Валенти́н Микола́йович Мака́ров (30 серпня 1919 — 20 травня 1978) — радянський військовий льотчик часів Другої світової та Корейської воєн, генерал-майор авіації. Герой Радянського Союзу (1943).
Валентин Миколайович Макаров | |
---|---|
Народження | 30 серпня 1919 Севастополь |
Смерть | 20 травня 1978 (58 років) Мінськ |
Поховання | Східне кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | винищувальна авіація |
Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
Роки служби | 1937—1975 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Командування | |
Війни / битви | Бої на Халхин-Голі Німецько-радянська війна Корейська війна |
Нагороди | |
Макаров Валентин Миколайович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 30 серпня 1919 року в місті Севастополі в родині робітника. Росіянин. Закінчив 7 класів і Сімферопольський аероклуб.
Початок військової кар'єри
До лав РСЧА призваний у 1937 році. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків імені М'ясникова й направлений у 16-й винищувальний авіаційний полк (м. Люберці, Московська область).
У складі 70-го винищувального авіаційного полку брав участь у боях на річці Халхин-Гол, літав на літаках І-15біс та І-153.
У 1940 році закінчив курси командирів авіаційних ланок в місті Чугуїв (Харківська область).
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Західному, Сталінградському, Донському, Центральному, 1-му Білоруському фронтах.
Початок війни молодший лейтенант В. М. Макаров зустрів на посаді командира ланки Окремої Полтавської винищувальної авіаційної групи, літав на винищувачі І-16. З 10 жовтня 1941 року — командир ланки 512-го (з лютого 1943 — 53-й гвардійський) винищувального авіаційного полку, літав на винищувачах ЛаГГ-3 і Як-1.
До січня 1943 року командир ескадрильї 512-го винищувального авіаційного полку (, 16-та повітряна армія) капітан В. М. Макаров здійснив 462 бойових вильоти, у 118 повітряних боях збив особисто 15 і в складі групи 7 літаків супротивника.
З 27 липня 1943 року — командир 176-го винищувального авіаційного полку (), де літав на Як-1 і Як-3. До травня 1945 року гвардії підполковник В. М. Макаров здійснив 638 бойових вильотів, провів 165 повітряних боїв, у яких збив особисто 28 і в складі групи 10 літаків супротивника.
Міжвоєнний період
По закінченні Другої світової війни продовжив військову службу на посадах командира авіаційного полку в частинах ВПС СРСР на Далекому Сході, в Заполяр'ї, в Білорусі.
У 1947 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси.
У 1950 році на озброєння ВПС Китаю почали надходити радянські винищувачі . Для перепідготовки китайських льотчиків до КНР був направлений , командиром якого був В. М. Макаров.
Брав участь у відбитті нальотів авіації США на Північну Корею з липня 1951 року по лютий 1953 року. Літав на Ла-11 і МіГ-15.
Повоєнний час
У 1956 році закінчив Військову академію Генерального штабу.
З 1975 року гвардії генерал-майор авіації В. М. Макаров — у запасі.
Мешкав у Мінську. Помер 20 травня 1978 року. Похований на Східному (Московському) кладовищі Мінська.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 січня 1943 року за мужність і відвагу, виявлені у боях з німецько-фашистськими загарбниками, капітану Макарову Валентину Миколайовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 696).
Був нагороджений двома орденами Леніна, трьома Червоного Прапора, орденами Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома Червоної Зірки, «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями та іноземними нагородами.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Военно-Воздушных сил Красной Армии» от 28 января 1942 года [ 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1943. — 31 января (№ 5 (211)). — С. 1
Посилання
- Радянські аси: Валентин Миколайович Макаров [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Makarov Valenti n Mikola jovich Maka rov 30 serpnya 1919 19190830 20 travnya 1978 radyanskij vijskovij lotchik chasiv Drugoyi svitovoyi ta Korejskoyi voyen general major aviaciyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Valentin Mikolajovich MakarovNarodzhennya30 serpnya 1919 1919 08 30 SevastopolSmert20 travnya 1978 1978 05 20 58 rokiv MinskPohovannyaShidne kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskvinishuvalna aviaciyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1937 1975PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiKomanduvannyaVijni bitviBoyi na Halhin Goli Nimecko radyanska vijna Korejska vijnaNagorodi Makarov Valentin Mikolajovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 30 serpnya 1919 roku v misti Sevastopoli v rodini robitnika Rosiyanin Zakinchiv 7 klasiv i Simferopolskij aeroklub Pochatok vijskovoyi kar yeri Do lav RSChA prizvanij u 1937 roci U 1938 roci zakinchiv Kachinsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv imeni M yasnikova j napravlenij u 16 j vinishuvalnij aviacijnij polk m Lyuberci Moskovska oblast U skladi 70 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku brav uchast u boyah na richci Halhin Gol litav na litakah I 15bis ta I 153 U 1940 roci zakinchiv kursi komandiriv aviacijnih lanok v misti Chuguyiv Harkivska oblast Nimecko radyanska vijna Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1941 roku Voyuvav na Pivdenno Zahidnomu Zahidnomu Stalingradskomu Donskomu Centralnomu 1 mu Biloruskomu frontah Pochatok vijni molodshij lejtenant V M Makarov zustriv na posadi komandira lanki Okremoyi Poltavskoyi vinishuvalnoyi aviacijnoyi grupi litav na vinishuvachi I 16 Z 10 zhovtnya 1941 roku komandir lanki 512 go z lyutogo 1943 53 j gvardijskij vinishuvalnogo aviacijnogo polku litav na vinishuvachah LaGG 3 i Yak 1 Do sichnya 1943 roku komandir eskadrilyi 512 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 16 ta povitryana armiya kapitan V M Makarov zdijsniv 462 bojovih viloti u 118 povitryanih boyah zbiv osobisto 15 i v skladi grupi 7 litakiv suprotivnika Z 27 lipnya 1943 roku komandir 176 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku de litav na Yak 1 i Yak 3 Do travnya 1945 roku gvardiyi pidpolkovnik V M Makarov zdijsniv 638 bojovih vilotiv proviv 165 povitryanih boyiv u yakih zbiv osobisto 28 i v skladi grupi 10 litakiv suprotivnika Mizhvoyennij period Po zakinchenni Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhiv vijskovu sluzhbu na posadah komandira aviacijnogo polku v chastinah VPS SRSR na Dalekomu Shodi v Zapolyar yi v Bilorusi U 1947 roci zakinchiv Vishi oficerski lotno taktichni kursi Korejska vijna U 1950 roci na ozbroyennya VPS Kitayu pochali nadhoditi radyanski vinishuvachi Dlya perepidgotovki kitajskih lotchikiv do KNR buv napravlenij komandirom yakogo buv V M Makarov Brav uchast u vidbitti nalotiv aviaciyi SShA na Pivnichnu Koreyu z lipnya 1951 roku po lyutij 1953 roku Litav na La 11 i MiG 15 Povoyennij chas U 1956 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Z 1975 roku gvardiyi general major aviaciyi V M Makarov u zapasi Meshkav u Minsku Pomer 20 travnya 1978 roku Pohovanij na Shidnomu Moskovskomu kladovishi Minska NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 sichnya 1943 roku za muzhnist i vidvagu viyavleni u boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami kapitanu Makarovu Valentinu Mikolajovichu prisvoyene zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 696 Buv nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina troma Chervonogo Prapora ordenami Oleksandra Nevskogo Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma Chervonoyi Zirki Za sluzhbu Batkivshini v Zbrojnih Silah SRSR 3 go stupenya medalyami ta inozemnimi nagorodami PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza nachalstvuyushemu sostavu Voenno Vozdushnyh sil Krasnoj Armii ot 28 yanvarya 1942 goda 18 listopada 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1943 31 yanvarya 5 211 S 1PosilannyaRadyanski asi Valentin Mikolajovich Makarov 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros