST 2016 Sergej Zhadan Internat Meridian Chernovic 2017 Perekladi tvoriv Tani Malyarchuk Oksani Zabuzhko Kostya Moskalcya Pavla Volvacha Olesya Barliga Sergiya Zhadana i Yevgeniyi Kononenko opublikovano v literaturnih zhurnalah ta internet vidannyah Druzhba narodov Novaya Yunost Novyj mir Kompyuterra Colta ru textonly Tri rasskaza Evgenii Kononenko 6 sichnya 2018 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Glavy iz romana Oksany Zabuzhko Muzej zabroshennyh sekretov 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Glavy iz romana Oksany Zabuzhko Muzej zabroshennyh sekretov 16 chervnya 2015 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Rasskazy Tani Malyarchuk 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Rasskazy Tani Malyarchuk 9 listopada 2016 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Esse Sergeya Zhadana Nikogda ne interesujsya politikoj nedostupne posilannya z lipnya 2019 Prochitano 04 01 2016 Rasskaz Sergeya Zhadana Bezhat ne ostanavlivayas 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Otryvok iz romana Sergeya Zhadana Internat 4 lyutogo 2018 u Wayback Machine Glavy iz romana Kostya Moskalca Vechernij med 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Glavy iz romana Pavla Volvacha Klyasa Prochitano 04 01 2016 Rasskaz Olesya Barliga Nenavizhu 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Rasskazy Tarasa Prohasko 18 travnya 2017 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Z anglijskoyi Greg Igan Karantin Moskva AST Press 1997 razom iz L Levkovichem Maslyukom Dzhon Stic Vstrechi na Krasnom smeshenii Moskva AST Press 1997 razom iz L Levkovichem Maslyukom Richard Barbruk Internet revolyuciya Ad Marginem Press 2015 razom iz L Levkovichem Maslyukom Kritika pro perekladi Oleni MarinichevoyiRecenziyi na knizhku Oksani Zabuzhko Polevye issledovaniya ukrainskogo seksa Perekladnyj kamen Margarita Hemlin 8 kvitnya 2017 u Wayback Machine 2001 Prochitano 04 01 2016 Polovaya kuhnya ili Eta ukrainka Gleb Shulpyakov 20 serpnya 2016 u Wayback Machine 20 12 2001 Prochitano 04 01 2016 20 11 2001 Prochitano 04 01 2016 Polevye issledovaniya ukrainskogo seksa 26 02 2002 Prochitano 04 01 2016 Kogda pogas oranzhevyj Marina Zarechnaya nedostupne posilannya z lipnya 2019 01 03 2007 Prochitano 04 01 2016 Recenziyi na knizhku Mariyi Matios Naciya Karpatskij blyuz s percem i krovyu Dmitrij Bak Novyj mir 12 2008 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Bol na kazhdom santimetre teksta Olga Marinicheva Uchitelskaya gazeta 42 16 10 2007 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Recenziyi na knizhku Yevgeniyi Kononenko Bez muzhika Russkij feminizm na randevu Marina Zarechnaya Rossijskaya gazeta 6 bereznya 2016 u Wayback Machine 14 04 2010 Prochitano 04 01 2016 Bumerangov ugol Marina Buvajlo Novyj mir 10 2009 16 chervnya 2015 u Wayback Machine Prochitano 04 01 2016 Recenziya na knizhku Sergiya Zhadana Internat Oleg Hlebnikov Kartina mira vo vremya vojny Kogda refren Nikogo ne zhalko zvuchit kak Vseh zhalko Sajt Novaya gazeta 25 01 2018 4 lyutogo 2018 u Wayback Machine Prochitano 4 02 2018 Recenziya na knizhku Tani Malyarchuk Lav iz Stas Zhickij Prosta ukrainskaya zhizn Internet portal Snob 2 11 2016 Marina Buvajlo Lyubov bez snishozhdeniya Zhurnal Noyj mir 2 2017 g 10 lyutogo 2018 u Wayback Machine Nagorodi ta vidznaki2011 Premiya zhurnalu Novyj mir za perekladi tvoriv ukrayinskoyi literaturi i za literaturno kritichni statti 2022 Mizhnarodna premiya imeni Nori Gal za perekladi z ukrayinskoyi movi ta propaguvannya ukrayinskoyi literaturi Zovnishni zv yazkiPersonalnij vebsajt prisvyachenij perekladam tvoriv ukrayinskoyi literaturi Ye urivki z bagatoh perekladenih knizhok 10 sichnya 2016 u Wayback Machine Blog u Zhivomu zhurnali 7 veresnya 2008 u Wayback Machine Storinka u Fejsbuci Dzherela Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 15 sichnya 2016 Primitki Arhiv originalu za 13 lyutogo 2016 Procitovano 15 sichnya 2016 Premiyu Nory Gal vruchili v den 110 letiya perevodchicy 2022 04 27 u Wayback Machine God literatury 27 04 2022 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Marinicheva Olena Vladislavivna