Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мала́ Вільша́нка — село в Україні, у Вільшанській селищній громаді Голованівського району Кіровоградської області. Населення становить 350 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Маловільшанська сільська рада.
| село Мала Вільшанка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Кіровоградська область |
| Район | Голованівський район |
| Громада | Вільшанська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA35020030160093540 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1887 |
| Населення | 350 |
| Поштовий індекс | 26607 |
| Телефонний код | +380 5250 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°17′35″ пн. ш. 31°05′03″ сх. д. / 48.29306° пн. ш. 31.08417° сх. д.Координати: 48°17′35″ пн. ш. 31°05′03″ сх. д. / 48.29306° пн. ш. 31.08417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 166 м |
| Водойми | 4 ставки |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с.Мала Вільшанка |
| Сільський голова | Драпак Олена Іванівна |
| Карта | |
  Мала Вільшанка | |
 Мала Вільшанка | |
| Мапа | |
Географія
У селі бере початок річка Стінкувата, ліва притока Сухого Ташлика.
Історія заснування
Раніше на цьому місці був неораний пустинний степ. Росли трави, а по вологих місцях — очерет, осока. Гніздилися весною перелітні птахи. А за селом, метрів 100 нижче від теперішньої дороги, що веде на Лису Гору, лежав чумацький шлях, що тягнувся із Києва до самого Криму. Це був єдиний засіб постачання у ті часи, але й доставлене рідко попадало кріпакам Київщини, воно коштувало дорого.
Перші поселенці
І ось в 1887 появилися перші люди. Це були Григор'єв Семен, Степанов Гаврило, Бондар Іван, Черниш Іван, Абажей Лука, Дегтяренко Яким, Бондар Микита. Звідки взялися ці люди? У 1768 році Османська імперія, підбурена Францією, оголосила війну Російській імперії. Російський уряд запропонував у ці роки ряду народів Західної Європи поселитися на малозаселених південних степах Малоросії. 400 родин болгар виїхало з Болгарії, поселилися у Вільшанці, а через деякий час окремі сім'ї почали переселятися на ці незайняті степи на території Олексіївки.
Через рік-два з Київської губернії через малоземельність і утиски поміщиків прибула група селян: Янковський Володимир, Лобанова (вдова), Семенюк Пилип та інші. Люди почали будувати хатки, оселятися постійно. Лісоматеріалу не вистачало. Царський уряд та поміщики не думали про задоволення потреб народу, їм треба було розселити селян з Київської губернії, де часто виникали бунти. Масове переселення з Київської губернії відбулося 1894 року. В цьому ж році особливо розширилася Мала Вільшанка.
У 1909 році по Столипінській реформі багато жителів Вільшанки переселилися сюди назавжди. Суть цієї реформи полягала в тому, щоб виселяти селян з густозаселених районів на відрізки, відруби, створити невеличкі села і хутори з заможних селян, на які уряд міг би покластись.
Смертність серед людей, а особливо серед дітей була великою. З 10 народжених дітей 3-4 помирало. Не було в селі й крамниці. Селянські господарства були малоземельними. А навкруги розкинулись безмежні поля поміщиків Сінькевичів, Ревуцького, Шебекова. Селяни змушені були орендувати землю в поміщиків за плату, вигідну для поміщика. А за користування клаптиками землі платили великі податки в державну казну. Велика частина селян пішла в найми до панських економій, особливо до Миколи і Павла Сінькевичів.
Своєю жорстокістю і нелюдським ставленням особливо виділявся поміщик Павло Сінькевич, маєток якого був біля ставу в селі Воробйова.
Наступала революція 1905-1907 року, яка охопила майже всю Російську імперію. В містах страйкували робітники. «Геть владу царя!» проголошували вони. Селяни відбирали поміщицькі землі, палили панські маєтки. А Павло Сінькевич намагався утримати свою владу жорстокістю і грубим розгулом.
