Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джексон Генерал сер Майкл Девід Майк Джексон англ Sir Michael David Mi

Майк Джексон

Майк Джексон
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Джексон.

Генерал сер Майкл Девід «Майк» Джексон (англ. Sir Michael David "Mike" Jackson; народився 21 березня 1944 року) — відставний британський офіцер і один з найпомітніших генералів британської армії з часів Другої світової війни. Джексон почав військову кар'єру зі вступу в Розвідувальний корпус у 1963 році, але 1970 року перейшов у Парашутно-десантний полк, в якому відслужив два з трьох своїх відряджень до Північної Ірландії. Під час свого першого відрядження, перебуваючи у званні ад'ютанта, Джексон став свідком Кривавої неділі (1972), коли солдати відкрили вогонь по протестуючим, убивши 13 осіб. Його друге відрядження, під час якого він був уже командиром роти, припало на період після засідки у Ворренпойнті (1979), коли британська армія понесла найбільш важкі втрати за період конфлікту в країні. 1982 року Джексона призначили на штабну посаду в міністерстві оборони, а 1984 року він став командиром 1-го батальйону Парашутно-десантного полку. На початку 1990-х його втретє відправили до Північної Ірландії — вже як командира бригади.

Майк Джексон
Mike Jackson
image
Генерал сер Майк Джексон під час виступу в червні 2009 року
Ім'я при народженніМайкл Девід Джексон
ПрізвиськоМачо Джако
Народження21 березня 1944(1944-03-21) (80 років)
Шеффілд (Велика Британія)
Країнаimage Велика Британія
Приналежністьimage Велика Британія
Вид збройних силimage Британська армія
ОсвітаБірмінгемський університет, Королівська військова академія в Сандгерсті, Штабний коледж у Камберлі і d
Роки служби1963—2006
ЗванняГенерал
Командування
Війни / битви
По відставціЛектор, консультант
Нагороди
image Майк Джексон у Вікісховищі

У 1994 році Джексон відслужив своє перше відрядження на Балканах, де командував багатонаціональною дивізією Сил втілення (ІФОР) НАТО. 1997 року, після штабної роботи в Британії, його призначили командиром Об'єднаного корпусу швидкого реагування (ARRC) НАТО. Під час війни в Косово Джексон разом із ARRC повернувся на Балкани, де відмовився виконувати наказ американського генерала Веслі Кларка — свого безпосереднього начальника у ланцюзі командування НАТО — заблокувати злітно-посадочну смугу аеропорту в Приштині та ізолювати розміщений там російський контингент. Як він заявив Кларку: «Я не збираюся через вас починати третю світову війну». Цей інцидент викликав багато суперечок, особливо в США, і приніс Джексону прізвисько «Мачо Джако» в британській бульварній пресі. Джексон установив ділові стосунки з російським генералом, що командував загоном у Приштині, подарувавши йому пляшку віскі та надавши росіянам загін британських солдат під командуванням свого сина Марка.

Після повернення до Великої Британії, Джексона підвищили до генерала і призначили головнокомандувачем сухопутними силами — на другу за старшинством посаду в британській армії. Відслуживши три роки на цій посаді, Джексон у 2003 році був призначений начальником Генерального штабу (CGS) — професійним керівником британської армії. Він зайняв цей пост за місяць до початку війни в Іраку, на тлі суперечок щодо законності вторгнення і тверджень, що армія була погано оснащена. Однак, він відкидав заяви, що армія перебувала в «критичному стані». Найбільш спірним моментом його перебування на посту CGS була перебудова системи полків та об'єднання багатьох з них, що призвело до втрати їх історичних назв. 2006 року Джексон передав пост серу Річарду Даннатту і пішов з армії після майже 45-річної служби.

Ранні роки

Батько Джексона, Джордж, служив солдатом у кінній гвардії, після чого вступив у Корпус обслуговування Королівської армії. Під час Другої світової війни у день Д Джордж Джексон прийняв командування ескадрою десантних транспортних засобів після того, як його командира убили в бою. Пізніше він був нагороджений бельгійським Військовим хрестом та удостоєний згадки у наказі. Майк народився у 1944 році у будинку його матері в Шеффілді (Південний Йоркшир). Після війни Джорджа Джексона відправили до Триполі (Лівія), де він прожив з родиною два роки та де народилася молодша сестра Джексона. Переживши серцевий напад, Джордж Джексон після 40 років в армії вийшов у відставку в званні майора. Мати Джексона, Айві (уроджена Бауер), була куратором у музеї у Шеффілді.

Через відрядження батька Джексон навчався у різних початкових школах перед тим, як вступити до незалежної школи-інтернату Стемфорд у південному Лінкольнширі. У школі він був старостою та разом з Джоном Древієнкієвічем (майбутнім генерал-майором) входив до Об'єднаного кадетського корпусу. У 15-річному віці Джексон вирішив, що хоче бути солдатом.

Початок військової кар'єри

Попри поради директора Стемфорда розглянути варіант навчання в університеті, Джексон у 1961 році подав заяву на вступ у лави британської армії. Його було прийнято і у січні 1962 року він вступив до Королівської військової академії в Сандгерсті, яку закінчив у грудні 1963-го. У Сандгерсті він зацікавився Парашутно-десантним полком, але зрештою вступив у Розвідувальний корпус — у віці 19 років та у званні молодшого лейтенанта. Після свого призову Джексон скористався можливістю, що пропонувалася у Розвідувальному корпусі, — пройти підготовку командира взводу в бойовому полку, — і вирішив зробити це у Парашутно-десантному полку.

Перед тим, як залишити Сандгерст, він подав заяву на отримання вченого ступіню в цивільному університеті під час проходження військової служби — за програмою, що субсидується армією, — та був прийнятий на курс русистики в Бірмінгемському університеті. Курс вимагав від студентів декілька місяців прожити в СРСР; оскільки міністерство оборони не дозволило Джексону поїхати до країни, університет погодився зняти цю вимогу. Після випуску в 1967 році Джексон повернувся до армії. Його першим підвищенням було отримання звання лейтенанта 20 червня 1965 року. Він служив ад'ютантом у Парашутно-десантного полку в Малайзії, Гонконгу та Ангільї. В Ангільї його батальйон замінив сили, відправлені для відновлення порядку після проголошення незалежності острову в 1969 році. Після цього відрядження Джексона підвищили до капітана і він неохоче повернувся у Розвідувальний корпус. Зрештою, через рік, у 1970 році, він отримав дозвіл перейти у Парашутно-десантний полк, зберігши звання капітана.

Джексон продовжив службу в Північній Ірландії ад'ютантом 1-го батальйону Парашутно-десантного полку (1 PARA) і став свідком Кривавої неділі 30 січня 1972 року, коли 13 протестувальників в Деррі були застрелені солдатами з 1 PARA. Джексон знаходився у тактичному штабі, що стримував протести безпосередньо перед початком стрілянини, і він супроводжував командира батальйону Дерека Вілфорда, коли той вирішив вирушити до місця подій. Вони дісталися позиції, коли стрілянина вже завершилася, але пізніше Джексон згадував, що побачив кілька тіл позаду армійського автомобіля. 1976 року він отримав звання майора та проходив курси в штабному коледжі в Кемберлі перед тим, як вирушити до Німеччини начальником штабу Берлінської піхотної бригади.

Після Берліна Джексон відслужив своє друге відрядження у Північній Ірландії, цього разу як командир роти. Це відрядження припало на період після засідки у Ворренпойнті (1979), коли британська армія понесла найбільш важкі втрати за період конфлікту в країні. Прибувши на місце незабаром після другого вибуху, Джексон керував роботою на місці події. Йому довелося ідентифікувати свого близького друга, майора Пітер Фурсмана, з останків обличчя, яке було відірвано від черепа. Того ж року на день народження королеви Джексон був удостоєний звання кавалера ордена Британської імперії, а у 1981-му був згаданий у наказі на знак визнання його служби у Північній Ірландії.

Пройшовши навчання у Національному оборонному коледжі, Джексон увійшов до штабу керівництва Військового коледжу й у 1981 році був підвищений до підполковника. Він прослужив у штабі керівництва коледжу в Кемберлі два з половиною роки. У цей період, під час Фолклендської війни 1982 року, його прикомандирували до штатної посади у міністерстві оборони і таким чином він упустив можливість безпосередньо взяти участь у конфлікті. У березні 1984 року він прийняв командування 1 PARA, який у той час дислокувався у Норвегії, проходячи тренування за сценарієм радянського нападу. Стурбований недостатньою підготовкою до погодних умов, Джексон передчасно залишив Кемберлі для того, щоб пройти тренування у Королівській морській піхоті. З 1986 по 1988 рік він перебував на посаді старшого керівника Об'єднаного оборонного коледжу, отримавши у 1987 році звання полковника.

Під час служби у званні полковника Джексон роздумував про відставку. Він думав, що у 44 роки вже упустив шанс отримати підвищення до бригадира і що, можливо, «досяг своєї стелі», оскільки офіцерів у віці рідко відбирали для просування по службі. Його вмовили спробувати ще раз наступного року, і 31 грудня 1989-го він отримав звання бригадира — після шести місяців на службовій стипендії, під час яких він писав статтю про майбутнє армії і проходив курс з вищого командування і штабної роботи. Джексон вирушив у третє відрядження у Північну Ірландію як командир 39-ї піхотної бригади. Цей пост він займав до 1992 року, таким чином пропустивши війну в Перській затоці. У 1992-му його підвищили з кавалера до командора ордена Британської імперії.

У вищому командуванні

Займавши лише один пост у чині бригадира, у травні 1992 року Джексон отримав тимчасовий чин генерал-майора; у мирний час старші офіцери, як правило, займали дві посади перед підвищенням. Його призначили начальником управління з обслуговування особового складу в міністерстві оборони з підпорядкуванням генерал-ад'ютанту. У червні 1992 року його затвердили у званні генерал-майора заднім числом з жовтня 1991-го. Після двох років у міністерстві Джексон у квітні 1994 року прийняв командування 3-ю механізованою дивізією.

Під час Югославських війн у 1995 році Джексон мав замінити Руперта Сміта на посаді командира Сил ООН по охороні (UNPROFOR), що спричинило б його передчасне просування у генерал-лейтенанти (тризірковий ранг) і отримання блакитного берету командування ООН. Однак у результаті Дейтонських угод UNPROFOR був перетворений на Сили втілення (ІФОР) під керівництвом НАТО і Джексон залишився генерал-майором (двозірковий ранг), командуючи 3-ю дивізією і військами з низки інших країн, що складали багатонаціональну дивізію Південно-Захід. Джексон зберігав командування 3-ю дивізією до липня 1996 року і ненадовго продовжив працювати на штабній посаді начальника управління з розвитку та доктрини. У листопаді 1996 року він був удостоєний звання кавалера ордена Лазні.

Після призначення командувачем Об'єднаного корпусу швидкого реагування (ARRC) НАТО, Джексон у січні 1997 року отримав тимчасовий чин генерал-лейтенанта, а у квітні 1997 року його затвердили у цьому званні. У ланцюзі командування НАТО Джексон підпорядковувався Верховному головнокомандувачу ОЗС НАТО в Європі — американському чотиризірковому генералу Веслі Кларку. Під командуванням Джексона сили ARRC у березні 1999 року були розгорнені у Боснії і Герцеговині, де Джексон відслужив своє друге відрядження на Балканах, командуючи KFOR — багатонаціональними силами НАТО з підтримки миру, створеними наприкінці війни у Косово.

У червні 1999 року він опинився у центрі уваги засобів масової інформації після конфронтації з Кларком: Джексон відмовився заблокувати злітно-посадочну смугу зайнятого росіянами аеропорту в Приштині та ізолювати там російські війська, що завадило б їм вилітати у підкріплення, — після того, як наказ був підданий сумніву капітаном Джеймсом Блантом. У палкій суперечці з Кларком Джексон заявив йому: «Я не збираюся через вас починати третю світову війну». Пізніше він заявив BBC, що виконання наказу могло б призвести до збройного протистояння з російськими військами, що, на його думку, не було «правильним шляхом розпочинати відносини з росіянами». Пізніше США переконали сусідні країни, у тому числі Угорщину та Румунію, закрити повітряний простір для росіян. Джексон був підданий критиці американськими військовими і політиками, зокрема головою Об'єднаного комітету начальників штабів генералом Х'ю Шелтоном, який назвав інцидент «тривожним», і сенатором Джоном Ворнером, який звинуватив Джексона у порушенні субординації.

У результаті інциденту в аеропорту Приштини британська преса прозвала Джексона «Мачо Джако». Серед своїх солдат Джексон був знаний як «Дарт Вейдер» і «Князь тьми» — через свій темперамент і різкий голос. Після конфронтації з Кларком Джексон зустрівся в аеропорту з російським генералом Віктором Заварзіним та встановив з ним ділові стосунки. Дізнавшись, що російські війська побоювалися нападу Армії визволення Косово, Джексон пообіцяв захистити росіян, відправивши їм загін британських солдат під командуванням свого сина Марка — разом з пляшкою віскі у подарунок. 1998 року Джексона посвятили у лицарі та присудили йому звання кавалера ордена Лазні, а у 1999-му він був нагороджений орденом «За видатні заслуги».

На початку 2000 року Джексон вступив на посаду головнокомандувача британськими сухопутними силами — другу за старшинством посаду в британській армії, отримав звання генерала і став членом армійського комітету. Як головнокомандувач, Джексон відповідав за формування сил для англійської інтервенції у Сьєрра-Леоне (2000), в які зокрема увійшли бригадир Девід Річардс  (пізніше начальник штабу оборони) і син Джексона Марк. На прохання цивільної влади він також займався допомогою під час епідемії ящуру, повеней і страйків пожежних. Ще бувши головнокомандувачем, він замість начальника генштаба у 2002 році марширував за труною на державних похоронах королеви-матері Єлизавети. Джексон ніс загальну відповідальність за формування британських сил для війн у Афганістані та Іраку.

Начальник Генерального штабу

image
Джексон (ліворуч) під час розмови з офіцером ВПС Австралії на Вайтхолл у Лондоні в День пам'яті (2003)

Джексон 1 лютого 2003 року, всього за місяць до вторгнення в Ірак, змінив генерала сера Майкла Вокера на посаді начальника Генерального штабу (CGS). Пізніше він сказав, що «зробив свою домашню роботу» з визначення спірної законності війни і переконав себе, що вторгнення було законним. Незабаром після вторгнення в Ірак Джексон наказав розслідувати факти жорстокого поводження британських солдатів з іракськими ув'язненими. Він визнав, що звинувачення зашкодили репутації армії, але заявив, що покриття таких фактів зашкодить їй ще більше. У підсумку кілька солдатів були засуджені за зловживання, після чого Джексон публічно вибачився від імені британської армії. Через кілька тижнів після призначення на посаду CGS Джексон був викликаний для дачі показів щодо Кривавої неділі.

Найбільш спірною дією Джексона під час перебування на посту CGS була модернізація полкової структури армії у 2004 році, під час якої було об'єднано багато полків. Об'єднання призвело до втрати багатьох історичних назв полків, у тому числі полку Devon and Dorsets, який став частиною The Rifles, та Black Watch, який після втручання королеви Єлизавети II зберіг свою назву, але став батальйоном Королівського полку Шотландії. Джексон наполягав, що зміни були необхідні для того, щоб надати армії гнучкості і більше можливостей, але сказав, що «прекрасно розуміє, що це стане сумними і неприємними новинами, принаймні для частини піхоти». У рамках цієї ж модернізації система передислокації підрозділів, за якою піхотні батальйони змінювали спеціалізацію кожні кілька років, також була ліквідована через неефективність.

Під час війни в Іраку Джексон визнав, що війна стала тягарем для армії, але називав «дурницями» закиди про те, що армія перебувала в «критичному стані». Він також відкидав закиди про те, що армії бракувало спорядження. У грудні 2004 року Джексон був підвищений до лицаря Великого хреста ордена Лазні. Відомий відкритим висловлюванням своєї думки, Джексон привернув увагу ЗМІ наприкінці свого перебування на посту CGS у 2006 році, коли виступив з критикою професора та пацифіста Нормана Кембера через відсутність у Кембера почуття подяки до солдатів, які звільнили його від іракських викрадачів. Ставши одним з найпомітніших генералів британської армії з часів Другої світової війни, Джексон у серпні 2006 року передав пост начальника Генерального штабу серу Річарду Даннатту і пішов з армії після майже 45 років служби.

Почесні ролі

Джексон займав низку почесних і церемоніальних посад у різних полках. 1994 року він став почесним полковником 10-го (добровольчого) батальйону Парашутного-десантного полку, пробувши ним до 1999 року. У 1998-му його призначили полковником-комендантом Парашутно-десантного полку (його змінив сер Джон Райт у 2004 році) і полковником-комендантом корпусу генерал-ад'ютанта (його змінив сер Фредді Віггерс у 2005 році).

