Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максиміліан Генріх Баварський (нім. Maximilian Heinrich von Bayern; Мюнхен, 8 грудня 1621 — Бонн, 3 червня 1688) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 59-й архієпископ Кельна-курфюрст і 31-й герцог Вестфалії в 1650—1688 роках.
| Максиміліан Генріх | |
|---|---|
| нім. Maximilian Heinrich von Bayern | |
 | |
| Народився | 8 жовтня 1621[1] Мюнхен, Баварія[1] |
| Помер | 3 червня 1688[1] (66 років) Бонн, Кельн, Німеччина[1] |
| Поховання | Кельнський собор |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | католицький священник, католицький єпископ |
| Alma mater | d |
| Знання мов | німецька |
| Посада | Архієпископ Кельна[d], Курфюрст, d і d |
| Конфесія | католицька церква[2] |
| Рід | Віттельсбахи |
| Батько | Альбрехт VI (герцог Баварії) |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d і d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив з Баварських Віттельсбахів. Третій син Альбрехта VI, герцога Баварсько-Лейхтенберзького, і Мехтільди Лейхтенберзької. Народився 1621 року в Мюнхені. Замолоду разом з двома іншими братами було призначено для церковної кар'єри. Спочатку його виховували єзуїти Рудольф фон Рехберг та Георг Крістоф фон Хасланг. Водночас 1622 року стає каноніком Кельнського собору, 1626 року — соборів у Констанці та — 1627 року — Гельберштадті, 1629 року — Бріксені, Зальцбурзі і Мюнстері, 1632 року — Гільдесгаймі. В цей час виявилася його схильність до меланхолії та іпохондрії, прагнув нехтувати мирськими обов'язками.
1633 року стає коад'ютором Гільдесгаймського єпископства. 1637 року відправлено до стрийка Фердинанда, архієпископа Кельна, з тим щоби згодом зміг перейняти цю посаду. Вступив до гімназії Tricoronatum, де став префектом студентської конгрегації. У гімназії затоваришував з Францом Егоном фон Фюрстенбергом та його братом Вільгельмом Егоном. 1640 року вступив до Кельнського університету. 1638 року обирається пробстом базиліки Св. Гереона в Кельні. 1639 року стає пробстом соборів у Констанці і Страсбурзі. Водночас захопився обробкою коштовного каміння, де став майстром.
1641 року призначається каноніком Льєзького собору. 1642 року призначено коад'ютором Кельнської архієпархії. 1643 року став вивчати теологію в Левенському університеті, який закінчив 1649 року. 1649 року стає деканом Льєзького собору і коад'ютором Льєзького єпископства.
Архієпископ
1650 року після смерті стрийка обирається Кельнським архієпископом, єпископом Гільдесгайма, Льєжа, князем-пробстом Берхтесґадена. 1651 року його було висвячено на єпископа, що сталося вперше за тривалий час з 1562 року. Невдовзі провів синод, де було затверджено принципи Тридентського собору, які Максиміліан Генріх активно став впроваджувати, завершивши Контрреформацію в Вестфалії, створивши 1651 року місію єзуїтів в Арнсберзі (столиці Вестфалії). В подальшому окрім єзуїтів протегував ордену францисканців.
При його дворі політичний вплив набули брати Франц Егон і Вільгельм Егон фон Фюрстенберги, прихильники Франції. 1651 року під їх впливом доєднався до союзу духовних-князів курфюрстів, який ініціював Йоганн Філіп фон Шенборн, архієпископ Майнца. З 1652 року посилив політику Контрреформації в Гільдесгаймській єпархії, де були сильні протестанти.
1653 року брав участь в рейхстазі у Регенсбурзі, де було вирішено питання щодо імплементації умов Вестфальського миру та законодавства імперії. По поверненню видав закон щодо здійснення апеляції в судах.
