Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Малекула (англ. Malecula) або Малакула (англ. Malakula) — другий за площею острів в архіпелазі Нові Гебриди (Республіка Вануату). Чисельність населення острова близько 20 тисяч осіб, причому велика частина населення проживає на березі.
| Малекула | |
|---|---|
| англ. Malecula | |
 | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 16°30′ пд. ш. 167°50′ сх. д. / 16.500° пд. ш. 167.833° сх. д.Координати: 16°30′ пд. ш. 167°50′ сх. д. / 16.500° пд. ш. 167.833° сх. д. | |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Нові Гебриди |
| Площа | 2041,3 км² |
| Найвища точка | 879 м |
| Країна | |
| Вануату | |
| Регіон | Малампа |
| (Адм. одиниця) | Провінція Малампа |
| Населення | 22 902 (2009) |
  Малекула Малекула (Вануату) | |
 Малекула у Вікісховищі | |
Географія
Острів Малекула розташований в центральній частині архіпелагу Нові Гебриди в Тихому океані, між островами і Еспіриту-Санто, які лежать на північний захід і від яких відділений протокою Бугенвіль, названу на честь французького дослідника Луї Антуана де Бугенвіль, островом Амбрим, що лежить на схід, і островом Епі, що лежить на південний схід. У безпосередній близькості від острова, біля східного узбережжя Малакула, знаходяться невеликі коралові острови , Атчин, , , Норсуп, і . Біля південно-східного узбережжя знаходяться Маскелайнські острови, біля південного — острови , , , поблизу південно-західного — острів Томмі. Найближчий материк, Австралія, розташований за 1200 км.
Острів має вулканічне походження. Площа Малекула становить 2041,3 км. Довжина острова становить близько 88 км, ширина — 48 км (від міст Меліп до Ререп). Найвища точка острова — гора Ліамбеле (879 м).
Малекула бідний природними мінеральними ресурсами, хоча є підводні вулканічні відкладення верхнього олігоцену — середнього міоцену, родовища золота. Ґрунти в основному вулканічного походження, хоча на острові відсутні діючі вулкани. Часто трапляються землетруси. Південно-західна частина острова гориста і вкрита лісами.
На Малакула відсутні великі річки. Є зручні бухти: бухта Бушмен (англ. Bushman's Bay) в східній частині, Порт-Сендвіч (англ. Port Sandwich Bay) в південно-східній, Порт-Стенлі (англ. Port Stanly Bay) в північно-східній, Саут-Вест-Бей (англ. South West Bay) в південно-західній частині острова.
Клімат на Малекула вологий тропічний. У році виділяються два сезони — період дощів і посухи. Найбільша кількість опадів випадає між листопадом і березнем. Посушливий період триває з квітня по жовтень. Середньорічна кількість опадів близько 2500 мм. Тропічні циклони трапляються найчастіше в січні-лютому.
Історія
Згідно з місцевою легендою на острові жив бог Амбато і його діти, шкіра яких була біла, а волосся довге і пряме. Але через те, що діти з'їли рожеве яблуко, що було заборонено їм робити, їх шкіра стала чорною.
У 1768 році повз острів проплив французький мандрівник Луї Антуан де Бугенвіль, на честь якого названо протоку яка відокремлює острів Малекула від Еспіриту-Санто. У 1774 році на острові висадився англійський мандрівник Джеймс Кук, якого місцевого місцеві прийняли за бога Амбато. Згодом на Малекула процвітала работоргівля: місцевих мешканців вивозили на плантації Австралії і Фіджі. На початку XIX століття на острові були виявлені ліси сандалового дерева, торгівля деревиною якого процвітала на Малекула аж до 1860-х років.
У березні 1906 року Малекула, як і інші острови Нових Гебридів, стали спільним володінням Франції та Британії, тобто архіпелаг отримав статус англо-французького кондомініуму.
У 1939 році в північній частині острова був створений перший кооператив з виробництва копри.
30 червня 1980 року Нові Гебриди здобули незалежність від Великої Британії та Франції, і острів Малекула став територією Республіки Вануату.
Населення
Чисельність населення острова Малекула становить 22 902 осіб. Найбільше поселення і адміністративний центр провінції Малампа — Лакаторо, розташоване на східному узбережжі острова. Інші великі поселення — Норсуп і Ламап. Є повітряне та морське сполучення з іншими островами Вануату.
Племена
Протягом XX століття острів Малекула був об'єктом дослідження з боку антропологів і лінгвістів з усього світу: на острові більше 30 місцевих мов і безліч племен. Збереглася і унікальна місцева культура. Найбільш відомими аборигенами острова є племена великий намбас і малий намбас. Плем'я великий намбас найменше постраждало від європейських колонізаторів завдяки своїй войовничості і практиці канібалізму. Плем'я малий намбас проживає в центральній частині на півдні Малекула і відоме завдяки унікальним головних уборів і ритуальним маскам. В їх оселях чоловіки і жінки проживають окремо. У центрі села знаходиться танцювальний майданчик і платформа для жертвоприношень.
Мови
Основними мовами спілкування на острові є біслама, французька та англійська, хоча також використовуються місцеві мови:
- аулуа (300 носіїв у 1983 році; поширена в східній частині острова),
- аксамб (525 носіїв у 1983 році; поширена в південній частині),
- бурмбар (525 носіїв у 1983 році; поширена в південно-східній частині острова),
- вао (1350 носіїв у 1983 році; поширена в північній частині острова),
- вінмавіс (210 носіїв у 1983 році; поширена в центральній частині),
- діксон-риф (50 носіїв у 1982 році; поширена в південно-західній частині),
- катбол (450 носіїв у 1983 році; поширена в центральній частині),
- лабо (350 носіїв у 1983 році; поширена в південно-західній частині острова),
- лареват (150 носіїв у 1983 році; поширена й в центральній частині),
- летембої (305 носіїв у 1983 році; поширена в південній частині),
- лінгарак (210 носіїв у 1983 році),
- літзлітз (330 носіїв у 1983 році),
- малфаксал (600 носіїв у 1983 році; поширена в південній частині),
- малу-бей (300 носіїв у 1983 році; поширена в північно-західній частині острова),
- марагус (10 носіїв у 1971 році; поширена в центральній частині),
- маскелайн (1200 носіїв у 1990 році; поширена в південній частині Малекула, на Маскелайнських островах),
- мпотоворо (180 носіїв у 1983 році; поширена в північній частині острова),
- мае (750 носіїв у 1983 році; поширена в північній частині),
- намбас (1800 носіїв у 1983 році; поширена північно-західній частині),
- насаріан (20 носіїв у 1983 році; поширена в південно-західній частині острова),
- порт-сендвіч (750 носіїв у 1971 році; поширена в південно-східній частині),
- репанбітип (90 носіїв у 1983 році; поширена в східній частині),
- ререп (375 носіїв у 1983 році; поширена в східній частині острова),
- саут-вест-бей (250 носіїв у 1981 році; поширена в південно-західній частині),
- унуа (525 носіїв у 1983 році; поширена в східній частині),
- урипів-вала-рано-атчин (6000 носіїв у 1988 році; поширена в північно-східній частині острова).
Економіка
Основа економіки Малакула — сільське господарство: на східному узбережжі острова розташовані плантації кокосової пальми (з ендосперма кокосів виробляють копру) і какао. Розвинений туризм.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2007. Процитовано 13 грудня 2017.
- [UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Острови Вануату. (англ.). Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 13 грудня 2017. UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Острови Вануату. (англ.)]
- [. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 13 грудня 2017. Vanuatu Paradise. Острів Малекула. (англ.)]
- Darrell T. Tryon, Jean-Michel Charpentier. Pacific Pidgins and Creoles: Origins, Growth and Development. Walter de Gruyter, 2004. . — Стор. 110.
- Tufala Gavman . Reminisces from the Anglo-French Condominium of the New Hebrides / Brian J. Bresnihan, Keith Woodward, editors. — Suva, Fiji: Institute of Pacific Studies, University of the South Pacific, 2002. — Стор. 23.
- [. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 13 грудня 2017. Positive Earth. Острів Малакула. (англ.)]
- [. Архів оригіналу за 6 березня 2008. Процитовано 13 грудня 2017. Офіційний сайт туризму Вануату. Острів Малакула. (англ.)]
- Etnologue. Мови Вануату. (англ.). Архів /show_country.asp?name=vu оригіналу за 30 березня 2006. Процитовано 16 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Malekula angl Malecula abo Malakula angl Malakula drugij za plosheyu ostriv v arhipelazi Novi Gebridi Respublika Vanuatu Chiselnist naselennya ostrova blizko 20 tisyach osib prichomu velika chastina naselennya prozhivaye na berezi Malekulaangl MaleculaKartaGeografiya16 30 pd sh 167 50 sh d 16 500 pd sh 167 833 sh d 16 500 167 833 Koordinati 16 30 pd sh 167 50 sh d 16 500 pd sh 167 833 sh d 16 500 167 833Akvatoriya Tihij okeanGrupa ostroviv Novi GebridiPlosha 2041 3 km Najvisha tochka 879 mKrayinaVanuatuRegion MalampaAdm odinicya Provinciya MalampaNaselennya 22 902 2009 MalekulaMalekula Vanuatu Malekula u VikishovishiGeografiyaMapa ostrova Ostriv Malekula roztashovanij v centralnij chastini arhipelagu Novi Gebridi v Tihomu okeani mizh ostrovami i Espiritu Santo yaki lezhat na pivnichnij zahid i vid yakih viddilenij protokoyu Bugenvil nazvanu na chest francuzkogo doslidnika Luyi Antuana de Bugenvil ostrovom Ambrim sho lezhit na shid i ostrovom Epi sho lezhit na pivdennij shid U bezposerednij blizkosti vid ostrova bilya shidnogo uzberezhzhya Malakula znahodyatsya neveliki koralovi ostrovi Atchin Norsup i Bilya pivdenno shidnogo uzberezhzhya znahodyatsya Maskelajnski ostrovi bilya pivdennogo ostrovi poblizu pivdenno zahidnogo ostriv Tommi Najblizhchij materik Avstraliya roztashovanij za 1200 km Ostriv maye vulkanichne pohodzhennya Plosha Malekula stanovit 2041 3 km Dovzhina ostrova stanovit blizko 88 km shirina 48 km vid mist Melip do Rerep Najvisha tochka ostrova gora Liambele 879 m Malekula bidnij prirodnimi mineralnimi resursami hocha ye pidvodni vulkanichni vidkladennya verhnogo oligocenu serednogo miocenu rodovisha zolota Grunti v osnovnomu vulkanichnogo pohodzhennya hocha na ostrovi vidsutni diyuchi vulkani Chasto traplyayutsya zemletrusi Pivdenno zahidna chastina ostrova gorista i vkrita lisami Na Malakula vidsutni veliki richki Ye zruchni buhti buhta Bushmen angl Bushman s Bay v shidnij chastini Port Sendvich angl Port Sandwich Bay v pivdenno shidnij Port Stenli angl Port Stanly Bay v pivnichno shidnij Saut Vest Bej angl South West Bay v pivdenno zahidnij chastini ostrova Klimat na Malekula vologij tropichnij U roci vidilyayutsya dva sezoni period doshiv i posuhi Najbilsha kilkist opadiv vipadaye mizh listopadom i bereznem Posushlivij period trivaye z kvitnya po zhovten Serednorichna kilkist opadiv blizko 2500 mm Tropichni cikloni traplyayutsya najchastishe v sichni lyutomu IstoriyaZgidno z miscevoyu legendoyu na ostrovi zhiv bog Ambato i jogo diti shkira yakih bula bila a volossya dovge i pryame Ale cherez te sho diti z yili rozheve yabluko sho bulo zaboroneno yim robiti yih shkira stala chornoyu U 1768 roci povz ostriv propliv francuzkij mandrivnik Luyi Antuan de Bugenvil na chest yakogo nazvano protoku yaka vidokremlyuye ostriv Malekula vid Espiritu Santo U 1774 roci na ostrovi visadivsya anglijskij mandrivnik Dzhejms Kuk yakogo miscevogo miscevi prijnyali za boga Ambato Zgodom na Malekula procvitala rabotorgivlya miscevih meshkanciv vivozili na plantaciyi Avstraliyi i Fidzhi Na pochatku XIX stolittya na ostrovi buli viyavleni lisi sandalovogo dereva torgivlya derevinoyu yakogo procvitala na Malekula azh do 1860 h rokiv U berezni 1906 roku Malekula yak i inshi ostrovi Novih Gebridiv stali spilnim volodinnyam Franciyi ta Britaniyi tobto arhipelag otrimav status anglo francuzkogo kondominiumu U 1939 roci v pivnichnij chastini ostrova buv stvorenij pershij kooperativ z virobnictva kopri 30 chervnya 1980 roku Novi Gebridi zdobuli nezalezhnist vid Velikoyi Britaniyi ta Franciyi i ostriv Malekula stav teritoriyeyu Respubliki Vanuatu NaselennyaChiselnist naselennya ostrova Malekula stanovit 22 902 osib Najbilshe poselennya i administrativnij centr provinciyi Malampa Lakatoro roztashovane na shidnomu uzberezhzhi ostrova Inshi veliki poselennya Norsup i Lamap Ye povitryane ta morske spoluchennya z inshimi ostrovami