Ма́лушка — село в Україні, у РІвненському районі Рівненської області. Населення становить 806 осіб
село Малушка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Громада | Малинська сільська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1900 |
Населення | 806 |
Площа | 0,45 км² |
Густота населення | 1544,44 осіб/км² |
Поштовий індекс | 34665 |
Телефонний код | +380 8–03653 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 170 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34610, Рівненська обл., Березнівський р-н, с. Малинськ |
Карта | |
Малушка | |
Малушка | |
Мапа | |
Історія
Довоєнний період
Історія села Малушка міститься на кількох сторінках. Село це, у порівнянні з сусідніми, надзвичайно молоде. В 1906 році пан Малинський, якому належало 40 квадратів лісу (в тому числі і територія нинішньої Малушки) продав його купцю і гільдії Гіллеру. Цей власник зайнявся вирубкою та вивезенням лісу в Німеччину, Францію, Англію. До 1930 року територія була очищена: покопані канави, зроблені дороги (ґрунтові), поміряні парцелі (окремі ділянки землі). Поляки брали ці землі під проценти в банку і вже потім розраховувались з банком. Першими жителями були такі поляки: Доманський Болеслав, Мазурік Станіслав, Рембиш Юзеф, Малець Андрій, Шумович Сергій, Жарчінський Мартін, Рембиш Василь, Потеровський Іван, Макроцький Юзеф. Поселилися вони в 1930 році. Вже в 1933 році поступово почали заселятись хутори. Родини почали переїжджати люди з села Любиковичі Сарненського району на територію нинішнього села. Переїжджали сюди люди тому, що тут була дешева земля. Територія була болотиста, поросла чагарниками. Переселенцям приходилось вручну виробляти землі. До 1935 року існували такі хутори як: Гаївка, Бродок, Островок, Килавець. В 1935 році хутори були об'єднані в село, яке стало називатися Малушка. Назвали його так тому, що воно маленьке. На той час було 45 хат.
Післявоєнний період
В 1946 році, як говорять старожили, між поляками і УПА була розв'язана холодна війна і поляки були вимушені вибратися з хуторів. Протягом 1945—1949 рр. Багато людей було вивезено до Сибіру як ворогів народу. Доля багатьох з них невідома і сьогодні. В 1946 році населення села знову стало зростати. Сюди переїжджають люди з сіл Богуші, Тишиця, Орлівка. Колгосп було організовано в 1949 році. Першим головою колгоспу був житель села Трофимчук Іван Корнійович. Зав. Фермою був Мартинов Адам Іванович. В колгоспі вирощували свиней, телят, були коні та корови. В цьому ж році були збудовані стайні для телят і корів, свинарник і конюшня. З початку заснування колгоспу і до виходу на пенсію пропрацювала в колгоспі Шумович Ганна, Царук Єлизавета Прокопівна, Мороз Марія Яківна. В 1951 році колгосп, як не перспективний, був приєднаний до Малинська. З 1961 року до 1994 року колгоспна бригада входила до колгоспу «Перемога» села Тишиця. Першу школу було відкрито у 1936 році в хаті поляка Савіцького, де вчитель був із Варшави. Навчання було на польській мові. Через рік школу перенесли в хату іншого поляка Кухарського. В роки війни школи не було, її закрили. В повоєнний час у 1946 році було відкрито україномовну школу в хаті Христі… Вчителькою була Марія Ничипорівна, яка пропрацювала тут два роки і була засуджена. В 1948 році в жилому будинку Усача Ф., якого виселяли в Сибір, було відкрито школу знову. На той час це була простора школа з чотирма кімнатами. В ній навчалося в середньому 40 дітей. Навчали дітей в класах — комплектах дві вчительки. 35 років безмінно на посаді вчителя і директора школи пропрацювала Зіна Іванівна Бойчук. В 1937 році у хаті поляка Кухарського відкрито магазин. Пізніше його перенесли в жилі будинки Паньковця Р. Л., Трофимчука К. П., Сохацького. Лише в 1964 році було збудовано приміщення для магазину, який працює в селі й донині. Медпункт також був розміщений в жилих будинках Трофимчука Г. К., Попача Г. Ф. А лише у 1968 році було збудовано приміщення для Медпункту. В 1952 році у пристосованому приміщенні відкрито клуб, де демонструвалися кінофільми. У 1967 році в селі з'явилась новобудова. Це — лісництво. Першим лісничим якого був Пінчук О. П. Пінчук О. П. пропрацював лісничим 25 років, Заслужений працівник лісового господарства. Сьогодні лісництво стало окрасою, гордістю і славою села. В 1969 році у жилому будинку Трофимчука П. було відкрито бібліотеку з фондом 200 книг. До 2005 року школа знаходилась у старому аварійному приміщенні. На 1 вересня 2005 року у селі відкрилась нова школа з просторими світлими класами, новими меблями, комп'ютерним класом, майстернею. У цьому ж 2005 році до села було підведено газ. Село розміщене в царстві природи. Ліс дарує людям свої плоди. Ростуть новобудови. Населення постійно зростає.
Населення
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 688 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,71 % |
польська | 0,14 % |
російська | 0,14 % |
Освіта
Історія школи
Школа завжди була, є і завжди буде головним осередком освіти на селі. Саме село Малушка засноване у 1935 році, коли ця територія належала Польщі. І першу школу в селі було відкрито в хаті поляка Савицького у 1936 році. Навчання велося польською мовою. Через рік, у 1937 році, навчаннч перенесли в хату поляка Кухарського. У роки німецько-радянської війни навчання у селі було припинено через те, що школу було закрито. В повоєнний період, у 1946 році, навчання знову відновилось. Школу відкрили у хаті баби Христі. Навчали дітей уже українською мовою. Першою вчителькою була Марія Ничипорівна, яка пропрацювала 2 роки і з невідомих причин була засуджена. У 1948 році навчання відбувалися в іншій школі — в жилому будинку Федора Усача, якого згодом виселили в Сибір. На той час це була простора школа з трьома класними кімнатами і учительською. В школі навчалося в середньому 40 дітей. Навчали дітей в класах — комплектах дві вчительки. Це була типова початкова школа. Далі навчання діти продовжували у Малинській середній школі. За цей період існування школи вчителі дуже часто змінювались. У 1955 році завідувачкою Малушківської початкової школи було призначено Бойчук Зінаїду Іванівну, яка майже 30 років беззмінно пропрацювала на цій посаді. Разом з нею навчали і виховували дітей багато інших вчителів. З 1960 по 1064 роки при Малушківській початковій школі функціонувала «вечірня» школа для тих людей, які раніше не змогли здобути повну семирічну освіту. Починаючи з 1984 року керівництво школою очолила колишня учениця цієї школи Паньковець Надія Сергіївна. Після реформи в освіті трирічна початкова школа стала чотирирічною. Класів — комплектів на той час вже не було. Село розбудовувалось, населення зростало і дітей у школу приходило все більше. Старенька будівля школи, яка часто ремонтувалась, ставала все тіснішою і аварійнішою. Тоді постала гостра проблема будівництва нової школи. Через брак коштів будівництво школи так і не розпочалося. У 1997 році стару школу, вважаючи її аварійною, закрили. Навчання дітей перенесли в сільський клуб, обладнавши там дві класні кімнати. В даній школі навчалося в середньому 70 учнів. Навчання проводилося у дві зміни. У 2002 році директором школи було призначено Тарасюк Віру Петрівну. У серпні 2004 року завдяки сприянню тоді Народного депутата Верховної Ради України Миколи Харитоновича Шершуна відбулося урочисте закладання фундаменту нової Малушківської загальноосвітньої школи І — ІІ ступенів. На будівництво школи з державного бюджету виділили 3,3 млн гривень, яких вистачило на головний корпус двожповерхової школи. 18 січня 2005 року директором школи було призначено Ткача Олександра Миколайовича. А 1 вересня 2005 року відкриття Малушківської загальноосвітньої школи І — ІІ ступенів. На даний час на завершення будівництва школи потрібні ще кошти на зведення другого корпусу, у якому будуть розміщенні їдальня та спортзал. В 2011 році Малушківську загальноосвітню школу І — ІІ ступенів реорганізовано в Малушківську загальноосвітню школу І — ІІІ ступенів. В школі навчається до 200 дітей.
Гімн школи
Слова: В.Марійчик Музика: О Жилінський
Школа наша найрідніша
Нас веде в країну знань.
