Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мадо́нна із чо́тками», або «Мадо́нна дель Роза́ріо» (італ. Madonna del Rosario) — картина італійського живописця Мікеланджело Мерізі, відомого як Караваджо (1573—1610), представника доби бароко. Створена близько 1607 року. Зберігається у Музеї історії мистецтв у Відні (інв. №GG 147).
| «Мадонна із чотками» | |
 | |
| Автор | Мікеланджело Мерізі, від. Караваджо |
|---|---|
| Час створення | бл. 1607 |
| Розміри | 364,5 × 249,5 см |
| Матеріал | полотно, олія |
| Місцезнаходження | Музей історії мистецтв (Відень) |
Картина походить із колекції імператора Йосифа II, яку він придбав для галереї у 1781 році.
Історія
26 травня 1606 року у Римі Караваджо у бійці вбив Рануччо Томассоні да Терні, свого противника зі гри в м'яча. Тому художник був вимушений залишити Рим; того ж року він перебрався до Неаполю. Караваджо не відчував нестачі у покровителях; зокрема притулок йому надав Луїджі Карафа, син герцога Мандрагоне і Джованни Колонни, сестри кардинала Асканіо, який, ймовірно, і зробив замовлення художнику.
Картина призначалася для вівтаря сімейної каплиці домініканської церкви і ознаменувала новий етап у живописі художника. Втім, вівтарна картина ніколи не була встановлена у каплиці. Після завершення картини у Караваджо виник конфлікт із монахами-домініканцями, які впізнавали у зображених персонажах самих себе, що не відповідало традиційним уявленням про релігійний живопис. Контрасти світлотіні Караваджо використав для підкресленої, об'ємної матеріальної передачі форми, але самі прийоми зображення притаманні більш ранній манері письма художника.
У 1607 році художник із Брюгге Людовік Фунсоніус купив картину за 400 дукатів і надіслав її до Антверпена, де художнє товариство, до якого належали Пітер Пауль Рубенс, Ян Брейгель старший і , придбало його за 1800 гульденів для домініканського собору. У 1781 році король Австро-Угорщини Йосиф II викупив її у монахів для імператорської галереї.
Опис
Багато картин Караваджо були зняті з вівтарів, оскільки вважались непристойними або підозрілими з точки зору теологічної доктрини. Картина побудована у дусі театральної вистави, де сцена розгортається під багатою і важкою червоною підлогою, на якій зображена Мадонна із немовлям являється святому Домініку, що тримає у руках розарій, традиційні католицькі чотки, та Петру-мученику праворуч. Святий мученик Петро, домініканський монах, часто зображується із вбитим у голову мечем. Відомий передусім своєю боротьбою із єретиками, був вбитий послідовниками катарійської єресі, у яких було конфісковане майно.
Діва Марія і немовля освячені джерелом світла, що знаходиться ліворуч. Яскрава характеристика естетики Караваджо — саме близькість до правдивості зображення персонажів, віддаляючись від канонів маньєризму, виглядають, ніби портрети написані з натури.
Караваджо приділив особливу увагу зображенню рук персонажів, маючи у своєму арсеналі особливу мову жестів, яка пізніше з'явиться на полотнах Дієго Веласкеса та Жоржа де Латура. У складній та напруженій грі рук люди тягнуться до святого Домініка, який тримає чотки. Це хвилювання та сум'яття зображене головним чином за допомогою світла, яке визначає форму і виходить за межі реалістичних відмінних ознак, стаючи сильним експресивним елементом. У той час, коли люди дивляться на святого Домініка, віруючий, який стоїть перед вівтарем, переживає втілення божественного милосердя в земній дійсності: його погляд направлений на , джерело спасіння — немовля Ісус знаходиться точно по центральній осі картини — і, відповідно до контрреформаційного поняття про доброго католика, на Діву Марію і святого Домініка, благодійників і заступників.
Література
- Жиль Ламбер. «Караваджо» = Caravaggio. — М. : Taschen/, 2004. — 96 с. — 3000 прим. — . (рос.)
- Вольфганг Прохаска. «Венский музей истории искусств. Живопись». — Лондон : Scala Publishers, 2011. — 128 с. — («Музеи мира») — 7000 прим. — . (рос.)
- «Музей истории искусства. Вена». Под редакцией Сильвии Боргези = Kunsthistorisches Museum. Vienna. — /Пер. с ит. — М. : ЗАО «БММ», 2007. — 144 с. — (Великие музеи мира) — 3000 прим. — . (рос.)
