Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Літописні племена термін що вживається істориками для означення тих слов ян союзів племен які згадані літописцем у Повіс

Літописні племена

Літописні племена

Літописні племена — термін, що вживається істориками для означення тих слов'ян, союзів племен, які згадані літописцем у «Повісті минулих літ». Загалом літописець подає понад 25 їхніх найменувань. Частина з них згадується у певній послідовності — в складі груп, що виокремлюються літописцем за географічним принципом.

Порядок їх згадування такий:

  1.  — моравани, чехи, білі хорвати, серби, хорутани;
  2. племена, які жили на землях біля р.Вісла, а це — ляхи й племена, що від них пішли, — , лютичі, мазовшани, поморяни;
  3. племена, що жили на сході загальнослов'янського ареалу побутування, тобто східнослов'янські племена, — поляни, древляни, дреговичі, полочани, ільменські словени, сіверяни.

Потім, в іншому місці «Повісті…» (у недатованій частині), згадуються імена племен: дуліби, бужани, волиняни, уличі, тиверці, хорвати, кривичі, радимичі, в'ятичі.

Ґрунтуючись на твердженні «Повісті врем'яних літ», що всі ці племена «мали ж свої обичаї та закони предків своїх і заповіти, кожне — свій норов», вчені припускають, що як об'єднання ці племена становили собою етнополітичні та територіальні утворення.

Згідно з даними археології, усі східнослов'ян. племена, які жили на землях, що є нині територією України, треба вважати носіями близьких за своїми ознаками археологічних культур — райковецької культури, волинцівської культури та роменська культурароменської культури, на території Росії та Білорусі — носіями культур, синхронних із уже перерахованими. Археологами встановлено, що територія поширення волинцівської та роменської культур збігається з територією мешкання сіверян, покриває територію проживання всіх правобережних слов'ян від Дніпра до приток Вісли — Західного Бугу і Сяну. Проте виділити в межах цього регіону пам'ятки, які належали б тому чи іншому з Літописних племен Правобережної України, поки що не вдається. Такі спроби були більш успішними для північних племен на території Росії та Білорусі, там знайдено додаткові елементи для розрізнення — пам'ятки балтського та угро-фінського субстратного населення, яке було інтегроване прийшлими туди слов'янами. Найбільш виразними етнографічними племінними ознаками багатьох тамтешніх племен виявилися жіночі прикраси.

За відомостями арабського автора X ст. ал-Масуді, у 3-й частині 1 тис. на території Волині і існував племінний союз правобережних племен, що утворився навколо дулібів-волинян на чолі з князем Маджаком. Деякі історики вважають, що цей союз як об'єднання був початковим етапом слов'янської державності на території України. Невдовзі під ударами аварів він розпався. Державотворчі процеси на східнослов'янських землях поновилися в IX ст. в Середньому Подніпров'ї, основною їх рушійною силою стали поляни разом з норманськими дружинами, що на чолі з князями Рюриковичами прийшли в тутешні краї. Саме завдяки їх спільним зусиллям навколо Києва сформувалася східнослов'янська держава Київська Русь.

Див. також

Джерела та література

Література

  • Грушевський М. Історія України-Руси, т. 1. Львів, 1904; Баран В. Д. Давні слов'яни. В кн.: Україна крізь віки, т. 3. К., 1998;
  • Толочко О., Толочко П. Київська Русь. К., 1998.
  • Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.

Посилання

  • Енциклопедія історії України (ЕІУ) [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Litopisni plemena termin sho vzhivayetsya istorikami dlya oznachennya tih slov yan soyuziv plemen yaki zgadani litopiscem u Povisti minulih lit Zagalom litopisec podaye ponad 25 yihnih najmenuvan Chastina z nih zgaduyetsya u pevnij poslidovnosti v skladi grup sho viokremlyuyutsya litopiscem za geografichnim principom Poryadok yih zgaduvannya takij moravani chehi bili horvati serbi horutani plemena yaki zhili na zemlyah bilya r Visla a ce lyahi j plemena sho vid nih pishli lyutichi mazovshani pomoryani plemena sho zhili na shodi zagalnoslov yanskogo arealu pobutuvannya tobto shidnoslov yanski plemena polyani drevlyani dregovichi polochani ilmenski sloveni siveryani Potim v inshomu misci Povisti u nedatovanij chastini zgaduyutsya imena plemen dulibi buzhani volinyani ulichi tiverci horvati krivichi radimichi v yatichi Gruntuyuchis na tverdzhenni Povisti vrem yanih lit sho vsi ci plemena mali zh svoyi obichayi ta zakoni predkiv svoyih i zapoviti kozhne svij norov vcheni pripuskayut sho yak ob yednannya ci plemena stanovili soboyu etnopolitichni ta teritorialni utvorennya Zgidno z danimi arheologiyi usi shidnoslov yan plemena yaki zhili na zemlyah sho ye nini teritoriyeyu Ukrayini treba vvazhati nosiyami blizkih za svoyimi oznakami arheologichnih kultur rajkoveckoyi kulturi volincivskoyi kulturi ta romenska kulturaromenskoyi kulturi na teritoriyi Rosiyi ta Bilorusi nosiyami kultur sinhronnih iz uzhe pererahovanimi Arheologami vstanovleno sho teritoriya poshirennya volincivskoyi ta romenskoyi kultur zbigayetsya z teritoriyeyu meshkannya siveryan pokrivaye teritoriyu prozhivannya vsih pravoberezhnih slov yan vid Dnipra do pritok Visli Zahidnogo Bugu i Syanu Prote vidiliti v mezhah cogo regionu pam yatki yaki nalezhali b tomu chi inshomu z Litopisnih plemen Pravoberezhnoyi Ukrayini poki sho ne vdayetsya Taki sprobi buli bilsh uspishnimi dlya pivnichnih plemen na teritoriyi Rosiyi ta Bilorusi tam znajdeno dodatkovi elementi dlya rozriznennya pam yatki baltskogo ta ugro finskogo substratnogo naselennya yake bulo integrovane prijshlimi tudi slov yanami Najbilsh viraznimi etnografichnimi pleminnimi oznakami bagatoh tamteshnih plemen viyavilisya zhinochi prikrasi Za vidomostyami arabskogo avtora X st al Masudi u 3 j chastini 1 tis na teritoriyi Volini i isnuvav pleminnij soyuz pravoberezhnih plemen sho utvorivsya navkolo dulibiv volinyan na choli z knyazem Madzhakom Deyaki istoriki vvazhayut sho cej soyuz yak ob yednannya buv pochatkovim etapom slov yanskoyi derzhavnosti na teritoriyi Ukrayini Nevdovzi pid udarami avariv vin rozpavsya Derzhavotvorchi procesi na shidnoslov yanskih zemlyah ponovilisya v IX st v Serednomu Podniprov yi osnovnoyu yih rushijnoyu siloyu stali polyani razom z normanskimi druzhinami sho na choli z knyazyami Ryurikovichami prijshli v tuteshni krayi Same zavdyaki yih spilnim zusillyam navkolo Kiyeva sformuvalasya shidnoslov yanska derzhava Kiyivska Rus Div takozhSlov yanski plemena Slov yani Kiyivska Rus Povist vrem yanih litDzherela ta literaturaV D Baran Litopisni plemena 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 V D Baran Litopisni plemena 13 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Plahonin A G Plem ya litopisne 7 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 273 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi t 1 Lviv 1904 Baran V D Davni slov yani V kn Ukrayina kriz viki t 3 K 1998 Tolochko O Tolochko P Kiyivska Rus K 1998 Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2009 790 s il PosilannyaEnciklopediya istoriyi Ukrayini EIU 27 kvitnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