Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лі сове до 1961 року Заморочення село в Україні у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області Д

Лісове (Дубровицька міська громада)

Лісове (Дубровицька міська громада)

Лі́сове (до 1961 року — Заморочення) — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 року підпорядковувалося Лісівській сільській раді. Населення становить 462 особи (2011).

село Лісове
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Облікова картка с Лісове 
Основні дані
Засноване 1961
Колишня назва Заморочення
Населення 462 (01.01.2011)
Площа 0,4 км²
Густота населення 1230 осіб/км²
Поштовий індекс 34141
Телефонний код +380 3658
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		144[] м
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
image
image
Лісове
image
image
Лісове
Мапа

image Лісове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Лісове.

На території Лісового працює Лісівське лісництво, та в стадії ліквідації сільськогосподарський кооператив «Полісся». Більшість земель знаходяться у приватній власності жителів села. У селі є дев'ятирічна школа, дитячий садок «Чебурашка», публічно-шкільна бібліотека, сільський клуб, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт, чотири магазини.[]

Назва

До 1961 року називалося Заморочення. Сучасна назва походить від давніх лісів, які і досі оточують Лісове з усіх сторін.[] Польською мовою згадується як Zamorocze, російською — як Замороченье.

Географія

Площа села — 0,4 км². Лісове знаходиться на північний захід від районного центру Дубровиця за 17 км та за 23 км від залізничної станції. Через село проходить автомобільна дорога Рівне — Зарічне.[]

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 605 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 87 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 59 мм. Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,5 °C. Річна амплітуда температур становить 24,0 °C.

Клімат Лісового
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,5 −1,3 3,4 12,3 19,2 22,8 23,8 23,1 18,2 11,7 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,5 −4,5 −0,3 7,4 13,6 17,4 18,5 17,6 13,2 7,7 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,6 8,1 12,0 13,2 12,2 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 29 28 41 56 87 80 64 57 45 41 41 605
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Заморочення на мапах
image
Заморочення на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
image
Заморочення на німецькій карті 1917 року (нім.)

У письмових джерелах село під назвою Заморочення вперше згадується від 1577 роком. Цю інформацію дає «Історія міст і сіл УРСР» 1973 року видання. Але, за переказами, поселення тут існувало ще задовго до цього. Про це свідчить легенда про місцеве урочище «Селисьба». Усі великі суспільно-політичні віхи історії відображалися в житті лісовчан (замороченців). Народні перекази зберегли пам'ять про часи монголо-татарської навали, турецько-татарських набігів. З XVII століття село відносилося до маєтку графів Плятерів. З кінця XVIII століття землі Дубровиччини відносяться до Ровенського повіту Волинської губернії в складі Росії.[]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році село Заморочення разом з хутором Заморочення та лісничівками Заморочення, Пруд і В'ясовець належало до громади Заморочення гміни Висоцьк Поліського воєводства.

Більшість господарств були розкидані по хуторах (Пасіка, Лубок, Добрий бір, Веприк, Островки і т. д.) Від панського маєтку тих часів збереглися великі липи, які обмежовували панські землі. У польські часи в селі працювала трьохкласна школа, яка спочатку знаходилася у селянських хатах, а пізніше було збудоване красиве приміщення, яке в роки війни згоріло. Деякі поліпшення відчули селяни після 1939 року, але вони були недовгими.[]

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 51 житель села, який брав участь у визвольних змаганнях, з них 26 загинуло, 24 було репресовано.

Наприкінці липня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Ліси навколо стали місцем перебування і партизанів, і бандерівців. Жителі села фактично розділилися на два ворогуючі табори, і не стільки через високі політичні ідеї, як через звичайні сусідські чвари, що вилилося це у численні жертви серед мирного населення. Після звільнення села у 1944 році 44 мешканці села були призвані на фронт. 22 з них були поранені, 17 — не повернулися з війни. На сьогодні в селі не залишилося в живих жодного ветерана.[]

У 1947 році село Заморочене підпорядковувалося Замороченській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.

1961 року перейменоване на Лісове. Після закінчення війни мирне життя в селі почало налагоджуватися. Організовується колгосп — імені Суворова, 31 річниці Жовтня, імені Шевченка. З 1961 по 1967 рік — Лісівське допоміжне господарство, яке відносилося до села Трипутні. З 1968 року організовується радгосп «Озерський», у 80-х роках — колгосп «Полісся». З 1939 року село відносилося до Золотинської сільської ради Висоцького району. Пізніше організовується Замороченська сільська рада, першим головою якої був Грицюк Роман Трохимович. Переважна частина жителів села є православними віруючими. Характерною рисою лісовчан є особлива любов до народної пісні. Довгий час радував своїм співом фольклорний ансамбль «Родина»(керівник Ф.Грицюк), який виступав на сценах Києва, Львова, Москви. Сьогодні ці традиції продовжує дитячий фольклорний колектив, який є неодноразовим переможцем районного фольклорного фестивалю «Дзвенить струна народна». Славиться Лісове народними майстрами вишивки (Скляр С. Г., Кузло К. П., Сульжик М. О., Петрович 3. О., Кузло Н. М., Грицюк Р. В.), ткацтва (Грицюк О. П., Скляр С. Г.), різьби по дереву (Сахно В. М., Мерзун В. А., Мерзун І. М.), виробництву кошиків та кошелів(коробок) (Місько І. Ю., Сахно М. І., Грицюк В. М.). Лісовчани протягом століть зберігають батьківські традиції і створюють нові свята та обряди. Із сивої давнини зберегігся у селі купальський обряд. Кожного року в ніч із 6 на 7 липня відбувається велике дійство з вогнищем, купальськими піснями і хороводами, танцями та розвагами. На свята збираються цілі родини, натруджені люди (бо ж саме в цей час масово збираються чорниці у лісі, йде заготівля сіна для зимівлі худоби, пораються чималі городи) веселяться цілу ніч. Із нових свят, які також стали традиційними, у Лісовому дуже люблять день села, яке відзначають щороку 28 серпня на світле свято Успіння Пресвятої Богородиці. Чарує і захоплює Лісове своїх гостей багатою, розкішною природою. Тут можна довго мандрувати лісовими масивами, різними путівцями-манівцями, милуватися величними деревами. А яка краса відкривається оку, коли потрапляєш до урочища «Ставки». Тут голубіють тихим водним плесом більше десятка цих водойм. І риба гарна водиться у ставках, можна добре порибалити, а потім приготувати смачну юшку. Багаті ліси навколо нашого села на різні ягоди та гриби. Тут можна поласувати чорницею, брусницею, журавлиною, лохиною, лісовими малиною та суницею, ожиною. А скільки різних грибів збирають місцеві жителі. Справжнім делікатесом є мариновані білі гриби та зелениці. Лісівські господині знають багато рецептів приготування грибних страв.[]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,13 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 13,96 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,66 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 368 мбер, з якої: зовнішнього — 28 мбер, загальна від радіонуклідів — 340 мбер (з них Cs — 239 мбер).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859 132 —
1906 307 +132.6%
1921 407 +32.6%
1989 500 +22.9%
1993 466 −6.8%
2001 486 +4.3%
2011 462 −4.9%
2017 453 −1.9%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Заморочення налічувалося 14 дворів та 132 жителів (62 чоловіків і 70 жінок), з них 127 православних і 5 євреїв. Станом на 1906 рік у селі було 37 двори та мешкало 307 осіб.

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 75 будинків та 407 мешканців, з них: 193 чоловіки та 214 жінок; 397 православних та 10 юдеїв; 397 українців та 10 євреїв. На сусідньому однойменному фільварку налічувалося 7 будинків та 37 мешканців, з них: 19 чоловіків та 18 жінок; усі 37 римо-католики та поляки.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 500 осіб, з яких 239 чоловіків та 261 жінка. На кінець 1993 року в селі мешкало 466 жителів, з них 131 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 486 осіб. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 462 особи. Густота населення — 1230 особи/км².

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,58 %
російська 1,22 %
білоруська 0,20 %

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 72 44 116
18-39 77 69 146
40-59 65 48 113
60+ 28 59 87
Разом 242 220 462

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 462
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
111 23 148 31 259 54 94 19 119 25 213 45
Зайнятість (станом на 2011 рік)
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 462
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
18 3 45 8 63 12 80 15 106 20 186 34
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
310 145 150 1 2 27 13 9 10 10 34 5 17 3

Політика

Органи влади

До 2020 року місцеві органи влади представлені Лісівською сільською радою.

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560768. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 336 осіб.

Культура

У селі працює Лісівський сільський будинок культури на 288 місць. Діє Лісівська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 10 645 книг та яка має 12 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 448 осіб.

