Маври́кій лат. Flavius Mauricius Tiberius Augustus, (539, d, d, Візантійська імперія — 27 листопада 602, d, Віфінія, Візантійська імперія) — імператор Східної Римської імперії (582—602) з династії Юстиніанів.
Святий Маврикій І грец. Φλάβιος Μαυρίκιος Τιβέριος Αὔγουστος лат. Flavius Mauricius Tiberius Augustus | ||
| ||
---|---|---|
14 серпня 582 — 27 листопада 602 | ||
Попередник: | Тиберій II | |
Наступник: | Фока | |
| ||
| ||
| ||
Ім'я при народженні: | грец. Φλάβιος Μαυρίκιος Τιβέριος Αὔγουστος | |
Народження: | 539[1][2][…] d, d, Візантійська імперія | |
Смерть: | 27 листопада 602 d, Віфінія, Візантійська імперія | |
Причина смерті: | обезголовлення | |
Поховання: | d | |
Країна: | Візантійська імперія | |
Релігія: | Халкедонські церкви | |
Рід: | d | |
Батько: | d | |
Шлюб: | Константіна | |
Діти: | Феодосій (син Маврикія), Тіберій (син Маврикія), d, d, Justin[d], d, d, d, d і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Мав наступні почесні титули перемоги: Alamannicus («переможець алеманський»), Gothicus («переможець ґотський»), Anticus («переможець антів»), Alanicus («переможець аланів»), Wandalicus («переможець вандалів»), Erullicus («переможець герулів»), Gypedicus («переможець гепідів»), Africus («переможець Африки»).
Біографічні відомості
Належав до старовинного аристократичного роду. Старший син , голови сінкліту (візантійського сенату). 579 року був головним воєначальником в азійських провінціях Східної Римської імперії.
Преподобний Теодор Сикеот передбачив, що Маврикій, який у той час повертався до Константинополя після перської війни через Галатію, стане імператором. Пророкування здійснилося й імператор Маврикій виконав прохання святого — присилав щороку в Сикеотський монастир хліб для безлічі людей, які годувалися там.
582 року став зятем імператора Тиберія II Костянтина й слідом за тим його спадкоємцем. Чесний і освічений, він своїми реформами у війську й бажанням зменшити витрати на армію спричинив невдоволення солдатів, що виразилося в 588 році у великому заколоті, який лише насилу вдалося придушити. Перську війну, яка дісталася йому від попередника, Маврикію вдалося закінчити завдяки смутам у Персії, що змусили Хосрова II звернутися за допомогою до Візантії. У 591 році уклав вигідний мир з Персією, за яким до Візантії відійшла частина Вірменії.
Маврикій не вмів подобатися підданим. Літописець, який із захопленням писав, про те, що імператор «вигнав з душі своєї охлократію пристрастей, затвердивши у своїх думках аристократію і навчаючи підданих наслідувати його», можливо мимоволі, але прямо натякнув на це — володар не любив і зневажав натовп.
Найбільше сучасники докоряли Маврикію за його жадібність. Вже при сходженні на престол, імператор відмовився від традиції попередників і не оголосив про зниження податків та прощення недоїмків. Натомість повідомив про будівництво нового водогону.
При цьому суворий до підданих володар виявився надзвичайно щедрим до своїх родичів. Батько, мати, брат, сестри, кузен, зять — всі вони отримували від Маврикія посади, титули, палаци, маєтки і гроші. Імператорське весілля було надзвичайно пишним, володар навіть оплатив мешканцям Константинополя влаштовані на його честь бенкети.
Дружина Константина народила Маврикію шістьох синів і чотирьох доньок. Первістка Феодосія імператор зробив своїм співправителем вже в трирічному віці. А коли царевичу виповнилося шістнадцять, одружив його на доньці патриція Германа.
Державу імператор сприймав як родинну власність, яку сподівався передати спадкоємцю. Тому й намагався скоротити державні витрати та збільшити власні доходи. Заради економії скасовували урочистості і заощаджували на розвагах для підданих. Охоче приймали доноси на багатіїв — заради конфіскації їхнього майна. Підозрювали, що Маврикій наживається навіть на спекуляції хлібом.
