Мар'ям Петросян

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Петросян.

|ширина= |Alma Mater= |Місце роботи=

Мар'ям Петросян
вірм. Մարիամ Պետրոսյան
Ім'я при народженні	Марія Сергіївна Петросян
Народилася	10 серпня 1969(1969-08-10) (54 роки) Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Вірменія
Діяльність	письменниця, художниця
Сфера роботи	^d^[1], малярство^[1] і карикатура^[1]
Alma mater	^d (1988)
Заклад	Вірменфільм, Союзмультфільм і Вірменфільм
Мова творів	російська
Роки активності	2009 — тепер. час
Напрямок	магічний реалізм, фентезі
Жанр	роман, повість
Magnum opus	«Будинок, в якому...»
Родичі	Сар'ян Мартірос Сергійович
У шлюбі з	Арташес Стамболцян
Нагороди	«Велика книга» (2009) ^[ru]» (2009) Премія «Мандрівник» (2010) ^[ru]» (2010) ^[fr]» (2016)

Мар'ям Петросян (вірм. Մարիամ Պետրոսյան, нар. 10 серпня 1969, Єреван, Вірменська РСР) — вірменська письменниця у жанрі магічного реалізму та фентезі та художниця. Авторка роману «Будинок, в якому...» та казки «Казка про собаку, яка вміла літати». Пише російською мовою.

Біографія

Мар'ям Петросян народилася 10 серпня 1969 року у місті Єреван, Вірменія. 1988 року закінчила художнє училище за спеціальністю «художник-оформлювач». Кар'єру почала на студії «Вірменфільм», де з 1989 року працювала у відділі мультиплікації.

1992 року переїхала з чоловіком до Москви, де два роки працювала у студії «Союзмультфільм». Після цього 1995 року повернулася до «Вірменфільм», де працювала до 2000 року.

У документальному фільмі Стівена Фрая «Відкрита книга Росії: Писати в епоху Путіна» (англ. Russia’s Open Book: Writing in the Age of Putin), який вийшов наприкінці 2013 року, Мар'ям Петросян була названа серед шести кращих російських письменників «епохи Путіна», яких читають та будуть читати завжди.

2009 року вийшов перший та єдиний роман письменниці — «Будинок, в якому...». Хоча письменниця казала, що не варто чекати від неї нових книжок, 2014 року вийшла «Казка про собаку, яка вміла літати».

У Петросян є чоловік Арташес Стамболцян та два сина — Сергій та Михайло. Мар'ям Петросян — правнучка художника Мартіроса Сар'яна.

Твори

«Будинок, в якому…»

Докладніше: Будинок, в якому...

Роман був написаний у жанрі магічного реалізму та розповідає про мешканців інтернату для дітей-інвалідів з більш ніж столітньою історією, місця, повного таємниць і містики.

З початку роботи над романом у 1991 та його публікацією у 2009 році пройшло приблизно 18 років. Про нього заговорили відразу після його виходу. Він був номінований і отримав багато премій та нагород, серед яких ^[ru]», премія «Мандрівник», «Портал».

Книга була перекладена італійською (італ. La casa del tempo sospeso, 2011), угорською (угор. Abban a házban, 2012), польською (пол. Dom, w którym..., 2013), латиською (латис. Nams, kurā..., 2013), іспанською (ісп. La casa de los otros, 2015), французькою (фр. La Maison dans laquelle, 2016), чеською (чеськ. Dům, ve kterém, 2016), македонською (мак. Домот во кој..., 2016) та англійською (англ. The Gray House, 2017) мовами.

2019 року у видавництві «Книголав» роман вийшов в українському перекладі Маріанни Кіяновської «Дім, в якому…»

«Казка про собаку, яка вміла літати»

Історія балансує на межі реальності. Головний герой шестирічний Топ потоваришував з цуценям, який має крила бабки на спині.

За словами Мар'ямі, історія спочатку намалювалася, а вже потім почала писатися, тому головне у цій казці — це ілюстрації. Історія твору розвилася з ідеї, яку запропонувала її подруга Наїра Мурадян, яка й малювала ілюстрації до книги. Письменниця не відмовляється від своїх слів, що не варто чекати від неї нових книжок, тому вважає цю казку проектом Наїри Мурадян.

Визнання

• 2009 — 3 місце премії «Велика книга» у номінації «Приз глядацьких симпатій»
• 2009 — ^[ru]»
• 2010 — Срібний кадуцей (2 місце) премії «Зоряний міст» у номінації «Дебютні книги»
• 2010 — премія «Мандрівник» у номінації «Незвичайна ідея»
• 2010 — премія «Портал» у номінації «Відкриття себе»
• 2010 — премія ^[ru]» «за вміле переплетення жанрів, простоту стиля та незвичайність художніх засобів»
• 2010 — фіналіст премії ^[ru]»
• 2011 — заохочувальний приз на конвенті «Єврокон»
• 2016 — французька премія ^[fr]» у номінації «фантастика/фентезі», у перекладі Еммануеля Паша під назвою «La Maison dans laquelle»

Примітки

1. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
2. Рубен Саркисян. Заметки к генеалогии рода Агаянов. — М. : Открытый мир, 2006. — С. 5—143. — 1500 прим. — .
3. . Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
4. Константин Мильчин. Дом, в котором Мариам Петросян // Русский репортёр. — 2010. — № 24 (152) от 24 июня.
5. Лариса Четверикова. Новые книги августа // Книги и дети. Библиогид.. — 2014. — № 3 от 28 августа.
6. Мариам Петросян. Детские новинки Издательства АСТ на ММКВЯ 2014 : [ 6 листопада 2014] // 27 московская международная книжная выставка-ярмарка. — 2014.
7. . Национальная литературная премия «Большая книга». Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 21 липня 2016.
8. . Русская премия. 13 квітня 2010. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 21 липня 2016.
9. . Лабораторія фантастики. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 25 липня 2011.
10. Литературная премия «Студенческий Букер — 2010». Студенческий Букер. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 25 липня 2011.
11. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 13 січня 2017.

Посилання

• «Дом, в котором» – обретённая книга : [арх. 29 липня 2012] : ( )[рос.] // Yerevan.Ru : сайт. — 2011.
• Константин Мильчин. Дом, в котором Мариам Петросян : ( )[рос.] // Русский Репортер : журнал. — 2010. — № 24 (152).
• Галина Юзефович. Мариам Петросян: «Новых книг от меня ждать не стоит…» : ( )[рос.] // Частный корреспондент : газета. — 2010.
• У будь-якій спільноті автор насправді зайвий — розмова з Маріам Петросян // Читомо [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]