Хор-ланка «Світоч»

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2019)

Поліщуки, які проживали у складних умовах, завжди з великою повагою ставилися до пісні. Якою б важкою не була робота, вона завжди завершувалася народною піснею. Так було і у Лісовому. Жінки працювали на льонарському лані з раннього ранку до пізнього вечора. Але до села не могли повернутися, не заспівавши гарної пісні. Почув їхні голоси молодий на той час завідувач клубу Федір Олександрович Грицюк і запросив дівчат поспівати до клубу. Вирішили тоді Євдокія та Олена Кузло, Тетяна та Степанида Шеремет співати гуртову пісню не тільки вдома, на роботі, а й на клубній сцені. До їх пропозиції приєдналася відома виконавиця народних пісень, ланкова Ольга Микитівна Грицюк. Отак гуртом і зібралися на першу репетицію. Перший виступ молодого колективу відбувся у 1964 році в урочищі Дуби неподалік від села Миляч. Саме відтоді й розпочалася творча біографія хор-ланки із Лісового. Молоді співачки дуже серйозно ставилися до своїх виступів. Вони ретельно підбирали співочий репертуар. В основу концертної програми були покладені зібрані у Лісовому пісні. На першому звіті перед односельцями виконувалися місцеві пісні: «Цвіла, цвіла калинонька», «Косив Ваня гречку спілу», «Ой у лісі вогонь горить». Керівник фольклорного колективу Федір Олександрович Грицюк постійно зустрічався із старожилами рідного села, навколишніх населених пунктів, записував від них тексти обрядових пісень. І завжди в таких творчих експедиціях він виявляв самобутні зразки поліської пісенної поезії. Наприклад, чого вартий лише той факт, що спілкуючись із жителькою Лісового Марією, Федір Олександрович віднайшов дуже давню купальську пісню «Ой на Івана, ще й на Купала», яка поповнила репертуар хор-ланки.

image
Хор-ланка «Світоч» село Лісове

Ой на Івана, ще й на Купала
Дівчина собі долі шукала.
Темная нічка-Купалочка, Не виспалася Наталочка.
Не виспалася, веночок вила, Долі водою його пустила.
Пливи, веночок, по білуй хвилі, Пливи до хати, де живе милий.
Темної ночі втонув поволі -
Не дав Купало дівчині долі.
Прийшла додому, тихенько в хаті, Заснув же батько, не спала мати.
Мати не спала, все теє чула, Твоя, Наталко, доля втонула.

Через небагато часу репертуар хор-ланки налічував понад сотню пісень різних жанрів. Велику допомогу у підборі пісень надавав Петро Наумович Степанюк, який у той час був керівником відомої хор-ланки із Кураша. Саме

Петро Наумович приніс до колективу твори «Ми дівчата із Полісся», «Росяні світанки» та інші. Зверталися виконавці і до колискової поезії, бо розкривається в ній почуття ніжності, кохання, людяності і добра. Учать такі пісні любити правду, Вітчизну, маму, рідний край. Якщо побутове призначення колискових пісень визначалося у заспокоюванні, присипанні дитини і передавалось одноманітністю мінорного ладу, то в сучасному гуртовому виконанні хор-ланкою відчувалося прагнення емоційного впливу на слухача. Неодноразово із сцен різних рівнів лилася колискова

«Люлі, люлі, дитинонько, спати».
Люлі, люлі, дитинонько, спати, Пішла мати до роду гуляти
Та й казала буде ночувати.
А у мене рід великий, багатий, Буде мене медом частувати.
Ой якби ж мені од меду не впиться
З своїм родом дай наговориться.
Пусти мене, мій роде, додому
В мене вдома дитина малая
Ще й до того свекруха лихая.
Аж прихожу тихо під віконце, Задрижало моє тіло й серце.
Аж свекруха вечероньку варить, Ну а свекор дубиноньку парить.
Треба, синку, твою жінку бити, Щоб звикала додому ходити.
За що ж, батьку, мою жінку бити.
Помре мати — не буде ходити.

