Магомет Амайович Мамака́єв (псевдонім — Магомет Тур; нар. 29 грудня 1910, Ачхой-Мартан — пом. 2 серпня 1973, Грозний) — чеченський радянський письменник, поет і перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1934 року.
Мамакаєв Магомет Амайович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 16 (29) грудня 1910 Ачхой-Мартан, Грозненський округ, Терська область, Російська імперія | |||
Помер | 2 серпня 1973[1] (62 роки) Грозний, РРФСР, СРСР[1] | |||
Поховання | Ачхой-Мартан | |||
Країна | Російська імперія Російська СФРР СРСР | |||
Діяльність | державний діяч, письменник, поет | |||
Alma mater | Комуністичний університет трудящих Сходу (1930) | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 16 [29] грудня 1910 року в селі Ачхой-Мартані (нині Ачхой-Мартановський район Чечні, Російська Федерація) в селянській сім'ї. Рано залишився круглим сиротою, виховувався у дитячому будинку. Після закінчення школи брав активну участь у комсомольському житті Чечні і 1926 року Чеченським оргбюро ВКП(б) був направлений на навчання в Москву до Комуністичного університету трудящих Сходу. У 1927 році став членом ВКП(б). Навчання закінчив у 1930 році.
Після здобуття освіти, повернувся до Чечні. У 1930 році обіймав посаду секретаря Урус-Мартановського окружкому ВКП(б), потім був членом пропгрупи ЦК ВКП(б). У 1931 році працював заступником редактора газети «Грозненський робітник»; упродовж 1931—1934 років — у Чеченському обкомі ВКП(б). Одночасно протягом 1930—1934 років за сумісництвом очолював . У 1934—1935 роках був слухачем Вищої школи партійних працівників при ЦК ВКП(б). Після повернення з Москви працював заступником начальника «Грозхімбуду», завідував відділом шкіл та науки Чечено-Інгуського обкому ВКП(б), був редактором газети «Ленінський шлях». У період із 1930 по 1937 рік обирався членом пленуму та бюро обкому ВКП(б), депутатом .
У 1937 році був ув'язнений у Грозному. Після звільнення 1940 року його знову заарештували в Елісті і до 1956 року він перебував у таборах на півночі СРСР — в Ігарці.
У 1960 році закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горького в Москві і того ж року став редактором альманаха . Помер у Грозному 2 серпня 1973 року. Похований на околиці села Ачхой-Мартана, на цвинтарі «Айсет-Кешнаш».
Творчість
Друкуватися почав з 1926 року. Серед творів:
- збірки
- «Ластівка» (1931);
- «Дружба» (1931);
- «Криваві гори» (1936);
- «Іскра» (1940);
- «Моя путівка» (1958);
- «Ранок над Аргуном» (1958);
- «Дуб над Ассою» (1961);
- «Я повернусь» (1963);
- «І камені говорять» (1966, російський переклад 1968);
- «Земля Мартана» (1971);
- поеми
- «Розмова з матір'ю» (1934; про героїзм людей, які революційно перебудовують світ);
- «День мого народження» (1956);
- збірка «Перший гудок» (1956);
- історичні романи
- «Мюрид революції» (1962; про революційні події в Чечні);
- «Зелімхан» (1968; про соціально класові протиріччя в Чечні на початку 20 століття);
- повість «Загибель вендетти» (1963; у співавторстві з Халідом Ошаєвим і В. Щепотовим);
- публіцистичні нариси «Солдати революції» (1969).
Автор праці «Чеченський рід (тайп) в період його розкладу».
Перекладач творів Тараса Шевченка, Володимира Сосюри.
Відзнаки
- Орден Трудового Червоного Прапора;
- Орден «За громадянську мужність» (посмертно; за величезний внесок у становлення чеченської літератури, громадянську мужність, принциповість та чесність, виявлені у відстоюванні прав чеченського народу, заслуги у збереженні культурної та історичної спадщини чеченського народу, багаторічну публіцистичну та громадську діяльність).
Вшанування
- В місті Урус-Мартані на часть Магомета Мамакаєва названо вулицю;
- У грудні 2013 року в селі Ачхой-Мартані відкрився літературно-меморіальний музей Магомета Амаєвича Мамакаєва.
Примітки
- Мамакаев Магомет Амаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- К 100-летию Магомеда Мамакаева / Грозный информ.(рос.)
- В Чечне открылся музей Магомеда Мамакаева / Чечня сегодня.(рос.)
- Магомет Мамакаев — о поэте / livelib.ru.(рос.)
- Магомеда Мамакаева улица / 2gis.ru.(рос.)
