Іван Михайлович Майський (Ляховецький) (19 січня 1884, місто Кирилов Новгородської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація — 3 вересня 1975, місто Москва) — радянський державний діяч, дипломат, заступник міністра закордонних справ СРСР, надзвичайний і повноважний посол СРСР у Великій Британії та Фінляндії. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1941—1947 роках. Доктор історичних наук. Академік Академії наук СРСР по відділенню історії і філософії (історія) (з 30.11.1946).
Майський Іван Михайлович | |
---|---|
Ім'я при народженні | пол. Jan Lachowiecki |
Народився | 19 січня 1884[1][2] Кириллов, Новгородська губернія, Російська імперія[4] |
Помер | 3 вересня 1975[1][2](91 рік) або 1975[3] Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Росія, СРСР |
Національність | єврей |
Діяльність | політик, дипломат, історик, публіцист |
Галузь | історія[5], публіцистика[5] і дипломатія[5] |
Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Знання мов | російська[6][5][7] |
Заклад | Історичний факультет МДУ |
Членство | Російська академія наук і Академія наук СРСР |
Посада | посол |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Син військового лікаря, який походив із міщан Херсонської губернії, згодом доктора медицини, вченого. Мати — Надія Іванівна Давидова, вчителька.
Навчався в гімназії в місті Череповці, закінчив Омську чоловічу гімназію. До 1902 року навчався на історико-філологічному факультеті Санкт-Петербурзького університету (виключений).
У 1903 році вступив до РСДРП, меншовик. У період революції 1905—1907 років — член Саратовської ради робітничих депутатів.
На початку січня 1906 року заарештований і відправлений в адміністративне заслання в Тобольську губернію.
У 1908 році емігрував до Німеччини, де в 1912 року закінчив економічний факультет Мюнхенського університету, після чого переїхав до Англії. Під час Першої світової війни належав до меншовиків-інтернаціоналістів.
Повернувся в Росію в травні 1917 року. Працював членом колегії Міністерства праці Тимчасового уряду. У листопаді 1917 року був обраний членом ЦК партії меншовиків. З 1917 по 1918 рік — член Петроградської ради.
Влітку 1918 року — керуючий відомства праці Самарської Директорії КОМУЧа. За роботу в есерівському уряді КОМУЧа був виведений з меншовицького ЦК і виключений з РСДРП. Формально призначений міністром праці в колчаківському уряді, але фактично 17 місяців перебував у науковій експедиції в Монголії. У вересні 1920 року повернувся до Росії.
З грудня 1920 по 1921 рік — завідувач економічного відділу Сибірського революційного комітету.
Член РКП(б) з лютого 1921 року.
У 1921—1922 роках — голова Сибірської планової комісії. Редактор газети «Советская Сибирь».
У 1922—1923 роках — завідувач відділу друку Народного комісаріату закордонних справ Російської РФСР. У 1922 році виступав свідком звинувачення на процесі есерів.
З 1923 року — член редакційної колегії газети «Петроградская правда». У 1923—1925 роках — редактор журналу «Звезда».
До 1925 року — викладач Комуністичному університету.
У 1925 — 26 травня 1927 року — радник повноважного представництва СРСР у Великій Британії у справах друку.
У 1927—1929 роках — радник повноважного представництва СРСР в Японії.
16 травня 1929 — 27 вересня 1932 року — повноважний представник СРСР у Фінляндії. 21 січня 1932 року підписав радянсько-фінський договір про ненапад.
15 жовтня 1932 — 12 серпня 1943 року — повноважний представник (надзвичайний і повноважний посол) СРСР у Великій Британії.
Одночасно в 1936—1939 роках — представник СРСР у Комітеті з невтручання в іспанські справи.
27 липня 1943 — 7 січня 1947 року — заступник народного комісара (міністра) закордонних справ СРСР. Одночасно з 1943 року — голова Міжсоюзницької репараційної комісії в Москві.
У 1947 — лютому 1953 року — в Інституті історії Академії наук СРСР, викладач Московського державного університету імені Ломоносова.
19 лютого 1953 року арештований органами МДБ СРСР. У червні 1955 року засуджений до шести років заслання, але у липні 1955 року був помилуваний, а у 1960 році вирок скасували.
До 1968 року працював у Інституті історії Академії наук СРСР. З 1968 по 3 вересня 1975 року — в Інституті загальної історії Академії наук СРСР.
Помер 3 вересня 1975 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Нагороди і звання
- три орден Трудового Червоного Прапора (18.01.1944; 5.11.1945; 24.01.1964)
- орден Дружби народів
- медалі
- надзвичайний і повноважний посол
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Munzinger Personen
- Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) —
- Майский Иван Михайлович // Майский Иван Михайлович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Джерела
- Майский (Ляховецкий) Иван Михайлович [ 15 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Mihajlovich Majskij Lyahoveckij 19 sichnya 1884 18840119 misto Kirilov Novgorodskoyi guberniyi teper Vologodskoyi oblasti Rosijska Federaciya 3 veresnya 1975 misto Moskva radyanskij derzhavnij diyach diplomat zastupnik ministra zakordonnih sprav SRSR nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR u Velikij Britaniyi ta Finlyandiyi Kandidat u chleni CK VKP b u 1941 1947 rokah Doktor istorichnih nauk Akademik Akademiyi nauk SRSR po viddilennyu istoriyi i filosofiyi istoriya z 30 11 1946 Majskij Ivan MihajlovichIm ya pri narodzhenni pol Jan LachowieckiNarodivsya 19 sichnya 1884 1884 01 19 1 2 Kirillov Novgorodska guberniya Rosijska imperiya 4 Pomer 3 veresnya 1975 1975 09 03 1 2 91 rik abo 1975 3 Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnist yevrejDiyalnist politik diplomat istorik publicistGaluz istoriya 5 publicistika 5 i diplomatiya 5 Alma mater Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaNaukovij stupin doktor istorichnih naukZnannya mov rosijska 6 5 7 Zaklad Istorichnij fakultet MDUChlenstvo Rosijska akademiya nauk i Akademiya nauk SRSRPosada posolPartiya KPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin vijskovogo likarya yakij pohodiv iz mishan Hersonskoyi guberniyi zgodom doktora medicini vchenogo Mati Nadiya Ivanivna Davidova vchitelka Navchavsya v gimnaziyi v misti Cherepovci zakinchiv Omsku cholovichu gimnaziyu Do 1902 roku navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Sankt Peterburzkogo universitetu viklyuchenij U 1903 roci vstupiv do RSDRP menshovik U period revolyuciyi 1905 1907 rokiv chlen Saratovskoyi radi robitnichih deputativ Na pochatku sichnya 1906 roku zaareshtovanij i vidpravlenij v administrativne zaslannya v Tobolsku guberniyu U 1908 roci emigruvav do Nimechchini de v 1912 roku zakinchiv ekonomichnij fakultet Myunhenskogo universitetu pislya chogo pereyihav do Angliyi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni nalezhav do menshovikiv internacionalistiv Povernuvsya v Rosiyu v travni 1917 roku Pracyuvav chlenom kolegiyi Ministerstva praci Timchasovogo uryadu U listopadi 1917 roku buv obranij chlenom CK partiyi menshovikiv Z 1917 po 1918 rik chlen Petrogradskoyi radi Vlitku 1918 roku keruyuchij vidomstva praci Samarskoyi Direktoriyi KOMUCha Za robotu v eserivskomu uryadi KOMUCha buv vivedenij z menshovickogo CK i viklyuchenij z RSDRP Formalno priznachenij ministrom praci v kolchakivskomu uryadi ale faktichno 17 misyaciv perebuvav u naukovij ekspediciyi v Mongoliyi U veresni 1920 roku povernuvsya do Rosiyi Z grudnya 1920 po 1921 rik zaviduvach ekonomichnogo viddilu Sibirskogo revolyucijnogo komitetu Chlen RKP b z lyutogo 1921 roku U 1921 1922 rokah golova Sibirskoyi planovoyi komisiyi Redaktor gazeti Sovetskaya Sibir U 1922 1923 rokah zaviduvach viddilu druku Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav Rosijskoyi RFSR U 1922 roci vistupav svidkom zvinuvachennya na procesi eseriv Z 1923 roku chlen redakcijnoyi kolegiyi gazeti Petrogradskaya pravda U 1923 1925 rokah redaktor zhurnalu Zvezda Do 1925 roku vikladach Komunistichnomu universitetu U 1925 26 travnya 1927 roku radnik povnovazhnogo predstavnictva SRSR u Velikij Britaniyi u spravah druku U 1927 1929 rokah radnik povnovazhnogo predstavnictva SRSR v Yaponiyi 16 travnya 1929 27 veresnya 1932 roku povnovazhnij predstavnik SRSR u Finlyandiyi 21 sichnya 1932 roku pidpisav radyansko finskij dogovir pro nenapad 15 zhovtnya 1932 12 serpnya 1943 roku povnovazhnij predstavnik nadzvichajnij i povnovazhnij posol SRSR u Velikij Britaniyi Odnochasno v 1936 1939 rokah predstavnik SRSR u Komiteti z nevtruchannya v ispanski spravi 27 lipnya 1943 7 sichnya 1947 roku zastupnik narodnogo komisara ministra zakordonnih sprav SRSR Odnochasno z 1943 roku golova Mizhsoyuznickoyi reparacijnoyi komisiyi v Moskvi U 1947 lyutomu 1953 roku v Instituti istoriyi Akademiyi nauk SRSR vikladach Moskovskogo derzhavnogo universitetu imeni Lomonosova 19 lyutogo 1953 roku areshtovanij organami MDB SRSR U chervni 1955 roku zasudzhenij do shesti rokiv zaslannya ale u lipni 1955 roku buv pomiluvanij a u 1960 roci virok skasuvali Do 1968 roku pracyuvav u Instituti istoriyi Akademiyi nauk SRSR Z 1968 po 3 veresnya 1975 roku v Instituti zagalnoyi istoriyi Akademiyi nauk SRSR Pomer 3 veresnya 1975 roku v Moskvi Pohovanij na Novodivochomu cvintari Moskvi Nagorodi i zvannyatri orden Trudovogo Chervonogo Prapora 18 01 1944 5 11 1945 24 01 1964 orden Druzhbi narodiv medali nadzvichajnij i povnovazhnij posolPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Munzinger Personen d Track Q107343683 Lyudi i sudby Biobibliograficheskij slovar vostokovedov zhertv politicheskogo terrora v sovetskij period 1917 1991 SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2013 496 s Socialnaya istoriya otechestvennoj nauki o Vostoke ISBN 978 5 85803 225 0 d Track Q17982241d Track Q17982434d Track Q17982386d Track Q656 Majskij Ivan Mihajlovich Majskij Ivan Mihajlovich pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaMajskij Lyahoveckij Ivan Mihajlovich 15 serpnya 2020 u Wayback Machine ros