Макси́м Макси́мович Литви́нов (Меїр Генох Мойсейович Ва́ллах (-Фінкельштейн)) (англ. Meir Henoch Mojszewicz Wallach-Finkelstein), псевдоніми: Папаша, Максимич, Фелікс і ін.; 5 (17) липня 1876, м. Білосток Гродненської губернії, Російська імперія (нині в Польщі) — 31 грудня 1951, Москва, СРСР) — комуніст (більшовик), радянський дипломат і державний діяч. Член ЦВК СРСР 2—7 скликань, депутат Верховної Ради СРСР 1—2 скликань. Член ЦК ВКП(б) (1934—1941).
Максим Максимович Литвинов Меїр Генох Мойсейович (Мойшевич) Ва́ллах (-Фінкельштéйн) | ||
| ||
---|---|---|
1930 — 1939 | ||
Попередник: | Георгій Чичерін | |
Спадкоємець: | В'ячеслав Молотов | |
Народження: | 17 липня 1876 Білосток, Гродненська губернія, Російська імперія | |
Смерть: | 31 грудня 1951 (75 років) Москва, СРСР | |
Поховання: | Новодівичий цвинтар | |
Країна: | СРСР і Російська імперія | |
Партія: | КПРС, Російська соціал-демократична робітнича партія (більшовиків) і Російська соціал-демократична робітнича партія | |
Батько: | Мойсей (Мойше) | |
Мати: | Анна | |
Шлюб: | Літвінова Айві Вальтерівна | |
Діти: | Михаїл, Тетяна | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині службовця. Навчався в єврейському хедері, а згодом в реальному училищі Білостока. Закінчив у 1894 році екстерном курс реального училища, поступив вільнонайманим в російську армію, служив у місті Баку в складі 17-го Кавказького піхотного полку.
Після демобілізації в 1898 році працював кореспондентом-бухгалтером заводу прядивних виробів Кантарова в місті Клинці.
У 1899—1901 роках — помічник завідувача будівельної контори Гінзбурга в Києві. У 1900 році — член Київського комітету РСДРП. Налагодив підпільну друкарню, в якій друкував агітаційні брошури та листівки. У 1901 заарештований, в 1902 — один з організаторів і учасників втечі 11 «іскрівців» з Лук'янівської в'язниці Києва.
Емігрував до Швейцарії. Брав участь в поширенні газети «Іскра» як агент, що відає транспортуванням газети в Росію; член Адміністрації Закордонної ліги російської революційної соціал-демократії. Після 2-го з'їзду РСДРП (1903) вступив до лав більшовиків, хоча, за його визнанням, особисті симпатії пов'язували його тоді з меншовиками Л. Д. Троцьким, П. Б. Аксельродом, , Ю. О. Мартовим.
Навесні 1904 нелегально приїхав до Росії, їздив по країні у партійних справах. Був членом Ризького, Північно-західного комітетів партії і Бюро комітетів більшості.
Делегат 3-го з'їзду РСДРП (1905); брав участь в організації першої легальної більшовицької газети «Нове життя» в Петербурзі: відповідав за видавничу діяльність газети, яку формально видавала М. Ф. Андрєєва, а керував роботою Максим Горький. Видавництво знаходилося в будинку Лопатіна, у листопаді — грудні 1905 року В. І. Ленін бував у видавництві практично щодня.
Під час революції 1905—1907 років Литвинов займається закупівлею та постачанням в Росію зброї для революційних організацій. Для цього він організував в Парижі спеціальне бюро за допомогою більшовика і декількох інших кавказьких товаришів. Влітку 1905 року на острові поблизу Ревеля Литвинов готує приймання британського пароплава John Grafton, наповненого зброєю і динамітом. Пароплав не дійшов до місця призначення, бо наскочив на мілину. У 1906 році, закупивши велику партію зброї для кавказьких революціонерів, Литвинов за допомогою македонського революціонера Наума Тюфекчієва доставив її до Болгарії в Варну. Для подальшого перевезення зброї по Чорному морю на Кавказ Литвинов купив у місті Рієка яхту. Однак відправлена Литвиновим яхта через шторм сіла на мілину біля румунського берега, команда розбіглася, а зброю розтягнули румунські рибалки. Через катастрофу суден ці два випадки стали відомі, проте скільки кораблів зі зброєю дійшли до місця призначення, залишається таємницею.