Література
- Мамакаєв Магомет Амайович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 419.;
- Мамакаев Магомет Амаевич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Мамакаєв Магомет Амайович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Мамакаев Магомет Амаевич // Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. В. М. Кожевникова и . — Москва : Советская энциклопедия, 1987. — С. 644.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mamakayev Magomet Amajovich Mamaka yev psevdonim Magomet Tur nar 29 grudnya 1910 Achhoj Martan pom 2 serpnya 1973 Groznij chechenskij radyanskij pismennik poet i perekladach chlen Spilki pismennikiv SRSR z 1934 roku Mamakayev Magomet AmajovichNarodivsya16 29 grudnya 1910 Achhoj Martan Groznenskij okrug Terska oblast Rosijska imperiyaPomer2 serpnya 1973 1973 08 02 1 62 roki Groznij RRFSR SRSR 1 PohovannyaAchhoj MartanKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistderzhavnij diyach pismennik poetAlma materKomunistichnij universitet trudyashih Shodu 1930 ChlenstvoSP SRSRPartiyaVKP b NagorodiBiografiyaNarodivsya 16 29 grudnya 1910 19101229 roku v seli Achhoj Martani nini Achhoj Martanovskij rajon Chechni Rosijska Federaciya v selyanskij sim yi Rano zalishivsya kruglim sirotoyu vihovuvavsya u dityachomu budinku Pislya zakinchennya shkoli brav aktivnu uchast u komsomolskomu zhitti Chechni i 1926 roku Chechenskim orgbyuro VKP b buv napravlenij na navchannya v Moskvu do Komunistichnogo universitetu trudyashih Shodu U 1927 roci stav chlenom VKP b Navchannya zakinchiv u 1930 roci Pislya zdobuttya osviti povernuvsya do Chechni U 1930 roci obijmav posadu sekretarya Urus Martanovskogo okruzhkomu VKP b potim buv chlenom propgrupi CK VKP b U 1931 roci pracyuvav zastupnikom redaktora gazeti Groznenskij robitnik uprodovzh 1931 1934 rokiv u Chechenskomu obkomi VKP b Odnochasno protyagom 1930 1934 rokiv za sumisnictvom ocholyuvav U 1934 1935 rokah buv sluhachem Vishoyi shkoli partijnih pracivnikiv pri CK VKP b Pislya povernennya z Moskvi pracyuvav zastupnikom nachalnika Grozhimbudu zaviduvav viddilom shkil ta nauki Checheno Inguskogo obkomu VKP b buv redaktorom gazeti Leninskij shlyah U period iz 1930 po 1937 rik obiravsya chlenom plenumu ta byuro obkomu VKP b deputatom U 1937 roci buv uv yaznenij u Groznomu Pislya zvilnennya 1940 roku jogo znovu zaareshtuvali v Elisti i do 1956 roku vin perebuvav u taborah na pivnochi SRSR v Igarci U 1960 roci zakinchiv Vishi literaturni kursi pri Literaturnomu instituti imeni Gorkogo v Moskvi i togo zh roku stav redaktorom almanaha Pomer u Groznomu 2 serpnya 1973 roku Pohovanij na okolici sela Achhoj Martana na cvintari Ajset Keshnash TvorchistDrukuvatisya pochav z 1926 roku Sered tvoriv poeziya zbirki Lastivka 1931 Druzhba 1931 Krivavi gori 1936 Iskra 1940 Moya putivka 1958 Ranok nad Argunom 1958 Dub nad Assoyu 1961 Ya povernus 1963 I kameni govoryat 1966 rosijskij pereklad 1968 Zemlya Martana 1971 poemi Rozmova z matir yu 1934 pro geroyizm lyudej yaki revolyucijno perebudovuyut svit Den mogo narodzhennya 1956 proza zbirka Pershij gudok 1956 istorichni romani Myurid revolyuciyi 1962 pro revolyucijni podiyi v Chechni Zelimhan 1968 pro socialno klasovi protirichchya v Chechni na pochatku 20 stolittya povist Zagibel vendetti 1963 u spivavtorstvi z Halidom Oshayevim i V Shepotovim publicistichni narisi Soldati revolyuciyi 1969 Avtor praci Chechenskij rid tajp v period jogo rozkladu Perekladach tvoriv Tarasa Shevchenka Volodimira Sosyuri VidznakiOrden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Za gromadyansku muzhnist posmertno za velicheznij vnesok u stanovlennya chechenskoyi literaturi gromadyansku muzhnist principovist ta chesnist viyavleni u vidstoyuvanni prav chechenskogo narodu zaslugi u zberezhenni kulturnoyi ta istorichnoyi spadshini chechenskogo narodu bagatorichnu publicistichnu ta gromadsku diyalnist VshanuvannyaV misti Urus Martani na chast Magometa Mamakayeva nazvano vulicyu U grudni 2013 roku v seli Achhoj Martani vidkrivsya literaturno memorialnij muzej Magometa Amayevicha Mamakayeva PrimitkiMamakaev Magomet Amaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 K 100 letiyu Magomeda Mamakaeva Groznyj inform ros V Chechne otkrylsya muzej Magomeda Mamakaeva Chechnya segodnya ros Magomet Mamakaev o poete livelib ru ros Magomeda Mamakaeva ulica 2gis ru ros LiteraturaMamakayev Magomet Amajovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1967 T 2 Kabarda Polyuddya S 419 Mamakaev Magomet Amaevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Mamakayev Magomet Amajovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Mamakaev Magomet Amaevich Literaturnyj enciklopedicheskij slovar pod obsh red V M Kozhevnikova i Moskva Sovetskaya enciklopediya 1987 S 644 ros