Мазохістичний розлад особистості також відомий як самопоразний самопошкодний самозашкодний розлад особистості був запроп

Мазохістичний розлад особистості (також відомий як «самопоразний/самопошкодний/самозашкодний розлад особистості») — був запропонованим типом розладу особистості. Як дескриптор для інших/супутніх розладів особистості він згадувався у «DSM-III» 1980 року. Він обговорювався у додатку до переглянутого третього видання Діагностичного і статистичного посібника з психічних розладів («DSM-III-R») у 1987 році, але ніколи так і не був офіційно допущений до посібника. Через його значне збігання з іншими розладами особистості (емоційно нестабільний, тривожним і залежним) конкретно ця варіація не вважалася клінічно цінним типом класифікації. Він був повністю виключений з DSM-IV. Починаючи з ^[en], діагнози ^[en] в основному замінили його використання.

Діагностування

Докладніше: Діагностичний і статистичний посібник з психічних розладів

Пропозиція для розгляду у «DSM III-R»

«Самопоразний розлад особистості» складається з наступних трьох факторів і їх підтипів:

A) Поширена модель поведінки, яка приводить до самопошкодження, починається в ранньому дорослому віці та присутня в різноманітних контекстах. Людина часто може уникати приємних переживань або підривати їх, бути притягненою до ситуацій або стосунків, у яких вона страждатиме, і перешкоджати іншим допомагати їй, на що вказує щонайменше п'ять з наступних пунктів, у яких особа:

вибирає людей і ситуації, які призводять до розчарування, невдачі або поганого поводження, навіть якщо є кращі варіанти;
відкидає або робить неефективними спроби інших допомогти їм;
після позитивних особистих подій (наприклад, нових досягнень), реагує депресією, почуттям провини або поведінкою, яка викликає біль (наприклад, нещасний випадок);
спонукає до гнівних або неприйнятних реакцій інших, а потім відчуває себе скривдженим, переможеним або приниженим (наприклад, висміює чоловіка/дружину публічно, провокуючи гнівну репліку, а потім почувається спустошеним);
відкидає можливості отримати задоволення або не бажає визнати, що отримує задоволення (попри відповідні соціальні навички та здатність до задоволення);
не виконує завдань, важливих для їхніх особистих цілей, попри те, що вона продемонструвала здатність це робити (наприклад, допомагає однокурсникам писати роботи, але не може написати власні);
не цікавиться або відкидає людей, які постійно до них добре ставляться;
бере участь у надмірній ^[en], яка не вимагається тими, хто має намір принести жертву;
Людина часто може уникати приємних переживань або підривати їх […] [і] відкидає можливості отримати задоволення або не бажає визнати, що отримує задоволення.

Б) Поведінка в А не відбувається виключно у відповідь або в очікуванні фізичного, сексуального чи психологічного насильства.

В) Поведінка в А не виникає лише тоді, коли людина перебуває в депресії.

Виключення у «DSM-IV»

Історично мазохізм асоціювався з жіночою ^[en]. Цей розлад став політично суперечливим, коли його пов'язували з домашнім насильством, яке вважалося здебільшого спричиненим чоловіками. Багато досліджень постійно показують, що розлад є поширеним. Попри те, що його виключили з «DSM-IV» у 1994 році, він продовжує користуватися широкою популярністю серед клініцистів як конструкт, який пояснює дуже багато аспектів людської поведінки.

Сексуальний мазохізм, який «викликає клінічно значущий дистрес або порушення в соціальній, професійній або інших важливих сферах функціонування», все ще входить до «DSM-IV».

Підтипи Мійона

^[en] запропонував чотири підтипи особи-мазохіста. Будь-який окремий мазохіст не може відповідати жодному, одному або більше з наступних підтипів:

Підтип	Опис	Особистісні риси
Доброчесний мазохіст	Включаючи театральні риси	Гордо безкорисливий, самовідданий і саможертовний; самоаскетичний; важкі тягарі вважає благородністю, праведністю та святістю; інші повинні визнавати йому лояльність і вірність; очікує схваленість та вдячність за його альтруїзм та терпіння.
Властивий мазохіст	Включаючи негативістські риси	Зачаровує і захоплює в пастку, стаючи ревнивим, надмірно опікунським і незамінним; захоплює в пастку, бере під контроль, завойовує, поневолює та домінує над іншими, будучи жертовним до провини; контроль обов'язковою залежністю.
Самознищенний мазохіст	Включаючи тривожні риси	«Зруйнований успіхом»; переживає «перемогу через поразку»; задоволення від особистих нещасть, невдач, принижень, випробувань; уникає корисні інтереси; обирає бути жертвою, зруйнованим, зганьбленим.
Пригноблений мазохіст	Включаючи деперсивні риси	Переживає справжнє нещастя, відчай, труднощі, страждання, муки, хвороби; образи, які використовуються для створення почуття провини в інших; образи, що виливаються через звільнення від відповідальності та навантаження на «гнобителів».

Див. також

Коментарі

Інший розлад особистості слід використовувати, коли клініцист вважає, що певний розлад особистості, який не включено до цієї класифікації, є доцільним, наприклад мазохістський, імпульсивний або незрілий розлад особистості. У таких випадках клініцист повинен записати конкретний інший розлад особистості, використовуючи код 301.89.

Примітки

Diagnostic and statistical manual of mental disorders (вид. Third). 1980. с. 330.
Reich, J. (1987). Prevalence of DSM-III-R self-defeating (masochistic) personality disorder in normal and outpatient populations. The Journal of Nervous and Mental Disease. 175 (1): 52—54. doi:10.1097/00005053-198701000-00009. PMID 3806073.
Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5. American Psychiatric Association, American Psychiatric Association. DSM-5 Task Force (вид. 5th). Arlington, VA: American Psychiatric Association. 2013. ISBN . OCLC 830807378.
Theodore Millon та ін. (8 листопада 2004). Personality Disorders in Modern Life (вид. 2nd). Hoboken, N.J.: Wiley. с. 86. ISBN .
Kass, Frederic (June 1987). Self-Defeating Personality Disorder: An Empirical Study. Journal of Personality Disorders. 1 (2): 168—173. doi:10.1521/pedi.1987.1.2.168.
Reich, J (January 1987). Prevalence of DSM-III-R self-defeating (masochistic) personality disorder in normal and outpatient populations. ^[en]. 175 (1): 52—4. doi:10.1097/00005053-198701000-00009. PMID 3806073.
Millon, Theodore – Personality Subtypes. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 24 грудня 2009.

Посилання

The Riddle of Masochism (англ.)

[2] Інший розлад особистості слід використовувати, коли клініцист вважає, що певний розлад особистості, який не включено до цієї класифікації, є доцільним, наприклад мазохістський, імпульсивний або незрілий розлад особистості. У таких випадках клініцист повинен записати конкретний інший розлад особистості, використовуючи код 301.89.

[1] Diagnostic and statistical manual of mental disorders (вид. Third). 1980. с. 330.

[3] Reich, J. (1987). Prevalence of DSM-III-R self-defeating (masochistic) personality disorder in normal and outpatient populations. The Journal of Nervous and Mental Disease. 175 (1): 52—54. doi:10.1097/00005053-198701000-00009. PMID 3806073.

[4] Diagnostic and statistical manual of mental disorders : DSM-5. American Psychiatric Association, American Psychiatric Association. DSM-5 Task Force (вид. 5th). Arlington, VA: American Psychiatric Association. 2013. ISBN . OCLC 830807378.

[millon-5] Theodore Millon та ін. (8 листопада 2004). Personality Disorders in Modern Life (вид. 2nd). Hoboken, N.J.: Wiley. с. 86. ISBN .

[6] Kass, Frederic (June 1987). Self-Defeating Personality Disorder: An Empirical Study. Journal of Personality Disorders. 1 (2): 168—173. doi:10.1521/pedi.1987.1.2.168.

[7] Reich, J (January 1987). Prevalence of DSM-III-R self-defeating (masochistic) personality disorder in normal and outpatient populations. ^[en]. 175 (1): 52—4. doi:10.1097/00005053-198701000-00009. PMID 3806073.

[millon9-8] Millon, Theodore – Personality Subtypes. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 24 грудня 2009.