Максиміліан Франц Віктор Зденко Марія Курцвайль нім Max Kurzweil 12 жовтня 1867 Бзенец Моравія нині район Годонін Півден

Максиміліан Франц Віктор Зденко Марія Курцвайль (нім. Max Kurzweil; 12 жовтня 1867, Бзенец, Моравія (нині район Годонін, Південноморавський край Чехія) — 9 травня 1916, Відень Австро-Угорщина) — австрійський художник-експресіоніст, ілюстратор.

Макс Курцвайль
нім. Max Kurzweil

При народженні	Максиміліан Франц Віктор Зденко Марія Курцвайль
Народження	12 жовтня 1867(1867-10-12) Бзенец, Моравія (нині район Годонін, Південноморавський край Чехія)
Смерть	9 травня 1916(1916-05-09) (48 років)
	Відень
Поховання	^d
Національність	австрієць
Країна	Австрія^[1]
Жанр	живопис, естамп, ілюстрація
Навчання	Академія образотворчих мистецтв (Відень),
Діяльність	художник, рисувальник, графік
Напрямок	модерн, експресіонізм
Член	Віденська сецесія
Роботи в колекції	галерея Бельведер, ^d, Художній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)^[2], ^d і ^d
Нагороди	^d (1905)


Макс Курцвайль у Вікісховищі

Життєпис

Син фабриканта Карла Курцвайля та Марії Мартерер.

З 1879 року разом з родиною переїжджає до Відня, де вступає до шотландського коледжу.

Протягом 1886—1895 років навчається в Академії образотворчих мистецтв Відня, під керівництвом Християна Гріпенкерля та Леопольда Карла Мюллера. Пізніше продовжує навчання в паризькій .

У 1894 році вперше представляє свою роботу в Салоні.

З 1893 року живе в Парижі і Бретані, де знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Марі-Жозефіною Мартою Гійо, дочкою віце-мера Конкарно в Бретані. У 1895 вони одружуються.

Був одним з засновників Віденського сецесіону в 1897, редактором та ілюстратором журналу Ver Sacrum («Весна священна»). 1905 року отримує престижну премію «Villa Romana».

З 1909 року працює професором у Жіночій школі образотворчого мистецтва, в часи Першої світової війни працює військовим художником в Моравії.

Через часті приступи меланхолії та депресії, в 1916 році покінчив життя самогубством разом зі своєю ученицею та коханкою Елен Гегер. Був похований на кладовищі Гюттельдорфер в сімейному склепі.

Попри його відносно коротку кар'єру, Курцвайла відносять до найвизначніших представників Віденського Сецесіону після Густава Клімта та Еґона Шіле.

Твори

Найвідоміша робота художника «Дама в жовтій сукні» 1899 року, на картині зображена дружина Марта.

«Візит» (Відень, приватна колекція), 1894, картон, олія, 24,5 х 30,5 см
«Дама в жовтій сукні» (Віденський музей, інв. № 117376), 1899, полотно, олія
«Der Brief II» (Музей образотворчих мистецтв Сан-Франциско), 1900, літографія, 19,5 х 22 см
«Подушка» (Художня галерея Нового Південного Уельсу), 1903, кольорова ксилографія, 28,6 х 26 см
«Розкол XVII. Виставка» (плакат), 1903, колір літографія, 189 х 63,5 см
«Портрет дами» (Лінц, замок-музей), 1905, полотно, олія, 100 х 70 см
«Mira Bauer» (Відень, Австрійська галерея Бельведер), 1908, полотно, олія, 66 х 52,5 см
«Bettina Bauer» (Відень, Австрійська галерея Бельведер), 1908, полотно, олія, 66 х 52 см
«Landschaft mit Salzstein» (Колорадо, США, приватна колекція), с. 1910, папір, акварель, 30 х 42,5 см