Де тільки не побував зі своїм колективом Ф. О. Грицюк. Поліські співачки зачаровували своїм співом слухачів районних центрів, міста Рівного, Луцька, Львова, Києва, сіл Столінського району Білорусі. На першому республіканському радіоконкурсі «Золоті ключі» колектив одержав багато схвальних відгуків з Донецької, Дніпропетровської, Волинської, Житомирської областей та Автономної Республіки Крим. Республіканське журі присудило колективу з Лісового Диплом лауреата і грошову премію. У 1984 році хор-ланка здобула перемогу в обласному огляді-конкурсі фольклорних ансамблів. Під час проведення Всесоюзного семінару-практикуму «Використання фольклору в трудових святах та обрядах» колективу був вручений приз редакції республіканського журналу «Соціалістична культура». Наші співачки брали участь у культурній програмі, присвяченій 1500-річчю міста Києва. Потрапили вони і на телевізійні екрани. Зйомки телепередачі проходили у телестудії міста Львова. Побували поліські дівчата і на московській сцені. У 1985 році лісівській хор-ланці було присвоєно звання самодіяльного народного фольклорного ансамблю. Після виступу на московській сцені колективом зацікавилися і за кордоном, особливо представники діаспори у Польщі та Канаді. До колективу надійшли запрошення відвідати ці країни. Але здійснити ці наміри перешкодили політичні події. У 1987 році знаний колектив був запрошений до участі у Всесоюзній творчій майстерні фольклорного мистецтва. У 1991 році хор-ланка «Світоч» стала учасницею міжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня», який проходив у місті Луцьку. Спілкуючись із нашими співачками, ми намагалися згадати усіх учасників відомого народного колективу. Виявилося, що найпопулярнішим ім'ям серед жінок було Ольга. Отож, членами колективу у різні часи були: Кузло Євдокія, Кузло Олена, Шеремет Степанида, Шеремет Тетяна, Грицюк Ольга Микитівна, Грицюк Ольга Петрівна, Грицюк Ольга Панасівна, Грицюк Ольга Калениківна, Доматюк Ольга Григорівна, Скляр Софія Григорівна, Грицюк Катерина Калістратівна, Кузло Уляна Іванівна, Грицюк Єва Панасівна, Хмарук Юлія Іванівна, Грицюк Серафима Трохимівна, Буткевич Ганна Трохимівна, Кузло Варвара Трохимівна. Звичайно, багато зусиль для організації та успішної діяльності колективу приклав нині уже покійний Федір Олександрович Грицюк. З дитинства його знали непосидючим, допитливим, до всього небайдужим. Завжди прислухався до народної пісні і сам частенько підспівував дорослим. У далеких 50-х роках минулого століття закінчив Замороченську семирічку. В 1957 році подався до Кіровоградської області, де працював у Мар'янівському бурякорадгоспі на різних роботах. Але це була не його стихія. Тому у 1958 році повертається додому і вже в лютому стає завідувачем клубу у своєму рідному селі. Згодом проходить строкову службу в рядах Радянської армії. І після цього у його трудовій книжці з'являється останній запис про прийняття на посаду завідувача клубу села Лісове, де пропрацював більше ЗО років. Саме після повернення із служби, Федір Олександрович активно займається згуртуванням співочого колективу. Для того, щоб здобути фахову освіту, вступає на заочну форму навчання до Дубнівського культосвітнього училища, а згодом — до Рівненського інституту культури. Федір Олександрович завжди був у центрі культурного, громадського життя села. Невеличке приміщення сільського клубу (до 1984 року це була маленька сільська хатинка) кожного вечора наповнювалося відвідувачами, які знаходили собі справу для душі. Тут проходили репетиції хор-ланки, дівочого ансамблю, учнівські колективи. Частенько сільська молодь ставила на сільській сцені різні п'єси, влаштовувала вечори відпочинку, зустрічі з цікавими людьми. Саме Федір Олександрович був ініціатором відзначення давнього язичницького свята Івана Купала. Сьогодні це свято відзначається у всьому районі, а в 60-70-і роки до Лісового їхало багато різного люду, щоб побачити це дійство. Багато енергії віддав Ф. О. Грицюк створенню у 1975 році шкільного лісництва при Лісівському лісництві Дубровицького лісгоспу, клубу любителів природи. Коли у 1984 році було збудоване нове, красиве приміщення будинку культури, Федір Олександрович облаштував тут багатий куточок природи, взявся і за сільський музей. Як бачимо, це була людина великої енергії, багата на фантазію, вмілий організатор будь-якої справи.