З 1907 жив в еміграції. У 1907 був секретарем делегації РСДРП на міжнародному соціалістичному конгресі в Штутгарті. У 1908 році заарештований у Франції у зв'язку зі справою про розбійний напад в Тіфлісі, скоєний більшовиком в 1907 (намагався розміняти купюри, викрадені під час пограбування). Франція висилає Литвинова до Великої Британії, де він провів десять років.
За сприяння директора Лондонської бібліотеки Чарльза Райта Литвинов отримав роботу у видавничій компанії «Вільямс анд Норгейт» (англ. Williams and Norgate). У 1912 році Литвинов жив у Лондоні в будинку № 30 по Харрінгтон-стріт. Був секретарем лондонській групи більшовиків і секретарем Герценівський гуртка.
У червні 1914 році він стає представником ЦК РСДРП в Міжнародному соціалістичному бюро. У лютому 1915 виступав від імені більшовиків на міжнародній соціалістичній конференції в Лондоні.
Дипломатична діяльність
Зовнішні аудіофайли | |
---|---|
Литвинов (Перед поїздкою на Женевську конференцію (1932)) | |
[1] |
З січня по вересень 1918 року — дипломатичний представник Радянської Росії у Великій Британії (з січня 1918 року — уповноважений , з червня 1918 року — повноважний представник Російської РР).
Спочатку Британський уряд не визнавав його повноважень офіційно, але підтримував з Литвиновим неофіційні контакти, виділивши для цього одного з чиновників МЗС Рекса Ліпера ([en]), через якого Литвинов міг передавати все, що вважатиме необхідним.
У січні 1918 року британський уряд направив у Радянську Росію свого представника . На прохання їх спільного друга Литвинов написав для Локкарта рекомендаційний лист до Троцького, в якому наголошувалося:
Товаришу Троцькому, народному комісару закордонних справ.
Дорогий товариш,
подавець цього, містер Локкарт відправляється в Росію з офіційною місією, з точним характером якої я мало знайомий. Я знаю його особисто як повністю чесну людину, яка розуміє наше становище і симпатизує нам. Я вважаю його поїздку в Росію корисною з точки зору наших інтересів … Ваш М. Литвинов.
Сам Литвинов згадував про цей період роботи: «Які були мої стосунки з англійським урядом і англійської громадськістю? У цьому відношенні різко розрізняються два періоди: до і після укладення Брестського миру. До укладення Брестського миру ставлення до мене офіційної та неофіційної Англії було, враховуючи час і обставину, порівняно доброзичливо».
Литвинов зробив спробу ліквідувати в Лондоні старе російське посольство, очолюване , співробітники якого не визнали Радянської влади і відмовилися працювати з Троцьким. Він направив до Набокова співробітника з листом, вимагаючи передати йому будівлю посольства, але отримав відмову.
Цікаво, що влітку 1918 року М. М. Литвинов мав бути спрямованим офіційним представником СРСР в США, Ленін навіть підписав йому 21.6.1918 відповідну вірчу грамоту РНК, проте США відмовили йому у візі.
6 вересня 1918 р. Литвинова заарештовують у відповідь на арешт у Російській СФРР британського дипломата . Провівши 10 днів в Брікстонській в'язниці, Литвинов був звільнений, а через місяць країни організували обмін цих дипломатів.
Після повернення в Росію в листопаді 1918 р. Литвинов був введений до складу колегії Народного комісаріату закордонних справ РСФРР. У грудні 1918 року за вказівкою Леніна він був відряджений у Стокгольм, звідки намагався встановити контакти з представниками Антанти, і на початку 1919 повернувся в Москву. У березні 1919 Литвинов бере участь у переговорах з американським представником Вільямом Буллітом. У листопаді 1919 Литвинов виїхав у Копенгаген, де вів переговори з британським представником О'Греді, які завершилися підписанням британсько-радянської угоди про обмін полоненими 12 лютого 1920. Нарком Чичерін високо оцінював діяльність Литвинова в Копенгагені в 1920 році: «… він є єдиним серйозним політичним контролем над делегацією, і без нього ніякого контролю над нею не буде; взагалі його перебування за кордоном має для нас прямо-таки неоціненне значення, він один дає нам постійну чудово проникливу інформацію про пульс світової політики». Цікаво, що коли на початку 1920 р. Литвинов був включений до складу радянської торгової місії, що направлялася до Великої Британії, він був визнаний «персоною нон грата» (небажаною особою) і в Лондон поїхати не зміг.
З 26 грудня 1920 по 12 вересня 1921 року — в.о. повноважного представника РРФСР в Естонії.
