Мала Стружка село в Україні у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам янець Подільського району Хмельницької об

48°47′38″ пн. ш. 27°21′52″ сх. д. / 48.79389° пн. ш. 27.36444° сх. д.Координати: 48°47′38″ пн. ш. 27°21′52″ сх. д. / 48.79389° пн. ш. 27.36444° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

196 м

Місцева влада

Адреса ради

32633, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с.Мала Стружка

Карта

Мала Стружка

Мала Стружка

Мапа

Символіка

Герб

Щит у золотистій оправі, фон зеленого кольору. У верхній частині зображена церква, як символ християнської віри. У центрі щита розміщено гілочка дерену із плодами та у нижній частині хвилястою синьою лінією позначено водойми. Саме ці символи символізують початок заснування села з урочищ «Джерела», «Дерени». Колосся нахилені на ліву й праву сторони, а в центрі овочі та фрукти, як знак основного виду зайнятості населення

Прапор

Прямокутне полотнище складається з двох частин. Верхня половина прапора зеленого кольору, нижня – синього кольору. Синій колір символізує водойми, які знаходяться біля села.

Історія

Часи Голодомору на селі

За даними офіційних джерел (тогочасноих ЗАГСів, які хоч і не завжди реєстрували правдиву кількість померлих, саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла голодною смертю) в селі в 1932–1933 роках загинуло близько 30 жителів села. На сьогодні встановлено імена лише 21 особи. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932–1933 років, складених Малостружківською сільською радою згідно даних місцевого РАГСу (хоча й звіритися з конкретними документальними свідченнями стає майже неможливо, оскільки не всі вони дійшли до наших днів, у силу різних обставин Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.

Забирали останню зернину.
Виганяли із хати вночі, —
Як сльозою, садок і хатину
Обливали журбою сичі.
І душа досі ниє і плаче, —
Бо була це і дійсність, і яв...
(Михайло Пронченко)

Габрук Іван Григорович, 1930, 1933 р.;
Добровольський Іван Йосипович, 1896, 1933 р.;
Кирилюк Іван Федорович, 1896, 1933 р.;
Кирилюк Онуфрій Іванович, 1924, 1933 р.;
Левіцький Іван Іванович, 1998, 1933 р.;
Мазур Григорій Микитович, 1921, 1933 р.;
Мазур Дарина Федорівна, 1899, 1933 р.;
Мазур Марія Микитівна, 1924, 1933 р.;
Мазур Микита Опанасович, 1897, 1933 р.;
Мазур Пелагея Микитівна, 1921, 1933 р.;
Назаров Лук'ян Григорович, 1860, 1933 р.;
Наконечна Ірина Опанасівна, 1875, 1933 р.;
Наконечний Яків Степанович, 1871, 1933 р.;
Онуфрійчук Сафронія Миколаївна, 1899, 1933 р.;
Онуфрійчук Тимофій Миколайович, 1897, 1933 р.;
Панченко Захар Маркович, 1900, 1933 р.;
Пилипак Володимир Дем'янович, 1927, 1933 р.;
Пилипак Олександр Іванович, 1890, 1933 р.;
Пилипак Петро Прокопович, 1890, 1933 р.;
Пилипак Раїса Дем'янівна, 1923, 1933 р.;
Ягольніцький Гаврило Кирилович, 1898, 1933 р.

Кількість померлих і їх особисті дані не є остаточними, оскільки не всі дані збереглися і не все заносилося до книг обліку тому є ймовірність, того, що мартиролог Голодомору в селі буде розширений

Населення

Населення становить 649 осіб.

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,38%
російська	0,46%
білоруська	0,16%

Відомі люди

Бірюк Олена Василівна — радянська і українська спортсменка та тренерка; Заслужений майстер спорту СРСР з художньої гімнастики (1964), суддя всесоюзної та міжнародної категорій.

Світлини

Див. також

Поділля — історико-географічна область.
Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
Подільський говір — різновид говорів української мови.
Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Посилання

Погода в селі Мала Стружка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
http://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, — зазначала Ольга Шумейко. — До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом «цілком таємно»: «До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул.
http://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).
http://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Поіменний список жертв Голодомору 1932–1933 років в розрізі сільських рад і населених пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області
http://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) — у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2-3-х населених пунктах.
http://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[2] ttp://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] За інформацією Інституту демографії Академії наук України, ці облікові роботи продовжуватимуться на державному рівні, тому що точної цифри ми не знаємо, — зазначала Ольга Шумейко. — До того ж, ЗАГСИ в ті часи не реєстрували правдиву кількість померлих саме від голоду, бо було заборонено вказувати, що людина померла від голоду. Приміром, я маю такий документ під грифом «цілком таємно»: «До Павлоградського райздоровінспектора, особисто. За інформацією начальника спецбюро райвиконкому товариша Набери облздоровідділом одержані відомості про те, що в багатьох селах вашого району спостерігаються випадки смерті з нез'ясованих причин. При чому всі ці випадки в місцевих органах ЗАГСУ не реєструються». Ось зайве підтвердження того, що ми й досі не можемо поставити крапку в цій історії. Для цього Інституту демографії потрібно проводити дослідження за допомогою спеціальних математично-статистичних формул.

[3] ttp://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] До того ж документація тоді велася на неякісному папері, часто не вистачало бланків і писали в простих зошитах, а то й на газетах. А якщо реєстратор потім звільнявся або помирав, то записи могли просто не перенести в книгу. Всіляке траплялося. Також потрібно врахувати, що через десять років була війна й частина книжок могла загинути. Тобто пропуск у документації існує, якби вона вся збереглася, то записів, напевно, було б удвічі більше… (директор Дніпропетровського архіву Ніна Киструська).

[4] ttp://adm.km.ua/doc/doc_holod_list1.doc [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Поіменний список жертв Голодомору 1932–1933 років в розрізі сільських рад і населених пунктів Новоушицького району, складений Державним архівом Хмельницької області

[5] ttp://www.archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_5_6_2008/22-26.pdf [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] документальний комплекс книг реєстрації актових записів виявився неповним. У більшості областей відсутні книги повністю по окремих містах і районах: від одного міста в Луганській області до 15-ти районів (найбільше) — у Полтавській області. За окремими районами актові записи про смерть збереглися лише по 2-3-х населених пунктах.

[6] ttp://spetskor.dp.ua/art_1165.php [ 2 грудня 2013 у Wayback Machine.] Джерела збереглися невповні і не всі з тих, що мають статистичні дані, взяті дослідниками до розгяду. Зокрема, досвід досліджень показує, що включення до розгляду документів навчальних закладів, педагогічних училищ, шкіл теж може дати певні кількісні показники. Але, безумовно, це грандіозна робота, і зараз на поточному етапі говорити про певну кількість ще дуже рано (історик, к.і.н., Владислав Грибовський).

[ukr-socialdata-mova-2001-7] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних