Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Літак дю Тампля — літак, спроєктований і побудований французьким морським офіцером в останній третині XIX століття, в Бресті (департамент Фіністер), перший у світі літак, побудований в натуральну величину. На думку ряду істориків авіації, в 1874 році літак дю Тампля, після розгону під ухил, короткочасно відокремився від землі під час випробувань і, таким чином, є першим у світі літаком, що відокремився від землі з людиною на борту. Цей відрив, однак, не є, на думку тих самих авторів, усталеним польотом. Деякі російські дослідники піддають сумніву факт відриву літака дю Тампля від землі.
| Літак дю Тампля | |
|---|---|
 Літак дю Тампля | |
| Тип | літак |
| Головний конструктор | |
| Перший політ | 1874 |
| Виготовлено | 1 |
 Літак дю Тампля у Вікісховищі | |
Історія проєктування і будівництва
Фелікс дю Тампль ще 1857 року розробив і запатентував проєкт літального апарата, який являв собою літак-моноплан (патент Франції № 32031 від 1857 року). Згідно з патентом, апарат мав приводитися в рух одним тяговим повітряним гвинтом, і мати вільнонесне крило, якому надано деякої зворотної стріловидності. Передбачалася прибирання в польоті шасі, причому останнє повинно було мати амортизатори, розміщені всередині стійок.
Далі винахідник приступив до дослідів з моделлю, оснащеною пружинним двигуном. Моделі вдалося здійснити політ, включно зі зльотом і посадкою з використанням власного шасі, і деякі історики авіації вважають цю модель першою моделлю літака, яка піднялася в повітря.
У другій половині 1860-х років дю Тампль почав своїм коштом споруджувати повномасштабний літак. У боротьбі за зниження ваги йому довелося переглянути низку рішень, закладених у первісному проєкті: крило підкріпити розчалками, а шасі зробити неприховуваним. Проте, реальна вага машини вдвічі перевищила розрахункову.
Відомо, що літак дю Тампля проходив наземні випробування. Зокрема, за допомогою динамометра виміряно тягу гвинта (див. Силова установка). Багато істориків авіації дотримуються думки, що в 1874 році на літаку дю Тампля зроблено спробу польоту, під час якої апарат, з пілотом на борту, короткочасно відірвався від землі (подолавши в повітрі відстань кілька метрів). За поширеною версією, відрив стався під час розгону літака під ухил, і таким чином, сила тяжіння сприяла досягненню необхідної швидкості. Сталого польоту при цьому не було. Ця подія вважається першим відривом від землі пілотованого літака із діючою силовою установкою. Деякі вчені, проте, піддають сумніву сам факт спроби зльоту на літаку дю Тампля (як і подібні повідомлення про відрив від землі літака Можайського). Так, Д. А. Соболєв указує на публікацію 1885 року, схвалену, на його думку, самим винахідником, в якій говориться, що він не зважився приступити до льотних випробувань, оскільки за 10 років доведення багато деталей апарата втратили міцність внаслідок корозії та механічних пошкоджень.
Конструкція
Основними силовими елементами крила літака були алюмінієві труби, що йшли уздовж його передньої кромки і підтримувані розчалками, що йшли до укріпленої на фюзеляжі щогли і стійок шасі. Дві труби з'єднувалися шарнірним вузлом у місці зламу передньої кромки, що дозволяло складати крило на стоянці. Між цими трубами й між зовнішньою трубою і фюзеляжем натягнули шнури, до яких знизу кріпилася обшивка з прогумованого шовку.
Фюзеляж у вигляді човна мав каркас із сталевих труб діаметром 30 мм. В задній частині фюзеляжу розміщувався льотчик, перед ним — двигун.
Літак мав хвостове оперення, що складалося з горизонтального і вертикального рулів з каркасом з алюмінієвих труб і матер'яною обшивкою. Горизонтальний руль був виконаний у формі віяла і міг не тільки відхилятися у вертикальній площині, але й змінювати кут розкриття (тобто, фактично, кут стріловидності і площу). Відхиляти горизонтальний руль льотчик мав лівою рукою за допомогою важеля, вертикальний — за допомогою педалей.
Шасі літака складалося з трьох опор: двох спереду і однієї ззаду. Колеса мали порівняно малий діаметр, що, на думку Д. А. Соболєва, говорить про те, що для зльоту і посадки потрібна була смуга з якимось покриттям (не ґрунтова). Всередині стійок містились пружинні амортизатори.
Силова установка
У передній частині фюзеляжу апарата містився двигун, що обертав тяговий багатолопатевий повітряний гвинт (різні джерела наводять кількість лопатей від 6 до 12). При цьому двигун разом з гвинтом міг повертатися в польоті у вертикальній площині за допомогою черв'ячного механізму, забезпечуючи, таким чином, керування вектором тяги. Для цього льотчик мав повертати правою рукою невелике штурвальне колесо. Дані історичних джерел щодо виду робочого тіла двигуна літака відрізняються. Згідно з одним, це був [en], тобто робочим тілом у ньому служило нагріте повітря. За іншими даними, дю Тампль використовував на своєму літаку парову машину, що живилася парою від винайденого ним парового котла водотрубного типу. Цей котел, що згодом отримав практичне застосування в морській справі і відомий як котел дю Тампля (іноді, котел Тампля), являв собою набір тонких трубок (внутрішній діаметр — близько 3 мм), у яких вода циркулювала з великою швидкістю. Завдяки великій площі контакту вода, що нагрівається полум'ям, яке оточувало трубки, миттєво перетворювалася на пару. За Д. А. Соболєвим, двигун мав два хитних циліндри, штоки яких безпосередньо з'єднувалися з валом гвинта. Як конденсатор використовувалися порожнисті сталеві трубки каркаса фюзеляжу. В одній з робіт стверджується, що дю Тампль у ході доведення свого літака послідовно встановлював на ньому обидва зазначених вище типи силової установки (розглядався також і двигун внутрішнього згоряння системи Ленуара). М. Келлі вважає, що в ході доведення, можливо, змінювалося лише джерело робочого тіла, тобто дю Тампль модифікував двигун, використовуючи одні і ті ж циліндри. Маса двигуна становила, за одними даними 59 кг, а за іншими — близько 70—75 кг (160 фунтів).
Технічні характеристики
У літературі наведено лише окремі характеристики літака дю Тампля, при цьому дані різних джерел дуже відрізняються:
- Розмах крила — 12,2 м / ~30 м
- Розрахункова злітна маса — 260 кг / ~1000 кг
- Потужність двигуна — 3—4 к. с. / ~6 к. с.
Див. також
Примітки
- Соболев, 1995, с. 88.
- Бычков, 1983, с. 14.
- Соболев, 1995, с. 90.
- Соболев, 1988, с. 44.
- Kelly, 2006, с. 33.
- Соболев, 1988, с. 44-45.
- Соболев, 1995, с. 68-69.
- Соболев, 1988, с. 45.
- Dollfus et al., 1965, с. 47.
- Gibbs-Smith, 1966, с. 13.
- Petit, 1967, с. 33.
- Anderson, 2002, с. 38.
- Kelly, 2006, с. 35.
- Статью в журнале Cosmos les Mondes (21.12.1885, #47.)
- Соболев, 1988, с. 45-46.
- Соболев, 1988, с. 46.
- Соболев, 1995, с. 89.
- Kelly, 2006, с. 33-35.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 2 грудня 2020.
Література
- Бычков В. К истории создания самолёта А. Ф. Можайского // Авиация в России (к 100-летию отечественного самолётостроения). — М : «Машиностроение» (по заказу ЦАГИ им. Н. Е. Жуковского), 1983. — 18 липня. — С. 11-40.
- Соболев Д. А. Анализ деятельности Ф. дю Тампля в области самолётостроения // Из истории авиации и космонавтики : альманах. — 1985. — № 52 (18 липня). — С. 79-85.
- Соболев Д. А. Рождение самолёта. Первые проекты и конструкции. — М. : Машиностроение, 1988.
- Соболев Д. А. История самолётов. Начальный период. — М. : РОССПЭН, 1995. — 343 с.
- Charles Dollfus; Henry Beabois; Camille Rougeron. L'homme, l'air et l'espace. — Paris : L'Illustration, 1965.
- Charles H. Gibbs-Smith. The Invention of the Aeroplane. — London : Faber & Faber, 1966.
- Edmond Petit. Histoire mondiale de l'aviation. — Paris : Hachette, 1967.
- John David Anderson. The airplane, a history of its technology. — American Institute of Aeronautics and Astronautics, 2002. — P. 369. — .