З 10 травня 1921 по 21 липня 1930 року — заступник народного комісара у закордонних справах РРФСР (з липня 1923 року — СРСР) Г. В. Чичеріна. Секретар Політбюро ВКП(б) в 1920-х роках, Б. Г. Бажанов згадував:
Першими питаннями на кожному засіданні Політбюро зазвичай йдуть питання Наркомінсправ. Зазвичай присутній нарком Чичерін і його заступник Литвинов. … Чичерін і Литвинов палко ненавидять один одного. Не проходить і місяця, щоб я не дістав «цілком таємно, тільки членам Політбюро» доповідні записки і від одного, і від іншого. Чичерін в цих записках скаржиться, що Литвинов — досконалий хам і невіглас, груба і брудна тварина, допускати яку до дипломатичної роботи є безсумнівною помилкою. Литвинов пише, що Чичерін — педераст, ідіот і маніяк, ненормальний суб'єкт, що працює тільки по ночах, чим дезорганізує роботу наркомату; до цього Литвинов додає мальовничі деталі щодо того, що всю ніч біля дверей кабінету Чичеріна стоїть на сторожі червоноармієць з військ внутрішньої охорони ДПУ, якого начальство підбирає так, що за доброчесність його можна було б не турбуватися. Члени Політбюро читають ці записки, посміхаються, і далі цього справа не йде.
«Мої стосунки з Литвиновим дійшли до сказу, між тим Політбюро їм дорожить, і мені залишається тільки просити про призначення мене на маленьку роботу в провінції, лише б піти від Литвинова» (З листа Чичеріна до Ворошилова в січні 1928 року).
За сумісництвом Литвинов був членом колегії Народного комісаріату робітничо-селянської інспекції СРСР і заступником голови . У 1922 році входив до складу радянської делегації на Генуезькій конференції. У грудні 1922 головував на конференції з роззброєння в Москві, куди були запрошені Польща, Литва, Латвія, Естонія та Фінляндія. У 1927—1930 роках був главою радянської делегації підготовчої комісії Ліги Націй з роззброєння.
21 липня 1930 — 3 травня 1939 року — народний комісар закордонних справ СРСР. Очолював радянські делегації на Світовій економічній конференції в Лондоні (1933), в 1936—1938 роках представляв СРСР у Лізі Націй.
З 20 по 27 квітня 1939 в Кремлі відбулася урядова нарада за участю Сталіна, Молотова, Литвинова, Майського, та ін. «Тоді, як зауважив Майський, у відносинах між Сталіним і Молотовим, з одного боку, і Литвиновим з іншого, вже існувала напруженість. У вкрай збудженої атмосфері, в якій Сталін зберігав видимий спокій, <…> Молотов відкрито звинуватив Литвинова в політичному головотяпстві …». 3 травня, після доповіді Сталіну про останні події, пов'язані з британо-франко-радянськими переговорами, відсторонений від посади.
З відставкою у 1939 році припиняє активну політичну діяльність, працює радником Народного комісаріату закордонних справ СРСР. Повернутий до роботи з початком німецько-радянської війни. На бесіді у Сталіна з Гопкінсом 31 липня 1941 року Литвинов виконував функції перекладача.
10 листопада 1941 — 22 серпня 1946 року — заступник наркома закордонних справ СРСР, одночасно 10 листопада 1941 — 22 серпня 1943 року — посол СРСР у США і 17 жовтня 1942 — 27 вересня 1943 року — посланник СРСР на Кубі.
З серпня 1946 року — у відставці, важко хворів.
31 грудня 1951 року переніс черговий інфаркт і помер у Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Сім'я
Жив у фактичному шлюбі з Фрідою Ямпільською — соратницею з комуністичної діяльності, розлучився в 1915 році. У 1916 році одружився з Айві Лоу (англ. Ivy Lowe), з якою мав двох дітей: син Михайло — математик і інженер, альпініст; дочка Тетяна — відома перекладачка.
Його онук, Павло Михайлович Литвинов — активний учасник дисидентського руху в СРСР, учасник «демонстрації сімох» 25 серпня 1968 року на Красній площі в Москві.
Правнук, Дмитро Павлович Литвинов — громадянин США і Швеції, прес-секретар Greenpeace, 29 вересня 2013 був заарештований російською владою на два місяці за звинуваченням у спробі захоплення нафтоплатформи .
Нагороди та відзнаки
- Орден Леніна (16.07.1936) — за видатні заслуги в боротьбі за мир на посту керівника радянської дипломатії та в ознаменування 60-річного ювілею.