Vanuatu Plemena Protyagom XX stolittya ostriv Malekula buv ob yektom doslidzhennya z boku antropologiv i lingvistiv z usogo svitu na ostrovi bilshe 30 miscevih mov i bezlich plemen Zbereglasya i unikalna misceva kultura Najbilsh vidomimi aborigenami ostrova ye plemena velikij nambas i malij nambas Plem ya velikij nambas najmenshe postrazhdalo vid yevropejskih kolonizatoriv zavdyaki svoyij vojovnichosti i praktici kanibalizmu Plem ya malij nambas prozhivaye v centralnij chastini na pivdni Malekula i vidome zavdyaki unikalnim golovnih uboriv i ritualnim maskam V yih oselyah choloviki i zhinki prozhivayut okremo U centri sela znahoditsya tancyuvalnij majdanchik i platforma dlya zhertvoprinoshen Movi Osnovnimi movami spilkuvannya na ostrovi ye bislama francuzka ta anglijska hocha takozh vikoristovuyutsya miscevi movi aulua 300 nosiyiv u 1983 roci poshirena v shidnij chastini ostrova aksamb 525 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivdennij chastini burmbar 525 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivdenno shidnij chastini ostrova vao 1350 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivnichnij chastini ostrova vinmavis 210 nosiyiv u 1983 roci poshirena v centralnij chastini dikson rif 50 nosiyiv u 1982 roci poshirena v pivdenno zahidnij chastini katbol 450 nosiyiv u 1983 roci poshirena v centralnij chastini labo 350 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivdenno zahidnij chastini ostrova larevat 150 nosiyiv u 1983 roci poshirena j v centralnij chastini letemboyi 305 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivdennij chastini lingarak 210 nosiyiv u 1983 roci litzlitz 330 nosiyiv u 1983 roci malfaksal 600 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivdennij chastini malu bej 300 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivnichno zahidnij chastini ostrova maragus 10 nosiyiv u 1971 roci poshirena v centralnij chastini maskelajn 1200 nosiyiv u 1990 roci poshirena v pivdennij chastini Malekula na Maskelajnskih ostrovah mpotovoro 180 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivnichnij chastini ostrova mae 750 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivnichnij chastini nambas 1800 nosiyiv u 1983 roci poshirena pivnichno zahidnij chastini nasarian 20 nosiyiv u 1983 roci poshirena v pivdenno zahidnij chastini ostrova port sendvich 750 nosiyiv u 1971 roci poshirena v pivdenno shidnij chastini repanbitip 90 nosiyiv u 1983 roci poshirena v shidnij chastini rerep 375 nosiyiv u 1983 roci poshirena v shidnij chastini ostrova saut vest bej 250 nosiyiv u 1981 roci poshirena v pivdenno zahidnij chastini unua 525 nosiyiv u 1983 roci poshirena v shidnij chastini uripiv vala rano atchin 6000 nosiyiv u 1988 roci poshirena v pivnichno shidnij chastini ostrova EkonomikaOsnova ekonomiki Malakula silske gospodarstvo na shidnomu uzberezhzhi ostrova roztashovani plantaciyi kokosovoyi palmi z endosperma kokosiv viroblyayut kopru i kakao Rozvinenij turizm Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 13 lipnya 2007 Procitovano 13 grudnya 2017 UN SYSTEM WIDE EARTHWATCH Web Site Ostrovi Vanuatu angl Arhiv originalu za 29 lipnya 2012 Procitovano 13 grudnya 2017 UN SYSTEM WIDE EARTHWATCH Web Site Ostrovi Vanuatu angl Arhiv originalu za 1 bereznya 2012 Procitovano 13 grudnya 2017 Vanuatu Paradise Ostriv Malekula angl Darrell T Tryon Jean Michel Charpentier Pacific Pidgins and Creoles Origins Growth and Development Walter de Gruyter 2004 ISBN 3 11 016998 3 Stor 110 Tufala Gavman Reminisces from the Anglo French Condominium of the New Hebrides Brian J Bresnihan Keith Woodward editors Suva Fiji Institute of Pacific Studies University of the South Pacific 2002 Stor 23 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2021 Procitovano 13 grudnya 2017 Positive Earth Ostriv Malakula angl Arhiv originalu za 6 bereznya 2008 Procitovano 13 grudnya 2017 Oficijnij sajt turizmu Vanuatu Ostriv Malakula angl Etnologue Movi Vanuatu angl Arhiv show country asp name vu originalu za 30 bereznya 2006 Procitovano 16 bereznya 2022