- Maurice Kelly. Steam in the Air. — Barnsley : Pen and Sword, 2006. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Litak dyu Tamplya litak sproyektovanij i pobudovanij francuzkim morskim oficerom v ostannij tretini XIX stolittya v Bresti departament Finister pershij u sviti litak pobudovanij v naturalnu velichinu Na dumku ryadu istorikiv aviaciyi v 1874 roci litak dyu Tamplya pislya rozgonu pid uhil korotkochasno vidokremivsya vid zemli pid chas viprobuvan i takim chinom ye pershim u sviti litakom sho vidokremivsya vid zemli z lyudinoyu na bortu Cej vidriv odnak ne ye na dumku tih samih avtoriv ustalenim polotom Deyaki rosijski doslidniki piddayut sumnivu fakt vidrivu litaka dyu Tamplya vid zemli Litak dyu TamplyaLitak dyu TamplyaTiplitakGolovnij konstruktorPershij polit1874Vigotovleno1 Litak dyu Tamplya u VikishovishiIstoriya proyektuvannya i budivnictvaKreslennya z patentu dyu Tamplya 1857 roku Shema litaka dyu Tamplya opublikovana v zhurnali Cosmos les mondes 1885 rik Feliks dyu Tampl she 1857 roku rozrobiv i zapatentuvav proyekt litalnogo aparata yakij yavlyav soboyu litak monoplan patent Franciyi 32031 vid 1857 roku Zgidno z patentom aparat mav privoditisya v ruh odnim tyagovim povitryanim gvintom i mati vilnonesne krilo yakomu nadano deyakoyi zvorotnoyi strilovidnosti Peredbachalasya pribirannya v poloti shasi prichomu ostannye povinno bulo mati amortizatori rozmisheni vseredini stijok Dali vinahidnik pristupiv do doslidiv z modellyu osnashenoyu pruzhinnim dvigunom Modeli vdalosya zdijsniti polit vklyuchno zi zlotom i posadkoyu z vikoristannyam vlasnogo shasi i deyaki istoriki aviaciyi vvazhayut cyu model pershoyu modellyu litaka yaka pidnyalasya v povitrya U drugij polovini 1860 h rokiv dyu Tampl pochav svoyim koshtom sporudzhuvati povnomasshtabnij litak U borotbi za znizhennya vagi jomu dovelosya pereglyanuti nizku rishen zakladenih u pervisnomu proyekti krilo pidkripiti rozchalkami a shasi zrobiti neprihovuvanim Prote realna vaga mashini vdvichi perevishila rozrahunkovu Vidomo sho litak dyu Tamplya prohodiv nazemni viprobuvannya Zokrema za dopomogoyu dinamometra vimiryano tyagu gvinta div Silova ustanovka Bagato istorikiv aviaciyi dotrimuyutsya dumki sho v 1874 roci na litaku dyu Tamplya zrobleno sprobu polotu pid chas yakoyi aparat z pilotom na bortu korotkochasno vidirvavsya vid zemli podolavshi v povitri vidstan kilka metriv Za poshirenoyu versiyeyu vidriv stavsya pid chas rozgonu litaka pid uhil i takim chinom sila tyazhinnya spriyala dosyagnennyu neobhidnoyi shvidkosti Stalogo polotu pri comu ne bulo Cya podiya vvazhayetsya pershim vidrivom vid zemli pilotovanogo litaka iz diyuchoyu silovoyu ustanovkoyu Deyaki vcheni prote piddayut sumnivu sam fakt sprobi zlotu na litaku dyu Tamplya yak i podibni povidomlennya pro vidriv vid zemli litaka Mozhajskogo Tak D A Sobolyev ukazuye na publikaciyu 1885 roku shvalenu na jogo dumku samim vinahidnikom v yakij govoritsya sho vin ne zvazhivsya pristupiti do lotnih viprobuvan oskilki za 10 rokiv dovedennya bagato detalej aparata vtratili micnist vnaslidok koroziyi ta mehanichnih poshkodzhen KonstrukciyaOsnovnimi silovimi elementami krila litaka buli alyuminiyevi trubi sho jshli uzdovzh jogo perednoyi kromki i pidtrimuvani rozchalkami sho jshli do ukriplenoyi na fyuzelyazhi shogli i stijok shasi Dvi trubi z yednuvalisya sharnirnim vuzlom u misci zlamu perednoyi kromki sho dozvolyalo skladati krilo na stoyanci Mizh cimi trubami j mizh zovnishnoyu truboyu i fyuzelyazhem natyagnuli shnuri do yakih znizu kripilasya obshivka z progumovanogo shovku Fyuzelyazh u viglyadi chovna mav karkas iz stalevih trub diametrom 30 mm V zadnij chastini fyuzelyazhu rozmishuvavsya lotchik pered nim dvigun Litak mav hvostove operennya sho skladalosya z gorizontalnogo i vertikalnogo ruliv z karkasom z alyuminiyevih trub i mater yanoyu obshivkoyu Gorizontalnij rul buv vikonanij u formi viyala i mig ne tilki vidhilyatisya u vertikalnij