- Орден Трудового Червоного Прапора
Джерела та література
- О. М. Мовчан. Литвинов Максим Максимович [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 175. — .
- П. Д. Біленчук, А. А. Ярмолюк. Литвинов Максим Максимович [ 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Література
- Arthur Upham Pope. Maxim Litvinoff. New York: L. B. Fisher. 1943.
- Шейнис 3. С. Максим Максимович Литвинов: революционер, дипломат, человек. [ 27 липня 2012 у Wayback Machine.] М.: Издательство политической литературы, 1989.
Примітки
- Обирався до ЦК партії на 17 і 18 з'їздах, виключений в лютому 1941 року.
- Канд. іст. наук Володимир В. Соколов у статті про М. М. Литвиновим в журналі «Дипломатичний вісник» за червень 2002 СТОРІНКИ ІСТОРІЇ Литвинов Максим Максимович]
- . Архів оригіналу за 10 березня 2013. Процитовано 24 вересня 2012.
- Майский И. М. Воспоминание советского посла. М. Наука. 1964. Книга 1, стр 257.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2013. Процитовано 24 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 24 вересня 2012.
- Шейнис 3. С. Максим Максимович Литвинов: революционер, дипломат, человек. — М.: Изд-во политическая жизнь. лит-ри, 1989. С. 362
- Фляйшхауер І. Пакт. Гитлер, Сталин и инициатива немецкой дипломатии. 1938—1939: Пер. з нем. / Вступ. сл. Фалина В. М. Предисл. Безименського Л. А. — М.: Прогрес, 1990. — С. 131.
- Журнал «Горы» [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- В Мурманске арестовали активиста «Гринпис» Дмитрия Литвинова [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Постанова Центрального Виконавчого Комітету СРСР від 16 липня 1936 року «Про нагородження орденом Леніна народного комісара закордонних справ Союзу РСР тов. Литвинова М. М.» Пролетарська правда : газета. — Київ, 1936. — № 163 (4366). — 17 липня. — С. 1.
Посилання
- Литвинов Максим Максимович
- Наринский М. М., Васильева Н. Ю. М. М. Литвинов — блестящий дипломат, выдающийся нарком [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Известные дипломаты России: Министры иностранных дел — ХХ век / Колл. авторов; отв. ред Торкунов А. В.; сост. Ревякин А. В. — М.: Московские учебники и Картолитография, 2007. — С. 179—227.
- Meir Henoch Mojszewicz Wallach-Finkelstein — Литвинов Максим Максимович [ 28 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Георгий Чернявский XX ВЕК / XX CENTURY, ИСТОРИЯ РОССИИ И СССР / RUSSIAN HISTORY № 02/206 January 22, 2004
- Георгий Чернявский XX ВЕК / XX CENTURY, ИСТОРИЯ РОССИИ И СССР / RUSSIAN HISTORY № 02/207 February 4, 2004
- Георгий Чернявский XX ВЕК / XX CENTURY, ИСТОРИЯ РОССИИ И СССР / RUSSIAN HISTORY № 02/208 February 18, 2004
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksi m Maksi movich Litvi nov Meyir Genoh Mojsejovich Va llah Finkelshtejn angl Meir Henoch Mojszewicz Wallach Finkelstein psevdonimi Papasha Maksimich Feliks i in 5 17 lipnya 1876 m Bilostok Grodnenskoyi guberniyi Rosijska imperiya nini v Polshi 31 grudnya 1951 Moskva SRSR komunist bilshovik radyanskij diplomat i derzhavnij diyach Chlen CVK SRSR 2 7 sklikan deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 2 sklikan Chlen CK VKP b 1934 1941 Maksim Maksimovich Litvinov Meyir Genoh Mojsejovich Mojshevich Va llah Finkelshtejn Maksim Maksimovich Litvinov Narkom z inozemnih sprav SRSR 1930 1939 Poperednik Georgij Chicherin Spadkoyemec V yacheslav Molotov Narodzhennya 17 lipnya 1876 1876 07 17 Bilostok Grodnenska guberniya Rosijska imperiyaSmert 31 grudnya 1951 1951 12 31 75 rokiv Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSR i Rosijska imperiyaPartiya KPRS Rosijska social demokratichna robitnicha partiya bilshovikiv i Rosijska social demokratichna robitnicha partiyaBatko Mojsej Mojshe Mati AnnaShlyub Litvinova Ajvi ValterivnaDiti Mihayil Tetyana Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Litvinov BiografiyaNarodivsya v rodini sluzhbovcya Navchavsya v yevrejskomu hederi a zgodom v realnomu uchilishi Bilostoka Zakinchiv u 1894 roci eksternom kurs realnogo uchilisha postupiv vilnonajmanim v rosijsku armiyu sluzhiv u misti Baku v skladi 17 go Kavkazkogo pihotnogo polku Pislya demobilizaciyi v 1898 roci pracyuvav korespondentom buhgalterom zavodu pryadivnih virobiv Kantarova v misti Klinci Chlen RSDRP z 1898 roku U 1899 1901 rokah pomichnik zaviduvacha budivelnoyi kontori Ginzburga v Kiyevi U 1900 roci chlen Kiyivskogo komitetu RSDRP Nalagodiv pidpilnu drukarnyu v yakij drukuvav agitacijni broshuri ta listivki U 1901 zaareshtovanij v 1902 odin z organizatoriv i uchasnikiv vtechi 11 iskrivciv z Luk yanivskoyi v yaznici Kiyeva Emigruvav do Shvejcariyi Brav uchast v poshirenni gazeti Iskra yak agent sho vidaye transportuvannyam gazeti v Rosiyu chlen Administraciyi Zakordonnoyi ligi rosijskoyi revolyucijnoyi social demokratiyi Pislya 2 go z yizdu RSDRP 1903 vstupiv do lav bilshovikiv hocha za jogo viznannyam osobisti simpatiyi pov yazuvali jogo todi z menshovikami L D Trockim P B Akselrodom Yu O Martovim Navesni 1904 nelegalno priyihav do Rosiyi yizdiv po krayini u partijnih spravah Buv chlenom Rizkogo Pivnichno zahidnogo komitetiv partiyi i Byuro komitetiv bilshosti Delegat 3 go z yizdu RSDRP 1905 brav uchast v organizaciyi pershoyi legalnoyi bilshovickoyi gazeti Nove zhittya v Peterburzi vidpovidav za vidavnichu diyalnist gazeti yaku formalno vidavala M F Andryeyeva a keruvav robotoyu Maksim Gorkij Vidavnictvo znahodilosya v budinku Lopatina u listopadi grudni 1905 roku V I Lenin buvav u vidavnictvi praktichno shodnya Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rokiv Litvinov zajmayetsya zakupivleyu ta postachannyam v Rosiyu zbroyi dlya revolyucijnih organizacij Dlya cogo vin organizuvav v Parizhi specialne byuro za dopomogoyu bilshovika i dekilkoh inshih kavkazkih tovarishiv Vlitku 1905 roku na ostrovi poblizu Revelya Litvinov gotuye prijmannya britanskogo paroplava John Grafton napovnenogo zbroyeyu i dinamitom Paroplav ne dijshov do miscya priznachennya bo naskochiv na milinu U 1906 roci zakupivshi veliku partiyu zbroyi dlya kavkazkih revolyucioneriv Litvinov za dopomogoyu makedonskogo revolyucionera Nauma Tyufekchiyeva dostaviv yiyi do Bolgariyi v Varnu Dlya podalshogo perevezennya zbroyi po Chornomu moryu na Kavkaz Litvinov kupiv u misti Riyeka yahtu Odnak vidpravlena Litvinovim yahta cherez shtorm sila na milinu bilya rumunskogo berega komanda rozbiglasya a zbroyu roztyagnuli rumunski ribalki Cherez katastrofu suden ci dva vipadki stali vidomi prote skilki korabliv zi zbroyeyu dijshli do miscya priznachennya zalishayetsya tayemniceyu Z 1907 zhiv v emigraciyi U 1907 buv sekretarem delegaciyi RSDRP na mizhnarodnomu socialistichnomu kongresi v Shtutgarti U 1908 roci zaareshtovanij u Franciyi u zv yazku zi spravoyu pro rozbijnij napad v Tiflisi skoyenij bilshovikom v 1907 namagavsya rozminyati kupyuri vikradeni pid chas pograbuvannya Franciya visilaye Litvinova do Velikoyi Britaniyi de vin proviv desyat rokiv Za spriyannya direktora Londonskoyi biblioteki Charlza Rajta Litvinov otrimav robotu u vidavnichij kompaniyi Vilyams and Norgejt angl Williams and Norgate U 1912 roci Litvinov zhiv u Londoni v budinku 30 po Harrington strit Buv sekretarem londonskij grupi bilshovikiv i sekretarem Gercenivskij gurtka U chervni 1914 roci vin staye predstavnikom CK RSDRP v Mizhnarodnomu socialistichnomu byuro U lyutomu 1915 vistupav vid imeni bilshovikiv na mizhnarodnij socialistichnij konferenciyi v Londoni Karikatura na Litvinova iz rosijskoyi emigrantskoyi gazeti 1930 h rokiv Diplomatichna diyalnist Zovnishni audiofajli Litvinov Pered poyizdkoyu na Zhenevsku konferenciyu 1932 1 Z sichnya po veresen 1918 roku diplomatichnij predstavnik Radyanskoyi Rosiyi u Velikij Britaniyi z sichnya 1918 roku upovnovazhenij z chervnya 1918 roku povnovazhnij predstavnik Rosijskoyi RR Spochatku Britanskij uryad ne viznavav jogo povnovazhen oficijno ale pidtrimuvav z Litvinovim neoficijni kontakti vidilivshi dlya cogo odnogo z chinovnikiv MZS Reksa Lipera en cherez yakogo Litvinov mig peredavati vse sho vvazhatime neobhidnim U sichni 1918 roku britanskij uryad napraviv u Radyansku Rosiyu svogo predstavnika Na prohannya yih spilnogo druga Litvinov napisav dlya Lokkarta rekomendacijnij list do Trockogo v yakomu nagoloshuvalosya Tovarishu Trockomu narodnomu komisaru zakordonnih sprav Dorogij tovarish podavec cogo mister Lokkart vidpravlyayetsya v Rosiyu z oficijnoyu misiyeyu z tochnim harakterom yakoyi ya malo znajomij Ya znayu jogo osobisto yak povnistyu chesnu lyudinu yaka rozumiye nashe stanovishe i simpatizuye nam Ya vvazhayu jogo poyizdku v Rosiyu korisnoyu z tochki zoru nashih interesiv Vash M Litvinov Sam Litvinov zgaduvav pro cej period roboti Yaki buli moyi stosunki z anglijskim uryadom i anglijskoyi gromadskistyu U comu vidnoshenni rizko rozriznyayutsya dva periodi do i pislya ukladennya Brestskogo miru Do ukladennya Brestskogo miru stavlennya do mene oficijnoyi ta neoficijnoyi Angliyi bulo vrahovuyuchi chas i obstavinu porivnyano dobrozichlivo Litvinov zrobiv sprobu likviduvati v Londoni stare rosijske posolstvo ocholyuvane spivrobitniki yakogo ne viznali Radyanskoyi vladi i vidmovilisya pracyuvati z Trockim Vin napraviv do Nabokova spivrobitnika z listom vimagayuchi peredati jomu budivlyu posolstva ale otrimav vidmovu Cikavo sho vlitku 1918 roku M M Litvinov mav buti spryamovanim oficijnim predstavnikom SRSR v SShA Lenin navit pidpisav jomu 21 6 1918 vidpovidnu virchu gramotu RNK prote SShA vidmovili jomu u vizi 6 veresnya 1918 r Litvinova zaareshtovuyut u vidpovid na aresht u Rosijskij SFRR britanskogo diplomata Provivshi 10 dniv v Brikstonskij v yaznici Litvinov buv zvilnenij a cherez misyac krayini organizuvali obmin cih diplomativ Pislya povernennya v Rosiyu v listopadi 1918 r Litvinov buv vvedenij do skladu kolegiyi Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav RSFRR U grudni 1918 roku za vkazivkoyu Lenina vin buv vidryadzhenij u Stokgolm zvidki namagavsya vstanoviti kontakti z predstavnikami Antanti i na pochatku 1919 povernuvsya v Moskvu U berezni 1919 Litvinov bere uchast u peregovorah z amerikanskim predstavnikom Vilyamom Bullitom U listopadi 1919 Litvinov viyihav u Kopengagen de viv peregovori z britanskim predstavnikom O Gredi yaki zavershilisya pidpisannyam britansko radyanskoyi ugodi pro obmin polonenimi 12 lyutogo 1920 Narkom Chicherin visoko ocinyuvav diyalnist Litvinova v Kopengageni v 1920 roci vin ye yedinim serjoznim politichnim kontrolem nad delegaciyeyu i bez nogo niyakogo kontrolyu nad neyu ne bude vzagali jogo perebuvannya za kordonom maye dlya nas pryamo taki neocinenne znachennya vin odin daye nam postijnu chudovo proniklivu informaciyu pro puls svitovoyi politiki Cikavo sho koli na pochatku 1920 r Litvinov buv vklyuchenij do skladu radyanskoyi torgovoyi misiyi sho napravlyalasya do Velikoyi Britaniyi vin buv viznanij personoyu non grata nebazhanoyu osoboyu i v London poyihati ne zmig Z 26 grudnya 1920 po 12 veresnya 1921 roku v o povnovazhnogo predstavnika RRFSR v Estoniyi Z 10 travnya 1921 po 21 lipnya 1930 roku zastupnik narodnogo komisara u zakordonnih spravah RRFSR z lipnya 1923 roku SRSR G V Chicherina Sekretar Politbyuro VKP b v 1920 h rokah B G Bazhanov zgaduvav Pershimi pitannyami na kozhnomu zasidanni Politbyuro zazvichaj jdut pitannya Narkominsprav Zazvichaj prisutnij narkom Chicherin i jogo zastupnik Litvinov Chicherin i Litvinov palko nenavidyat odin odnogo Ne prohodit i misyacya shob ya ne distav cilkom tayemno tilki chlenam Politbyuro dopovidni zapiski i vid odnogo i vid inshogo Chicherin v cih zapiskah skarzhitsya sho Litvinov doskonalij ham i neviglas gruba i brudna tvarina dopuskati yaku do diplomatichnoyi roboti ye bezsumnivnoyu pomilkoyu Litvinov pishe sho Chicherin pederast idiot i maniyak nenormalnij sub yekt sho pracyuye tilki po nochah chim dezorganizuye robotu narkomatu do cogo Litvinov dodaye malovnichi detali shodo togo sho vsyu nich bilya dverej kabinetu Chicherina stoyit na storozhi chervonoarmiyec z vijsk vnutrishnoyi ohoroni DPU yakogo nachalstvo pidbiraye tak sho za dobrochesnist jogo mozhna bulo b ne turbuvatisya Chleni Politbyuro chitayut ci zapiski posmihayutsya i dali cogo sprava ne jde Moyi stosunki z Litvinovim dijshli do skazu mizh tim Politbyuro yim dorozhit i meni zalishayetsya tilki prositi pro priznachennya mene na malenku robotu v provinciyi lishe b piti vid Litvinova Z lista Chicherina do Voroshilova v sichni 1928 roku Za sumisnictvom Litvinov buv chlenom kolegiyi Narodnogo komisariatu robitnicho selyanskoyi inspekciyi SRSR i zastupnikom golovi U 1922 roci vhodiv do skladu radyanskoyi delegaciyi na Genuezkij konferenciyi U grudni 1922 golovuvav na konferenciyi z rozzbroyennya v Moskvi kudi buli zaprosheni Polsha Litva Latviya Estoniya ta Finlyandiya U 1927 1930 rokah buv glavoyu radyanskoyi delegaciyi pidgotovchoyi komisiyi Ligi Nacij z rozzbroyennya M M Litvinov M I Kalinin i posol Kitajskoyi Respubliki v SRSR Yan Cze 1938 21 lipnya 1930 3 travnya 1939 roku narodnij komisar zakordonnih sprav SRSR Ocholyuvav radyanski delegaciyi na Svitovij ekonomichnij konferenciyi v Londoni 1933 v 1936 1938 rokah predstavlyav SRSR u Lizi Nacij Z 20 po 27 kvitnya 1939 v Kremli vidbulasya uryadova narada za uchastyu Stalina Molotova Litvinova Majskogo ta in Todi yak zauvazhiv Majskij u vidnosinah mizh Stalinim i Molotovim z odnogo boku i Litvinovim z inshogo vzhe isnuvala napruzhenist U vkraj zbudzhenoyi atmosferi v yakij Stalin zberigav vidimij spokij lt gt Molotov vidkrito zvinuvativ Litvinova v politichnomu golovotyapstvi 3 travnya pislya dopovidi Stalinu pro ostanni podiyi pov yazani z britano franko radyanskimi peregovorami vidstoronenij vid posadi Z vidstavkoyu u 1939 roci pripinyaye aktivnu politichnu diyalnist pracyuye radnikom Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav SRSR Povernutij do roboti z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni Na besidi u Stalina z Gopkinsom 31 lipnya 1941 roku Litvinov vikonuvav funkciyi perekladacha 10 listopada 1941 22 serpnya 1946 roku zastupnik narkoma zakordonnih sprav SRSR odnochasno 10 listopada 1941 22 serpnya 1943 roku posol SRSR u