Йозеф Клеменс Каєтан Баварський (нім. Joseph Clemens Kajetan von Bayern; 5 грудня 1671 — 12 листопада 1723) — церковний і державний діяч Священної Римської імперії, 60-й архієпископ Кельна-курфюрст і 32-й герцог Вестфалії в 1688—1723 роках.
Йозеф Клеменс | |
---|---|
нім. Joseph Clemens von Bayern | |
Ім'я при народженні | нім. Joseph Clemens Kajetan von Bayern |
Народився | 5 грудня 1671[1][2] Мюнхен, Баварія, Священна Римська імперія |
Помер | 12 листопада 1723[1][2] (51 рік) Бонн, Кельн, Німеччина |
Поховання | Кельнський собор |
Країна | Німеччина |
Діяльність | католицький священник, колекціонер мистецтва, архієпископ, політик, католицький єпископ |
Галузь | d[3] і політика[3] |
Знання мов | німецька, латина[3] і французька[3] |
Суспільний стан | шляхтич[d][3] |
Титул | герцог |
Посада | Архієпископ Кельна[d], Курфюрст, d, d, d, d і князь-єпископ |
Конфесія | католицька церква[4] |
Рід | Віттельсбахи |
Батько | Фердинанд Марія |
Мати | Генрієтта Аделаїда Савойська |
Брати, сестри | Максиміліан II, Віоланта Беатриса Баварська і Марія Анна Вікторія Баварська |
| |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Баварських Віттельсбахів. Четвертий син Фердинанда Марії, курфюрста Баварії, та Генрієтти Аделаїди Савойської. Народився 1671 року в Мюнхені. З дитинства призначений для церковної кар'єри. Втім в подальшому той виявив потяг до військової справи, бажаючи позбутися духовного сану, втім марно.
1683 року призначено коад'ютором Регенсбурзького єпископа, 1684 року — Фрайзінзького, 1685 року — Берхтесґаденського пробства. Того ж року після смерті свого стриєчного брата Альбрехта Сигізмунда став єпископом Регенсбургу і Фрайзінга. Невдовзі затверджений папою римським Інокентієм XI. Втім деякий час не прийняв висвячення на єпископа, оскільки розраховував спадкувати в курфюрстві Баварському братові Максиміліану II.
Водночас під впливом Максиміліана II став домагатися призначення себе коад'ютором Кельнського архієпископа Максіміліана Генріха, але той домігся обрання на цю посаду Вільгельма Егона фон Фюрстенберга, одного з очільників французької партії. Інокентій XI, який прагнув не допустити подальшого розширення впливу французького короля Людовика XIV, відмовився визнати ці вибори. Допомогу Віттельсбаху також надав імператор Леопольд I Габсбург.
Архієпископ
1688 року після смерті Максиміліана Генріха відбулися вибори архієпископа, на яких фон Фюрстенберг переміг Йозефа Клеменса 13 проти 9 голосів. Разом з тим обидва кандидати потребували 2/3 голосів, оскільки Фюрстенберг і Віттельсбах не належали до кельнського катедрального капітулу і вже були єпископами в іншій єпархії. Тим не менш, Вільгельм Егон фон Фюрстенберг вважав себе обраним архієпископом і курфюрстом. Він зайняв Бонн та основні замки та укріплення в архієпархії, сподіваючись на військову допомогу Франції. Але папа римський не визнав Вільгельма Егона фон Фюрстенберга обраним, натомість оголосив архієпископом Кельна Йозефа Клеменса, порушивши тим самим 2 канони: Віттельсбах не досяг 30 років і не мав 2/3 голосів на свою підтримку. Втім рішення Інокентія XI визнав імператор, відправивши регалії Йозефу Клеменсу. В свою чергу Людовик XIV відправив до Кельнського архієпископства своє військо. Ця ситуація стала однією з причин Війни Аугсбурзької ліги.
На допомогу Віттельсбаху прийшли союзники: імператор, Бранденбург і Республіка Сполучених провінцій. Лівобережжя Рейну було зайнято французами протягом 1688 року. Невдовзі захоплено було Кельн. 1689 року внаслідок військових дій багато міст архієпископства було зруйновано та пограбовано, але французи загалом залишили межі Кельнського курфюрства.
