Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мавзоле й храм гробниця і надгробний пам ятник царя Мавсола грец Μαύσωλος споруджений між 353 і 350 роками до н е за нак

Мавзолей в Галікарнасі

Мавзолей в Галікарнасі

Мавзоле́й — храм-гробниця і надгробний пам'ятник царя Мавсола (грец. Μαύσωλος), споруджений між 353 і 350 роками до н. е. за наказом його дружини Артемісії III в Галікарнасі (сучасний Бодрум, Туреччина), одне з семи античних Чудес світу. Споруда виконана за проєктом грецьких архітекторів і . Внаслідок землетрусів між XI та XV ст. Мавзолей зруйнувався, а його залишки були використані для місцевих будівництв. Слово «мавзолей» стало загальною назвою для монументальних поховальних споруд.

Мавзолей у Галікарнасі
Назва на честь: Мавсол

image

37°02′16″ пн. ш. 27°25′26″ сх. д. / 37.03794200002777615° пн. ш. 27.42409700002777839° сх. д. / 37.03794200002777615; 27.42409700002777839Координати: 37°02′16″ пн. ш. 27°25′26″ сх. д. / 37.03794200002777615° пн. ш. 27.42409700002777839° сх. д. / 37.03794200002777615; 27.42409700002777839
Тип сім чудес світу[d]
мавзолей[1]
d[2]
руїни
музей і d
Країна image Туреччина
Розташування Галікарнас[1]
Мугла
Архітектурний стиль d
Архітектор d і d
Засновано 351 до н. е.
Власник Артаксеркс III
image
image
Мавзолей у Галікарнасі (Туреччина)
image Мавзолей у Галікарнасі у Вікісховищі

Вигляд і будова

image
Модель Мавзолею

Мавзолей слугував не лише нагадуванням про царя Мавсола та місцем його поховання, а також уособлював велич і силу всієї династії , до якої Мавсол належав. Точний опис Мавзолею відомий завдяки працям Плінія Старшого. Споруду оточувала стіна заввишки 2 м, утворюючи прямокутне подвір'я 242,5 м завдовжки та 105 м завширшки. Всередині розташовувалася платформа з кам'яними зображеннями левів, на яку вели сходи. На платформі височів сам Мавзолей, поділений за вертикаллю на чотири частини. Власне гробниця була 13 м заввишки, на ній стояла колонада заввишки 12 м, вона підтримувала дах заввишки також 12 м, який увінчувала 6-иметрова скульптура квадриги (колісниці, запряженої чотирма кіньми). Оздобленням кожної з чотирьох сторін Мавзолею займався інший скульптор: , , Скопас і .

Гробниця була виконана в формі усіченої піраміди з невеликим нахилом граней. Її основа мала майже квадратну форму: 38,4 м на 32,5 м. Нижню та верхню частини прикрашали фризи із зображенням битви кентаврів, лапітів і амазонок. Між ними стояли статуї божеств і вершників. Мавсола було поховано в камері всередині, перед якою в спеціальному святилищі за традицією культу героїв приносилися в жертву бики, вівці, ягнята й птахи. Також ці жертви могли бути поховальним частуванням на честь померлого. Святилище сполучалося з поховальною камерою, але прохід був замалий, аби пронести крізь нього труну. Вона вносилася через ширший прохід із західного боку, котрий потім замуровувався.

Над гробницею височіла колонада з 36-и колон, віддалених одна від одної на 3 м. Вона оточувала кам'яну основу, що підтримувала масивний дах. Між колонами стояли статуї людей.

Дах, виконаний у формі ступінчастої піраміди, налічував 24 уступи. Низ прикрашав ряд зображень левів, а увінчувала дах скульптура квадриги, якою керував сам Мавсол і Артемісія, висічені з мармуру.

Мармурові статуї на Мавзолеї були барвисто розфарбовані, фризи мали композитну будову: висічені з мармуру, а зброя та кінська упряж були металеві.

В архітектурі Галікарнаського Мавзолею вперше в грецькій архітектурі поєдналися всі три класичних ордери: доричний, іонічний і коринфський. Нижній поверх підтримувався п'ятнадцятьма доричними колонами, внутрішні колони верхнього поверху були коринфськими, а зовнішні — іонічними. У Мавзолеї поєднувалася сувора геометричність, масивна простота, виконана внутрішньою силою, і прагнення до декоративності й легкості форм, плавності ліній.

Мавзолей був облицьований плитами зі строкатого проконесійського мармуру, укладеними на вапняному розчині. Стіни його з сирцю «являли зразок видатної міцності і таким вилощеним штукатурним [внутрішнім] оздобленням, що справляли враження дзеркальної поверхні».

Історія

image
Мініатюра Мавзолею, розташована в Стамбулі

Мавсол був правителем Карії — країни що входила до складу Перської імперії, з 377 по 353 рік до н. е. Бувши сатрапом Перської імперії Ахеменідів, він проте правив як цар 24 роки. Столицею його володінь було місто Галікарнас (перед цим ). Мавсол прагнув запровадити грецьку культуру, працював над низкою проєктів з прикраси міста, включаючи будівництво великого палацу для себе. Мавсол завдяки грамотній політиці додав кілька сусідніх міст до свого царства. Він одружився зі своєю сестрою Артемісією, а в 353 році до н. е. помер. Дружина найняла найкращих скульпторів і архітекторів задля будівництва гробниці Мавсола. Споруду було названо Мавзолеєм на ім'я царя, і це слово стало означати всяку значну і величну гробницю. Артемісія померла в 351 році до н. е. та була похована в тому ж Мавзолеї, коли він ще не був завершений.

Кожен із найнятих скульпторів відповідав за певну частину Мавзолею: Браякс — північна сторона, Скопас — східна сторона, Тімотей — південна сторона, Леохар — західна сторона. Колісницю на вершині створив Піфей.

Майже неушкодженим Мавзолей простояв 1800 років. Та в XV ст. землетрус зруйнував його до основи. Мармур з руїн використали для будівництва нових споруд. У 1494 році християнські лицарі-іоанніти використали його уламки для замку святого Петра, який вони зводили неподалік. Частину скульптур використали для прикрашання цього замку. Крипта, де був похований Мавсол і Артемісія, уціліла, проте в 1522 році її пограбували невідомі. На місці чуда світу з часом виникли інші споруди і первісне розташування Мавзолею забулося.

Британські розкопки 1850-х котрими керував Чарльз Томас Ньютон, виявили частини основи Мавзолею, а також статуї левів, коней, і рельєфи. Серед них виявилися величезні статуї, що зображали, як вважають археологи, царя і царицю. Ці знахідки були пізніше перевезені в Британський музей у Лондоні. На первісному місці лишилися фундамент і фрагменти колон. Більшість артефактів з Бодрума перебувають у Лондоні. Місце розкопок відкрите для відвідувань, там також облаштовано кімнату, в якій демонструються відновлені основні елементи оздоблення Мавзолею, такі як фрагменти фризів.

Дослідження

У 1844 році Стратфорд Каннінг, тодішній посол Великої Британії в Стамбулі, попросив у Османської імперії дозволу вивезти відомі в той час скульптури з Мавзолею до Британського музею. Дозвіл було надано, і в 1846 році археолог Чарльз Томас Ньютон додатково вивчив залишки гробниці. Він почав шукати Мавзолей, спираючись на записи Плінія Старшого, щоб знайти приблизне розташування Мавзолею.

Чарльз Томас Ньютон у 1856—1857 роках, за допомоги інженера, археолога та дипломата Мердока Сміта, знайшов частини рельєфів, які прикрашали стіну будівлі, та фрагменти ступінчастого даху. Також було виявлено зламане кам'яне колесо колісниці приблизно 2 м у діаметрі, яке походить від скульптури на даху Мавзолею, та статуї Мавсола та Артемісії, які стояли на вершині будівлі. В 1858 році Ньютон перевіз мармурові блоки з цього місця на Мальту. Ці блоки були використані для будівництва нового доку на Мальті для потреб Королівського флоту (містяться під водою).

В 1864 році Ньютон отримав дозвіл на забір залишків зі ще нерозвіданої археологічної пам'ятки в Бодрумі. Власники землі виступали проти розкопок, тому Ньютон вирішив прокласти тунелі для огляду надр, не пошкоджуючи верхню. Завдяки цій техніці він склав уявлення про підземні умови Бодрума та потім купив лише ту землю, яку було доцільно досліджувати.

З 1966 по 1977 рік Крістіан Єппесен з Університету Південної Данії проводив розкопки на тому ж місці. Команда виявила шматок фриза та створила точний план місцевості. Дослідники використали речові докази та описи стародавніх авторів, щоб створити реконструкцію гробниці.

Залишки Мавзолею

  • image
    Статуї Артемісії та Мавсола
  • image
    Статуя Мавсола
  • image
    Вірогідна статуя Артемісії та її реконструкція
  • image
    Статуя Мавсола, обличчя
  • image
    Балка з зображенням битви з амазонками
  • image
    Фрагмент кам'яного лева
  • image
    Фрагмент скульптури коня з залізною упряжжю
  • image
    Руїни Мавзолею
  • image
    Вхід до поховальної камери

Вплив

Назва «мавзолей» завдяки гробниці Мавсола стала загальною назвою монументальних кам'яних гробниць. За римського панування так стали називати гробницю Цецилії Метелли, поховання Августа та Адріана (тепер Замок Сант-Анджело).

Сучасні будівлі, проєкти яких засновані на дизайні Мавзолею Мавсола, включають Четверту і Винну вежі в Цинциннаті (США); будівлю цивільного суду в Сент-Луїсі (США); Національний банк Ньюарку (США); у Нью-Йорку (США); ратушу Лос-Анджелеса; Святиню пам'яті в Мельбурні (Австралія); шпиль церкви Святого Георгія в Лондоні (Велика Британія); Військовий меморіал Індіани в Індіанаполісі (США); масонський у Вашингтоні (США); будівлю парламенту в Токіо (Японія); і Меморіальний зал солдатів і моряків у Піттсбурзі (США).

  • Античні мавзолеї
  • image
    Мавзолей Цецилії Метелли
  • image
    Мавзолей Августа
  • image
    Замок Адріана
  • Сучасні споруди-наслідування Мавзолею
  • image
    Четверта і Винна вежі в Цинциннаті
  • image
    Будівля цивільного суду в Сент-Луїсі
  • image
    Ратуша Лос-Анджелеса
  • image
    Мавзолей Гранта у Нью-Йорку
  • image
    Святиня пам’яті в Мельбурні
  • image
    Військовий меморіал Індіани в Індіанаполісі
  • image
    Дім Храму Соломона у Вашингтоні
  • image
    Будівля парламенту Японії в Токіо
  • image
    Меморіальний зал солдатів і моряків у Піттсбурзі

Див. також

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  2. https://www.travelchannel.com/interests/outdoors.../new-seven-wonders-of-the-world
  3. Kostof, Spiro (1985). A History of Architecture. Oxford: Oxford University Press. с. 9. ISBN .
  4. Gloag, John (1969) [1958]. Guide to Western Architecture (вид. Revised). The Hamlyn Publishing Group. с. 362.
  5. . www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
  6. . www.britannica.com (англ.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  7. . sum.in.ua. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  8. . World History Encyclopedia (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  9. . www.wonders-of-the-world.net. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  10. Verdiani, Giorgio; Frascari, Anna (2017). The Halicarnassus Mausoleum, a Digital Rereading. Step 1: The Statues at the British Museum / 22nd International Conference on Cultural Heritage and New Technologies 2017. Vienna. с. 1—12.
  11. JSTOR, William B. (1 квітня 1908). The Mausoleum at Halicarnassus: II. The Architectural Design. American Journal of Archaeology.
  12. B. A., History. . ThoughtCo (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  13. И. Л. Значко-Яворский. Очерки истории вяжущих веществ от древнейших времен до середины XIX века. — Изд. Академии Наук СССР, 1963. С.: 497 (с.:96-97)
  14. Arellano-Summer, Noemi (29 вересня 2021). . Grunge.com (амер.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  15. . www.wonders-of-the-world.net. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  16. . theodora.com (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  17. Newton, Charles Thomas; Pullan, Richard Popplewell (2011). A History of Discoveries at Halicarnassus, Cnidus and Branchidae. Volume 2 Part 2. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN . OCLC 889954198.
  18. . Times of Malta (en-gb) . Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  19. Jeppesen, Kristian; Zahle, Jan (1975). . American Journal of Archaeology. Т. 79, № 1. с. 67—79. doi:10.2307/503339. ISSN 0002-9114. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
  20. . State of Indiana. Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 21 грудня 2010.
  21. . in.gov. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
  22. Christine H. O'Toole (20 вересня 2009). . The Washington Post. Архів оригіналу за 6 квітня 2017. Процитовано 17 листопада 2021.

Джерела

  • Peter A. Clayton, Martin Price. The seven wonders of the ancient world. [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.] — Routledge, 1988. — 178 с. —
  • The Seventy Wonders of the Ancient World. The Great Monuments and How They Were Built. — М: Издательство Астрель, 2004. — 304 с. —
  • Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007ю — С. 12—13. — . (рос.)
  • Bodream, Jean-Pierre Thiollet, Anagramme Ed., 2010, .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mavzole j hram grobnicya i nadgrobnij pam yatnik carya Mavsola grec Mayswlos sporudzhenij mizh 353 i 350 rokami do n e za nakazom jogo druzhini Artemisiyi III v Galikarnasi suchasnij Bodrum Turechchina odne z semi antichnih Chudes svitu Sporuda vikonana za proyektom greckih arhitektoriv i Vnaslidok zemletrusiv mizh XI ta XV st Mavzolej zrujnuvavsya a jogo zalishki buli vikoristani dlya miscevih budivnictv Slovo mavzolej stalo zagalnoyu nazvoyu dlya monumentalnih pohovalnih sporud Mavzolej u GalikarnasiNazva na chest Mavsol37 02 16 pn sh 27 25 26 sh d 37 03794200002777615 pn sh 27 42409700002777839 sh d 37 03794200002777615 27 42409700002777839 Koordinati 37 02 16 pn sh 27 25 26 sh d 37 03794200002777615 pn sh 27 42409700002777839 sh d 37 03794200002777615 27 42409700002777839Tip sim chudes svitu d mavzolej 1 d 2 ruyini muzej i dKrayina Turechchina ISO3166 1 alpha 3 TUR ISO3166 1 cifrovij 792 Roztashuvannya Galikarnas 1 MuglaArhitekturnij stil dArhitektor d i dZasnovano 351 do n e Vlasnik Artakserks IIIMavzolej u Galikarnasi Turechchina Mavzolej u Galikarnasi u VikishovishiViglyad i budovaModel Mavzoleyu Mavzolej sluguvav ne lishe nagaduvannyam pro carya Mavsola ta miscem jogo pohovannya a takozh uosoblyuvav velich i silu vsiyeyi dinastiyi do yakoyi Mavsol nalezhav Tochnij opis Mavzoleyu vidomij zavdyaki pracyam Pliniya Starshogo Sporudu otochuvala stina zavvishki 2 m utvoryuyuchi pryamokutne podvir ya 242 5 m zavdovzhki ta 105 m zavshirshki Vseredini roztashovuvalasya platforma z kam yanimi zobrazhennyami leviv na yaku veli shodi Na platformi visochiv sam Mavzolej podilenij za vertikallyu na chotiri chastini Vlasne grobnicya bula 13 m zavvishki na nij stoyala kolonada zavvishki 12 m vona pidtrimuvala dah zavvishki takozh 12 m yakij uvinchuvala 6 imetrova skulptura kvadrigi kolisnici zapryazhenoyi chotirma kinmi Ozdoblennyam kozhnoyi z chotiroh storin Mavzoleyu zajmavsya inshij skulptor Skopas i Grobnicya bula vikonana v formi usichenoyi piramidi z nevelikim nahilom granej Yiyi osnova mala majzhe kvadratnu formu 38 4 m na 32 5 m Nizhnyu ta verhnyu chastini prikrashali frizi iz zobrazhennyam bitvi kentavriv lapitiv i amazonok Mizh nimi stoyali statuyi bozhestv i vershnikiv Mavsola bulo pohovano v kameri vseredini pered yakoyu v specialnomu svyatilishi za tradiciyeyu kultu geroyiv prinosilisya v zhertvu biki vivci yagnyata j ptahi Takozh ci zhertvi mogli buti pohovalnim chastuvannyam na chest pomerlogo Svyatilishe spoluchalosya z pohovalnoyu kameroyu ale prohid buv zamalij abi pronesti kriz nogo trunu Vona vnosilasya cherez shirshij prohid iz zahidnogo boku kotrij potim zamurovuvavsya Nad grobniceyu visochila kolonada z 36 i kolon viddalenih odna vid odnoyi na 3 m Vona otochuvala kam yanu osnovu sho pidtrimuvala masivnij dah Mizh kolonami stoyali statuyi lyudej Dah vikonanij u formi stupinchastoyi piramidi nalichuvav 24 ustupi Niz prikrashav ryad zobrazhen leviv a uvinchuvala dah skulptura kvadrigi yakoyu keruvav sam Mavsol i Artemisiya visicheni z marmuru Marmurovi statuyi na Mavzoleyi buli barvisto rozfarbovani frizi mali kompozitnu budovu visicheni z marmuru a zbroya ta kinska upryazh buli metalevi V arhitekturi Galikarnaskogo Mavzoleyu vpershe v greckij arhitekturi poyednalisya vsi tri klasichnih orderi dorichnij ionichnij i korinfskij Nizhnij poverh pidtrimuvavsya p yatnadcyatma dorichnimi kolonami vnutrishni koloni verhnogo poverhu buli korinfskimi a zovnishni ionichnimi U Mavzoleyi poyednuvalasya suvora geometrichnist masivna prostota vikonana vnutrishnoyu siloyu i pragnennya do dekorativnosti j legkosti form plavnosti linij Mavzolej buv oblicovanij plitami zi strokatogo prokonesijskogo marmuru ukladenimi na vapnyanomu rozchini Stini jogo z sircyu yavlyali zrazok vidatnoyi micnosti i takim viloshenim shtukaturnim vnutrishnim ozdoblennyam sho spravlyali vrazhennya dzerkalnoyi poverhni IstoriyaMiniatyura Mavzoleyu roztashovana v Stambuli Mavsol buv pravitelem Kariyi krayini sho vhodila do skladu Perskoyi imperiyi z 377 po 353 rik do n e Buvshi satrapom Perskoyi imperiyi Ahemenidiv vin prote praviv yak car 24 roki Stoliceyu jogo volodin bulo misto Galikarnas pered cim Mavsol pragnuv zaprovaditi grecku kulturu pracyuvav nad nizkoyu proyektiv z prikrasi mista vklyuchayuchi budivnictvo velikogo palacu dlya sebe Mavsol zavdyaki gramotnij politici dodav kilka susidnih mist do svogo carstva Vin odruzhivsya zi svoyeyu sestroyu Artemisiyeyu a v 353 roci do n e pomer Druzhina najnyala najkrashih skulptoriv i arhitektoriv zadlya budivnictva grobnici Mavsola Sporudu bulo nazvano Mavzoleyem na im ya carya i ce slovo stalo oznachati vsyaku znachnu i velichnu grobnicyu Artemisiya pomerla v 351 roci do n e ta bula pohovana v tomu zh Mavzoleyi koli vin she ne buv zavershenij Kozhen iz najnyatih skulptoriv vidpovidav za pevnu chastinu Mavzoleyu Brayaks pivnichna storona Skopas shidna storona Timotej pivdenna storona Leohar zahidna storona Kolisnicyu na vershini stvoriv Pifej Majzhe neushkodzhenim Mavzolej prostoyav 1800 rokiv Ta v XV st zemletrus zrujnuvav jogo do osnovi Marmur z ruyin vikoristali dlya budivnictva novih sporud U 1494 roci hristiyanski licari ioanniti vikoristali jogo ulamki dlya zamku svyatogo Petra yakij voni zvodili nepodalik Chastinu skulptur vikoristali dlya prikrashannya cogo zamku Kripta de buv pohovanij Mavsol i Artemisiya ucilila prote v 1522 roci yiyi pograbuvali nevidomi Na misci chuda svitu z chasom vinikli inshi sporudi i pervisne roztashuvannya Mavzoleyu zabulosya Britanski rozkopki 1850 h kotrimi keruvav Charlz Tomas Nyuton viyavili chastini osnovi Mavzoleyu a takozh statuyi leviv konej i relyefi Sered nih viyavilisya velichezni statuyi sho zobrazhali yak vvazhayut arheologi carya i caricyu Ci znahidki buli piznishe perevezeni v Britanskij muzej u Londoni Na pervisnomu misci lishilisya fundament i fragmenti kolon Bilshist artefaktiv z Bodruma perebuvayut u Londoni Misce rozkopok vidkrite dlya vidviduvan tam takozh oblashtovano kimnatu v yakij demonstruyutsya vidnovleni osnovni elementi ozdoblennya Mavzoleyu taki yak fragmenti friziv DoslidzhennyaU 1844 roci Stratford Kanning todishnij posol Velikoyi Britaniyi v Stambuli poprosiv u Osmanskoyi imperiyi dozvolu vivezti vidomi v toj chas skulpturi z Mavzoleyu do Britanskogo muzeyu Dozvil bulo nadano i v 1846 roci arheolog Charlz Tomas Nyuton dodatkovo vivchiv zalishki grobnici Vin pochav shukati Mavzolej spirayuchis na zapisi Pliniya Starshogo shob znajti priblizne roztashuvannya Mavzoleyu Charlz Tomas Nyuton u 1856 1857 rokah za dopomogi inzhenera arheologa ta diplomata Merdoka Smita znajshov chastini relyefiv yaki prikrashali stinu budivli ta fragmenti stupinchastogo dahu Takozh bulo viyavleno zlamane kam yane koleso kolisnici priblizno 2 m u diametri yake pohodit vid skulpturi na dahu Mavzoleyu ta statuyi Mavsola ta Artemisiyi yaki stoyali na vershini budivli V 1858 roci Nyuton pereviz marmurovi bloki z cogo miscya na Maltu Ci bloki buli vikoristani dlya budivnictva novogo doku na Malti dlya potreb Korolivskogo flotu mistyatsya pid vodoyu V 1864 roci Nyuton otrimav dozvil na zabir zalishkiv zi she nerozvidanoyi arheologichnoyi pam yatki v Bodrumi Vlasniki zemli vistupali proti rozkopok tomu Nyuton virishiv proklasti tuneli dlya oglyadu nadr ne poshkodzhuyuchi verhnyu Zavdyaki cij tehnici vin sklav uyavlennya pro pidzemni umovi Bodruma ta potim kupiv lishe tu zemlyu yaku bulo docilno doslidzhuvati Z 1966 po 1977 rik Kristian Yeppesen z Universitetu Pivdennoyi Daniyi provodiv rozkopki na tomu zh misci Komanda viyavila shmatok friza ta stvorila tochnij plan miscevosti Doslidniki vikoristali rechovi dokazi ta opisi starodavnih avtoriv shob stvoriti rekonstrukciyu grobnici Zalishki MavzoleyuStatuyi Artemisiyi ta Mavsola Statuya Mavsola Virogidna statuya Artemisiyi ta yiyi rekonstrukciya Statuya Mavsola oblichchya Balka z zobrazhennyam bitvi z amazonkami Fragment kam yanogo leva Fragment skulpturi konya z zaliznoyu upryazhzhyu Ruyini Mavzoleyu Vhid do pohovalnoyi kameriVplivNazva mavzolej zavdyaki grobnici Mavsola stala zagalnoyu nazvoyu monumentalnih kam yanih grobnic Za rimskogo panuvannya tak stali nazivati grobnicyu Ceciliyi Metelli pohovannya Avgusta ta Adriana teper Zamok Sant Andzhelo Suchasni budivli proyekti yakih zasnovani na dizajni Mavzoleyu Mavsola vklyuchayut Chetvertu i Vinnu vezhi v Cincinnati SShA budivlyu civilnogo sudu v Sent Luyisi SShA Nacionalnij bank Nyuarku SShA u Nyu Jorku SShA ratushu Los Andzhelesa Svyatinyu pam yati v Melburni Avstraliya shpil cerkvi Svyatogo Georgiya v Londoni Velika Britaniya Vijskovij memorial Indiani v Indianapolisi SShA masonskij u Vashingtoni SShA budivlyu parlamentu v Tokio Yaponiya i Memorialnij zal soldativ i moryakiv u Pittsburzi SShA Antichni mavzoleyi Mavzolej Ceciliyi Metelli Mavzolej Avgusta Zamok AdrianaSuchasni sporudi nasliduvannya Mavzoleyu Chetverta i Vinna vezhi v Cincinnati Budivlya