SShA i 17 zhovtnya 1942 27 veresnya 1943 roku poslannik SRSR na Kubi Mogila Litvinova na Novodivochomu cvintari v Moskvi Z serpnya 1946 roku u vidstavci vazhko hvoriv 31 grudnya 1951 roku perenis chergovij infarkt i pomer u Moskvi Pohovanij na Novodivochomu cvintari Moskvi Sim yaZhiv u faktichnomu shlyubi z Fridoyu Yampilskoyu soratniceyu z komunistichnoyi diyalnosti rozluchivsya v 1915 roci U 1916 roci odruzhivsya z Ajvi Lou angl Ivy Lowe z yakoyu mav dvoh ditej sin Mihajlo matematik i inzhener alpinist dochka Tetyana vidoma perekladachka Jogo onuk Pavlo Mihajlovich Litvinov aktivnij uchasnik disidentskogo ruhu v SRSR uchasnik demonstraciyi simoh 25 serpnya 1968 roku na Krasnij ploshi v Moskvi Pravnuk Dmitro Pavlovich Litvinov gromadyanin SShA i Shveciyi pres sekretar Greenpeace 29 veresnya 2013 buv zaareshtovanij rosijskoyu vladoyu na dva misyaci za zvinuvachennyam u sprobi zahoplennya naftoplatformi Nagorodi ta vidznakiOrden Lenina 16 07 1936 za vidatni zaslugi v borotbi za mir na postu kerivnika radyanskoyi diplomatiyi ta v oznamenuvannya 60 richnogo yuvileyu Orden Trudovogo Chervonogo PraporaDzherela ta literaturaO M Movchan Litvinov Maksim Maksimovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 175 ISBN 978 966 00 1028 1 P D Bilenchuk A A Yarmolyuk Litvinov Maksim Maksimovich 26 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Literatura Arthur Upham Pope Maxim Litvinoff New York L B Fisher 1943 Shejnis 3 S Maksim Maksimovich Litvinov revolyucioner diplomat chelovek 27 lipnya 2012 u Wayback Machine M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1989 PrimitkiObiravsya do CK partiyi na 17 i 18 z yizdah viklyuchenij v lyutomu 1941 roku Kand ist nauk Volodimir V Sokolov u statti pro M M Litvinovim v zhurnali Diplomatichnij visnik za cherven 2002 STORINKI ISTORIYi Litvinov Maksim Maksimovich Arhiv originalu za 10 bereznya 2013 Procitovano 24 veresnya 2012 Majskij I M Vospominanie sovetskogo posla M Nauka 1964 Kniga 1 str 257 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2012 Arhiv originalu za 29 lipnya 2018 Procitovano 24 veresnya 2012 Shejnis 3 S Maksim Maksimovich Litvinov revolyucioner diplomat chelovek M Izd vo politicheskaya zhizn lit ri 1989 S 362 Flyajshhauer I Pakt Gitler Stalin i iniciativa nemeckoj diplomatii 1938 1939 Per z nem Vstup sl Falina V M Predisl Bezimenskogo L A M Progres 1990 S 131 Zhurnal Gory 3 grudnya 2013 u Wayback Machine ros V Murmanske arestovali aktivista Grinpis Dmitriya Litvinova 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Postanova Centralnogo Vikonavchogo Komitetu SRSR vid 16 lipnya 1936 roku Pro nagorodzhennya ordenom Lenina narodnogo komisara zakordonnih sprav Soyuzu RSR tov Litvinova M M Proletarska pravda gazeta Kiyiv 1936 163 4366 17 lipnya S 1 PosilannyaLitvinov Maksim Maksimovich Narinskij M M Vasileva N Yu M M Litvinov blestyashij diplomat vydayushijsya narkom 3 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Izvestnye diplomaty Rossii Ministry inostrannyh del HH vek Koll avtorov otv red Torkunov A V sost Revyakin A V M Moskovskie uchebniki i Kartolitografiya 2007 S 179 227 Meir Henoch Mojszewicz Wallach Finkelstein Litvinov Maksim Maksimovich 28 lipnya 2012 u Wayback Machine Georgij Chernyavskij XX VEK XX CENTURY ISTORIYa ROSSII I SSSR RUSSIAN HISTORY 02 206 January 22 2004 Georgij Chernyavskij XX VEK XX CENTURY ISTORIYa ROSSII I SSSR RUSSIAN HISTORY 02 207 February 4 2004 Georgij Chernyavskij XX VEK XX CENTURY ISTORIYa ROSSII I SSSR RUSSIAN HISTORY 02 208 February 18 2004