Мануел А́лваріш (порт. Manuel Álvares; нар. 4 червня 1526, Рібейра-Брава — †30 грудня 1572, Евора) — португальський єзуїт, письменник гуманіст, вчений мовознавець, автор підручника латинської граматики (лат. De institutione grammatica (так званий «Alwar») — виданий в 1572 році в м. Лісабоні, а в 1577 р. також у м. Познані), якою користувалися майже в усіх школах Європи того часу, що перекладена повністю або частково на понад 400 мов світу.
Мануел Алваріш | |
---|---|
порт. Manuel Álvares | |
Народився | 4 червня 1526 або 1526 Рібейра-Брава, Мадейра, Португалія |
Помер | 30 грудня 1582 (9 січня 1583)[1] Евора або Лісабон, Португалія |
Підданство | Португальське королівство |
Діяльність | ректор Коїмбрської колегії |
Вчене звання | професор |
Знання мов | португальська[3] |
Magnum opus | d |
Суспільний стан | священик, чернець |
Конфесія | католицтво |
Батько | Себастьян Гонсалвес |
Мати | Беатріс Альварес |
|
Він був висвячений на католицького клірика в храмі Сан-Бенто у Рібейра-Брава 11 серпня 1538 р. разом з братом Франциско з нагоди приїзду єпископа Амбрузіо Брандао. Близько 1545 р. Алваріш зустрівся з членом новоствореного ордену єзуїтів Ігнатієм де Лойола, який приїхав вилікувати себе від хвороби на острів Мадейра, по дорозі до Індії. Ця зустріч була мотивуючою для того, щоби Алваріш виїхав до Лісабона та увійшов як послушник єзуїтів. У 1546 р. він вступив до Товариства Ісуса.
Його вітали в колегіях під керівництвом о. [ru]. Згодом він записався до Коїмбрського колегіуму 4 липня 1546 р., де присвятив себе вивченню латинської, грецької (давньої), івриту (а також інших мов, таких як сирійська) та філософії. Він вивчав теологію, стверджуючи, що побоюється втрати свого ідеалу простоти і святості характеру.
Був професором і ректором колегії (1561 і 1566 рр.) в м. Коїмбрі та м. Еворі (1573 р.), де викладав класичні мови (латина, грецька, іврит). Видання Альвара широко використовувалося — також у Речі Посполитій. Лише піари відмовилися від його підручника.
У 1553 р. він вступив на факультет «Колегіо де Санта Антоа», у м. Лісабоні. Священик Алваріш був також поетом елегій.
Серед понад трьохсот єзуїтів, які писали підручники різними мовами, він займає перше місце. Його латинська граматика була прийнята єзуїтами як стандартна праця у [en]. Можливо, жодна інша граматика не надрукована у стільки видань; [en] у своїй «фр. Bibliothèque de la compagnie de Jésus» присвятив двадцять п'ять колонок списку близько чотирьох сотень видань усіх творів або його частин, опублікованих у Європі, Азії та Америці. Існують також численні переклади на різні мови. Видання на китайській з'явилося в Шанхаї в 1869 році. Дуже цікавим виданням є видане в Японії в 1594 р. з частковим перекладом на японську мову. Англійське видання «Вступ до латинської мови чи перша граматика» з'явилося в 1686 р.. У багатьох виданнях текст Алваріша значно змінюється, в інших — скорочений. Оригінальний твір містить багато цінних пропозицій для вчителя. Це стало більше, ніж проста граматика; це також робота над методом викладання латинської мови та дає уявлення про педагогічну систему старих єзуїтських колегій (Альваристичний метод).
Книга була предметом кількох диспутів. Навіть єзуїти в «Пробному співвідношенні» 1586 р. висловили зауваження щодо розташування деяких частин. Після публікації латинських граматик Де Конрена, ораторіян, Ланселота з Порт-Роялю французькою мовою, робота Алваріша часто переглядалася, оскільки вона була написана латинською мовою, і «передбачалося, що слід вивчити» її перед читанням.