Сам Йозеф Клеменс залишався в Баварії, що викликало невдоволення кельнських і вестфальських станів. Тут 1693 року заснував Орден Св. Михаїла, який мали право нагороджуватися лише представники знаті. 1694 року обирається коад'ютором Гільдесгаймського єпископа. Того ж року стає князем-єпископом Льєжа. Це єпископство разом з південними землями Кельнської архієпархії залишалися місцем бойових дій між Францією та Аугсбурзькою лігою. Інокентій XII визнав вибори, але вимагав від Йозефа Клеменса відмовитися від Регенсбурзької і Фрайзінської єпархій. Віттельсбах зробив це, але на нових виборах переобрався на єпископа Регенсбурга. Разом з тим зміг остаточно затвердитися в Кельнському архієпископстві.
1697 року після укладання Рейсвейкського договору розпочав дипломатичні кроки з налагодження стосунків з Францією. Отримав значні субсидії від короля Людовика XIV, на які відремонтував замки й фортеці. З огляду на те, що його брат Максиміліан II став орієнтуватися на Францію, то архієпископ Йозеф Клеменс 1699 року також уклав військовий союз з цим королівством.
1701 року з початком війни за іспанську спадщину став на бік Франції, що спровокувало вторгнення імператорського війська. 1702 року було втрачено Бонн та Правобережжя Рейну з Вестфалією. Йозеф Клеменс втік до Намюра під захист французьких військ. Фактична влада в Кельнському архієпископстві перейшла до пробста кельнського соборного , орієнтованого на імператора. Соборний капітул оголосив про позбавлення сану Йозефа Клеменса, чого не визнав папа римський Климент XI.
1704 року Йозеф Клеменс перебрався до Лілля. 1706 року намагався обратися єпископом Мюнстера, проте невдало. Навпаки — на Йозефа Клеменса було накладено імперську опалу. Внаслідок військової небезпеки 1709 року переїхав до Валансьєну, де залишався до 1714 року.
1714 року за умовами Раштаттської і Баденської мирних угод повернув собі гідність курфюрста та сан Кельнського архієпископа. 1715 року повернувся до Бонна. Під впливом Версаля почав зведення в Поппельсдорфі (передмістя Бонну) вишуканого палацу, який прикрасив витворами мистецтва (остаточно було завершено 1740 року). Завдяки Йозефу Клеменсу в Рейнланді та Вестфалії поширився стиль рококо. Водночас продовжив політику Контрреформації в герцогстві Вестфальському, заборонивши католикам працювати на протестантів.
1717 року видав кодекс зі зведення шляхів. 1718 року сприяв новому виданню «Кельнського Бревіарія». 1720 року надав нову агенде (богослужбова книга) для Кельнської архієпархії. 1722 року домігся обрання свого небожа Клеменса Августа коад'ютором в Кельнській єпархії. 1723 року видано було також нові поліцейські правила та порядки для юдейських громад. Помер Йозеф Клеменс 1723 року, похований в Кельнському соборі
Родина
Коханка — Констанс де Гроссельєр.
Діти:
- Жан Батист Віктор (1706—1768), граф
- Антуан Левін (1710—1757), граф
Примітки
- Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
- The Fine Art Archive — 2003.
- Czech National Authority Database
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
Джерела
- Max Braubach: Joseph Clemens, Herzog von Bayern. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, , S. 622 f.
- Ingrid Münch: Joseph Klemens von Bayern. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 3, Bautz, Herzberg 1992, , Sp. 886—888.
- Alice Arnold: Joseph Clemens von Bayern. In: Jürgen Wurst, Alexander Langheiter (Hrsg.): Monachia. Städtische Galerie im Lenbachhaus, München 2005, , S. 83.
- Alessandro Cont, La Chiesa dei principi. Le relazioni tra Reichskirche, dinastie sovrane tedesche e stati italiani (1688—1763), preface of Elisabeth Garms-Cornides, Trento, Provincia autonoma di Trento, 2018, pp. 19-55,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Klemens Kayetan Bavarskij nim Joseph Clemens Kajetan von Bayern 5 grudnya 1671 12 listopada 1723 cerkovnij i derzhavnij diyach Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 60 j arhiyepiskop Kelna kurfyurst i 32 j gercog Vestfaliyi v 1688 1723 rokah Jozef Klemensnim Joseph Clemens von BayernIm ya pri narodzhenni nim Joseph Clemens Kajetan von BayernNarodivsya 5 grudnya 1671 1671 12 05 1 2 Myunhen Bavariya Svyashenna Rimska imperiyaPomer 12 listopada 1723 1723 11 12 1 2 51 rik Bonn Keln NimechchinaPohovannya Kelnskij soborKrayina NimechchinaDiyalnist katolickij svyashennik kolekcioner mistectva arhiyepiskop politik katolickij yepiskopGaluz d 3 i politika 3 Znannya mov nimecka latina 3 i francuzka 3 Suspilnij stan shlyahtich d 3 Titul gercogPosada Arhiyepiskop Kelna d Kurfyurst d d d d i knyaz yepiskopKonfesiya katolicka cerkva 4 Rid VittelsbahiBatko Ferdinand MariyaMati Genriyetta Adelayida SavojskaBrati sestri Maksimilian II Violanta Beatrisa Bavarska i Mariya Anna Viktoriya Bavarska Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Bavarskih Vittelsbahiv Chetvertij sin Ferdinanda Mariyi kurfyursta Bavariyi ta Genriyetti Adelayidi Savojskoyi Narodivsya 1671 roku v Myunheni Z ditinstva priznachenij dlya cerkovnoyi kar yeri Vtim v podalshomu toj viyaviv potyag do vijskovoyi spravi bazhayuchi pozbutisya duhovnogo sanu vtim marno 1683 roku priznacheno koad yutorom Regensburzkogo yepiskopa 1684 roku Frajzinzkogo 1685 roku Berhtesgadenskogo probstva Togo zh roku pislya smerti svogo striyechnogo brata Albrehta Sigizmunda stav yepiskopom Regensburgu i Frajzinga Nevdovzi zatverdzhenij papoyu rimskim Inokentiyem XI Vtim deyakij chas ne prijnyav visvyachennya na yepiskopa oskilki rozrahovuvav spadkuvati v kurfyurstvi Bavarskomu bratovi Maksimilianu II Vodnochas pid vplivom Maksimiliana II stav domagatisya priznachennya sebe koad yutorom Kelnskogo arhiyepiskopa Maksimiliana Genriha ale toj domigsya obrannya na cyu posadu Vilgelma Egona fon Fyurstenberga odnogo z ochilnikiv francuzkoyi partiyi Inokentij XI yakij pragnuv ne dopustiti podalshogo rozshirennya vplivu francuzkogo korolya Lyudovika XIV vidmovivsya viznati ci vibori Dopomogu Vittelsbahu takozh nadav imperator Leopold I Gabsburg Arhiyepiskop 1688 roku pislya smerti Maksimiliana Genriha vidbulisya vibori arhiyepiskopa na yakih fon Fyurstenberg peremig Jozefa Klemensa 13 proti 9 golosiv Razom z tim obidva kandidati potrebuvali 2 3 golosiv oskilki Fyurstenberg i Vittelsbah ne nalezhali do kelnskogo katedralnogo kapitulu i vzhe buli yepiskopami v inshij yeparhiyi Tim ne mensh Vilgelm Egon fon Fyurstenberg vvazhav sebe obranim arhiyepiskopom i kurfyurstom Vin zajnyav Bonn ta osnovni zamki ta ukriplennya v arhiyeparhiyi spodivayuchis na vijskovu dopomogu Franciyi Ale papa rimskij ne viznav Vilgelma Egona fon Fyurstenberga obranim natomist ogolosiv arhiyepiskopom Kelna Jozefa Klemensa porushivshi tim samim 2 kanoni Vittelsbah ne dosyag 30 rokiv i ne mav 2 3 golosiv na svoyu pidtrimku Vtim rishennya Inokentiya XI viznav imperator vidpravivshi regaliyi Jozefu Klemensu V svoyu chergu Lyudovik XIV vidpraviv do Kelnskogo arhiyepiskopstva svoye vijsko Cya situaciya stala odniyeyu z prichin Vijni Augsburzkoyi ligi Na dopomogu Vittelsbahu prijshli soyuzniki imperator Brandenburg i Respublika Spoluchenih provincij Livoberezhzhya Rejnu bulo zajnyato francuzami protyagom 1688 roku Nevdovzi zahopleno bulo Keln 1689 roku vnaslidok vijskovih dij bagato mist arhiyepiskopstva bulo zrujnovano ta pograbovano ale francuzi zagalom zalishili mezhi Kelnskogo kurfyurstva Sam Jozef Klemens zalishavsya v Bavariyi sho viklikalo nevdovolennya kelnskih i vestfalskih staniv Tut 1693 roku zasnuvav Orden Sv Mihayila yakij mali pravo nagorodzhuvatisya lishe predstavniki znati 1694 roku obirayetsya koad yutorom Gildesgajmskogo yepiskopa Togo zh roku staye knyazem yepiskopom Lyezha Ce yepiskopstvo razom z pivdennimi zemlyami Kelnskoyi arhiyeparhiyi zalishalisya miscem bojovih dij mizh Franciyeyu ta Augsburzkoyu ligoyu Inokentij XII viznav vibori ale vimagav vid Jozefa Klemensa vidmovitisya vid Regensburzkoyi i Frajzinskoyi yeparhij Vittelsbah zrobiv ce ale na novih viborah pereobravsya na yepiskopa Regensburga Razom z tim zmig ostatochno zatverditisya v Kelnskomu arhiyepiskopstvi 1697 roku pislya ukladannya Rejsvejkskogo dogovoru rozpochav diplomatichni kroki z nalagodzhennya stosunkiv z Franciyeyu Otrimav znachni subsidiyi vid korolya Lyudovika XIV na yaki vidremontuvav zamki j forteci Z oglyadu na te sho jogo brat Maksimilian II stav oriyentuvatisya na Franciyu to arhiyepiskop Jozef Klemens 1699 roku takozh uklav vijskovij soyuz z cim korolivstvom 1701 roku z pochatkom vijni za ispansku spadshinu stav na bik Franciyi sho sprovokuvalo vtorgnennya imperatorskogo vijska 1702 roku bulo vtracheno Bonn ta Pravoberezhzhya Rejnu z Vestfaliyeyu Jozef Klemens vtik do Namyura pid zahist francuzkih vijsk Faktichna vlada v Kelnskomu arhiyepiskopstvi perejshla do probsta kelnskogo sobornogo oriyentovanogo na imperatora Sobornij kapitul ogolosiv pro pozbavlennya sanu Jozefa Klemensa chogo ne viznav papa rimskij Kliment XI 1704 roku Jozef Klemens perebravsya do Lillya 1706 roku namagavsya obratisya yepiskopom Myunstera prote nevdalo Navpaki na Jozefa Klemensa bulo nakladeno impersku opalu Vnaslidok vijskovoyi nebezpeki 1709 roku pereyihav do Valansyenu de zalishavsya do 1714 roku 1714 roku za umovami Rashtattskoyi i Badenskoyi mirnih ugod povernuv sobi gidnist kurfyursta ta san Kelnskogo arhiyepiskopa 1715 roku povernuvsya do Bonna Pid vplivom Versalya pochav zvedennya v Poppelsdorfi peredmistya Bonnu vishukanogo palacu yakij prikrasiv vitvorami mistectva ostatochno bulo zaversheno 1740 roku Zavdyaki Jozefu Klemensu v Rejnlandi ta Vestfaliyi poshirivsya stil rokoko Vodnochas prodovzhiv politiku Kontrreformaciyi v gercogstvi Vestfalskomu zaboronivshi katolikam pracyuvati na protestantiv 1717 roku vidav kodeks zi zvedennya shlyahiv 1718 roku spriyav novomu vidannyu Kelnskogo Breviariya 1720 roku nadav novu agende bogosluzhbova kniga dlya Kelnskoyi arhiyeparhiyi 1722 roku domigsya obrannya svogo nebozha Klemensa Avgusta koad yutorom v Kelnskij yeparhiyi 1723 roku vidano bulo takozh novi policejski pravila ta poryadki dlya yudejskih gromad Pomer Jozef Klemens 1723 roku pohovanij v Kelnskomu soboriRodinaKohanka Konstans de Grosselyer Diti Zhan Batist Viktor 1706 1768 graf Antuan Levin 1710 1757 grafPrimitkiBiografichnij Portal Niderlandiv 2009 d Track Q1868372 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772DzherelaMax Braubach Joseph Clemens Herzog von Bayern In Neue Deutsche Biographie NDB Band 10 Duncker amp Humblot Berlin 1974 ISBN 3 428 00191 5 S 622 f Ingrid Munch Joseph Klemens von Bayern In Biographisch Bibliographisches Kirchenlexikon BBKL Band 3 Bautz Herzberg 1992 ISBN 3 88309 035 2 Sp 886 888 Alice Arnold Joseph Clemens von Bayern In Jurgen Wurst Alexander Langheiter Hrsg Monachia Stadtische Galerie im Lenbachhaus Munchen 2005 ISBN 3 88645 156 9 S 83 Alessandro Cont La Chiesa dei principi Le relazioni tra Reichskirche dinastie sovrane tedesche e stati italiani 1688 1763 preface of Elisabeth Garms Cornides Trento Provincia autonoma di Trento 2018 pp 19 55