1654 року Максиміліана Генріха призначено коад'ютором його двоюрідного діда Вільгельма Баварського, князя-абата монастирів Стабло-Малмеді. Невдовзі підтвердив поселення міноритів в м. Брілон. Того ж року в Аугсбурзі був учасником зібрання курфюрстів, що вирішували питання миру і релігії в рамках Вестфальського миру. Водночас вступив у конфлікт з Йоганном Філіпом фон Шенборном щодо прав коронувати Фердинанда IV Габсбурга, намагаючись відновити стародавнє право Кельнських архієпископів, але зазнав невдачі.
1655 року наказав створити ярмарок в Брілоні. 1656 року впровадив правила для початкової школи в герцогстві Вестфальському. Того ж року сприяв поверненню ордену капуцинів до Гільдесгайма.
1657 року після смерті Вільгельма став князем-абатом Стабло-Малмеді, але невдовзі зрікся посади на користь Франца Егона фон Фюрстенберга. Потім висував свою кандидатуру на посади єпископів Фрайзінга, Мюнстера та Падерборна, але через спротив Папського престолу не переміг.
1658 року під час виборів імператора підтримував стриєчного брата Фердинанда Марію, курфюрста Баварії. Віддав голос Леопольдові Габсбургу лише після забезпечення свого права коронувати нового імператора. Того ж року офіційно став членом профранцузького Рейнського союзу, що виріс з союзу курфюрстів 1651 року. 1659 року був одним з посередників при укладанні Піренейського миру між Францією та Іспанією.
1662 року перетворив до того протестантське місто Верль на центр католицької прощі до статуї Діви Марії. 1665 року вів перемовини з Францією щодо вступу Кельнського курфюрства на боці останньому в протистоянні з Іспанією в Південних Нідерландах. 1666 року підписав таємний військово-політичний союз із Францією. У 1667 році він поїхав інкогніто до Амстердаму, щоб дослідити алхімічні питання. Всупереч переконанням французької партії не долучився до Деволюційної війни.
Разом з тим багато уваги приділяв погашенню боргів, що було зроблено до 1672 року. Також звільнено з-під застави міста і майно архієпископа. 1669 року видав нове гірниче законодавство. Водночас було завершено опис майна Кельнського архієпископства, що став слугувати основою для оподаткування та залишився у користуванні до кінця існування курфюрства. Низку замків, палаців та фортів було відремонтовано. Сприяв оздобленню Кельнського собору, але його плани продовжити будівництво не були здійснені.
У 1671 і 1672 роках уклав нові угоди з Францією, за якими Максиміліан Генріх отримував французькі субсидії для утримання армії, яка повинна була діяти проти Республіки Сполучених провінцій. 1672 року домовився з магістратом Кельна щодо вирішення суперечок в Імперському камеральному суді. Невдовзі Кельнське курфюрство вступило у Голландську війну, яка склалася невдало для Максиміліана Генріха. Бранденбурзьке військо зайняло частину Вестфалії й взяло в облогу місто Верль. Також Льєзьке архієпископство стало місце боротьби ворогуючих сторін.
У 1673 році Максиміліан Генріх перебрався до абатство Св. Панталеона в Кельні, де жив у простих обставинах, присвятив себе духовним вправам і алхімічним розвідкам. Того ж року підтримав заснування єзуїтської гімназії в Бонні. Водночас імперська армія, союзник Республіки Сполучених провінцій сплюндрувала частину архієпископства, захопивши Бонн, який утримувала до 1679 року. Водночас місто Нойс було зайнято французькими військами. Ще до того, 1674 року, Максиміліан Генріх мусив укласти з Республікою мирний договір. Дещо по тому укладено мир з імператором. Війна завдала економічних збитків, внаслідок чого борги знову зросли. У 1675—1676 роках Льєж було окуповано французами. 1679 року повстало місто Льєж, що домагалося незалежності, звернувшись з цього приводу до імператора Леопольда I.
1682 року провів провінційний синод в Кельні. 1683 року став князем-єпископом Мюнстера, але не отримав висвячення на єпископа, оскільки папа римський Інокентій XI не визнав вибори. Того ж року повернувся до Бонну. Разом з тим відновив політичний союз із Францією. Видав наказ про заборону дуелей.