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мадонна із чотками
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mado nna iz cho tkami abo Mado nna del Roza rio ital Madonna del Rosario kartina italijskogo zhivopiscya Mikelandzhelo Merizi vidomogo yak Karavadzho 1573 1610 predstavnika dobi baroko Stvorena blizko 1607 roku Zberigayetsya u Muzeyi istoriyi mistectv u Vidni inv GG 147 Madonna iz chotkami Avtor Mikelandzhelo Merizi vid Karavadzho Chas stvorennya bl 1607 Rozmiri 364 5 249 5 sm Material polotno oliya Misceznahodzhennya Muzej istoriyi mistectv Viden Kartina pohodit iz kolekciyi imperatora Josifa II yaku vin pridbav dlya galereyi u 1781 roci Istoriya26 travnya 1606 roku u Rimi Karavadzho u bijci vbiv Ranuchcho Tomassoni da Terni svogo protivnika zi gri v m yacha Tomu hudozhnik buv vimushenij zalishiti Rim togo zh roku vin perebravsya do Neapolyu Karavadzho ne vidchuvav nestachi u pokrovitelyah zokrema pritulok jomu nadav Luyidzhi Karafa sin gercoga Mandragone i Dzhovanni Kolonni sestri kardinala Askanio yakij jmovirno i zrobiv zamovlennya hudozhniku Kartina priznachalasya dlya vivtarya simejnoyi kaplici dominikanskoyi cerkvi i oznamenuvala novij etap u zhivopisi hudozhnika Vtim vivtarna kartina nikoli ne bula vstanovlena u kaplici Pislya zavershennya kartini u Karavadzho vinik konflikt iz monahami dominikancyami yaki vpiznavali u zobrazhenih personazhah samih sebe sho ne vidpovidalo tradicijnim uyavlennyam pro religijnij zhivopis Kontrasti svitlotini Karavadzho vikoristav dlya pidkreslenoyi ob yemnoyi materialnoyi peredachi formi ale sami prijomi zobrazhennya pritamanni bilsh rannij maneri pisma hudozhnika U 1607 roci hudozhnik iz Bryugge Lyudovik Funsonius kupiv kartinu za 400 dukativ i nadislav yiyi do Antverpena de hudozhnye tovaristvo do yakogo nalezhali Piter Paul Rubens Yan Brejgel starshij i pridbalo jogo za 1800 guldeniv dlya dominikanskogo soboru U 1781 roci korol Avstro Ugorshini Josif II vikupiv yiyi u monahiv dlya imperatorskoyi galereyi OpisDetal Bagato kartin Karavadzho buli znyati z vivtariv oskilki vvazhalis nepristojnimi abo pidozrilimi z tochki zoru teologichnoyi doktrini Kartina pobudovana u dusi teatralnoyi vistavi de scena rozgortayetsya pid bagatoyu i vazhkoyu chervonoyu pidlogoyu na yakij zobrazhena Madonna iz nemovlyam yavlyayetsya svyatomu Dominiku sho trimaye u rukah rozarij tradicijni katolicki chotki ta Petru mucheniku pravoruch Svyatij muchenik Petro dominikanskij monah chasto zobrazhuyetsya iz vbitim u golovu mechem Vidomij peredusim svoyeyu borotboyu iz yeretikami buv vbitij poslidovnikami katarijskoyi yeresi u yakih bulo konfiskovane majno Diva Mariya i nemovlya osvyacheni dzherelom svitla sho znahoditsya livoruch Yaskrava harakteristika estetiki Karavadzho same blizkist do pravdivosti zobrazhennya personazhiv viddalyayuchis vid kanoniv manyerizmu viglyadayut nibi portreti napisani z naturi Karavadzho pridiliv osoblivu uvagu zobrazhennyu ruk personazhiv mayuchi u svoyemu arsenali osoblivu movu zhestiv yaka piznishe z yavitsya na polotnah Diyego Velaskesa ta Zhorzha de Latura U skladnij ta napruzhenij gri ruk lyudi tyagnutsya do svyatogo Dominika yakij trimaye chotki Ce hvilyuvannya ta sum yattya zobrazhene golovnim chinom za dopomogoyu svitla yake viznachaye formu i vihodit za mezhi realistichnih vidminnih oznak stayuchi silnim ekspresivnim elementom U toj chas koli lyudi divlyatsya na svyatogo Dominika viruyuchij yakij stoyit pered vivtarem perezhivaye vtilennya bozhestvennogo miloserdya v zemnij dijsnosti jogo poglyad napravlenij na dzherelo spasinnya nemovlya Isus znahoditsya tochno po centralnij osi kartini i vidpovidno do kontrreformacijnogo ponyattya pro dobrogo katolika na Divu Mariyu i svyatogo Dominika blagodijnikiv i zastupnikiv LiteraturaZhil Lamber Karavadzho Caravaggio M Taschen 2004 96 s 3000 prim ISBN 5 9561 0067 2 ros Volfgang Prohaska Venskij muzej istorii iskusstv Zhivopis London Scala Publishers 2011 128 s Muzei mira 7000 prim ISBN 978 34 065 2756 2 ros Muzej istorii iskusstva Vena Pod redakciej Silvii Borgezi Kunsthistorisches Museum Vienna Per s it M ZAO BMM 2007 144 s Velikie muzei mira 3000 prim ISBN 978 88 370 2769 8 ros PosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Madonna iz chotkami