Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Максиміліан Гакман (* 1877, с. Опришени (Буковина), Радівецький повіт, Австро-Угорська імперія (тепер село Глибоцького району Чернівецької області) – † 1961, м. Турда, Румунія) — доктор права, професор, громадський діяч, ректор Чернівецького університету в 1921-1922 роках
| Максиміліан Гакман | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1877 с. Опришени (Буковина), Радівецький повіт, Австро-Угорська імперія |
| Помер | 1961 м. Турда, Румунія |
| Місце проживання | м. Чернівці |
| Країна | Австро-Угорська імперія, Румунія |
| Діяльність | правник |
| Alma mater | Лейпцизький університет, Берлінський університет |
| Галузь | юриспруденція, педагогіка |
| Заклад | Чернівецький університет |
| Посада | член Сенату Румунії[d] |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Відомий завдяки: | як юрист, педагог, громадський діяч ректор Чернівецького університету |
Біографія
Максиміліан Гакман народився в сім’ї священика, племінник першого Буковинського митрополита Євгена Гакмана.
Вищу правову освіту здобув у Лейпцигу та Берліні.
Трудову діяльність розпочав викладачем торговельного та міжнародного права.
Був кандидатом у адвокати, секретарем національного румунського консиліуму на Буковині у 1918 році.
Штатним професором на юридичному факультеті Чернівецького університету став з 1919 року.
15 жовтня 1919 року терміном на три роки М. Гакман був призначений головою екзаменаційної комісії для проведення правничо-історичного державного екзамену у Чернівецькому університеті.
На 1919-1921 обраний деканом юридичного факультету Чернівецького університету.
У 1920 році був призначений інспектором Товариства румунських ремісників.
На 1921-1922 навчальний рік був обраний ректором Чернівецького університету.
За час його ректорства на базі філософського факультету було створено філософсько-філологічний і природничий факультети. Обирався на посаду проректора.
В 1922 році призначений заступником завідувача кафедри міжнародного права Чернівецького університету.
Протягом тривалого часу на юридичному факультеті М. Гакман читав ряд спецкурсів: комерційне право, міжнародне публічне та приватне право .
Двічі обирався до університетського сенату. Вперше – 17 березня 1926 року, у 1938-1939 навчальному році – знову.
На 1938-1939 був знову обраний деканом юридичного факультету.
Максиміліан Гакман займав і виборні адміністративні посади. Так, 24 червня 1923 року він був обраний сенатором від університету до румунського парламенту .
У різні роки входив до складу цілого ряду університетських комісій. У 1924-1925 роках був членом бюджетної комісії юридичного факультету, а у 1937-1938 навчальному році його обрали до складу комісії з питань медичного обслуговування студентів.
Окрім науково-педагогічної діяльності на юридичному факультеті Чернівецького університету, професор Максиміліан Гакман брав активну участь у міжнародному науковому житті. Зокрема, у вересні 1935 році брав участь у Міжнародному конгресі права в Мюнхені, в 1936 році – у роботі третього Конгресу Академії права в Берліні.
Поряд з педагогічною діяльністю Максиміліан Гакман був головою «Товариства румунської літератури і культури на Буковині» (1944), займався активною культурно-просвітницькою роботою з чернівецькою молоддю, проводив наукові конференції із студентською спілкою “Junimea” (“Молодь”).
Максиміліан Гакман був обраний почесним громадянином сіл «Вікно» (1927), (1927), (1928), почесним членом товариства «Православна Академія», членом Чернівецького повітового комітету Національної ліберальної партії, членом-кореспондентом адміністративної ради (1925), віце-головою сенату Румунії, почесним членом академічного товариства «Юність», членом-засновником музично-драматичного товариства «Чіпріан Порумбеску».
Помер професор Максиміліан Гакман у 1961 році у м. Турда (Румунія).
Наукова діяльність
Максиміліан Гакман друкувався у різних виданнях Буковини (зокрема у журналі «Candela» («Лампадка»)), співпрацював із багатьма румунськими виданнями, серед яких «Часопис публічного права», «Румунські пандекти», «Журнал товариств і комерційного права».
Основні напрямки його наукової діяльності – це дослідження міжнародного публічного та приватного, комерційного і вексельного права.
На початку 30-х років М. Гакман видав двотомник «Порівняльне торговельне право» та монографію «Німецька дипломатія у міжвоєнний період».
У румунській академічній бібліотеці знаходяться 17 його праць .
У бібліотеці Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича зберігаються декілька історико-політичних нарисів, теоретико-правових досліджень та два трактати з міжнародного приватного і публічного права та вексельного права .
Нагороди
- За заслуги перед румунським королівством нагороджений орденом .
Примітки
- Декани обиралися на два роки.
Джерела
- Чернівецький університет. 1975-1995: Сторінки історії. – Чернівці: Рута, 1995. – 208 с.
- Опришени [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Опришенський музей археології та етнографії ім. Максиміліана Гакмана [ 1 січня 2014 у Wayback Machine.]
- Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Імена славних сучасників. Довідково-біографічне видання. Упорядники : Неоніла Струк, Олена Матвійчук,- ТОВ «Світ Успіху»:К., 2005.- 145 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gakman Maksimilian Gakman 1877 s Oprisheni Bukovina Radiveckij povit Avstro Ugorska imperiya teper selo Glibockogo rajonu Cherniveckoyi oblasti 1961 m Turda Rumuniya doktor prava profesor gromadskij diyach rektor Cherniveckogo universitetu v 1921 1922 rokahMaksimilian GakmanNarodivsya1877 1877 s Oprisheni Bukovina Radiveckij povit Avstro Ugorska imperiyaPomer1961 1961 m Turda RumuniyaMisce prozhivannyam ChernivciKrayinaAvstro Ugorska imperiya RumuniyaDiyalnistpravnikAlma materLejpcizkij universitet Berlinskij universitetGaluzyurisprudenciya pedagogikaZakladCherniveckij universitetPosadachlen Senatu Rumuniyi d Vchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor naukVidomij zavdyaki yak yurist pedagog gromadskij diyach rektor Cherniveckogo universitetuBiografiyaMaksimilian Gakman narodivsya v sim yi svyashenika pleminnik pershogo Bukovinskogo mitropolita Yevgena Gakmana Vishu pravovu osvitu zdobuv u Lejpcigu ta Berlini Trudovu diyalnist rozpochav vikladachem torgovelnogo ta mizhnarodnogo prava Buv kandidatom u advokati sekretarem nacionalnogo rumunskogo konsiliumu na Bukovini u 1918 roci Shtatnim profesorom na yuridichnomu fakulteti Cherniveckogo universitetu stav z 1919 roku 15 zhovtnya 1919 roku terminom na tri roki M Gakman buv priznachenij golovoyu ekzamenacijnoyi komisiyi dlya provedennya pravnicho istorichnogo derzhavnogo ekzamenu u Cherniveckomu universiteti Na 1919 1921 obranij dekanom yuridichnogo fakultetu Cherniveckogo universitetu U 1920 roci buv priznachenij inspektorom Tovaristva rumunskih remisnikiv Na 1921 1922 navchalnij rik buv obranij rektorom Cherniveckogo universitetu Za chas jogo rektorstva na bazi filosofskogo fakultetu bulo stvoreno filosofsko filologichnij i prirodnichij fakulteti Obiravsya na posadu prorektora V 1922 roci priznachenij zastupnikom zaviduvacha kafedri mizhnarodnogo prava Cherniveckogo universitetu Protyagom trivalogo chasu na yuridichnomu fakulteti M Gakman chitav ryad speckursiv komercijne pravo mizhnarodne publichne ta privatne pravo Dvichi obiravsya do universitetskogo senatu Vpershe 17 bereznya 1926 roku u 1938 1939 navchalnomu roci znovu Na 1938 1939 buv znovu obranij dekanom yuridichnogo fakultetu Maksimilian Gakman zajmav i viborni administrativni posadi Tak 24 chervnya 1923 roku vin buv obranij senatorom vid universitetu do rumunskogo parlamentu U rizni roki vhodiv do skladu cilogo ryadu universitetskih komisij U 1924 1925 rokah buv chlenom byudzhetnoyi komisiyi yuridichnogo fakultetu a u 1937 1938 navchalnomu roci jogo obrali do skladu komisiyi z pitan medichnogo obslugovuvannya studentiv Okrim naukovo pedagogichnoyi diyalnosti na yuridichnomu fakulteti Cherniveckogo universitetu profesor Maksimilian Gakman brav aktivnu uchast u mizhnarodnomu naukovomu zhitti Zokrema u veresni 1935 roci brav uchast u Mizhnarodnomu kongresi prava v Myunheni v 1936 roci u roboti tretogo Kongresu Akademiyi prava v Berlini Poryad z pedagogichnoyu diyalnistyu Maksimilian Gakman buv golovoyu Tovaristva rumunskoyi literaturi i kulturi na Bukovini 1944 zajmavsya aktivnoyu kulturno prosvitnickoyu robotoyu z cherniveckoyu moloddyu provodiv naukovi konferenciyi iz studentskoyu spilkoyu Junimea Molod Maksimilian Gakman buv obranij pochesnim gromadyaninom sil Vikno 1927 1927 1928 pochesnim chlenom tovaristva Pravoslavna Akademiya chlenom Cherniveckogo povitovogo komitetu Nacionalnoyi liberalnoyi partiyi chlenom korespondentom administrativnoyi radi 1925 vice golovoyu senatu Rumuniyi pochesnim chlenom akademichnogo tovaristva Yunist chlenom zasnovnikom muzichno dramatichnogo tovaristva Chiprian Porumbesku Pomer profesor Maksimilian Gakman u 1961 roci u m Turda Rumuniya Naukova diyalnistMaksimilian Gakman drukuvavsya u riznih vidannyah Bukovini zokrema u zhurnali Candela Lampadka spivpracyuvav iz bagatma rumunskimi vidannyami sered yakih Chasopis publichnogo prava Rumunski pandekti Zhurnal tovaristv i komercijnogo prava Osnovni napryamki jogo naukovoyi diyalnosti ce doslidzhennya mizhnarodnogo publichnogo ta privatnogo komercijnogo i vekselnogo prava Na pochatku 30 h rokiv M Gakman vidav dvotomnik Porivnyalne torgovelne pravo ta monografiyu Nimecka diplomatiya u mizhvoyennij period U rumunskij akademichnij biblioteci znahodyatsya 17 jogo prac U biblioteci Cherniveckogo nacionalnogo universitetu im Yu Fedkovicha zberigayutsya dekilka istoriko politichnih narisiv teoretiko pravovih doslidzhen ta dva traktati z mizhnarodnogo privatnogo i publichnogo prava ta vekselnogo prava NagorodiZa zaslugi pered rumunskim korolivstvom nagorodzhenij ordenom PrimitkiDekani obiralisya na dva roki DzherelaCherniveckij universitet 1975 1995 Storinki istoriyi Chernivci Ruta 1995 208 s Oprisheni 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Oprishenskij muzej arheologiyi ta etnografiyi im Maksimiliana Gakmana 1 sichnya 2014 u Wayback Machine Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Imena slavnih suchasnikiv Dovidkovo biografichne vidannya Uporyadniki Neonila Struk Olena Matvijchuk TOV Svit Uspihu K 2005 145 s