civilnogo sudu v Sent Luyisi Ratusha Los Andzhelesa Mavzolej Granta u Nyu Jorku Svyatinya pam yati v Melburni Vijskovij memorial Indiani v Indianapolisi Dim Hramu Solomona u Vashingtoni Budivlya parlamentu Yaponiyi v Tokio Memorialnij zal soldativ i moryakiv u PittsburziDiv takozhPergamskij vivtar Tadzh MahalPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www travelchannel com interests outdoors new seven wonders of the world Kostof Spiro 1985 A History of Architecture Oxford Oxford University Press s 9 ISBN 0 19 503473 2 Gloag John 1969 1958 Guide to Western Architecture vid Revised The Hamlyn Publishing Group s 362 www britannica com angl Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 16 listopada 2021 www britannica com angl Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 sum in ua Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 World History Encyclopedia angl Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 www wonders of the world net Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 Verdiani Giorgio Frascari Anna 2017 The Halicarnassus Mausoleum a Digital Rereading Step 1 The Statues at the British Museum 22nd International Conference on Cultural Heritage and New Technologies 2017 Vienna s 1 12 JSTOR William B 1 kvitnya 1908 The Mausoleum at Halicarnassus II The Architectural Design American Journal of Archaeology B A History ThoughtCo angl Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 I L Znachko Yavorskij Ocherki istorii vyazhushih veshestv ot drevnejshih vremen do serediny XIX veka Izd Akademii Nauk SSSR 1963 S 497 s 96 97 Arellano Summer Noemi 29 veresnya 2021 Grunge com amer Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 www wonders of the world net Arhiv originalu za 16 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 theodora com angl Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Newton Charles Thomas Pullan Richard Popplewell 2011 A History of Discoveries at Halicarnassus Cnidus and Branchidae Volume 2 Part 2 Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 511 91030 2 OCLC 889954198 Times of Malta en gb Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Jeppesen Kristian Zahle Jan 1975 American Journal of Archaeology T 79 1 s 67 79 doi 10 2307 503339 ISSN 0002 9114 Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 State of Indiana Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2007 Procitovano 21 grudnya 2010 in gov Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 17 listopada 2021 Christine H O Toole 20 veresnya 2009 The Washington Post Arhiv originalu za 6 kvitnya 2017 Procitovano 17 listopada 2021 DzherelaPeter A Clayton Martin Price The seven wonders of the ancient world 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Routledge 1988 178 s ISBN 0 415 05036 7 The Seventy Wonders of the Ancient World The Great Monuments and How They Were Built M Izdatelstvo Astrel 2004 304 s ISBN 5 271 10388 9 Vse o chudesah sveta Atlas spravochnik Sn Peterburg Kristall 2007yu S 12 13 ISBN 978 5 9603 0081 0 ros Bodream Jean Pierre Thiollet Anagramme Ed 2010 ISBN 978 2 35035 279 4

Дата публікації:
Топ