1684 року остаточно придушено спротив Льєжа. Невдовзі домігся обрання коад'ютором Кельнської єпархії Вільгельма Егона фон Фюрстенберга, але це не визнали імператор і Папський престол. 1687 року Максиміліан Генріх підтвердив союзницькі стосунки з французьким королем Людовиком XIV. 1688 року Максиміліан Генріх помер, а Фюрстенберг з Йозефом Клеменсом Віттельсбахом вступили у боротьбу за архієпископство, в якій перемогу здобув останній.
Примітки
- Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1885. — Vol. 21.
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Rudolf Lill: Wittelsbach am Rhein. In: Kurfürst Clemens August. Landesherr und Mäzen des 18. Jahrhunderts. Köln 1961, S. 62.
- Heinrich Josef Deisting: Maximilian Heinrich, Herzog von Bayern, Kurfürst und Erzbischof von Köln (1621—1688). Eine biographische Skizze. In: Der Arnsberger Landständepokal von 1667. Eine Stiftung des Kölner Kurfürsten Maximilian Heinrich von Bayern für das Herzogtum Westfalen. Arnsberg 1997, , S. 79–96.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksimilian Genrih Bavarskij nim Maximilian Heinrich von Bayern Myunhen 8 grudnya 1621 Bonn 3 chervnya 1688 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 59 j arhiyepiskop Kelna kurfyurst i 31 j gercog Vestfaliyi v 1650 1688 rokah Maksimilian Genrihnim Maximilian Heinrich von BayernNarodivsya 8 zhovtnya 1621 1621 10 08 1 Myunhen Bavariya 1 Pomer 3 chervnya 1688 1688 06 03 1 66 rokiv Bonn Keln Nimechchina 1 Pohovannya Kelnskij soborKrayina NimechchinaDiyalnist katolickij svyashennik katolickij yepiskopAlma mater dZnannya mov nimeckaPosada Arhiyepiskop Kelna d Kurfyurst d i dKonfesiya katolicka cerkva 2 Rid VittelsbahiBatko Albreht VI gercog Bavariyi Mati dBrati sestri d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z Bavarskih Vittelsbahiv Tretij sin Albrehta VI gercoga Bavarsko Lejhtenberzkogo i Mehtildi Lejhtenberzkoyi Narodivsya 1621 roku v Myunheni Zamolodu razom z dvoma inshimi bratami bulo priznacheno dlya cerkovnoyi kar yeri Spochatku jogo vihovuvali yezuyiti Rudolf fon Rehberg ta Georg Kristof fon Haslang Vodnochas 1622 roku staye kanonikom Kelnskogo soboru 1626 roku soboriv u Konstanci ta 1627 roku Gelbershtadti 1629 roku Brikseni Zalcburzi i Myunsteri 1632 roku Gildesgajmi V cej chas viyavilasya jogo shilnist do melanholiyi ta ipohondriyi pragnuv nehtuvati mirskimi obov yazkami 1633 roku staye koad yutorom Gildesgajmskogo yepiskopstva 1637 roku vidpravleno do strijka Ferdinanda arhiyepiskopa Kelna z tim shobi zgodom zmig perejnyati cyu posadu Vstupiv do gimnaziyi Tricoronatum de stav prefektom studentskoyi kongregaciyi U gimnaziyi zatovarishuvav z Francom Egonom fon Fyurstenbergom ta jogo bratom Vilgelmom Egonom 1640 roku vstupiv do Kelnskogo universitetu 1638 roku obirayetsya probstom baziliki Sv Gereona v Kelni 1639 roku staye probstom soboriv u Konstanci i Strasburzi Vodnochas zahopivsya obrobkoyu koshtovnogo kaminnya de stav majstrom 1641 roku priznachayetsya kanonikom Lyezkogo soboru 1642 roku priznacheno koad yutorom Kelnskoyi arhiyeparhiyi 1643 roku stav vivchati teologiyu v Levenskomu universiteti yakij zakinchiv 1649 roku 1649 roku staye dekanom Lyezkogo soboru i koad yutorom Lyezkogo yepiskopstva Arhiyepiskop 1650 roku pislya smerti strijka obirayetsya Kelnskim arhiyepiskopom yepiskopom Gildesgajma Lyezha knyazem probstom Berhtesgadena 1651 roku jogo bulo visvyacheno na yepiskopa sho stalosya vpershe za trivalij chas z 1562 roku Nevdovzi proviv sinod de bulo zatverdzheno principi Tridentskogo soboru yaki Maksimilian Genrih aktivno stav vprovadzhuvati zavershivshi Kontrreformaciyu v Vestfaliyi stvorivshi 1651 roku misiyu yezuyitiv v Arnsberzi stolici Vestfaliyi V podalshomu okrim yezuyitiv proteguvav ordenu franciskanciv Pri jogo dvori politichnij vpliv nabuli brati Franc Egon i Vilgelm Egon fon Fyurstenbergi prihilniki Franciyi 1651 roku pid yih vplivom doyednavsya do soyuzu duhovnih knyaziv kurfyurstiv yakij iniciyuvav Jogann Filip fon Shenborn arhiyepiskop Majnca Z 1652 roku posiliv politiku Kontrreformaciyi v Gildesgajmskij yeparhiyi de buli silni protestanti 1653 roku brav uchast v rejhstazi u Regensburzi de bulo virisheno pitannya shodo implementaciyi umov Vestfalskogo miru ta zakonodavstva imperiyi Po povernennyu vidav zakon shodo zdijsnennya apelyaciyi v sudah 1654 roku Maksimiliana Genriha priznacheno koad yutorom jogo dvoyuridnogo dida Vilgelma Bavarskogo knyazya abata monastiriv Stablo Malmedi Nevdovzi pidtverdiv poselennya minoritiv v m Brilon Togo zh roku v Augsburzi buv uchasnikom zibrannya kurfyurstiv sho virishuvali pitannya miru i religiyi v ramkah Vestfalskogo miru Vodnochas vstupiv u konflikt z Jogannom Filipom fon Shenbornom shodo prav koronuvati Ferdinanda IV Gabsburga namagayuchis vidnoviti starodavnye pravo Kelnskih arhiyepiskopiv ale zaznav nevdachi 1655 roku nakazav stvoriti yarmarok v Briloni 1656 roku vprovadiv pravila dlya pochatkovoyi shkoli v gercogstvi Vestfalskomu Togo zh roku spriyav povernennyu ordenu kapuciniv do Gildesgajma 1657 roku pislya smerti Vilgelma stav knyazem abatom Stablo Malmedi ale nevdovzi zriksya posadi na korist Franca Egona fon Fyurstenberga Potim visuvav svoyu kandidaturu na posadi yepiskopiv Frajzinga Myunstera ta Paderborna ale cherez sprotiv Papskogo prestolu ne peremig 1658 roku pid chas viboriv imperatora pidtrimuvav striyechnogo brata Ferdinanda Mariyu kurfyursta Bavariyi Viddav golos Leopoldovi Gabsburgu lishe pislya zabezpechennya svogo prava koronuvati novogo imperatora Togo zh roku oficijno stav chlenom profrancuzkogo Rejnskogo soyuzu sho viris z soyuzu kurfyurstiv 1651 roku 1659 roku buv odnim z poserednikiv pri ukladanni Pirenejskogo miru mizh Franciyeyu ta Ispaniyeyu 1662 roku peretvoriv do togo protestantske misto Verl na centr katolickoyi proshi do statuyi Divi Mariyi 1665 roku viv peremovini z Franciyeyu shodo vstupu Kelnskogo kurfyurstva na boci ostannomu v protistoyanni z Ispaniyeyu v Pivdennih Niderlandah 1666 roku pidpisav tayemnij vijskovo politichnij soyuz iz Franciyeyu U 1667 roci vin poyihav inkognito do Amsterdamu shob dosliditi alhimichni pitannya Vsuperech perekonannyam francuzkoyi partiyi ne doluchivsya do Devolyucijnoyi vijni Razom z tim bagato uvagi pridilyav pogashennyu borgiv sho bulo zrobleno do 1672 roku Takozh zvilneno z pid zastavi mista i majno arhiyepiskopa 1669 roku vidav nove girniche zakonodavstvo Vodnochas bulo zaversheno opis majna Kelnskogo arhiyepiskopstva sho stav sluguvati osnovoyu dlya opodatkuvannya ta zalishivsya u koristuvanni do kincya isnuvannya kurfyurstva Nizku zamkiv palaciv ta fortiv bulo vidremontovano Spriyav ozdoblennyu Kelnskogo soboru ale jogo plani prodovzhiti budivnictvo ne buli zdijsneni U 1671 i 1672 rokah uklav novi ugodi z Franciyeyu za yakimi Maksimilian Genrih otrimuvav francuzki subsidiyi dlya utrimannya armiyi yaka povinna bula diyati proti Respubliki Spoluchenih provincij 1672 roku domovivsya z magistratom Kelna shodo virishennya superechok v Imperskomu kameralnomu sudi Nevdovzi Kelnske kurfyurstvo vstupilo u Gollandsku vijnu yaka sklalasya nevdalo dlya Maksimiliana Genriha Brandenburzke vijsko zajnyalo chastinu Vestfaliyi j vzyalo v oblogu misto Verl Takozh Lyezke arhiyepiskopstvo stalo misce borotbi voroguyuchih storin U 1673 roci Maksimilian Genrih perebravsya do abatstvo Sv Pantaleona v Kelni de zhiv u prostih obstavinah prisvyativ sebe duhovnim vpravam i alhimichnim rozvidkam Togo zh roku pidtrimav zasnuvannya yezuyitskoyi gimnaziyi v Bonni Vodnochas imperska armiya soyuznik Respubliki Spoluchenih provincij splyundruvala chastinu arhiyepiskopstva zahopivshi Bonn yakij utrimuvala do 1679 roku Vodnochas misto Nojs bulo zajnyato francuzkimi vijskami She do togo 1674 roku Maksimilian Genrih musiv uklasti z Respublikoyu mirnij dogovir Desho po tomu ukladeno mir z imperatorom Vijna zavdala ekonomichnih zbitkiv vnaslidok chogo borgi znovu zrosli U 1675 1676 rokah Lyezh bulo okupovano francuzami 1679 roku povstalo misto Lyezh sho domagalosya nezalezhnosti zvernuvshis z cogo privodu do imperatora Leopolda I 1682 roku proviv provincijnij sinod v Kelni 1683 roku stav knyazem yepiskopom Myunstera ale ne otrimav visvyachennya na yepiskopa oskilki papa rimskij Inokentij XI ne viznav vibori Togo zh roku povernuvsya do Bonnu Razom z tim vidnoviv politichnij soyuz iz Franciyeyu Vidav nakaz pro zaboronu duelej 1684 roku ostatochno pridusheno sprotiv Lyezha Nevdovzi domigsya obrannya koad yutorom Kelnskoyi yeparhiyi Vilgelma Egona fon Fyurstenberga ale ce ne viznali imperator i Papskij prestol 1687 roku Maksimilian Genrih pidtverdiv soyuznicki stosunki z francuzkim korolem Lyudovikom XIV 1688 roku Maksimilian Genrih pomer a Fyurstenberg z Jozefom Klemensom Vittelsbahom vstupili u borotbu za arhiyepiskopstvo v yakij peremogu zdobuv ostannij PrimitkiAllgemeine Deutsche Biographie L 1885 Vol 21 d Track Q20047298d Track Q2079d Track Q590208 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaRudolf Lill Wittelsbach am Rhein In Kurfurst Clemens August Landesherr und Mazen des 18 Jahrhunderts Koln 1961 S 62 Heinrich Josef Deisting Maximilian Heinrich Herzog von Bayern Kurfurst und Erzbischof von Koln 1621 1688 Eine biographische Skizze In Der Arnsberger Landstandepokal von 1667 Eine Stiftung des Kolner Kurfursten Maximilian Heinrich von Bayern fur das Herzogtum Westfalen Arnsberg 1997 ISBN 3 930264 14 5 S 79 96