З того часу, як заселилося село, шляхом сполучення між Малою Вільшанкою і Воробйовою була вузенька стежечка через поле Павла Сінькевича. А це надумав він заборонити селянам ходити по його землі.
Українська революція
В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане більшовицькими загарбниками.
Перша радянська окупація (1920—1941)
Селяни одержали землю, але багато господарств були бідними, не було худоби та с/г інвентаря. Тому в 1928-1929 роках почались організовуватись товариства по спільній обробці землі, а під кінець 1929 року організувались колгоспи.
Перші колгоспи були дрібними. На території пізнішого колгоспу ім. Ватутіна спершу було три колгоспи: «Радскотар» (пізніше «Радянська Україна»), «Червона зірка» і «Нове життя». Створення колгоспів українське селянство зустрічало з величезним опором. Для упокорення українців Сталін у 1932—1933 розпочав геноцид, яким було вбито за різними оцінками від 3 до 10 мільйонів українців тільки на території тогочасної Української Соціалістичної Радянської Республіки.
Німецько-радянська війна та німецька окупація (1941—1943)
В день початку німецько-радянської війни директор школи Макаренко І.Ф збирався вручити перші свідоцтва про закінчення семирічки 43 учням — випускникам. До школи зійшлися всі жителі села, прибули гості з району. Батьки готувалися до випуску цілий тиждень, він мав перетворитися у всенародне гуляння.
Багато жителів Малої Вільшанки брали участь у війні в складі військових формувань СРСР. Це підполковник Осецький І. М., полковники Волков Г. В. і Волков І. В., капітан Шурко В. С., капітан-лікар Лавринчук В. І., старшина Бондар І, Ю., медпрацівники Калинчук М. Ф. і Чабанова Н. А., комуністи Паскаль Д. М., Касьяненко Л. М., Петров П. К., Цоток Микола, Куцаров С. Ф. учасники оборони Ленінграда Сарданов В. Д. Даніленко І. Є., старший лейтенант Калинчук І. Ф.
Чимало жителів села загинуло на фронті. Це Лавринчук Олексій і Микола — офіцери Червоної Армії, Волков Леонід і Микола, Цуркан Михайло, Ліщенко Олексій, Янченко Олександр, Бондар Іван, Абажей Іван та інші.
Гітлерівці розстріляли Лавринчука Івана, Бондаря Миколу, Жирова Павла, Янченка Івана, Лавринчука Миколу. Чимало молодих юнаків і дівчат, насильно вигнані на каторжні роботи в Німеччину, не повернулися додому.
Друга радянська окупація (1943—1991)
У червні 1950 року на загальних зборах колгоспників трьох колгоспів «Радянська Україна», «Червона зірка», «Нове життя» було вирішено укрупнити колгосп, тобто об'єднати ці маленькі колгоспи в одне велике господарство. Найменували колгосп іменем Ватутіна. Головою колгоспу було обрано Дмитра Михайловича Паскаля.