Авари прибули до Карпатського басейну в 568 році. Майже одразу вони здійснили напад на Сирмію, наріжний камінь римської оборони на Дунаї, але були відбиті. Потім вони відправили 10 000 кутригурів і гунів для вторгнення у східно-римську провінцію Далмація. Після цього відбувся період перемир'я, протягом якого Візантія платила їм 80 000 золотих солідів на рік.
У 579 році, після того, як скарбниця стала порожня, Тиберій II припинив виплати. Авари помстилися черговою облогою Сирмії. Місто впало 581 року, після чого були взяті ще кілька погано захищених фортець уздовж Дунаю.
Слов'янські племена склавінів та антів почали активно заселяти Балкани з 580-х рр. У 584 році анти загрожували столиці Візантії, а 586 року авари взяли в облогу Салоніку, а слов'яни дійшли аж до Пелопоннесу. 583 року авари та слов'яни відвоювали в Маврикія кілька дунайських фортець, у 586—587 роках дійшли до Адріанополя; постраждав від їх атаки навіть Пелопоннес.
Після своєї перемоги на східному кордоні Візантії в 591 році Маврикій міг спокійно зосередитися на Балканах. Він розгорнув кілька походів проти слов'ян та аварів. У 592 р. його війська відібрали Сінгидунум (сучасний Белград) в аварів. 593 року головнокомандувач Пріск, найкращий полководець Маврикія, після ряду перемог над аварами, слов'янами та гепідами перейшов через Дунай у нинішню Валахію, але в 595 році імператор, що не довіряв Пріску, замінив його своїм братом Петром, при якому знову почалися невдачі й авари разом зі слов'янами осадили Фесалоніки.
Незважаючи на початкові невдачі, Петро таки здобув перемогу над слов'янами та аварами у Валахії. Пріск, який тепер командував іншою армією, що рушила далі вгору за течією Дунаю, знову переміг аварів у 595 році. Того ж року візантійці уклали мирний договір з аварським ватажком Баяном I, який дозволив їм відправити війська у Валахію.
У 598 році. Маврикій порушив мирну угоду й Пріск знову повернув вдачу імператорській зброї. У 599 році візантійські війська завдавали поразки аварам і гепідам. У 600 році з аварами був укладений новий мир, за яким Дунай був визнаний границею імперії. У 601 році візантійці дійшли до Тиси й у 602 році вдало билися зі слов'янами у Валахії. У 601—602 роках, завдяки вдалій візантійській дипломатичній політиці, союзниками візантійських військ, які воювали на Балканах під командуванням брата Маврикія Петра, проти аварів виступили анти.
Маврикій бажав, щоб військо його перезимувало у ворожій землі, але це поновлення стародавніх римських традицій викликало нове, згубне для імператора, заворушення солдат. На чолі армії став центуріон (за сучасними відомостями дукс) Фока, що направився до Константинополя. Водночас у місті збунтувалися циркові партії, невдоволені суцільною корупцією численних родичів та земляків імператора, які не гребували наживатися на спекуляціях з державним хлібом під час голоду зимою 601 року. Арешти і страти не змогли заспокоїти невдоволений натовп, тому коли армія Фоки підійшла під стіни Константинополя, повсталий народ відкрив йому ворота. 23 листопада 602 року узурпатор був коронований імператорською короною, а через кілька днів Маврикій за його наказом був убитий разом зі своїми синами й братами.
Протягом всього правління Маврикій стримував наступ на імперію слов'ян, аварів, лангобардів, персів. Внутрішня політика Маврикія вела до децентралізації імперії, а його заповіт (597) передбачав поділ держави між його синами Феодосієм, Тиберієм, Петру, Юстином і Юстиніаном, відновивши ідеї тетрархії часів Діоклетіана: Феодосія переходили Балкани та Мала Азія, Тиберію — Італія, Сардинія, Сицилія, іншим синам — Африка, Іллірик, Сирія та Єгипет. Фактично повалення Маврикія врятувало імперію від розпаду та нової громадянської війни.
Маврикій прагнув послабити вплив Папи Римського Григорія I на візантійські справи, домагався надання Константинопольському Патріарху титулу вселенського.