ploshini ale j zminyuvati kut rozkrittya tobto faktichno kut strilovidnosti i ploshu Vidhilyati gorizontalnij rul lotchik mav livoyu rukoyu za dopomogoyu vazhelya vertikalnij za dopomogoyu pedalej Shasi litaka skladalosya z troh opor dvoh speredu i odniyeyi zzadu Kolesa mali porivnyano malij diametr sho na dumku D A Sobolyeva govorit pro te sho dlya zlotu i posadki potribna bula smuga z yakimos pokrittyam ne gruntova Vseredini stijok mistilis pruzhinni amortizatori Silova ustanovkaU perednij chastini fyuzelyazhu aparata mistivsya dvigun sho obertav tyagovij bagatolopatevij povitryanij gvint rizni dzherela navodyat kilkist lopatej vid 6 do 12 Pri comu dvigun razom z gvintom mig povertatisya v poloti u vertikalnij ploshini za dopomogoyu cherv yachnogo mehanizmu zabezpechuyuchi takim chinom keruvannya vektorom tyagi Dlya cogo lotchik mav povertati pravoyu rukoyu nevelike shturvalne koleso Dani istorichnih dzherel shodo vidu robochogo tila dviguna litaka vidriznyayutsya Zgidno z odnim ce buv en tobto robochim tilom u nomu sluzhilo nagrite povitrya Za inshimi danimi dyu Tampl vikoristovuvav na svoyemu litaku parovu mashinu sho zhivilasya paroyu vid vinajdenogo nim parovogo kotla vodotrubnogo tipu Cej kotel sho zgodom otrimav praktichne zastosuvannya v morskij spravi i vidomij yak kotel dyu Tamplya inodi kotel Tamplya yavlyav soboyu nabir tonkih trubok vnutrishnij diametr blizko 3 mm u yakih voda cirkulyuvala z velikoyu shvidkistyu Zavdyaki velikij ploshi kontaktu voda sho nagrivayetsya polum yam yake otochuvalo trubki mittyevo peretvoryuvalasya na paru Za D A Sobolyevim dvigun mav dva hitnih cilindri shtoki yakih bezposeredno z yednuvalisya z valom gvinta Yak kondensator vikoristovuvalisya porozhnisti stalevi trubki karkasa fyuzelyazhu V odnij z robit stverdzhuyetsya sho dyu Tampl u hodi dovedennya svogo litaka poslidovno vstanovlyuvav na nomu obidva zaznachenih vishe tipi silovoyi ustanovki rozglyadavsya takozh i dvigun vnutrishnogo zgoryannya sistemi Lenuara M Kelli vvazhaye sho v hodi dovedennya mozhlivo zminyuvalosya lishe dzherelo robochogo tila tobto dyu Tampl modifikuvav dvigun vikoristovuyuchi odni i ti zh cilindri Masa dviguna stanovila za odnimi danimi 59 kg a za inshimi blizko 70 75 kg 160 funtiv Tehnichni harakteristikiU literaturi navedeno lishe okremi harakteristiki litaka dyu Tamplya pri comu dani riznih dzherel duzhe vidriznyayutsya Rozmah krila 12 2 m 30 m Rozrahunkova zlitna masa 260 kg 1000 kg Potuzhnist dviguna 3 4 k s 6 k s Div takozhLitak Mozhajskogo Alfons PenoPrimitkiSobolev 1995 s 88 Bychkov 1983 s 14 Sobolev 1995 s 90 Sobolev 1988 s 44 Kelly 2006 s 33 Sobolev 1988 s 44 45 Sobolev 1995 s 68 69 Sobolev 1988 s 45 Dollfus et al 1965 s 47 Gibbs Smith 1966 s 13 Petit 1967 s 33 Anderson 2002 s 38 Kelly 2006 s 35 Statyu v zhurnale Cosmos les Mondes 21 12 1885 47 Sobolev 1988 s 45 46 Sobolev 1988 s 46 Sobolev 1995 s 89 Kelly 2006 s 33 35 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 2 grudnya 2020 LiteraturaBychkov V K istorii sozdaniya samolyota A F Mozhajskogo Aviaciya v Rossii k 100 letiyu otechestvennogo samolyotostroeniya M Mashinostroenie po zakazu CAGI im N E Zhukovskogo 1983 18 lipnya S 11 40 Sobolev D A Analiz deyatelnosti F dyu Tamplya v oblasti samolyotostroeniya Iz istorii aviacii i kosmonavtiki almanah 1985 52 18 lipnya S 79 85 Sobolev D A Rozhdenie samolyota Pervye proekty i konstrukcii M Mashinostroenie 1988 Sobolev D A Istoriya samolyotov Nachalnyj period M ROSSPEN 1995 343 s Charles Dollfus Henry Beabois Camille Rougeron L homme l air et l espace Paris L Illustration 1965 Charles H Gibbs Smith The Invention of the Aeroplane London Faber amp Faber 1966 Edmond Petit Histoire mondiale de l aviation Paris Hachette 1967 John David Anderson The airplane a history of its technology American Institute of Aeronautics and Astronautics 2002 P 369 ISBN 1563475251 Maurice Kelly Steam in the Air Barnsley Pen and Sword 2006 ISBN 1563475251