1997 року Джексон був призначений почесним полковником 2-го батальйону (добровольців) полку Royal Gloucestershire, Berkshire and Wiltshire Територіальної армії. Після модернізації полкової структури Джексона у 1999 році призначили на новостворену посаду почесного полковника полку Rifle Volunteers. Він був удостоєний звання генерала-ад'ютанта королеви Єлизавети II у 2001 році, змінивши сера Руперта Сміта та пробувши на цій позиції до 2006 року. Після виходу на пенсію він був у 2007 році призначений заступником лейтенанта графства Вілтшир.

Вихід на пенсію

Джексон вийшов у відставку в 2006 році. Він провів майже 45 років в армії, але висловлював жаль про те, що жодного разу не воював у звичайній битві — він перебував на штатній посади в 1982 році під час Фолклендської війни і служив командиром бригади в Північній Ірландії під час війни у Перській затоці. На пенсії Джексон продовжував висловлювати думки з військових питань. Через чотири місяці після відставки він прочитав щорічну лекцію Річарда Дімблбі, в якій піддав критиці роботу міністерства оборони. Наприкінці 2006 року Джексон став консультантом в PA Consulting Group, одночасно читаючи лекції з лідерства. Він також працював незалежним директором ForceSelect та охоронної компанії Legion і є членом міжнародної консультативної ради Rolls-Royce.

image
Джексон підписує екземпляр автобіографії «Солдат» у 2008 році

У 2007 році видавництво Transworld опублікувало автобіографію Джексона «Солдат». Гері Шеффілд у газеті «Індепендент» назвав книгу «цікавим і чесним звітом, що стане у нагоді для тих, хто прагне зрозуміти британську армію 21-го століття», але редактор The Observer з закордонних справ Пітер Бомонт назвав її «розчаруванням» і зазначив, що «зрештою, це думки Джексона …, а не будь-яка нова потужна інформація». Він висловив підозру, що книга була сильно відредагована юристами армії. Бувши рішучим у тому, щоб зберігати активність після відставки, Джексон згадував рекомендацію свого друга: «Щоб ти не робив, не погоджуйся на підрізання троянд, або незабаром їх покладуть до твоєї труни». 2008 року він брав участь разом з генерал-майором Джуліаном Томпсоном у програмі Great Lives радіостанції BBC Radio 4 і номінував на отримання титулу «велике життя» фельдмаршала Білла Сліма. Джексон входить у раду піклувальників Меморіального тресту Джона Сміта — благодійної організації, створеної у 1995 році на пам'ять про покійного лідера Лейбористської партії Джона Сміта.

Джексон знов з'явився у заголовках ЗМІ у 2007 році, коли він та інші відставні генерали піддали критиці американське післявоєнне планування в Іраку, назвавши його «безглуздим» і «інтелектуально збанкрутілим». Він також приєднався до критики Британської національної партії (BNP) у 2009 році в розпал скандалу через участь лідера партії Ніка Гріффіна у телешоу Question Time. Джексон звинуватив BNP у «захопленні» військових символів, заявивши: «BNP стверджує, що вона має кращі відносини зі збройними силами, ніж інші політичні партії. Як вони сміють використовувати образ армії, зокрема, для свого просування?». У відповідь Гріффін назвав Джексона і сера Річарда Даннатта «військовими злочинцями».

У 2009 році до уваги ЗМІ потрапила суперечка між Джексоном і міністром оборони Бобом Ейнсвортом, коли Ейнсворт заявив, що Велика Британія може тільки трохи збільшити чисельність військ в Афганістані, відзначивши, що армія була поставлена у складне становище, коли брала участь одночасно в Іраку та Афганістані. Джексон заперечив, сказавши, що Велика Британія повинна відігравати вирішальну роль і що з початком виводу військ з Іраку Британія отримала можливість збільшити свою присутність в Афганістані. Після публікації звіту розслідування подій Кривавої неділі у червні 2010 року Джексон дав інтерв'ю, в якому приєднався до вибачень прем'єр-міністра Девіда Кемерона. Він визнав, що війська 1-го парашутного батальйону, в яких він був ад'ютантом, вбили людей «без обґрунтування», але у той же час відмітив, що «Північна Ірландія дуже змінилася — не в останню чергу завдяки жертвам, принесеним» солдатами, які там служили.

Особисте життя

Джексон вперше одружився у 1966 році під час навчання в університеті. У цьому шлюбі народилося двоє дітей (Аманда і Марк), але він завершився розлученням на початку 1980-х. Джексон вдруге одружився у 1985 році на Сарі Кум, з якою познайомився під час обговорення Фолклендської війни на званому обіді у 1984 році. У пари в 1990 році народився син Том. Дочка Джексона Аманда — мати чотирьох дітей. Марк Джексон вступив в армію і служив під командуванням батька у Косово. Він також служив у Сьєрра-Леоне й Афганістані, залишивши армію в чині майора в 2002 році після серйозного поранення у цивільній парашутній аварії за два роки до цього. Зараз він працює художником і скульптором.

Джексон був добре відомий наявністю великих мішків під очима, які він хірургічно видалив незабаром після виходу на пенсію. Він заявив, що це було справою «зору, а не марнославства», оскільки мішки послаблювали його зір. Серед своїх інтересів Джексон називав музику, читання, подорожі, лижі і теніс.

Джерела

  • Jackson, General Sir Mike (2007). Soldier. London: Bantam Press. ISBN . Процитовано 24 листопада 2010.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майк Джексон
  1. The London Gazette: no. 58465. p. 14062. 28 вересня 2007. Retrieved 20 березня 2011.
  2. . The Daily Telegraph. 7 грудня 2006. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 6 березня 2010.
  3. . BBC News. 1 вересня 2007. Архів оригіналу за 17 жовтня 2007. Процитовано 23 лютого 2011.
  4. Jackson, 2007, с. 1—3.
  5. Grice, Elizabeth (1 вересня 2007). . The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 7 серпня 2009. Процитовано 5 березня 2010.
  6. Jackson, Gen. Sir Michael David, (Sir Mike). Who's Who A & C Black, 2011; online edn, Oxford University Press. Retrieved 30 May 2011.
  7. Jackson, 2007, с. 5—7.
  8. The London Gazette: (Supplement) no. 43241. pp. 1262–1264. 7 лютого 1964. Retrieved 15 березня 2011.
  9. Jackson, 2007, с. 24.
  10. . United Kingdom Government News. 23 липня 2002. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 28 лютого 2011.
  11. The London Gazette: (Supplement) no. 43689. p. 5975. 22 червня 1965. Retrieved 2 березня 2010.
  12. Jackson, 2007, с. 37—39.
  13. The London Gazette: (Supplement) no. 44994. p. 12862. 22 грудня 1969. Retrieved 3 березня 2010.
  14. Jackson, 2007, с. 45.
  15. The London Gazette: (Supplement) no. 45240. p. 13112. 1 грудня 1970. Retrieved 3 березня 2010.
  16. Jackson, 2007, с. 65—67.
  17. The London Gazette: (Supplement) no. 46953. pp. 9285–9286. 6 липня 1976. Retrieved 3 березня 2010.
  18. Jackson, 2007, с. 123.
  19. The London Gazette: (Supplement) no. 47869. p. 5. 16 червня 1979. Retrieved 2 березня 2010.
  20. The London Gazette: (Supplement) no. 48651. p. 8086. 16 червня 1981. Retrieved 2 березня 2010.
  21. . Cranfield Management Association. Архів оригіналу за 24 липня 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
  22. The London Gazette: (Supplement) no. 48677. p. 9300. 13 липня 1981. Retrieved 23 лютого 2011.
  23. Jackson, 2007, с. 142—143.
  24. The London Gazette: (Supplement) no. 50979. pp. 8354–8355. 30 червня 1987. Retrieved 3 березня 2010.
  25. Jackson, 2007, с. 151.
  26. The London Gazette: (Supplement) no. 52017. p. 640. 15 січня 1990. Retrieved 23 лютого 2011.
  27. The London Gazette: (Supplement) no. 53086. p. 17975. 26 жовтня 1992. Retrieved 2 березня 2010.
  28. Jackson, 2007, с. 174.
  29. The London Gazette: (Supplement) no. 52925. p. 8574. 18 травня 1992. Retrieved 2 березня 2010.
  30. The London Gazette: (Supplement) no. 52983. p. 11403. 6 липня 1992. Retrieved 2 березня 2010.
  31. The London Gazette: (Supplement) no. 53690. p. 8294. 6 червня 1994. Retrieved 23 лютого 2011.
  32. The London Gazette: (Supplement) no. 54486. p. 10563. 5 серпня 1996. Retrieved 2 березня 2010.
  33. The London Gazette: (Supplement) no. 54574. p. 14850. 8 листопада 1996. Retrieved 3 березня 2010.
  34. The London Gazette: (Supplement) no. 54648. p. 476. 14 січня 1997. Retrieved 2 березня 2010.
  35. The London Gazette: (Supplement) no. 54726. p. 4170. 8 квітня 1997. Retrieved 2 березня 2010.
  36. . BBC News. 9 березня 2000. Архів оригіналу за 15 лютого 2009. Процитовано 5 березня 2010.
  37. Peck, Tom (15 листопада 2010). . Belfast Telegraph. Архів оригіналу за 18 листопада 2010. Процитовано 26 лютого 2011.
  38. Becker, Elizabeth (10 вересня 1999). . The New York Times. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 22 лютого 2011.
  39. Brown, Colin (22 листопада 2004). General Sir Mike Jackson: 'I was skating on some thin ice, but I made damn certain I was not going to fall through'. The Independent. Процитовано 23 лютого 2011.
  40. . BBC News. 15 червня 1999. Архів оригіналу за 7 травня 2008. Процитовано 17 березня 2010.
  41. The London Gazette: (Supplement) no. 55155. p. 2. 15 червня 1998. Retrieved 2 березня 2010.
  42. The London Gazette: (Supplement) no. 55651. p. 11556. 29 жовтня 1999. Retrieved 2 березня 2010.
  43. The London Gazette: (Supplement) no. 55782. p. 2558. 7 березня 2000. Retrieved 2 березня 2010.
  44. Jackson, 2007, с. 307—310.
  45. Low, Valentine (5 березня 2002). Tears for the Queen Mother. Evening Standard. Процитовано 27 лютого 2011.[недоступне посилання з квітня 2019]
  46. Jackson, 2007, с. 315—316.
  47. The London Gazette: (Supplement) no. 56837. p. 1389. 3 лютого 2003. Retrieved 2 березня 2010.
  48. . BBC News. 25 лютого 2005. Архів оригіналу за 9 лютого 2006. Процитовано 6 квітня 2011.
  49. Norton-Taylor, Richard (7 грудня 2004). Queen steps into Black Watch row. The Guardian. Процитовано 27 лютого 2011.
  50. . The Times. 22 липня 2004. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 16 березня 2011.
  51. The London Gazette: (Supplement) no. 57509. p. 2. 31 грудня 2004. Retrieved 23 лютого 2011.
  52. The London Gazette: (Supplement) no. 53620. p. 4384. 22 березня 1994. Retrieved 2 березня 2010.
  53. The London Gazette: (Supplement) no. 55576. p. 8614. 10 серпня 1999. Retrieved 2 березня 2010.
  54. The London Gazette: (Supplement) no. 55253. p. 9957. 15 вересня 1998. Retrieved 3 березня 2010.
  55. The London Gazette: (Supplement) no. 57487. p. 15379. 7 грудня 2004. Retrieved 23 лютого 2011.
  56. The London Gazette: (Supplement) no. 55340. p. 13623. 15 грудня 1998. Retrieved 2 березня 2010.
  57. The London Gazette: (Supplement) no. 57807. p. 14370. 8 листопада 2005. Retrieved 3 березня 2010.
  58. The London Gazette: (Supplement) no. 54912. p. 11273. 6 жовтня 1997. Retrieved 23 лютого 2011.
  59. The London Gazette: (Supplement) no. 55735. p. 464. 18 січня 2000. Retrieved 2 березня 2010.
  60. The London Gazette: (Supplement) no. 56399. p. 13956. 27 листопада 2001. Retrieved 23 лютого 2011.
  61. The London Gazette: (Supplement) no. 58157. p. 16033. 20 листопада 2006. Retrieved 2 березня 2010.
  62. . The Times. 7 грудня 2006. Архів оригіналу за 29 червня 2011. Процитовано 23 лютого 2011.
  63. Norton-Taylor, Richard (11 грудня 2006). . The Guardian. Архів оригіналу за 4 червня 2010. Процитовано 23 лютого 2011.
  64. Sheffield, Gary (21 вересня 2007). Soldier, By General Sir Mike Jackson. The Independent. Процитовано 28 лютого 2011.
  65. Beaumont, Peter (9 вересня 2007). Stiff upper lip – buttoned. The Guardian. Процитовано 28 лютого 2011.
  66. . Great Lives. BBC. 16 вересня 2008. Архів оригіналу за 10 серпня 2013. Процитовано 13 червня 2011.
  67. . John Smith Memorial Trust. Архів оригіналу за 29 January 2013. Процитовано 10 липня 2013.
  68. UK general attacks US Iraq policy. BBC News. 1 вересня 2007. Процитовано 23 лютого 2011.
  69. Fresh UK attack on US Iraq policy. BBC News. 2 вересня 2007. Процитовано 23 лютого 2011.
  70. . Belfast Telegraph. 21 жовтня 2009. Архів оригіналу за 24 жовтня 2009. Процитовано 23 лютого 2011.
  71. BNP hits back at generals' attack. BBC News. 20 жовтня 2009. Процитовано 23 лютого 2011.
  72. Tran, Mark (20 жовтня 2009). . The Guardian. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 23 лютого 2011.
  73. . The Herald. 28 вересня 2009. Архів оригіналу за 8 жовтня 2012. Процитовано 24 лютого 2011.
  74. Coughlin, Con (2 жовтня 2009). . The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 8 жовтня 2009. Процитовано 24 лютого 2011.
  75. . BBC News. 15 червня 2010. Архів оригіналу за 11 травня 2014. Процитовано 16 березня 2011.
  76. Jackson, 2007, с. 311.
Попередник:
Х'ю Пайк 		Командувач 3-ї механізованої дивізії
1994–1996 		Наступник:
Седрік Делвс
Попередник:
Нова посада 		Командувач багатонаціональною дивізією Південно-Захід у Боснії
1995–1996 		Наступник:
Джон Кішелі
Попередник:
Сер Майкл Вокер 		Командувач Об'єднаного корпусу швидкого реагування
1997–2000 		Наступник:
Сер Кріс Друрі
Попередник:
Сер Майкл Вокер 		Командувач сухопутними силами
2000–2003 		Наступник:
Сер Тімоті Гранвіл-Чапмен
Попередник:
Сер Майкл Вокер 		Начальник Генерального штабу
2003–2006 		Наступник:
Сер Річард Даннатт

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhekson General ser Majkl Devid Majk Dzhekson angl Sir Michael David Mike Jackson narodivsya 21 bereznya 1944 roku vidstavnij britanskij oficer i odin z najpomitnishih generaliv britanskoyi armiyi z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Dzhekson pochav vijskovu kar yeru zi vstupu v Rozviduvalnij korpus u 1963 roci ale 1970 roku perejshov u Parashutno desantnij polk v yakomu vidsluzhiv dva z troh svoyih vidryadzhen do Pivnichnoyi Irlandiyi Pid chas svogo pershogo vidryadzhennya perebuvayuchi u zvanni ad yutanta Dzhekson stav svidkom Krivavoyi nedili 1972 koli soldati vidkrili vogon po protestuyuchim ubivshi 13 osib Jogo druge vidryadzhennya pid chas yakogo vin buv uzhe komandirom roti pripalo na period pislya zasidki u Vorrenpojnti 1979 koli britanska armiya ponesla najbilsh vazhki vtrati za period konfliktu v krayini 1982 roku Dzheksona priznachili na shtabnu posadu v ministerstvi oboroni a 1984 roku vin stav komandirom 1 go bataljonu Parashutno desantnogo polku Na pochatku 1990 h jogo vtretye vidpravili do Pivnichnoyi Irlandiyi vzhe yak komandira brigadi Majk DzheksonMike JacksonGeneral ser Majk Dzhekson pid chas vistupu v chervni 2009 rokuIm ya pri narodzhenniMajkl Devid DzheksonPrizviskoMacho DzhakoNarodzhennya21 bereznya 1944 1944 03 21 80 rokiv Sheffild Velika Britaniya Krayina Velika BritaniyaPrinalezhnist Velika BritaniyaVid zbrojnih silBritanska armiyaOsvitaBirmingemskij universitet Korolivska vijskova akademiya v Sandgersti Shtabnij koledzh u Kamberli i dRoki sluzhbi1963 2006ZvannyaGeneralKomanduvannya1 j bataljon Parashutno desantnogo polku 39 ta pihotna brigada 3 tya mehanizovana diviziya Ob yednanij korpus shvidkogo reaguvannya Komanduvannya suhoputnimi silami Nachalnik Generalnogo shtabuVijni bitviKonflikt u Pivnichnij Irlandiyi Yugoslavski vijni Kosovska vijnaPo vidstavciLektor konsultantNagorodiLicar Velikogo hresta Ordenu Lazni Komandor Ordenu Britanskoyi imperiyi Orden Za vidatni zaslugi Udostoyenij zgadki v nakazi Majk Dzhekson u Vikishovishi U 1994 roci Dzhekson vidsluzhiv svoye pershe vidryadzhennya na Balkanah de komanduvav bagatonacionalnoyu diviziyeyu Sil vtilennya IFOR NATO 1997 roku pislya shtabnoyi roboti v Britaniyi jogo priznachili komandirom Ob yednanogo korpusu shvidkogo reaguvannya ARRC NATO Pid chas vijni v Kosovo Dzhekson razom iz ARRC povernuvsya na Balkani de vidmovivsya vikonuvati nakaz amerikanskogo generala Vesli Klarka svogo bezposerednogo nachalnika u lancyuzi komanduvannya NATO zablokuvati zlitno posadochnu smugu aeroportu v Prishtini ta izolyuvati rozmishenij tam rosijskij kontingent Yak vin zayaviv Klarku Ya ne zbirayusya cherez vas pochinati tretyu svitovu vijnu Cej incident viklikav bagato superechok osoblivo v SShA i prinis Dzheksonu prizvisko Macho Dzhako v britanskij bulvarnij presi Dzhekson ustanoviv dilovi stosunki z rosijskim generalom sho komanduvav zagonom u Prishtini podaruvavshi jomu plyashku viski ta nadavshi rosiyanam zagin britanskih soldat pid komanduvannyam svogo sina Marka Pislya povernennya do Velikoyi Britaniyi Dzheksona pidvishili do generala i priznachili golovnokomanduvachem suhoputnimi silami na drugu za starshinstvom posadu v britanskij armiyi Vidsluzhivshi tri roki na cij posadi Dzhekson u 2003 roci buv priznachenij nachalnikom Generalnogo shtabu CGS profesijnim kerivnikom britanskoyi armiyi Vin zajnyav cej post za misyac do pochatku vijni v Iraku na tli superechok shodo zakonnosti vtorgnennya i tverdzhen sho armiya bula pogano osnashena Odnak vin vidkidav zayavi sho armiya perebuvala v kritichnomu stani Najbilsh spirnim momentom jogo perebuvannya na postu CGS bula perebudova sistemi polkiv ta ob yednannya bagatoh z nih sho prizvelo do vtrati yih istorichnih nazv 2006 roku Dzhekson peredav post seru Richardu Dannattu i pishov z armiyi pislya majzhe 45 richnoyi sluzhbi Ranni rokiBatko Dzheksona Dzhordzh sluzhiv soldatom u kinnij gvardiyi pislya chogo vstupiv u Korpus obslugovuvannya Korolivskoyi armiyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u den D Dzhordzh Dzhekson prijnyav komanduvannya eskadroyu desantnih transportnih zasobiv pislya togo yak jogo komandira ubili v boyu Piznishe vin buv nagorodzhenij belgijskim Vijskovim hrestom ta udostoyenij zgadki u nakazi Majk narodivsya u 1944 roci u budinku jogo materi v Sheffildi Pivdennij Jorkshir Pislya vijni Dzhordzha Dzheksona vidpravili do Tripoli Liviya de vin prozhiv z rodinoyu dva roki ta de narodilasya molodsha sestra Dzheksona Perezhivshi sercevij napad Dzhordzh Dzhekson pislya 40 rokiv v armiyi vijshov u vidstavku v zvanni majora Mati Dzheksona Ajvi urodzhena Bauer bula kuratorom u muzeyi u Sheffildi Cherez vidryadzhennya batka Dzhekson navchavsya u riznih pochatkovih shkolah pered tim yak vstupiti do nezalezhnoyi shkoli internatu Stemford u pivdennomu Linkolnshiri U shkoli vin buv starostoyu ta razom z Dzhonom Dreviyenkiyevichem majbutnim general majorom vhodiv do Ob yednanogo kadetskogo korpusu U 15 richnomu vici Dzhekson virishiv sho hoche buti soldatom Pochatok vijskovoyi kar yeriPopri poradi direktora Stemforda rozglyanuti variant navchannya v universiteti Dzhekson u 1961 roci podav zayavu na vstup u lavi britanskoyi armiyi Jogo bulo prijnyato i u sichni 1962 roku vin vstupiv do Korolivskoyi vijskovoyi akademiyi v Sandgersti yaku zakinchiv u grudni 1963 go U Sandgersti vin zacikavivsya Parashutno desantnim polkom ale zreshtoyu vstupiv u Rozviduvalnij korpus u vici 19 rokiv ta u zvanni molodshogo lejtenanta Pislya svogo prizovu Dzhekson skoristavsya mozhlivistyu sho proponuvalasya u Rozviduvalnomu korpusi projti pidgotovku komandira vzvodu v bojovomu polku i virishiv zrobiti ce u Parashutno desantnomu polku Pered tim yak zalishiti Sandgerst vin podav zayavu na otrimannya vchenogo stupinyu v civilnomu universiteti pid chas prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi za programoyu sho subsiduyetsya armiyeyu ta buv prijnyatij na kurs rusistiki v Birmingemskomu universiteti Kurs vimagav vid studentiv dekilka misyaciv prozhiti v SRSR oskilki ministerstvo oboroni ne dozvolilo Dzheksonu poyihati do krayini universitet pogodivsya znyati cyu vimogu Pislya vipusku v 1967 roci Dzhekson povernuvsya do armiyi Jogo pershim pidvishennyam bulo otrimannya zvannya lejtenanta 20 chervnya 1965 roku Vin sluzhiv ad yutantom u Parashutno desantnogo polku v Malajziyi Gonkongu ta Angilyi V Angilyi jogo bataljon zaminiv sili vidpravleni dlya vidnovlennya poryadku pislya progoloshennya nezalezhnosti ostrovu v 1969 roci Pislya cogo vidryadzhennya Dzheksona pidvishili do kapitana i vin neohoche povernuvsya u Rozviduvalnij korpus Zreshtoyu cherez rik u 1970 roci vin otrimav dozvil perejti u Parashutno desantnij polk zberigshi zvannya kapitana Dzhekson prodovzhiv sluzhbu v Pivnichnij Irlandiyi ad yutantom 1 go bataljonu Parashutno desantnogo polku 1 PARA i stav svidkom Krivavoyi nedili 30 sichnya 1972 roku koli 13 protestuvalnikiv v Derri buli zastreleni soldatami z 1 PARA Dzhekson znahodivsya u taktichnomu shtabi sho strimuvav protesti bezposeredno pered pochatkom strilyanini i vin suprovodzhuvav komandira bataljonu Dereka Vilforda koli toj virishiv virushiti do miscya podij Voni distalisya poziciyi koli strilyanina vzhe zavershilasya ale piznishe Dzhekson zgaduvav sho pobachiv kilka til pozadu armijskogo avtomobilya 1976 roku vin otrimav zvannya majora ta prohodiv kursi v shtabnomu koledzhi v Kemberli pered tim yak virushiti do Nimechchini nachalnikom shtabu Berlinskoyi pihotnoyi brigadi Pislya Berlina Dzhekson vidsluzhiv svoye druge vidryadzhennya u Pivnichnij Irlandiyi cogo razu yak komandir roti Ce vidryadzhennya pripalo na period pislya zasidki u Vorrenpojnti 1979 koli britanska armiya ponesla najbilsh vazhki vtrati za period konfliktu v krayini Pribuvshi na misce nezabarom pislya drugogo vibuhu Dzhekson keruvav robotoyu na misci podiyi Jomu dovelosya identifikuvati svogo blizkogo druga majora Piter Fursmana z ostankiv oblichchya yake bulo vidirvano vid cherepa Togo zh roku na den narodzhennya korolevi Dzhekson buv udostoyenij zvannya kavalera ordena Britanskoyi imperiyi a u 1981 mu buv zgadanij u nakazi na znak viznannya jogo sluzhbi u Pivnichnij Irlandiyi Projshovshi navchannya u Nacionalnomu oboronnomu koledzhi Dzhekson uvijshov do shtabu kerivnictva Vijskovogo koledzhu j u 1981 roci buv pidvishenij do pidpolkovnika Vin prosluzhiv u shtabi kerivnictva koledzhu v Kemberli dva z polovinoyu roki U cej period pid chas Folklendskoyi vijni 1982 roku jogo prikomandiruvali do shtatnoyi posadi u ministerstvi oboroni i takim chinom vin upustiv mozhlivist bezposeredno vzyati uchast u konflikti U berezni 1984 roku vin prijnyav komanduvannya 1 PARA yakij u toj chas dislokuvavsya u Norvegiyi prohodyachi trenuvannya za scenariyem radyanskogo napadu Sturbovanij nedostatnoyu pidgotovkoyu do pogodnih umov Dzhekson peredchasno zalishiv Kemberli dlya togo shob projti trenuvannya u Korolivskij morskij pihoti Z 1986 po 1988 rik vin perebuvav na posadi starshogo kerivnika Ob yednanogo oboronnogo koledzhu otrimavshi u 1987 roci zvannya polkovnika Pid chas sluzhbi u zvanni polkovnika Dzhekson rozdumuvav pro vidstavku Vin dumav sho u 44 roki vzhe upustiv shans otrimati pidvishennya do brigadira i sho mozhlivo dosyag svoyeyi steli oskilki oficeriv u vici ridko vidbirali dlya prosuvannya po sluzhbi Jogo vmovili sprobuvati she raz nastupnogo roku i 31 grudnya 1989 go vin otrimav zvannya brigadira pislya shesti misyaciv na sluzhbovij stipendiyi pid chas yakih vin pisav stattyu pro majbutnye armiyi i prohodiv kurs z vishogo komanduvannya i shtabnoyi roboti Dzhekson virushiv u tretye vidryadzhennya u Pivnichnu Irlandiyu yak komandir 39 yi pihotnoyi brigadi Cej post vin zajmav do 1992 roku takim chinom propustivshi vijnu v Perskij zatoci U 1992 mu jogo pidvishili z kavalera do komandora ordena Britanskoyi imperiyi U vishomu komanduvanniZajmavshi lishe odin post u chini brigadira u travni 1992 roku Dzhekson otrimav timchasovij chin general majora u mirnij chas starshi oficeri yak pravilo zajmali dvi posadi pered pidvishennyam Jogo priznachili nachalnikom upravlinnya z obslugovuvannya osobovogo skladu v ministerstvi oboroni z pidporyadkuvannyam general ad yutantu U chervni 1992 roku jogo zatverdili u zvanni general majora zadnim chislom z zhovtnya 1991 go Pislya dvoh rokiv u ministerstvi Dzhekson u kvitni 1994 roku prijnyav komanduvannya 3 yu mehanizovanoyu diviziyeyu Pid chas Yugoslavskih vijn u 1995 roci Dzhekson mav zaminiti Ruperta Smita na posadi komandira Sil OON po ohoroni UNPROFOR sho sprichinilo b jogo peredchasne prosuvannya u general lejtenanti trizirkovij rang i otrimannya blakitnogo beretu komanduvannya OON Odnak u rezultati Dejtonskih ugod UNPROFOR buv peretvorenij na Sili vtilennya IFOR pid kerivnictvom NATO i Dzhekson zalishivsya general majorom dvozirkovij rang komanduyuchi 3 yu diviziyeyu i vijskami z nizki inshih krayin sho skladali bagatonacionalnu diviziyu Pivdenno Zahid Dzhekson zberigav komanduvannya 3 yu diviziyeyu do lipnya 1996 roku i nenadovgo prodovzhiv pracyuvati na shtabnij posadi nachalnika upravlinnya z rozvitku ta doktrini U listopadi 1996 roku vin buv udostoyenij zvannya kavalera ordena Lazni Pislya priznachennya komanduvachem Ob yednanogo korpusu shvidkogo reaguvannya ARRC NATO Dzhekson u sichni 1997 roku otrimav timchasovij chin general lejtenanta a u kvitni 1997 roku jogo zatverdili u comu zvanni U lancyuzi komanduvannya NATO Dzhekson pidporyadkovuvavsya Verhovnomu golovnokomanduvachu OZS NATO v Yevropi amerikanskomu chotirizirkovomu generalu Vesli Klarku Pid komanduvannyam Dzheksona sili ARRC u berezni 1999 roku buli rozgorneni u Bosniyi i Gercegovini de Dzhekson vidsluzhiv svoye druge vidryadzhennya na Balkanah komanduyuchi KFOR bagatonacionalnimi silami NATO z pidtrimki miru stvorenimi naprikinci vijni u Kosovo U chervni 1999 roku vin opinivsya u centri uvagi zasobiv masovoyi informaciyi pislya konfrontaciyi z Klarkom Dzhekson vidmovivsya zablokuvati zlitno posadochnu smugu zajnyatogo rosiyanami aeroportu v Prishtini ta izolyuvati tam rosijski vijska sho zavadilo b yim vilitati u pidkriplennya pislya togo yak nakaz buv piddanij sumnivu kapitanom Dzhejmsom Blantom U palkij superechci z Klarkom Dzhekson zayaviv jomu Ya ne zbirayusya cherez vas pochinati tretyu svitovu vijnu Piznishe vin zayaviv BBC sho vikonannya nakazu moglo b prizvesti do zbrojnogo protistoyannya z rosijskimi vijskami sho na jogo dumku ne bulo pravilnim shlyahom rozpochinati vidnosini z rosiyanami Piznishe SShA perekonali susidni krayini u tomu chisli Ugorshinu ta Rumuniyu zakriti povitryanij prostir dlya rosiyan Dzhekson buv piddanij kritici amerikanskimi vijskovimi i politikami zokrema golovoyu Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv generalom H yu Sheltonom yakij nazvav incident trivozhnim i senatorom Dzhonom Vornerom yakij zvinuvativ Dzheksona u porushenni subordinaciyi U rezultati incidentu v aeroportu Prishtini britanska presa prozvala Dzheksona Macho Dzhako Sered svoyih soldat Dzhekson buv znanij yak Dart Vejder i Knyaz tmi cherez svij temperament i rizkij golos Pislya konfrontaciyi z Klarkom Dzhekson zustrivsya v aeroportu z rosijskim generalom Viktorom Zavarzinim ta vstanoviv z nim dilovi stosunki Diznavshis sho rosijski vijska poboyuvalisya napadu Armiyi vizvolennya Kosovo Dzhekson poobicyav zahistiti rosiyan vidpravivshi yim zagin britanskih soldat pid komanduvannyam svogo sina Marka razom z plyashkoyu viski u podarunok 1998 roku Dzheksona posvyatili u licari ta prisudili jomu zvannya kavalera ordena Lazni a u 1999 mu vin buv nagorodzhenij ordenom Za vidatni zaslugi Na pochatku 2000 roku Dzhekson vstupiv na posadu golovnokomanduvacha britanskimi suhoputnimi silami drugu za starshinstvom posadu v britanskij armiyi otrimav zvannya generala i stav chlenom armijskogo komitetu Yak golovnokomanduvach Dzhekson vidpovidav za formuvannya sil dlya anglijskoyi intervenciyi u Syerra Leone 2000 v yaki zokrema uvijshli brigadir Devid Richards piznishe nachalnik shtabu oboroni i sin Dzheksona Mark Na prohannya civilnoyi vladi vin takozh zajmavsya dopomogoyu pid chas epidemiyi yashuru povenej i strajkiv pozhezhnih She buvshi golovnokomanduvachem vin zamist nachalnika genshtaba u 2002 roci marshiruvav za trunoyu na derzhavnih pohoronah korolevi materi Yelizaveti Dzhekson nis zagalnu vidpovidalnist za formuvannya britanskih sil dlya vijn u Afganistani ta Iraku Nachalnik Generalnogo shtabu Dzhekson livoruch pid chas rozmovi z oficerom VPS Avstraliyi na Vajtholl u Londoni v Den pam yati 2003 Dzhekson 1 lyutogo 2003 roku vsogo za misyac do vtorgnennya v Irak zminiv generala sera Majkla Vokera na posadi nachalnika Generalnogo shtabu CGS Piznishe vin skazav sho zrobiv svoyu domashnyu robotu z viznachennya spirnoyi zakonnosti vijni i perekonav sebe sho vtorgnennya bulo zakonnim Nezabarom pislya vtorgnennya v Irak Dzhekson nakazav rozsliduvati fakti zhorstokogo povodzhennya britanskih soldativ z irakskimi uv yaznenimi Vin viznav sho zvinuvachennya zashkodili reputaciyi armiyi ale zayaviv sho pokrittya takih faktiv zashkodit yij she bilshe U pidsumku kilka soldativ buli zasudzheni za zlovzhivannya pislya chogo Dzhekson publichno vibachivsya vid imeni britanskoyi armiyi Cherez kilka tizhniv pislya priznachennya na posadu CGS Dzhekson buv viklikanij dlya dachi pokaziv shodo Krivavoyi nedili Najbilsh spirnoyu diyeyu Dzheksona pid chas perebuvannya na postu CGS bula modernizaciya polkovoyi strukturi armiyi u 2004 roci pid chas yakoyi bulo ob yednano bagato polkiv Ob yednannya prizvelo do vtrati bagatoh istorichnih nazv polkiv u tomu chisli polku Devon and Dorsets yakij stav chastinoyu The Rifles ta Black Watch yakij pislya vtruchannya korolevi Yelizaveti II zberig svoyu nazvu ale stav bataljonom Korolivskogo polku Shotlandiyi Dzhekson napolyagav sho zmini buli neobhidni dlya togo shob nadati armiyi gnuchkosti i bilshe mozhlivostej ale skazav sho prekrasno rozumiye sho ce stane sumnimi i nepriyemnimi novinami prinajmni dlya chastini pihoti U ramkah ciyeyi zh modernizaciyi sistema peredislokaciyi pidrozdiliv za yakoyu pihotni bataljoni zminyuvali specializaciyu kozhni kilka rokiv takozh bula likvidovana cherez neefektivnist Pid chas vijni v Iraku Dzhekson viznav sho vijna stala tyagarem dlya armiyi ale nazivav durnicyami zakidi pro te sho armiya perebuvala v kritichnomu stani Vin takozh vidkidav zakidi pro te sho armiyi brakuvalo sporyadzhennya U grudni 2004 roku Dzhekson buv pidvishenij do licarya Velikogo hresta ordena Lazni Vidomij vidkritim vislovlyuvannyam svoyeyi dumki Dzhekson privernuv uvagu ZMI naprikinci svogo perebuvannya na postu CGS u 2006 roci koli vistupiv z kritikoyu profesora ta pacifista Normana Kembera cherez vidsutnist u Kembera pochuttya podyaki do soldativ yaki zvilnili jogo vid irakskih vikradachiv Stavshi odnim z najpomitnishih generaliv britanskoyi armiyi z chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Dzhekson u serpni 2006 roku peredav post nachalnika Generalnogo shtabu seru Richardu Dannattu i pishov z armiyi pislya majzhe 45 rokiv sluzhbi Pochesni roli Dzhekson zajmav nizku pochesnih i ceremonialnih posad u riznih polkah 1994 roku vin stav pochesnim polkovnikom 10 go dobrovolchogo bataljonu Parashutnogo desantnogo polku probuvshi nim do 1999 roku U 1998 mu jogo priznachili polkovnikom komendantom Parashutno desantnogo polku jogo zminiv ser Dzhon Rajt u 2004 roci i polkovnikom komendantom korpusu general ad yutanta jogo zminiv ser Freddi Viggers u 2005 roci 1997 roku Dzhekson buv priznachenij pochesnim polkovnikom 2 go bataljonu dobrovolciv polku Royal Gloucestershire Berkshire and Wiltshire Teritorialnoyi armiyi Pislya modernizaciyi polkovoyi strukturi Dzheksona u 1999 roci priznachili na novostvorenu posadu pochesnogo polkovnika polku Rifle Volunteers Vin buv udostoyenij zvannya generala ad yutanta korolevi Yelizaveti II u 2001 roci zminivshi sera Ruperta Smita ta probuvshi na cij poziciyi do 2006 roku Pislya vihodu na pensiyu vin buv u 2007 roci priznachenij zastupnikom lejtenanta grafstva Viltshir Vihid na pensiyuDzhekson vijshov u vidstavku v 2006 roci Vin proviv majzhe 45 rokiv v armiyi ale vislovlyuvav zhal pro te sho zhodnogo razu ne voyuvav u zvichajnij bitvi vin perebuvav na shtatnij posadi v 1982 roci pid chas Folklendskoyi vijni i sluzhiv komandirom brigadi v Pivnichnij Irlandiyi pid chas vijni u Perskij zatoci Na pensiyi Dzhekson prodovzhuvav vislovlyuvati dumki z vijskovih pitan Cherez chotiri misyaci pislya vidstavki vin prochitav shorichnu lekciyu Richarda Dimblbi v yakij piddav kritici robotu ministerstva oboroni Naprikinci 2006 roku Dzhekson stav konsultantom v PA Consulting Group odnochasno chitayuchi lekciyi z liderstva Vin takozh pracyuvav nezalezhnim direktorom ForceSelect ta ohoronnoyi kompaniyi Legion i ye chlenom mizhnarodnoyi konsultativnoyi radi Rolls Royce Dzhekson pidpisuye ekzemplyar avtobiografiyi Soldat u 2008 roci U 2007 roci vidavnictvo Transworld opublikuvalo avtobiografiyu Dzheksona Soldat Geri Sheffild u gazeti Independent nazvav knigu cikavim i chesnim zvitom sho stane u nagodi dlya tih hto pragne zrozumiti britansku armiyu 21 go stolittya ale redaktor The Observer z zakordonnih sprav Piter Bomont nazvav yiyi rozcharuvannyam i zaznachiv sho zreshtoyu ce dumki Dzheksona a ne bud yaka nova potuzhna informaciya Vin visloviv pidozru sho kniga bula silno vidredagovana yuristami armiyi Buvshi rishuchim u tomu shob zberigati aktivnist pislya vidstavki Dzhekson zgaduvav rekomendaciyu svogo druga Shob ti ne robiv ne pogodzhujsya na pidrizannya troyand abo nezabarom yih pokladut do tvoyeyi truni 2008 roku vin brav uchast razom z general majorom Dzhulianom Tompsonom u programi Great Lives radiostanciyi BBC Radio 4 i nominuvav na otrimannya titulu velike zhittya feldmarshala Billa Slima Dzhekson vhodit u radu pikluvalnikiv Memorialnogo trestu Dzhona Smita blagodijnoyi organizaciyi stvorenoyi u 1995 roci na pam yat pro pokijnogo lidera Lejboristskoyi partiyi Dzhona Smita Dzhekson znov z yavivsya u zagolovkah ZMI u 2007 roci koli vin ta inshi vidstavni generali piddali kritici amerikanske pislyavoyenne planuvannya v Iraku nazvavshi jogo bezgluzdim i intelektualno zbankrutilim Vin takozh priyednavsya do kritiki Britanskoyi nacionalnoyi partiyi BNP u 2009 roci v rozpal skandalu cherez uchast lidera partiyi Nika Griffina u teleshou Question Time Dzhekson zvinuvativ BNP u zahoplenni vijskovih simvoliv zayavivshi BNP stverdzhuye sho vona maye krashi vidnosini zi zbrojnimi silami nizh inshi politichni partiyi Yak voni smiyut vikoristovuvati obraz armiyi zokrema dlya svogo prosuvannya U vidpovid Griffin nazvav Dzheksona i sera Richarda Dannatta vijskovimi zlochincyami U 2009 roci do uvagi ZMI potrapila superechka mizh Dzheksonom i ministrom oboroni Bobom Ejnsvortom koli Ejnsvort zayaviv sho Velika Britaniya mozhe tilki trohi zbilshiti chiselnist vijsk v Afganistani vidznachivshi sho armiya bula postavlena u skladne stanovishe koli brala uchast odnochasno v Iraku ta Afganistani Dzhekson zaperechiv skazavshi sho Velika Britaniya povinna vidigravati virishalnu rol i sho z pochatkom vivodu vijsk z Iraku Britaniya otrimala mozhlivist zbilshiti svoyu prisutnist v Afganistani Pislya publikaciyi zvitu rozsliduvannya podij Krivavoyi nedili u chervni 2010 roku Dzhekson dav interv yu v yakomu priyednavsya do vibachen prem yer ministra Devida Kemerona Vin viznav sho vijska 1 go parashutnogo bataljonu v yakih vin buv ad yutantom vbili lyudej bez obgruntuvannya ale u toj zhe chas vidmitiv sho Pivnichna Irlandiya duzhe zminilasya ne v ostannyu chergu zavdyaki zhertvam prinesenim soldatami yaki tam sluzhili Osobiste zhittyaDzhekson vpershe odruzhivsya u 1966 roci pid chas navchannya v universiteti U comu shlyubi narodilosya dvoye ditej Amanda i Mark ale vin zavershivsya rozluchennyam na pochatku 1980 h Dzhekson vdruge odruzhivsya u 1985 roci na Sari Kum z yakoyu poznajomivsya pid chas obgovorennya Folklendskoyi vijni na zvanomu obidi u 1984 roci U pari v 1990 roci narodivsya sin Tom Dochka Dzheksona Amanda mati chotiroh ditej Mark Dzhekson vstupiv v armiyu i sluzhiv pid komanduvannyam batka u Kosovo Vin takozh sluzhiv u Syerra Leone j Afganistani zalishivshi armiyu v chini majora v 2002 roci pislya serjoznogo poranennya u civilnij parashutnij avariyi za dva roki do cogo Zaraz vin pracyuye hudozhnikom i skulptorom Dzhekson buv dobre vidomij nayavnistyu velikih mishkiv pid ochima yaki vin hirurgichno vidaliv nezabarom pislya vihodu na pensiyu Vin zayaviv sho ce bulo spravoyu zoru a ne marnoslavstva oskilki mishki poslablyuvali jogo zir Sered svoyih interesiv Dzhekson nazivav muziku chitannya podorozhi lizhi i tenis DzherelaJackson General Sir Mike 2007 Soldier London Bantam Press ISBN 978 0 593 05907 4 Procitovano 24 listopada 2010 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Majk DzheksonThe London Gazette no 58465 p 14062 28 veresnya 2007 Retrieved 20 bereznya 2011 The Daily Telegraph 7 grudnya 2006 Arhiv originalu za 13 listopada 2012 Procitovano 6 bereznya 2010 BBC News 1 veresnya 2007 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2007 Procitovano 23 lyutogo 2011 Jackson 2007 s 1 3 Grice Elizabeth 1 veresnya 2007 The Daily Telegraph Arhiv originalu za 7 serpnya 2009 Procitovano 5 bereznya 2010 Jackson Gen Sir Michael David Sir Mike Who s Who A amp C Black 2011 online edn Oxford University Press Retrieved 30 May 2011 Jackson 2007 s 5 7 The London Gazette Supplement no 43241 pp 1262 1264 7 lyutogo 1964 Retrieved 15 bereznya 2011 Jackson 2007 s 24 United Kingdom Government News 23 lipnya 2002 Arhiv originalu za 26 lipnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2011 The London Gazette Supplement no 43689 p 5975 22 chervnya 1965 Retrieved 2 bereznya 2010 Jackson 2007 s 37 39 The London Gazette Supplement no 44994 p 12862 22 grudnya 1969 Retrieved 3 bereznya 2010 Jackson 2007 s 45 The London Gazette Supplement no 45240 p 13112 1 grudnya 1970 Retrieved 3 bereznya 2010 Jackson 2007 s 65 67 The London Gazette Supplement no 46953 pp 9285 9286 6 lipnya 1976 Retrieved 3 bereznya 2010 Jackson 2007 s 123 The London Gazette Supplement no 47869 p 5 16 chervnya 1979 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 48651 p 8086 16 chervnya 1981 Retrieved 2 bereznya 2010 Cranfield Management Association Arhiv originalu za 24 lipnya 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 The London Gazette Supplement no 48677 p 9300 13 lipnya 1981 Retrieved 23 lyutogo 2011 Jackson 2007 s 142 143 The London Gazette Supplement no 50979 pp 8354 8355 30 chervnya 1987 Retrieved 3 bereznya 2010 Jackson 2007 s 151 The London Gazette Supplement no 52017 p 640 15 sichnya 1990 Retrieved 23 lyutogo 2011 The London Gazette Supplement no 53086 p 17975 26 zhovtnya 1992 Retrieved 2 bereznya 2010 Jackson 2007 s 174 The London Gazette Supplement no 52925 p 8574 18 travnya 1992 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 52983 p 11403 6 lipnya 1992 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 53690 p 8294 6 chervnya 1994 Retrieved 23 lyutogo 2011 The London Gazette Supplement no 54486 p 10563 5 serpnya 1996 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 54574 p 14850 8 listopada 1996 Retrieved 3 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 54648 p 476 14 sichnya 1997 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 54726 p 4170 8 kvitnya 1997 Retrieved 2 bereznya 2010 BBC News 9 bereznya 2000 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2009 Procitovano 5 bereznya 2010 Peck Tom 15 listopada 2010 Belfast Telegraph Arhiv originalu za 18 listopada 2010 Procitovano 26 lyutogo 2011 Becker Elizabeth 10 veresnya 1999 The New York Times Arhiv originalu za 12 lipnya 2013 Procitovano 22 lyutogo 2011 Brown Colin 22 listopada 2004 General Sir Mike Jackson I was skating on some thin ice but I made damn certain I was not going to fall through The Independent Procitovano 23 lyutogo 2011 BBC News 15 chervnya 1999 Arhiv originalu za 7 travnya 2008 Procitovano 17 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 55155 p 2 15 chervnya 1998 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 55651 p 11556 29 zhovtnya 1999 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 55782 p 2558 7 bereznya 2000 Retrieved 2 bereznya 2010 Jackson 2007 s 307 310 Low Valentine 5 bereznya 2002 Tears for the Queen Mother Evening Standard Procitovano 27 lyutogo 2011 nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Jackson 2007 s 315 316 The London Gazette Supplement no 56837 p 1389 3 lyutogo 2003 Retrieved 2 bereznya 2010 BBC News 25 lyutogo 2005 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2006 Procitovano 6 kvitnya 2011 Norton Taylor Richard 7 grudnya 2004 Queen steps into Black Watch row The Guardian Procitovano 27 lyutogo 2011 The Times 22 lipnya 2004 Arhiv originalu za 29 chervnya 2011 Procitovano 16 bereznya 2011 The London Gazette Supplement no 57509 p 2 31 grudnya 2004 Retrieved 23 lyutogo 2011 The London Gazette Supplement no 53620 p 4384 22 bereznya 1994 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 55576 p 8614 10 serpnya 1999 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 55253 p 9957 15 veresnya 1998 Retrieved 3 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 57487 p 15379 7 grudnya 2004 Retrieved 23 lyutogo 2011 The London Gazette Supplement no 55340 p 13623 15 grudnya 1998 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 57807 p 14370 8 listopada 2005 Retrieved 3 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 54912 p 11273 6 zhovtnya 1997 Retrieved 23 lyutogo 2011 The London Gazette Supplement no 55735 p 464 18 sichnya 2000 Retrieved 2 bereznya 2010 The London Gazette Supplement no 56399 p 13956 27 listopada 2001 Retrieved 23 lyutogo 2011 The London Gazette Supplement no 58157 p 16033 20 listopada 2006 Retrieved 2 bereznya 2010 The Times 7 grudnya 2006 Arhiv originalu za 29 chervnya 2011 Procitovano 23 lyutogo 2011 Norton Taylor Richard 11 grudnya 2006 The Guardian Arhiv originalu za 4 chervnya 2010 Procitovano 23 lyutogo 2011 Sheffield Gary 21 veresnya 2007 Soldier By General Sir Mike Jackson The Independent Procitovano 28 lyutogo 2011 Beaumont Peter 9 veresnya 2007 Stiff upper lip buttoned The Guardian Procitovano 28 lyutogo 2011 Great Lives BBC 16 veresnya 2008 Arhiv originalu za 10 serpnya 2013 Procitovano 13 chervnya 2011 John Smith Memorial Trust Arhiv originalu za 29 January 2013 Procitovano 10 lipnya 2013 UK general attacks US Iraq policy BBC News 1 veresnya 2007 Procitovano 23 lyutogo 2011 Fresh UK attack on US Iraq policy BBC News 2 veresnya 2007 Procitovano 23 lyutogo 2011 Belfast Telegraph 21 zhovtnya 2009 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2009 Procitovano 23 lyutogo 2011 BNP hits back at generals attack BBC News 20 zhovtnya 2009 Procitovano 23 lyutogo 2011 Tran Mark 20 zhovtnya 2009 The Guardian Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2009 Procitovano 23 lyutogo 2011 The Herald 28 veresnya 2009 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2012 Procitovano 24 lyutogo 2011 Coughlin Con 2 zhovtnya 2009 The Daily Telegraph Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2009 Procitovano 24 lyutogo 2011 BBC News 15 chervnya 2010 Arhiv originalu za 11 travnya 2014 Procitovano 16 bereznya 2011 Jackson 2007 s 311 Poperednik H yu Pajk Komanduvach 3 yi mehanizovanoyi diviziyi 1994 1996 Nastupnik Sedrik DelvsPoperednik Nova posada Komanduvach bagatonacionalnoyu diviziyeyu Pivdenno Zahid u Bosniyi 1995 1996 Nastupnik Dzhon KisheliPoperednik Ser Majkl Voker Komanduvach Ob yednanogo korpusu shvidkogo reaguvannya 1997 2000 Nastupnik Ser Kris DruriPoperednik Ser Majkl Voker Komanduvach suhoputnimi silami 2000 2003 Nastupnik Ser Timoti Granvil ChapmenPoperednik Ser Majkl Voker Nachalnik Generalnogo shtabu 2003 2006 Nastupnik Ser Richard Dannatt

Дата публікації:
Топ