Орлівка (Березнівський район)

Орлі́вка — село в Україні, у Березнівській міській територіальній громаді Рівненського району Рівненської області. Населення становить 1426 осіб.

село Орлівка
Молитовний будинок Дослідників Біблії в Орлівці Молитовний будинок Дослідників Біблії в Орлівці
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Громада	Березнівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA56060030280053394
Основні дані
Засноване	1800 (224 роки)
Населення	1426 осіб
Площа	2,55 км²
Густота населення	841,94 осіб/км²
Поштовий індекс	34608
Телефонний код	+380 3653
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	162 м
Місцева влада
Адреса ради	34630, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Березне, вул. Київська, 6
Карта
Орлівка
Орлівка
Мапа
Орлівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Орлівка.

Село відоме як місце найбільшого в Україні зібрання Дослідників Біблії. Щорічно в селі проводяться міжнародні конвенції Дослідників Біблії, на які приїздять гості з різних куточків України, з Росії, Молдови, Польщі та інших країн світу.

Географія

Село Орлівка розташоване за 15 км від міста Березного до села Тинне, вздовж шосе, обсадженого високими тополями. Річка Случ омиває високий лівий берег, на якому розташоване село Орлівка.

У II столітті на місці, де нині знаходиться село, громадився могутніми дубами, в'язами та соснами густий непрохідний ліс. 3 покоління в покоління передається легенда про те, що в лісі, на горбі водилося багато орлів. Підтвердженням цього є той факт, що жителі села і нині дістають з обмілілої річки Случ морені дуби. Від орлів перейняло назву перше маленьке поселення з шести хат, яке виникло у XVIII столітті. Перші поселенці були втікачами від панів з навколишніх сіл.

Історія

Історія села здавна пов'язувалась з експлуатацією поміщиками бідних поліщуків, супутниками життя яких були бідність і темнота. Після скасування кріпосного права 1861 року селяни не мали змоги сплатити викупні платежі. З цієї причини часто виникали суперечки селян з представниками властей. Про це яскраво свідчить судова справа, яка була заведена на селянина Рогача (Луцика) у грудні 1863 року. Назва цієї справи «О подстрекательстве крестьян помещика Мальшского деревни Городище Березновськой волости и неповиновению властям», уже сама говорить про життя поліських селян, прозрівання їх класової свідомості.

Після арешту Григорія Рогача селяни з населених пунктів: Городища, Полян, Лизяно, Лінчина, Орлівки, Балашівки, Михалина, Тишиці, Богушів, Віткович, обрали на зборах по 3-5 повірених і просили звільнити з-під варти їхнього побратима по праці і думах. Два роки велась справа Рогача, а потім за рішенням Ровенського уїздного суду була припинена. Проте ніколи не пригасала ненависть селян до вікових визискувачів. Так, суперечність між паном і селянами закінчилась підпалом панського двору в Орлівці 1890 року.

Йшли роки, населення зростало. За даними 1911 року Орлівка мала таку характеристику:

Назва населеного пункту	Число дворів	Населення	Відстань від повіту	Відстань від залізниці	Відстань від відділення пошти
Орлівка	123	175	71	24	8

У 1919 році розпочався період першої радянської окупації. У 1921 році перейшло під владу Польщі

У 1923 році громада досягла відкриття чотирьохрічної школи в Орлівці, де навчалось 60 учнів. Навчання вів польською мовою один вчитель.

У 1936 році п'ятеро жителів села Орлівки виїхали в далеку Аргентину.

1939 рік — село знову окуповано війська Радянської армії. В цьому ж році була створена сільська рада — осередок радянської влади на селі. Головою працював Бойчук Кузьма Філімонович, секретарем — Ясковець Леонід Іванович, колишній член ревкому.

1944 року створена семирічна школа, директором якої був Кучер Микола Аврамович. В школі працювало чотири вчителі.

У Другій світовій війні

Несподіваною бурею в житті мирних людей увірвалася Друга світова війна, принісши чимало сліз й горя. 6 липня 1941 року жителі села опинились під німецькою окупацією. 50 жителів було вивезено у Німеччину.

У 1942—1944 роках через село проходили партизанські загони Медвєдєва. Селяни вказували зручні переправи, допомагали їм продуктами харчування, а дехто з чоловіків пішов у партизани. Відомим месником з Орлівки був Хильчук Микола Несторович, вбитий пізніше бандитами. 9 січня 1944 року в село прийшла радянська армія.

Післявоєнний період

В післявоєнний період знову почала працювати сільська рада, школа, медпункт. У 1945 році в селі Орлівка створюється комсомольська організація, організатором якої була вчителька Фурсяк Ганна Семенівна. У жовтні 1948 року найбільшим зрушенням у селі було створення колгоспу «Нове життя» в селі Городище (до складу Городищенської сільської ради входять села Орлівка та Городище). У 1949 році відкрито сільський клуб. У 1953 році створена партійна група в Орлівці.

У незалежній Україні

У 1991 році побудовано будинок релігійної громади дослідників Біблії.

У 1991—1993 роки тривало будівництво храму Святого Христового Воскресіння. 4 січня 2009 року з церковної дзвіниці залунали нові дзвони завдяки фінансовій підтримці голови райдержадміністрації В. Іванова.

У 2006/2007 навчальному році Орлівську ЗОШ І—ІІ ступенів було реорганізовано в Орлівську ЗОШ І—ІІІ ст., а згодом — в Орлівський ліцей.

У 2011 році відкрився Дім молитви Християн Віри Євангельської.

Станом на 1 січня 2015 року сільську загальноосвітню школу відвідували 234 учнів, яких навчають і виховують 26 вчителів. Будуються нові добротні будинки, село газифіковане, частково по селу проведений водогін.

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області», село увійшло до складу Березнівської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Березнівського району, село увійшло до складу Рівненського району.

Населення

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 1 283 особи.

Станом на 1 січня 2015 року в селі Орлівка проживало 1426 жителів.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,69 %
російська	0,31 %

Бібліотека

У 1946 році була відкрита приклубна бібліотека. Завідував бібліотекою Зосюк Степан Свиридович. Книжковий фонд нараховував — 237 книг, 115 читачів, книговидача становила — 479 книг.

У 1957 році відкрита сільська бібліотека, яка перейшла в нове приміщення, збудоване при клубі. Завідувала бібліотекою Наумчук Надія Захарівна. Книжковий фонд становив — 3726 книг, 332 читачів, книговидача — 6039 примірників. Поступово показники збільшувались і в результаті цього бібліотека вийшла переможцем соціалістичного змагання. У 1959 році було присвоєно почесне звання: «Бібліотека відмінної роботи».

У 1965 році книжковий фонд становив 5999 примірників, читачів було — 758, книговидача становила — 14168 примірників. Наприкінці 1976 року книжковий фонд налічував 7459 книг, 810 читачів, книговидача становила 16275.

У 1957—1995 роки Орлівською сільською бібліотекою завідувала Наумчук Надія Захарівна. З виходом на заслужений відпочинок Надії Захарівни бібліотекою завідували Майструк Лідія Макарівна, Перепечай Ніна Павлівна, Коваль Ніна Кузьмівна. У 1997 році Орлівська сільська бібліотека припинила своє існування.

У 2000 році фонд з сільської бібліотеки частково був переданий у шкільну бібліотеку, якою з 1986 року завідувала Хильчук Людмила Петрівна.

У 2002 році відбулася реорганізація бібліотек в «Березнівську ЦСПШБ» (Березнівська центральна система публічно-шкільних бібліотек). В селі Орлівка залишилась одна публічно — шкільна бібліотека-філія, яка розміщена в приміщенні Орлівської загальноосвітньої школи І—ІІІ ступенів, на першому поверсі, якою завідує Хильчук Л. П. Приміщення бібліотеки займає одну кімнату площею 45 м². Частину приміщення займає фонд підручників з 1 по 11 класи. Бібліотека щорічно обслуговує понад 500 користувачів, книговидача становить понад 10000 примірників. Основними завданнями і напрямками діяльності бібліотеки є: інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів з використанням різноманітних документів в тому числі на електронних носіях. забезпечення навчально-виховного процесу та самоосвіти учнів і педагогів шляхом бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування, популяризація краєзнавства: історії, духовних джерел, культури краю, села тощо.

З 2012 року бібліотека забезпечена комп'ютером з підключенням до мережі інтернет, що надало можливість здійснювати додаткове обслуговування користувачів за допомогою ресурсів мережі.

Станом на 1 січня 2014 року бібліотека нараховувала 10147 документів бібліотечного фонду, з них 4092 книг, 5918 підручників, 111 періодичних видань, 26 електронних видань. Читачів у бібліотеці — 502, з них до 15 років — 233, 15-17 років — 57, від 22-х років — 159. Книговидача — 10048 документів, з них 6910 — дітям.

• Тиждень дитячого читання «Свято юного читача»
• Куточок краєзнавства у бібліотеці
• «Мої обереги» — виставка вишивок майстрині села Іванової М. П.
• «Моя квітуча Україна» — виставка-презентація власних виробів з бісеру Бойчук К. В.
• «Творчість і Я» — виставка картин майстрині села Примак О. В.

Сільське господарство

Постійно розвивалася одна з важливих галузей господарства — тваринництво. 4 доярки колгоспу подолали 3-тисячний рубіж. На фермах стояли добротні цегляні будівлі, більша частина робочих процесів механізована. Тракторний парк колгоспу у 1987 року налічував 40 тракторів, 8 зернових комбайнів, 1 кукурудзозбиральний, 4 силосних комбайни, 4 льонобралки, 18 автомашин. Відповідно до Державному акту закріплено на вічне користування колгоспу — 4647 га землі: ріллі — 1279 га, сінокосів — 742 га, саду — 14 га, присадибних ділянок — 308 га. Провідними сільськогосподарськими культурами були озиме жито, пшениця, картопля, льон. Колгоспники завдяки дбайливішому господарюванню постійно підвищували врожайність цих культур.

Інфрастуктура

Працівниками колгоспу збудовано 173 нових будинки. В кожному будинку було електричне освітлення, телевізор, радіоприймач. У 1952 році в селі відкрита семирічна школа, в якій працювало лише чотири вчителів: Мельник Варвара Іванівна, Галицька Катерина Федорівна, Федас Антоніна Михайлівна, Дем'яненка Марія Миколаївна.

У 1957 році в Орлівці зведена найкраща споруда села — великий, світлий сільський клуб із стаціонарною кіноустановкою, бібліотекою.

В селі працювала крамниця з великим асортиментом промислових і продовольчих товарів, майстерня побутового обслуговування, поштове відділення. Через село прокладена дорога з твердим покриттям.

У 1979 році відкрита нова школа в селі Орлівка.

Цікавим є той факт, що у 1963 році в селі Орлівка народжуваність була найбільшою в 9,5 рази. Змінився освітній рівень людей. Раніше в Орлівці, наприклад, за царя не було ніякої школи, і лише 12 хлопців із села змогли закінчити церковно-приходську школу села Поляни. У селі з'явилися нові професії: вчитель, фельдшер, акушерка, агроном, зоотехнік, шофер, тракторист, інженер.

До послуг жителів: амбулаторія, сільський клуб, публічно-шкільна бібліотека, яка знаходиться в приміщенні школи, 4 крамниці та кафе. В селі працює приватне підприємство з виготовлення склопакетів.

Відомі особи

• Бойчук Іван Ульянович — народився у 1923 році в селі Орлівка Березнівського району Рівненської області. До війни працював хліборобом. На фронт пішов у 1941 році. Воював на 2-му Білоруському фронті у 147-му стрілецькому полку. Нагороджений: Орденом Слави III ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Помер Іван Ульянович 28 січня 1998 року
• Іллін Андрій Сільвесторович — народився у 1917 році в селі Орлівка Березнівського району Рівненської області. Навчався в Орлівській школі з 1924 по 1928 рік. У німецько-радянську війну служив у 177-му стрілецькому полку, артилеристом. Брав участь у бою за Віслою. Нагороджений: Орденом Слави ІІІ ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Помер Андрій Сільвесторович у 1991 році.
• Матящук Андрій Артемович — народився у 1921 році в селі Орлівка Березнівського району Рівненської області. У 1932 році закінчив 2 класи Орлівської школи. У 1941 році пішов на фронт. Воював у 19-й артилерійській частині, 422-го мінометного полку, 2-ї дивізії, розвідником. Нагороджений: Орденом Слави III ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Помер Андрій Артемович 02.02.1994 року.

Примітки

1. Березнівська міська рада.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
2. . Архів оригіналу за 17 червня 2010. Процитовано 5 червня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
4. . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.
5. . Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 27 лютого 2019.

Джерела

• Історія села Орлівки. Папка з матеріалами. Орлівка, 2008
• Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область. Головна редакція української енциклопедії АН УРСР. — м. Харків, 1973
• В. І. Лашта. Географія Надслучанського краю: Науково-пізнавальний посібник. — Рівне: Волинські обереги. 2003. — 92 с.: іл.
• Я. О. Пура. Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Львів: Світ, 1990.

Посилання

• Облікова картка села Орлівка. Верховна Рада України. оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019.
• .
• .