Незалежна Україна
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 394 особи, з яких 175 чоловіків та 219 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 402 особи.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 78,66 % |
| болгарська | 6,95 % |
| молдовська | 6,70 % |
| вірменська | 1,49 % |
| білоруська | 0,99 % |
| російська | 0,99 % |
| інші | 4,22 % |
Див. також
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
- Погода в селі Мала Вільшанка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Кіровоградської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mala Vilshanka Mala Vilsha nka selo v Ukrayini u Vilshanskij selishnij gromadi Golovanivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti Naselennya stanovit 350 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Malovilshanska silska rada selo Mala VilshankaKrayina UkrayinaOblast Kirovogradska oblastRajon Golovanivskij rajonGromada Vilshanska selishna gromadaKod KATOTTG UA35020030160093540Oblikova kartka Oblikova kartka Osnovni daniZasnovane 1887Naselennya 350Poshtovij indeks 26607Telefonnij kod 380 5250Geografichni daniGeografichni koordinati 48 17 35 pn sh 31 05 03 sh d 48 29306 pn sh 31 08417 sh d 48 29306 31 08417 Koordinati 48 17 35 pn sh 31 05 03 sh d 48 29306 pn sh 31 08417 sh d 48 29306 31 08417Serednya visota nad rivnem morya 166 mVodojmi 4 stavkiMisceva vladaAdresa radi s Mala VilshankaSilskij golova Drapak Olena IvanivnaKartaMala VilshankaMala VilshankaMapaGeografiyaU seli bere pochatok richka Stinkuvata liva pritoka Suhogo Tashlika Istoriya zasnuvannyaRanishe na comu misci buv neoranij pustinnij step Rosli travi a po vologih miscyah ocheret osoka Gnizdilisya vesnoyu perelitni ptahi A za selom metriv 100 nizhche vid teperishnoyi dorogi sho vede na Lisu Goru lezhav chumackij shlyah sho tyagnuvsya iz Kiyeva do samogo Krimu Ce buv yedinij zasib postachannya u ti chasi ale j dostavlene ridko popadalo kripakam Kiyivshini vono koshtuvalo dorogo Pershi poselenci I os v 1887 poyavilisya pershi lyudi Ce buli Grigor yev Semen Stepanov Gavrilo Bondar Ivan Chernish Ivan Abazhej Luka Degtyarenko Yakim Bondar Mikita Zvidki vzyalisya ci lyudi U 1768 roci Osmanska imperiya pidburena Franciyeyu ogolosila vijnu Rosijskij imperiyi Rosijskij uryad zaproponuvav u ci roki ryadu narodiv Zahidnoyi Yevropi poselitisya na malozaselenih pivdennih stepah Malorosiyi 400 rodin bolgar viyihalo z Bolgariyi poselilisya u Vilshanci a cherez deyakij chas okremi sim yi pochali pereselyatisya na ci nezajnyati stepi na teritoriyi Oleksiyivki Cherez rik dva z Kiyivskoyi guberniyi cherez malozemelnist i utiski pomishikiv pribula grupa selyan Yankovskij Volodimir Lobanova vdova Semenyuk Pilip ta inshi Lyudi pochali buduvati hatki oselyatisya postijno Lisomaterialu ne vistachalo Carskij uryad ta pomishiki ne dumali pro zadovolennya potreb narodu yim treba bulo rozseliti selyan z Kiyivskoyi guberniyi de chasto vinikali bunti Masove pereselennya z Kiyivskoyi guberniyi vidbulosya 1894 roku V comu zh roci osoblivo rozshirilasya Mala Vilshanka U 1909 roci po Stolipinskij reformi bagato zhiteliv Vilshanki pereselilisya syudi nazavzhdi Sut ciyeyi reformi polyagala v tomu shob viselyati selyan z gustozaselenih rajoniv na vidrizki vidrubi stvoriti nevelichki sela i hutori z zamozhnih selyan na yaki uryad mig bi poklastis Smertnist sered lyudej a osoblivo sered ditej bula velikoyu Z 10 narodzhenih ditej 3 4 pomiralo Ne bulo v seli j kramnici Selyanski gospodarstva buli malozemelnimi A navkrugi rozkinulis bezmezhni polya pomishikiv Sinkevichiv Revuckogo Shebekova Selyani zmusheni buli orenduvati zemlyu v pomishikiv za platu vigidnu dlya pomishika A za koristuvannya klaptikami zemli platili veliki podatki v derzhavnu kaznu Velika chastina selyan pishla v najmi do panskih ekonomij osoblivo do Mikoli i Pavla Sinkevichiv Svoyeyu zhorstokistyu i nelyudskim stavlennyam osoblivo vidilyavsya pomishik Pavlo Sinkevich mayetok yakogo buv bilya stavu v seli Vorobjova Nastupala revolyuciya 1905 1907 roku yaka ohopila majzhe vsyu Rosijsku imperiyu V mistah strajkuvali robitniki Get vladu carya progoloshuvali voni Selyani vidbirali pomishicki zemli palili panski mayetki A Pavlo Sinkevich namagavsya utrimati svoyu vladu zhorstokistyu i grubim rozgulom Z togo chasu yak zaselilosya selo shlyahom spoluchennya mizh Maloyu Vilshankoyu i Vorobjovoyu bula vuzenka stezhechka cherez pole Pavla Sinkevicha A ce nadumav vin zaboroniti selyanam hoditi po jogo zemli Ukrayinska revolyuciya V 1917 roci selo vhodit do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan selo nadovgo okupovane bilshovickimi zagarbnikami Persha radyanska okupaciya 1920 1941 Selyani oderzhali zemlyu ale bagato gospodarstv buli bidnimi ne bulo hudobi ta s g inventarya Tomu v 1928 1929 rokah pochalis organizovuvatis tovaristva po spilnij obrobci zemli a pid kinec 1929 roku organizuvalis kolgospi Pershi kolgospi buli dribnimi Na teritoriyi piznishogo kolgospu im Vatutina spershu bulo tri kolgospi Radskotar piznishe Radyanska Ukrayina Chervona zirka i Nove zhittya Stvorennya kolgospiv ukrayinske selyanstvo zustrichalo z velicheznim oporom Dlya upokorennya ukrayinciv Stalin u 1932 1933 rozpochav genocid yakim bulo vbito za riznimi ocinkami vid 3 do 10 miljoniv ukrayinciv tilki na teritoriyi togochasnoyi Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki Nimecko radyanska vijna ta nimecka okupaciya 1941 1943 V den pochatku nimecko radyanskoyi vijni direktor shkoli Makarenko I F zbiravsya vruchiti pershi svidoctva pro zakinchennya semirichki 43 uchnyam vipusknikam Do shkoli zijshlisya vsi zhiteli sela pribuli gosti z rajonu Batki gotuvalisya do vipusku cilij tizhden vin mav peretvoritisya u vsenarodne gulyannya Bagato zhiteliv Maloyi Vilshanki brali uchast u vijni v skladi vijskovih formuvan SRSR Ce pidpolkovnik Oseckij I M polkovniki Volkov G V i Volkov I V kapitan Shurko V S kapitan likar Lavrinchuk V I starshina Bondar I Yu medpracivniki Kalinchuk M F i Chabanova N A komunisti Paskal D M Kasyanenko L M Petrov P K Cotok Mikola Kucarov S F uchasniki oboroni Leningrada Sardanov V D Danilenko I Ye starshij lejtenant Kalinchuk I F Chimalo zhiteliv sela zaginulo na fronti Ce Lavrinchuk Oleksij i Mikola oficeri Chervonoyi Armiyi Volkov Leonid i Mikola Curkan Mihajlo Lishenko Oleksij Yanchenko Oleksandr Bondar Ivan Abazhej Ivan ta inshi Gitlerivci rozstrilyali Lavrinchuka Ivana Bondarya Mikolu Zhirova Pavla Yanchenka Ivana Lavrinchuka Mikolu Chimalo molodih yunakiv i divchat nasilno vignani na katorzhni roboti v Nimechchinu ne povernulisya dodomu Druga radyanska okupaciya 1943 1991 U chervni 1950 roku na zagalnih zborah kolgospnikiv troh kolgospiv Radyanska Ukrayina Chervona zirka Nove zhittya bulo virisheno ukrupniti kolgosp tobto ob yednati ci malenki kolgospi v odne velike gospodarstvo Najmenuvali kolgosp imenem Vatutina Golovoyu kolgospu bulo obrano Dmitra Mihajlovicha Paskalya Nezalezhna Ukrayina Z 24 serpnya 1991 roku selo vhodit do skladu nezalezhnoyi Ukrayini NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 394 osobi z yakih 175 cholovikiv ta 219 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 402 osobi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 78 66 bolgarska 6 95 moldovska 6 70 virmenska 1 49 biloruska 0 99 rosijska 0 99 inshi 4 22 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kirovogradska oblast PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Kirovogradska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Kirovogradska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli Mala Vilshanka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Kirovogradskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi