Верхня та нижня межа (мажоранта та міноранта) — в теорії порядку, це межі підмножини в частково впорядкованій множині.
Визначення
Для підмножини частково впорядкованої множини :
Міноранта чи нижня межа — елемент , такий що .
Мажоранта чи верхня межа — елемент , такий що .
Пов'язані визначення
Верхньою гранню, точною верхньою межею чи супремумом (лат. supremum — найвищий) підмножини , називається найменший елемент , який є мажорантою .
- Позначається .
Більш формально:
- — множина мажорант , тобто елементів , рівних чи більших за всі елементи
Нижньою гранню, точною нижньою межею чи інфімумом (лат. infimum — найнижчий) підмножини , називається найбільший елемент , який є мінорантою .
- Позначається .
Зауваження
- Для підмножини може не існувати міноранти чи мажоранти.
- Для підмножини при наявності мінорант/мажорант може не існувати інфімума/супремума.
- Для підмножини в якої існують інфімум чи супремум, вони є єдиними, але можуть не належати множині.
- Для підмножини в якої існують найменший чи найбільший елементи, то вони є інфімумом та супремумом, відповідно.
- І навпаки, для підмножини :
- якщо , то є найменшим елементом та мінімумом , позначається .
- якщо , то є найбільшим елементом та максимумом , позначається .
Приклади
- На множині всіх раціональних чисел, більших п'яти, не існує мінімуму, проте існує інфінум. такої множини дорівнює п'яти. Інфінум не є мінімумом, так як п'ять не належить цій множині. Якщо ж визначити множину всіх натуральних чисел, більших п'яти, то у такої множини є мінімум і він дорівнює шести. Взагалі кажучи, у будь-якої непорожньої підмножини множини натуральних чисел існує мінімум.
- Для множини
- ; .
- Множина додатних раціональних чисел не має точної верхньої грані в , точна нижня грань .
- Множина раціональних чисел, квадрат котрих менше двох, не має точної верхньої та нижньої грані в , але якщо його розглядати як підмножину множини дійсних чисел, то
- та .
Теорема про грані
Формулювання: Непорожня множина, обмежена зверху, має верхню грань; обмежена знизу — нижню грань. Тобто існує та такі, що
Властивості
- З теореми про грані, для будь-якої обмеженої зверху підмножини , існує .
- З теореми про грані, для будь-якої обмеженої знизу підмножини , існує .
- Дійсне число є тоді й лише тоді, коли:
- є верхня грань тобто для всіх елементів , ;
- Для будь-якого знайдеться , такий, що .(тобто до можна скільки завгодно «близько підібратися» з множини )
- Аналогічне твердження справджується для точної нижньої грані.
Див. також
Джерела
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2300+ с.(укр.)
- Биркгоф Г. Теория решёток / пер. с англ. В. Н. Салий ; под ред. Л. А. Скорнякова. — 3-е изд. — Москва : Наука, 1984. — 568 с.(рос.)
- Бурбакі Н. Загальна топологія: Основні структури. — 3-е. — М. : Наука, 1968. — С. 276. — (Елементи математики)(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Verhnya ta nizhnya mezha mazhoranta ta minoranta v teoriyi poryadku ce mezhi pidmnozhini v chastkovo vporyadkovanij mnozhini Mnozhina yiyi verhni mezhi ta supremum ViznachennyaDlya pidmnozhini X displaystyle X chastkovo vporyadkovanoyi mnozhini P displaystyle P leq Minoranta chi nizhnya mezha X displaystyle X element a P displaystyle a in P takij sho x X a x displaystyle forall x in X quad a leqslant x Mazhoranta chi verhnya mezha X displaystyle X element b P displaystyle b in P takij sho x X x b displaystyle forall x in X quad x leqslant b Pov yazani viznachennyaDokladnishe Infimum ta supremum Verhnoyu grannyu tochnoyu verhnoyu mezheyu chi supremumom lat supremum najvishij pidmnozhini X displaystyle X nazivayetsya najmenshij element P displaystyle P yakij ye mazhorantoyu X displaystyle X Poznachayetsya sup X displaystyle sup X Bilsh formalno S X b P x X x b displaystyle S X b in P mid forall x in X x leqslant b mnozhina mazhorant X displaystyle X tobto elementiv P displaystyle P rivnih chi bilshih za vsi elementi X displaystyle X s sup X s S X b S X s b displaystyle s sup X iff s in S X land forall b in S X s leqslant b Nizhnoyu grannyu tochnoyu nizhnoyu mezheyu chi infimumom lat infimum najnizhchij pidmnozhini X displaystyle X nazivayetsya najbilshij element P displaystyle P yakij ye minorantoyu X displaystyle X Poznachayetsya inf X displaystyle inf X Zauvazhennya Dokladnishe Najbilshij ta najmenshij element ta Maksimalni ta minimalni elementi Dlya pidmnozhini mozhe ne isnuvati minoranti chi mazhoranti Dlya pidmnozhini pri nayavnosti minorant mazhorant mozhe ne isnuvati infimuma supremuma Dlya pidmnozhini v yakoyi isnuyut infimum chi supremum voni ye yedinimi ale mozhut ne nalezhati mnozhini Dlya pidmnozhini v yakoyi isnuyut najmenshij chi najbilshij elementi to voni ye infimumom ta supremumom vidpovidno I navpaki dlya pidmnozhini X displaystyle X yaksho i inf X X displaystyle i inf X in X to i displaystyle i ye najmenshim elementom ta minimumom X displaystyle X poznachayetsya i min x X x displaystyle i min x in X x yaksho s sup X X displaystyle s sup X in X to s displaystyle s ye najbilshim elementom ta maksimumom X displaystyle X poznachayetsya s max x X x displaystyle s max x in X x PrikladiNa mnozhini vsih racionalnih chisel bilshih p yati ne isnuye minimumu prote isnuye infinum inf displaystyle inf takoyi mnozhini dorivnyuye p yati Infinum ne ye minimumom tak yak p yat ne nalezhit cij mnozhini Yaksho zh viznachiti mnozhinu vsih naturalnih chisel bilshih p yati to u takoyi mnozhini ye minimum i vin dorivnyuye shesti Vzagali kazhuchi u bud yakoyi neporozhnoyi pidmnozhini mnozhini naturalnih chisel isnuye minimum Dlya mnozhini S 1 k k N 1 1 2 1 3 displaystyle S left frac 1 k mid k in mathbb N right left 1 frac 1 2 frac 1 3 ldots right sup S 1 displaystyle sup S 1 inf S 0 displaystyle inf S 0 Mnozhina dodatnih racionalnih chisel Q x Q x gt 0 displaystyle mathbb Q x in mathbb Q mid x gt 0 ne maye tochnoyi verhnoyi grani v Q displaystyle mathbb Q tochna nizhnya gran inf Q 0 displaystyle inf mathbb Q 0 Mnozhina X x Q x 2 lt 2 displaystyle X x in mathbb Q mid x 2 lt 2 racionalnih chisel kvadrat kotrih menshe dvoh ne maye tochnoyi verhnoyi ta nizhnoyi grani v Q displaystyle mathbb Q ale yaksho jogo rozglyadati yak pidmnozhinu mnozhini dijsnih chisel to sup X 2 displaystyle sup X sqrt 2 ta inf X 2 displaystyle inf X sqrt 2 Teorema pro graniFormulyuvannya Neporozhnya mnozhina obmezhena zverhu maye verhnyu gran obmezhena znizu nizhnyu gran Tobto isnuye a displaystyle a ta b displaystyle b taki sho b sup X x X x b b b lt b x X x gt b 1 1 displaystyle b sup X begin cases forall x in X Rightarrow x leqslant b forall b b lt b Rightarrow exists x in X land x gt b end cases 1 1 a inf X x X x a a a gt a x X x lt a 1 2 displaystyle a inf X begin cases forall x in X Rightarrow x geqslant a forall a a gt a Rightarrow exists x in X land x lt a end cases 1 2 VlastivostiZ teoremi pro grani dlya bud yakoyi obmezhenoyi zverhu pidmnozhini R displaystyle mathbb R isnuye sup displaystyle sup Z teoremi pro grani dlya bud yakoyi obmezhenoyi znizu pidmnozhini R displaystyle mathbb R isnuye inf displaystyle inf Dijsne chislo s displaystyle s ye sup X displaystyle sup X todi j lishe todi koli s displaystyle s ye verhnya gran X displaystyle X tobto dlya vsih elementiv x X displaystyle x in X x s displaystyle x leqslant s Dlya bud yakogo e gt 0 displaystyle varepsilon gt 0 znajdetsya x X displaystyle x in X takij sho x e gt s displaystyle x varepsilon gt s tobto do s displaystyle s mozhna skilki zavgodno blizko pidibratisya z mnozhini X displaystyle X Analogichne tverdzhennya spravdzhuyetsya dlya tochnoyi nizhnoyi grani Div takozhVerhnya mnozhina Dvoyistist teoriya poryadku Infimum ta supremum Najbilshij ta najmenshij element Maksimalni ta minimalni elementiDzherelaGrigorij Mihajlovich Fihtengolc Kurs diferencialnogo ta integralnogo chislennya 2024 2300 s ukr Birkgof G Teoriya reshyotok per s angl V N Salij pod red L A Skornyakova 3 e izd Moskva Nauka 1984 568 s ros Burbaki N Zagalna topologiya Osnovni strukturi 3 e M Nauka 1968 S 276 Elementi matematiki ros