Найрідніша, наймиліша.
Нам порадником ти стань.
Нас дзвінок шкільний гукає, До науки кличе.
Вчитель мудрості навчає, у класі сонце, радість, сміх.
Школа наша єдина, Як велика родина, Твоїх дочку і сина
Знає хай Україна!
Будем старанно навчатись –
Станем справжніми людьми.
Нами завжди будуть пишатись
Друзі, вчителі й батьки.
Пройдуть дні, залишим школу –
Нас покличе в путь життя.
Та повернемося знову –
Школа крила нам дала!
Культура
Бібліотека
1955 року по 1969 рік обслуговувалося книгою населення села Малушка нестаціонарною формою роботи. Лише в 1969 році в кімнаті житлового будинку Трофимчука Петра Івановича було відкрито бібліотеку з фондом 200 книг. Було 100 читачів. З інвентару був стіл, стілець і два стелажі. Першою завідуючою бібліотеки була Удодік Ніна Омелянівна, яка в 1967 році після закінчення Дубнівського культурно — освітнього училища прийшла працювати в село завідувачкою клубу. Тому з відкриттям бібліотеки у 1969 році стала її завідувачкою.
В 1970 році було збудовано клуб. Бібліотеку перенесли в клубне приміщення Фонд тоді становив 1000 книг. Бібліотека постійно поповнювалася з обмінно — резервного фонду. Ніна Омелянівна працювала в бібліотеці села до 1973 року. На той час фонд становив 7000 примірників, було чотири двохсторонні стелажі.
З 1973 по 1978 рік завідувачкою бібліотеки була Яковець Євгенія Михайлівна. З 1978 по 1979 рік в бібліотеці працювала Антонюк Ніна Охрімівна. В 1979 році бібліотеку прийняла Селезень Галина Петрівна і пропрацювала тут до 1984 року. Всі ці працівники були не спеціалістами бібліотечної справи. В 1984 році завідувачкою бібліотеки стала Сулім Марія Сергіївна. В цей час бібліотека розміщена в просторій кімнаті площею 50 квадратних метрів. Фонд бібліотеки, який нараховував 5000 примірників, розміщений на 16 стелажах. В бібліотеці є всі умови почитати книги і періодичні видання: 4 столи і 12 стільців. До послуг читачів телевізор, програвач, магнітофон, фільмоскоп. Бібліотека обслуговує 500 читачів. При бібліотеці почав працювати «Колосок».
З 2005 року бібліотека знаходиться у приміщенні школи. Приміщення бібліотеки має площу 50 м2, нові стелажі та меблі. У 2013 році, завдяки бібліотека виграла 6 з підключенням до , принтер і сканер. У серпні 2013 року завідувачкою бібліотеки працює Ковалевич Олена Петрівна. Сулім Марія Сергіївна пішла на заслужений відпочинок, пропрацювавши бібліотекарем майже 30 років.
Економіка
На даний час в селі працюють: Малушське лісництво, медпункт, магазин райСТ, 2 приватні продуктові магазини, школа. Село газифіковане.
Транспорт
Через село проходить автошлях регіонального значення.
Примітки
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
- . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
Посилання
- Облікова картка с. Малушка. Верховна Рада України. оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ma lushka selo v Ukrayini u RIvnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Naselennya stanovit 806 osibselo Malushka Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Malinska silska gromada Osnovni dani Zasnovane 1900 Naselennya 806 Plosha 0 45 km Gustota naselennya 1544 44 osib km Poshtovij indeks 34665 Telefonnij kod 380 8 03653 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 09 17 pn sh 26 35 31 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 170 m Misceva vlada Adresa radi 34610 Rivnenska obl Bereznivskij r n s Malinsk Karta Malushka Malushka MapaIstoriyaDovoyennij period Istoriya sela Malushka mistitsya na kilkoh storinkah Selo ce u porivnyanni z susidnimi nadzvichajno molode V 1906 roci pan Malinskij yakomu nalezhalo 40 kvadrativ lisu v tomu chisli i teritoriya ninishnoyi Malushki prodav jogo kupcyu i gildiyi Gilleru Cej vlasnik zajnyavsya virubkoyu ta vivezennyam lisu v Nimechchinu Franciyu Angliyu Do 1930 roku teritoriya bula ochishena pokopani kanavi zrobleni dorogi gruntovi pomiryani parceli okremi dilyanki zemli Polyaki brali ci zemli pid procenti v banku i vzhe potim rozrahovuvalis z bankom Pershimi zhitelyami buli taki polyaki Domanskij Boleslav Mazurik Stanislav Rembish Yuzef Malec Andrij Shumovich Sergij Zharchinskij Martin Rembish Vasil Poterovskij Ivan Makrockij Yuzef Poselilisya voni v 1930 roci Vzhe v 1933 roci postupovo pochali zaselyatis hutori Rodini pochali pereyizhdzhati lyudi z sela Lyubikovichi Sarnenskogo rajonu na teritoriyu ninishnogo sela Pereyizhdzhali syudi lyudi tomu sho tut bula desheva zemlya Teritoriya bula bolotista porosla chagarnikami Pereselencyam prihodilos vruchnu viroblyati zemli Do 1935 roku isnuvali taki hutori yak Gayivka Brodok Ostrovok Kilavec V 1935 roci hutori buli ob yednani v selo yake stalo nazivatisya Malushka Nazvali jogo tak tomu sho vono malenke Na toj chas bulo 45 hat Pislyavoyennij period V 1946 roci yak govoryat starozhili mizh polyakami i UPA bula rozv yazana holodna vijna i polyaki buli vimusheni vibratisya z hutoriv Protyagom 1945 1949 rr Bagato lyudej bulo vivezeno do Sibiru yak vorogiv narodu Dolya bagatoh z nih nevidoma i sogodni V 1946 roci naselennya sela znovu stalo zrostati Syudi pereyizhdzhayut lyudi z sil Bogushi Tishicya Orlivka Kolgosp bulo organizovano v 1949 roci Pershim golovoyu kolgospu buv zhitel sela Trofimchuk Ivan Kornijovich Zav Fermoyu buv Martinov Adam Ivanovich V kolgospi viroshuvali svinej telyat buli koni ta korovi V comu zh roci buli zbudovani stajni dlya telyat i koriv svinarnik i konyushnya Z pochatku zasnuvannya kolgospu i do vihodu na pensiyu propracyuvala v kolgospi Shumovich Ganna Caruk Yelizaveta Prokopivna Moroz Mariya Yakivna V 1951 roci kolgosp yak ne perspektivnij buv priyednanij do Malinska Z 1961 roku do 1994 roku kolgospna brigada vhodila do kolgospu Peremoga sela Tishicya Pershu shkolu bulo vidkrito u 1936 roci v hati polyaka Savickogo de vchitel buv iz Varshavi Navchannya bulo na polskij movi Cherez rik shkolu perenesli v hatu inshogo polyaka Kuharskogo V roki vijni shkoli ne bulo yiyi zakrili V povoyennij chas u 1946 roci bulo vidkrito ukrayinomovnu shkolu v hati Hristi Vchitelkoyu bula Mariya Nichiporivna yaka propracyuvala tut dva roki i bula zasudzhena V 1948 roci v zhilomu budinku Usacha F yakogo viselyali v Sibir bulo vidkrito shkolu znovu Na toj chas ce bula prostora shkola z chotirma kimnatami V nij navchalosya v serednomu 40 ditej Navchali ditej v klasah komplektah dvi vchitelki 35 rokiv bezminno na posadi vchitelya i direktora shkoli propracyuvala Zina Ivanivna Bojchuk V 1937 roci u hati polyaka Kuharskogo vidkrito magazin Piznishe jogo perenesli v zhili budinki Pankovcya R L Trofimchuka K P Sohackogo Lishe v 1964 roci bulo zbudovano primishennya dlya magazinu yakij pracyuye v seli j donini Medpunkt takozh buv rozmishenij v zhilih budinkah Trofimchuka G K Popacha G F A lishe u 1968 roci bulo zbudovano primishennya dlya Medpunktu V 1952 roci u pristosovanomu primishenni vidkrito klub de demonstruvalisya kinofilmi U 1967 roci v seli z yavilas novobudova Ce lisnictvo Pershim lisnichim yakogo buv Pinchuk O P Pinchuk O P propracyuvav lisnichim 25 rokiv Zasluzhenij pracivnik lisovogo gospodarstva Sogodni lisnictvo stalo okrasoyu gordistyu i slavoyu sela V 1969 roci u zhilomu budinku Trofimchuka P bulo vidkrito biblioteku z fondom 200 knig Do 2005 roku shkola znahodilas u staromu avarijnomu primishenni Na 1 veresnya 2005 roku u seli vidkrilas nova shkola z prostorimi svitlimi klasami novimi meblyami komp yuternim klasom majsterneyu U comu zh 2005 roci do sela bulo pidvedeno gaz Selo rozmishene v carstvi prirodi Lis daruye lyudyam svoyi plodi Rostut novobudovi Naselennya postijno zrostaye NaselennyaZa perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 688 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 71 polska 0 14 rosijska 0 14 OsvitaIstoriya shkoli Shkola zavzhdi bula ye i zavzhdi bude golovnim oseredkom osviti na seli Same selo Malushka zasnovane u 1935 roci koli cya teritoriya nalezhala Polshi I pershu shkolu v seli bulo vidkrito v hati polyaka Savickogo u 1936 roci Navchannya velosya polskoyu movoyu Cherez rik u 1937 roci navchannch perenesli v hatu polyaka Kuharskogo U roki nimecko radyanskoyi vijni navchannya u seli bulo pripineno cherez te sho shkolu bulo zakrito V povoyennij period u 1946 roci navchannya znovu vidnovilos Shkolu vidkrili u hati babi Hristi Navchali ditej uzhe ukrayinskoyu movoyu Pershoyu vchitelkoyu bula Mariya Nichiporivna yaka propracyuvala 2 roki i z nevidomih prichin bula zasudzhena U 1948 roci navchannya vidbuvalisya v inshij shkoli v zhilomu budinku Fedora Usacha yakogo zgodom viselili v Sibir Na toj chas ce bula prostora shkola z troma klasnimi kimnatami i uchitelskoyu V shkoli navchalosya v serednomu 40 ditej Navchali ditej v klasah komplektah dvi vchitelki Ce bula tipova pochatkova shkola Dali navchannya diti prodovzhuvali u Malinskij serednij shkoli Za cej period isnuvannya shkoli vchiteli duzhe chasto zminyuvalis U 1955 roci zaviduvachkoyu Malushkivskoyi pochatkovoyi shkoli bulo priznacheno Bojchuk Zinayidu Ivanivnu yaka majzhe 30 rokiv bezzminno propracyuvala na cij posadi Razom z neyu navchali i vihovuvali ditej bagato inshih vchiteliv Z 1960 po 1064 roki pri Malushkivskij pochatkovij shkoli funkcionuvala vechirnya shkola dlya tih lyudej yaki ranishe ne zmogli zdobuti povnu semirichnu osvitu Pochinayuchi z 1984 roku kerivnictvo shkoloyu ocholila kolishnya uchenicya ciyeyi shkoli Pankovec Nadiya Sergiyivna Pislya reformi v osviti tririchna pochatkova shkola stala chotiririchnoyu Klasiv komplektiv na toj chas vzhe ne bulo Selo rozbudovuvalos naselennya zrostalo i ditej u shkolu prihodilo vse bilshe Starenka budivlya shkoli yaka chasto remontuvalas stavala vse tisnishoyu i avarijnishoyu Todi postala gostra problema budivnictva novoyi shkoli Cherez brak koshtiv budivnictvo shkoli tak i ne rozpochalosya U 1997 roci staru shkolu vvazhayuchi yiyi avarijnoyu zakrili Navchannya ditej perenesli v silskij klub obladnavshi tam dvi klasni kimnati V danij shkoli navchalosya v serednomu 70 uchniv Navchannya provodilosya u dvi zmini U 2002 roci direktorom shkoli bulo priznacheno Tarasyuk Viru Petrivnu U serpni 2004 roku zavdyaki spriyannyu todi Narodnogo deputata Verhovnoyi Radi Ukrayini Mikoli Haritonovicha Shershuna vidbulosya urochiste zakladannya fundamentu novoyi Malushkivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I II stupeniv Na budivnictvo shkoli z derzhavnogo byudzhetu vidilili 3 3 mln griven yakih vistachilo na golovnij korpus dvozhpoverhovoyi shkoli 18 sichnya 2005 roku direktorom shkoli bulo priznacheno Tkacha Oleksandra Mikolajovicha A 1 veresnya 2005 roku vidkrittya Malushkivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I II stupeniv Na danij chas na zavershennya budivnictva shkoli potribni she koshti na zvedennya drugogo korpusu u yakomu budut rozmishenni yidalnya ta sportzal V 2011 roci Malushkivsku zagalnoosvitnyu shkolu I II stupeniv reorganizovano v Malushkivsku zagalnoosvitnyu shkolu I III stupeniv V shkoli navchayetsya do 200 ditej Gimn shkoli Slova V Marijchik Muzika O Zhilinskij Shkola nasha najridnisha Nas vede v krayinu znan Najridnisha najmilisha Nam poradnikom ti stan Nas dzvinok shkilnij gukaye Do nauki kliche Vchitel mudrosti navchaye u klasi sonce radist smih Shkola nasha yedina Yak velika rodina Tvoyih dochku i sina Znaye haj Ukrayina Budem staranno navchatis Stanem spravzhnimi lyudmi Nami zavzhdi budut pishatis Druzi vchiteli j batki Projdut dni zalishim shkolu Nas pokliche v put zhittya Ta povernemosya znovu Shkola krila nam dala KulturaBiblioteka 1955 roku po 1969 rik obslugovuvalosya knigoyu naselennya sela Malushka nestacionarnoyu formoyu roboti Lishe v 1969 roci v kimnati zhitlovogo budinku Trofimchuka Petra Ivanovicha bulo vidkrito biblioteku z fondom 200 knig Bulo 100 chitachiv Z inventaru buv stil stilec i dva stelazhi Pershoyu zaviduyuchoyu biblioteki bula Udodik Nina Omelyanivna yaka v 1967 roci pislya zakinchennya Dubnivskogo kulturno osvitnogo uchilisha prijshla pracyuvati v selo zaviduvachkoyu klubu Tomu z vidkrittyam biblioteki u 1969 roci stala yiyi zaviduvachkoyu V 1970 roci bulo zbudovano klub Biblioteku perenesli v klubne primishennya Fond todi stanoviv 1000 knig Biblioteka postijno popovnyuvalasya z obminno rezervnogo fondu Nina Omelyanivna pracyuvala v biblioteci sela do 1973 roku Na toj chas fond stanoviv 7000 primirnikiv bulo chotiri dvohstoronni stelazhi Z 1973 po 1978 rik zaviduvachkoyu biblioteki bula Yakovec Yevgeniya Mihajlivna Z 1978 po 1979 rik v biblioteci pracyuvala Antonyuk Nina Ohrimivna V 1979 roci biblioteku prijnyala Selezen Galina Petrivna i propracyuvala tut do 1984 roku Vsi ci pracivniki buli ne specialistami bibliotechnoyi spravi V 1984 roci zaviduvachkoyu biblioteki stala Sulim Mariya Sergiyivna V cej chas biblioteka rozmishena v prostorij kimnati plosheyu 50 kvadratnih metriv Fond biblioteki yakij narahovuvav 5000 primirnikiv rozmishenij na 16 stelazhah V biblioteci ye vsi umovi pochitati knigi i periodichni vidannya 4 stoli i 12 stilciv Do poslug chitachiv televizor progravach magnitofon filmoskop Biblioteka obslugovuye 500 chitachiv Pri biblioteci pochav pracyuvati Kolosok Z 2005 roku biblioteka znahoditsya u primishenni shkoli Primishennya biblioteki maye ploshu 50 m2 novi stelazhi ta mebli U 2013 roci zavdyaki biblioteka vigrala 6 z pidklyuchennyam do printer i skaner U serpni 2013 roku zaviduvachkoyu biblioteki pracyuye Kovalevich Olena Petrivna Sulim Mariya Sergiyivna pishla na zasluzhenij vidpochinok propracyuvavshi bibliotekarem majzhe 30 rokiv EkonomikaNa danij chas v seli pracyuyut Malushske lisnictvo medpunkt magazin rajST 2 privatni produktovi magazini shkola Selo gazifikovane TransportCherez selo prohodit avtoshlyah regionalnogo znachennya Primitki Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 27 lyutogo 2019 PosilannyaOblikova kartka s Malushka Verhovna Rada Ukrayini originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 27 lyutogo 2019