«Стратегікон»
Маврикієві іноді приписують т. зв. «Стратегікон» (рубіж VI—VII ст.) — твір, у якому містяться цікаві дані про військову справу у Візантії, а також про побут, суспільний лад, військову справу у антів, аварів, персів, скіфів, гунів. Та більшість цих «етнографічних» повідомлень «Стратегікона», хоча частково і збігаються з археологічними даними, все ж є стереотипними для зображення північних варварів, а запозичення сягають навіть давньогрецьких та римських авторів — Геродота, Плінія Старшого та інших.
Дискусія навколо авторства «Стратегікона» тривала більше двох століть, авторство Маврикія викликало сумнів, в науковий обіг було введено термін «Псевдо-Маврикій». Та в останні роки було віднайдено кілька нових наукових аргументів та свідчень на користь авторства Маврикія.
Канонізація
Канонізований у Православ'ї як Святий Мученик Римський Імператор Маврикій I. День Пам'яті — 28 листопада.
Див. також
Джерела та література
- А. Г. Плахонін. Маврикій, Флавій Маврикій Тиберій [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 412. — .
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- Довідник з історії України. за ред. І.Підкови та Р.Шуста. — К.: Генеза, 1993. [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Примітки
- SNAC — 2010.
- Nationalencyklopedin — 1999.
- LIBRIS
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mavrikij znachennya Mavri kij lat Flavius Mauricius Tiberius Augustus 539 d d Vizantijska imperiya 27 listopada 602 d Vifiniya Vizantijska imperiya imperator Shidnoyi Rimskoyi imperiyi 582 602 z dinastiyi Yustinianiv Svyatij Mavrikij I grec Flabios Mayrikios Tiberios Aὔgoystos lat Flavius Mauricius Tiberius AugustusSvyatij Mavrikij I Rimskij Imperator 14 serpnya 582 27 listopada 602 Poperednik Tiberij II Nastupnik Foka Avgust Cezar Rex Im ya pri narodzhenni grec Flabios Mayrikios Tiberios AὔgoystosNarodzhennya 539 1 2 d d Vizantijska imperiyaSmert 27 listopada 602 d Vifiniya Vizantijska imperiyaPrichina smerti obezgolovlennyaPohovannya dKrayina Vizantijska imperiyaReligiya Halkedonski cerkviRid dBatko dShlyub KonstantinaDiti Feodosij sin Mavrikiya Tiberij sin Mavrikiya d d Justin d d d d d i d Mediafajli b u Vikishovishi Mav nastupni pochesni tituli peremogi Alamannicus peremozhec alemanskij Gothicus peremozhec gotskij Anticus peremozhec antiv Alanicus peremozhec alaniv Wandalicus peremozhec vandaliv Erullicus peremozhec geruliv Gypedicus peremozhec gepidiv Africus peremozhec Afriki Biografichni vidomostiShidne Prichornomor ya i Balkani za chasiv Mavrikiya Nalezhav do starovinnogo aristokratichnogo rodu Starshij sin golovi sinklitu vizantijskogo senatu 579 roku buv golovnim voyenachalnikom v azijskih provinciyah Shidnoyi Rimskoyi imperiyi Prepodobnij Teodor Sikeot peredbachiv sho Mavrikij yakij u toj chas povertavsya do Konstantinopolya pislya perskoyi vijni cherez Galatiyu stane imperatorom Prorokuvannya zdijsnilosya j imperator Mavrikij vikonav prohannya svyatogo prisilav shoroku v Sikeotskij monastir hlib dlya bezlichi lyudej yaki goduvalisya tam 582 roku stav zyatem imperatora Tiberiya II Kostyantina j slidom za tim jogo spadkoyemcem Chesnij i osvichenij vin svoyimi reformami u vijsku j bazhannyam zmenshiti vitrati na armiyu sprichiniv nevdovolennya soldativ sho virazilosya v 588 roci u velikomu zakoloti yakij lishe nasilu vdalosya pridushiti Persku vijnu yaka distalasya jomu vid poperednika Mavrikiyu vdalosya