Але були переваги в курсі, за яким слідував Алваріш. Безумовно, для початківців все було пояснено просторіччям; але раннє використання граматики, написаної латинською мовою, привчало учнів говорити й писати цією мовою. Без певної подібної практики ґрунтовне знання мови навряд чи можна отримати, і в минулі століття найважливіше значення мала можливість говорити та писати латиною, яка була універсальною мовою освіченого світу.
Цікаві факти
У 1769 р. серед учнів єзуїтських шкіл з'явився злісний вірш анонімного автора: «Тільки засвоєна латина від Альвара не зробить добра Батьківщині мого сина».
Примітки
- https://en.wikisource.org/wiki/Catholic_Encyclopedia_(1913)/Manoel_Alvarez
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- CONOR.Sl
- Альвар, Еммануїл [ 2 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Ізборник
- . Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 26 серпня 2020.
- Pachter, «Monumenta Germaniae Paedagogica», Berlin, 1887.
- Schwickerath, «Jesuit Education», St. Louis, 1904.
Джерела
- Robert Schwickerath. Manoel Alvarez // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
- (пол.) Zygmunt Gloger — Encyklopedia staropolska [Архівовано 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Анджей Ґіль, Ігор Скочиляс, ВолодимирськоБерестейськаPDF єпархія XI—XVIII століть: історичні нариси, Серія «Монографії» 2, Львів, 2013. — — С.81, 115—116, 221, 233, 242.
- (рос.) Конфессия империя, нация. Религия и проблема разнообразия в истории постсоветского пространства. М., изд. Новое издательство, 2012. — 450 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Alvarish Manuel A lvarish port Manuel Alvares nar 4 chervnya 1526 Ribejra Brava 30 grudnya 1572 Evora portugalskij yezuyit pismennik gumanist vchenij movoznavec avtor pidruchnika latinskoyi gramatiki lat De institutione grammatica tak zvanij Alwar vidanij v 1572 roci v m Lisaboni a v 1577 r takozh u m Poznani yakoyu koristuvalisya majzhe v usih shkolah Yevropi togo chasu sho perekladena povnistyu abo chastkovo na ponad 400 mov svitu Manuel Alvarishport Manuel AlvaresNarodivsya4 chervnya 1526 abo 1526 Ribejra Brava Madejra PortugaliyaPomer30 grudnya 1582 9 sichnya 1583 1 Evora abo Lisabon PortugaliyaPiddanstvoPortugalske korolivstvoDiyalnistrektor Koyimbrskoyi kolegiyiVchene zvannyaprofesorZnannya movportugalska 3 Magnum opusdSuspilnij stansvyashenik chernecKonfesiyakatolictvoBatkoSebastyan GonsalvesMatiBeatris Alvares Mediafajli u Vikishovishi Vin buv visvyachenij na katolickogo klirika v hrami San Bento u Ribejra Brava 11 serpnya 1538 r razom z bratom Francisko z nagodi priyizdu yepiskopa Ambruzio Brandao Blizko 1545 r Alvarish zustrivsya z chlenom novostvorenogo ordenu yezuyitiv Ignatiyem de Lojola yakij priyihav vilikuvati sebe vid hvorobi na ostriv Madejra po dorozi do Indiyi Cya zustrich bula motivuyuchoyu dlya togo shobi Alvarish viyihav do Lisabona ta uvijshov yak poslushnik yezuyitiv U 1546 r vin vstupiv do Tovaristva Isusa Jogo vitali v kolegiyah pid kerivnictvom o ru Zgodom vin zapisavsya do Koyimbrskogo kolegiumu 4 lipnya 1546 r de prisvyativ sebe vivchennyu latinskoyi greckoyi davnoyi ivritu a takozh inshih mov takih yak sirijska ta filosofiyi Vin vivchav teologiyu stverdzhuyuchi sho poboyuyetsya vtrati svogo idealu prostoti i svyatosti harakteru Buv profesorom i rektorom kolegiyi 1561 i 1566 rr v m Koyimbri ta m Evori 1573 r de vikladav klasichni movi latina grecka ivrit Vidannya Alvara shiroko vikoristovuvalosya takozh u Rechi Pospolitij Lishe piari vidmovilisya vid jogo pidruchnika U 1553 r vin vstupiv na fakultet Kolegio de Santa Antoa u m Lisaboni Svyashenik Alvarish buv takozh poetom elegij Sered ponad trohsot yezuyitiv yaki pisali pidruchniki riznimi movami vin zajmaye pershe misce Jogo latinska gramatika bula prijnyata yezuyitami yak standartna pracya u en Mozhlivo zhodna insha gramatika ne nadrukovana u stilki vidan en u svoyij fr Bibliotheque de la compagnie de Jesus prisvyativ dvadcyat p yat kolonok spisku blizko chotiroh soten vidan usih tvoriv abo jogo chastin opublikovanih u Yevropi Aziyi ta Americi Isnuyut takozh chislenni perekladi na rizni movi Vidannya na kitajskij z yavilosya v Shanhayi v 1869 roci Duzhe cikavim vidannyam ye vidane v Yaponiyi v 1594 r z chastkovim perekladom na yaponsku movu Anglijske vidannya Vstup do latinskoyi movi chi persha gramatika z yavilosya v 1686 r U bagatoh vidannyah tekst Alvarisha znachno zminyuyetsya v inshih skorochenij Originalnij tvir mistit bagato cinnih propozicij dlya vchitelya Ce stalo bilshe nizh prosta gramatika ce takozh robota nad metodom vikladannya latinskoyi movi ta daye uyavlennya pro pedagogichnu sistemu starih yezuyitskih kolegij Alvaristichnij metod Kniga bula predmetom kilkoh disputiv Navit yezuyiti v Probnomu spivvidnoshenni 1586 r vislovili zauvazhennya shodo roztashuvannya deyakih chastin Pislya publikaciyi latinskih gramatik De Konrena oratoriyan Lanselota z Port Royalyu francuzkoyu movoyu robota Alvarisha chasto pereglyadalasya oskilki vona bula napisana latinskoyu movoyu i peredbachalosya sho slid vivchiti yiyi pered chitannyam Ale buli perevagi v kursi za yakim sliduvav Alvarish Bezumovno dlya pochatkivciv vse bulo poyasneno prostorichchyam ale rannye vikoristannya gramatiki napisanoyi latinskoyu movoyu privchalo uchniv govoriti j pisati ciyeyu movoyu Bez pevnoyi podibnoyi praktiki gruntovne znannya movi navryad chi mozhna otrimati i v minuli stolittya najvazhlivishe znachennya mala mozhlivist govoriti ta pisati latinoyu yaka bula universalnoyu movoyu osvichenogo svitu Cikavi faktiU 1769 r sered uchniv yezuyitskih shkil z yavivsya zlisnij virsh anonimnogo avtora Tilki zasvoyena latina vid Alvara ne zrobit dobra Batkivshini mogo sina Primitkihttps en wikisource org wiki Catholic Encyclopedia 1913 Manoel Alvarez Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Alvar Emmanuyil 2 serpnya 2020 u Wayback Machine Izbornik Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 26 serpnya 2020 Pachter Monumenta Germaniae Paedagogica Berlin 1887 Schwickerath Jesuit Education St Louis 1904 DzherelaRobert Schwickerath Manoel Alvarez Catholic Encyclopedia New York Robert Appleton Company 1913 angl pol Zygmunt Gloger Encyklopedia staropolska Arhivovano 29 veresnya 2020 u Wayback Machine Andzhej Gil Igor Skochilyas VolodimirskoBerestejska PDF yeparhiya XI XVIII stolit istorichni narisi Seriya Monografiyi 2 Lviv 2013 ISBN 978 966 02 7037 4 S 81 115 116 221 233 242 ros Konfessiya imperiya naciya Religiya i problema raznoobraziya v istorii postsovetskogo prostranstva M izd Novoe izdatelstvo 2012 450 s ISBN 978 5 98379 155 8