zakinchiti zavdyaki smutam u Persiyi sho zmusili Hosrova II zvernutisya za dopomogoyu do Vizantiyi U 591 roci uklav vigidnij mir z Persiyeyu za yakim do Vizantiyi vidijshla chastina Virmeniyi Mavrikij ne vmiv podobatisya piddanim Litopisec yakij iz zahoplennyam pisav pro te sho imperator vignav z dushi svoyeyi ohlokratiyu pristrastej zatverdivshi u svoyih dumkah aristokratiyu i navchayuchi piddanih nasliduvati jogo mozhlivo mimovoli ale pryamo natyaknuv na ce volodar ne lyubiv i znevazhav natovp Najbilshe suchasniki dokoryali Mavrikiyu za jogo zhadibnist Vzhe pri shodzhenni na prestol imperator vidmovivsya vid tradiciyi poperednikiv i ne ogolosiv pro znizhennya podatkiv ta proshennya nedoyimkiv Natomist povidomiv pro budivnictvo novogo vodogonu Pri comu suvorij do piddanih volodar viyavivsya nadzvichajno shedrim do svoyih rodichiv Batko mati brat sestri kuzen zyat vsi voni otrimuvali vid Mavrikiya posadi tituli palaci mayetki i groshi Imperatorske vesillya bulo nadzvichajno pishnim volodar navit oplativ meshkancyam Konstantinopolya vlashtovani na jogo chest benketi Druzhina Konstantina narodila Mavrikiyu shistoh siniv i chotiroh donok Pervistka Feodosiya imperator zrobiv svoyim spivpravitelem vzhe v tririchnomu vici A koli carevichu vipovnilosya shistnadcyat odruzhiv jogo na donci patriciya Germana Derzhavu imperator sprijmav yak rodinnu vlasnist yaku spodivavsya peredati spadkoyemcyu Tomu j namagavsya skorotiti derzhavni vitrati ta zbilshiti vlasni dohodi Zaradi ekonomiyi skasovuvali urochistosti i zaoshadzhuvali na rozvagah dlya piddanih Ohoche prijmali donosi na bagatiyiv zaradi konfiskaciyi yihnogo majna Pidozryuvali sho Mavrikij nazhivayetsya navit na spekulyaciyi hlibom Avari pribuli do Karpatskogo basejnu v 568 roci Majzhe odrazu voni zdijsnili napad na Sirmiyu narizhnij kamin rimskoyi oboroni na Dunayi ale buli vidbiti Potim voni vidpravili 10 000 kutriguriv i guniv dlya vtorgnennya u shidno rimsku provinciyu Dalmaciya Pislya cogo vidbuvsya period peremir ya protyagom yakogo Vizantiya platila yim 80 000 zolotih solidiv na rik U 579 roci pislya togo yak skarbnicya stala porozhnya Tiberij II pripiniv viplati Avari pomstilisya chergovoyu oblogoyu Sirmiyi Misto vpalo 581 roku pislya chogo buli vzyati she kilka pogano zahishenih fortec uzdovzh Dunayu Slov yanski plemena sklaviniv ta antiv pochali aktivno zaselyati Balkani z 580 h rr U 584 roci anti zagrozhuvali stolici Vizantiyi a 586 roku avari vzyali v oblogu Saloniku a slov yani dijshli azh do Peloponnesu 583 roku avari ta slov yani vidvoyuvali v Mavrikiya kilka dunajskih fortec u 586 587 rokah dijshli do Adrianopolya postrazhdav vid yih ataki navit Peloponnes Pislya svoyeyi peremogi na shidnomu kordoni Vizantiyi v 591 roci Mavrikij mig spokijno zosereditisya na Balkanah Vin rozgornuv kilka pohodiv proti slov yan ta avariv U 592 r jogo vijska vidibrali Singidunum suchasnij Belgrad v avariv 593 roku golovnokomanduvach Prisk najkrashij polkovodec Mavrikiya pislya ryadu peremog nad avarami slov yanami ta gepidami perejshov cherez Dunaj u ninishnyu Valahiyu ale v 595 roci imperator sho ne doviryav Prisku zaminiv jogo svoyim bratom Petrom pri yakomu znovu pochalisya nevdachi j avari razom zi slov yanami osadili Fesaloniki Nezvazhayuchi na pochatkovi nevdachi Petro taki zdobuv peremogu nad slov yanami ta avarami u Valahiyi Prisk yakij teper komanduvav inshoyu armiyeyu sho rushila dali vgoru za techiyeyu Dunayu znovu peremig avariv u 595 roci Togo zh roku vizantijci uklali mirnij dogovir z avarskim vatazhkom Bayanom I yakij dozvoliv yim vidpraviti vijska u Valahiyu U 598 roci Mavrikij porushiv mirnu ugodu j Prisk znovu povernuv vdachu imperatorskij zbroyi U 599 roci vizantijski vijska zavdavali porazki avaram i gepidam U 600 roci z avarami buv ukladenij novij mir za yakim Dunaj buv viznanij graniceyu imperiyi U 601 roci vizantijci dijshli do Tisi j u 602 roci vdalo bilisya zi slov yanami u Valahiyi U 601 602 rokah zavdyaki vdalij vizantijskij diplomatichnij politici soyuznikami vizantijskih vijsk yaki voyuvali na Balkanah pid komanduvannyam brata Mavrikiya Petra proti avariv vistupili anti Mavrikij bazhav shob vijsko jogo perezimuvalo u vorozhij zemli ale ce ponovlennya starodavnih rimskih tradicij viklikalo nove zgubne dlya imperatora zavorushennya soldat Na choli armiyi stav centurion za suchasnimi vidomostyami duks Foka sho napravivsya do Konstantinopolya Vodnochas u misti zbuntuvalisya cirkovi partiyi nevdovoleni sucilnoyu korupciyeyu chislennih rodichiv ta zemlyakiv imperatora yaki ne grebuvali nazhivatisya na spekulyaciyah z derzhavnim hlibom pid chas golodu zimoyu 601 roku Areshti i strati ne zmogli zaspokoyiti nevdovolenij natovp tomu koli armiya Foki pidijshla pid stini Konstantinopolya povstalij narod vidkriv jomu vorota 23 listopada 602 roku uzurpator buv koronovanij imperatorskoyu koronoyu a cherez kilka dniv Mavrikij za jogo nakazom buv ubitij razom zi svoyimi sinami j bratami Protyagom vsogo pravlinnya Mavrikij strimuvav nastup na imperiyu slov yan avariv langobardiv persiv Vnutrishnya politika Mavrikiya vela do decentralizaciyi imperiyi a jogo zapovit 597 peredbachav podil derzhavi mizh jogo sinami Feodosiyem Tiberiyem Petru Yustinom i Yustinianom vidnovivshi ideyi tetrarhiyi chasiv Diokletiana Feodosiya perehodili Balkani ta Mala Aziya Tiberiyu Italiya Sardiniya Siciliya inshim sinam Afrika Illirik Siriya ta Yegipet Faktichno povalennya Mavrikiya vryatuvalo imperiyu vid rozpadu ta novoyi gromadyanskoyi vijni Mavrikij pragnuv poslabiti vpliv Papi Rimskogo Grigoriya I na vizantijski spravi domagavsya nadannya Konstantinopolskomu Patriarhu titulu vselenskogo Strategikon Mavrikiyevi inodi pripisuyut t zv Strategikon rubizh VI VII st tvir u yakomu mistyatsya cikavi dani pro vijskovu spravu u Vizantiyi a takozh pro pobut suspilnij lad vijskovu spravu u antiv avariv persiv skifiv guniv Ta bilshist cih etnografichnih povidomlen Strategikona hocha chastkovo i zbigayutsya z arheologichnimi danimi vse zh ye stereotipnimi dlya zobrazhennya pivnichnih varvariv a zapozichennya syagayut navit davnogreckih ta rimskih avtoriv Gerodota Pliniya Starshogo ta inshih Diskusiya navkolo avtorstva Strategikona trivala bilshe dvoh stolit avtorstvo Mavrikiya viklikalo sumniv v naukovij obig bulo vvedeno termin Psevdo Mavrikij Ta v ostanni roki bulo vidnajdeno kilka novih naukovih argumentiv ta svidchen na korist avtorstva Mavrikiya KanonizaciyaKanonizovanij u Pravoslav yi yak Svyatij Muchenik Rimskij Imperator Mavrikij I Den Pam yati 28 listopada Div takozhPortal Istoriya Spisok vizantijskih imperatorivDzherela ta literaturaA G Plahonin Mavrikij Flavij Mavrikij Tiberij 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 412 ISBN 978 966 00 1028 1 Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Nationalencyklopedin 1999 d Track Q1165538 LIBRIS d Track Q1798125