image
Запис на Львівській телестудії 1980 роки

Активний, творчий працівник був удостоєний багатьох відзнак. Зокрема, у 1970 році Федір Олександрович був нагороджений медаллю «За доблесну працю», у 1985 році — медаллю «Ветеран праці» та медаллю лауреата Всесоюзного огляду самодіяльної художньої творчості, у 1987 році — медаллю лауреата другого Всесоюзного фестивалю народної творчості. А скільки різних відзнак було отримано разом із хор-ланкою, яка була основною турботою і радістю. Найактивніші учасниці хор-ланки Грицюк О. М., Грицюк О. П., Скляр С. Г. є сьогодні частими гостями місцевої школи, де працює фольклорний гурток «Джерельце». Маленькі артисти переймають багатий досвід своїх бабусь, виступають із концертами перед односельцями. Є й перші перемоги на районному рівні: фольклорний колектив був неодноразовим переможцем та призером районного фестивалю-конкурсу «Дзвенить струна народна».

Релігія

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада Свято-Успенської парафії Сарненської єпархії УПЦ ПЦУ 14 вересня 2004 - -
     — православні.

У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту, яка з 1840-х років діяла як православна. 19 червня 2022 року відбулися збори релігійної громади Свято-Успенської парафії Лісового, на яких було ухвалено рішення про перехід парафії від УПЦ (Московського патріархату) до Православної церкви України.

Освіта

У селі діє Лісівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 56 учнів (із 160 розрахованих) та викладало 15 учителів.

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Лісівський дошкільний навчальний заклад „Чебурашка“», у якому станом на 2011 рік навчалося 20 дітей і працювало 3 учителі та вихователі.

Інфраструктура

Наявне відділення поштового зв'язку.

Ветерани війни

  • Грицюк Григорій Федорович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Грицюк Феодосій Євтухович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Грицюк Опанас Максимович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Грицюк Тодось Тодосьович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Бандура Михайло Трохимович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Євхимець Григорій Павлович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Кузло Павло Дмитрович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Місько Микола Маркович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

Коментарі

  1. рос. Заморочени, 15 дворів.
  2. нім. Samorotscheni, 15 дворів.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»

Джерела

  1. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. с Лісове // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ІМіС УРСР, 1973, с. 289.
  4. . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  5. Реабілітовані історією. Рівненська область / Реабілітовані історією. Рівненська область / редкол. тому (співгол. О. Ю. Данильчук, співгол. О. В. Муляренко, відп. секр. А. А. Жив’юк та ін.); кер. кол. упоряд. А. А. Жив’юк. — Рівне : Дятлик М, 2018. — Т. 8. — С. 500. — .
  6. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  7. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 196. (рос.)
  8. Lisove climate: Average Temperature, weather by month, Lisove weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
  9. ІАУ, 1980, с. 55.
  10. Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  11. ІАУ, 1980, с. 57.
  12. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  13. Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  14. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 116. — .
  15. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 439.
  16. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  17. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  20. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  21. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 651. (рос. дореф.)
  22. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  24. . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  29. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  30. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  31. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  32. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  33. На шість громад за вихідні стало менше в УПЦ МП (оновлено) - РІСУ. Релігійно-інформаційна служба України (укр.). 20 червня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
  34. Паспорт Дубровицького району, 2011.
  35. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. з джерела 18 червня 2018
  36. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
  37. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  38. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
  39. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

  • Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лісове (Дубровицька міська громада)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Li sove do 1961 roku Zamorochennya selo v Ukrayini u Dubrovickij miskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Do 2020 roku pidporyadkovuvalosya Lisivskij silskij radi Naselennya stanovit 462 osobi 2011 selo Lisove Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Dubrovicka miska gromada Oblikova kartka s Lisove Osnovni dani Zasnovane 1961 Kolishnya nazva Zamorochennya Naselennya 462 01 01 2011 Plosha 0 4 km Gustota naselennya 1230 osib km Poshtovij indeks 34141 Telefonnij kod 380 3658 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 39 44 pn sh 26 24 30 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 144 dzherelo m Misceva vlada Adresa radi 34100 Rivnenska obl Sarnenskij r n m Dubrovicya vul Vorobinska bud 16 Karta Lisove Lisove Mapa Lisove u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Lisove Na teritoriyi Lisovogo pracyuye Lisivske lisnictvo ta v stadiyi likvidaciyi silskogospodarskij kooperativ Polissya Bilshist zemel znahodyatsya u privatnij vlasnosti zhiteliv sela U seli ye dev yatirichna shkola dityachij sadok Cheburashka publichno shkilna biblioteka silskij klub viddilennya zv yazku feldshersko akusherskij punkt chotiri magazini dzherelo NazvaDo 1961 roku nazivalosya Zamorochennya Suchasna nazva pohodit vid davnih lisiv yaki i dosi otochuyut Lisove z usih storin dzherelo Polskoyu movoyu zgaduyetsya yak Zamorocze rosijskoyu yak Zamorochene GeografiyaPlosha sela 0 4 km Lisove znahoditsya na pivnichnij zahid vid rajonnogo centru Dubrovicya za 17 km ta za 23 km vid zaliznichnoyi stanciyi Cherez selo prohodit avtomobilna doroga Rivne Zarichne dzherelo Klimat Klimat u seli vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 605 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v berezni j syagaye u serednomu 28 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni blizko 87 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 59 mm Peresichna temperatura sichnya 5 5 C lipnya 18 5 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 0 C Klimat Lisovogo Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 2 5 1 3 3 4 12 3 19 2 22 8 23 8 23 1 18 2 11 7 4 8 0 0 11 3 Serednya temperatura C 5 5 4 5 0 3 7 4 13 6 17 4 18 5 17 6 13 2 7 7 2 3 2 5 7 1 Serednij minimum C 8 5 7 7 3 9 2 6 8 1 12 0 13 2 12 2 8 3 3 8 0 2 5 2 9 Norma opadiv mm 36 29 28 41 56 87 80 64 57 45 41 41 605 Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaZamorochennya na mapahZamorochennya na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1866 1887 rokiv ros doref Zamorochennya na nimeckij karti 1917 roku nim U pismovih dzherelah selo pid nazvoyu Zamorochennya vpershe zgaduyetsya vid 1577 rokom Cyu informaciyu daye Istoriya mist i sil URSR 1973 roku vidannya Ale za perekazami poselennya tut isnuvalo she zadovgo do cogo Pro ce svidchit legenda pro misceve urochishe Selisba Usi veliki suspilno politichni vihi istoriyi vidobrazhalisya v zhitti lisovchan zamorochenciv Narodni perekazi zberegli pam yat pro chasi mongolo tatarskoyi navali turecko tatarskih nabigiv Z XVII stolittya selo vidnosilosya do mayetku grafiv Plyateriv Z kincya XVIII stolittya zemli Dubrovichchini vidnosyatsya do Rovenskogo povitu Volinskoyi guberniyi v skladi Rosiyi dzherelo Do 1917 roku selo vhodilo do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1906 roci selo vhodilo do skladu Visockoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1918 1920 roki netrivalij chas perebuvalo v skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi U 1921 roci selo vhodilo do skladu Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki 1 sichnya 1923 roku rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi Visocka gmina viluchena iz Sarnenskogo povitu i vklyuchena do Stolinskogo povitu U 1935 roci selo Zamorochennya razom z hutorom Zamorochennya ta lisnichivkami Zamorochennya Prud i V yasovec nalezhalo do gromadi Zamorochennya gmini Visock Poliskogo voyevodstva Bilshist gospodarstv buli rozkidani po hutorah Pasika Lubok Dobrij bir Veprik Ostrovki i t d Vid panskogo mayetku tih chasiv zbereglisya veliki lipi yaki obmezhovuvali panski zemli U polski chasi v seli pracyuvala trohklasna shkola yaka spochatku znahodilasya u selyanskih hatah a piznishe bulo zbudovane krasive primishennya yake v roki vijni zgorilo Deyaki polipshennya vidchuli selyani pislya 1939 roku ale voni buli nedovgimi dzherelo Z 1939 roku u skladi Rivnenskoyi oblasti URSR U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do nacionalno vizvolnoyi borotbi u lavah UPA ta OUN Zagalom vstanovleno 51 zhitel sela yakij brav uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 26 zaginulo 24 bulo represovano Naprikinci lipnya 1941 roku selo bulo okupovane nimeckimi vijskami Lisi navkolo stali miscem perebuvannya i partizaniv i banderivciv Zhiteli sela faktichno rozdililisya na dva voroguyuchi tabori i ne stilki cherez visoki politichni ideyi yak cherez zvichajni susidski chvari sho vililosya ce u chislenni zhertvi sered mirnogo naselennya Pislya zvilnennya sela u 1944 roci 44 meshkanci sela buli prizvani na front 22 z nih buli poraneni 17 ne povernulisya z vijni Na sogodni v seli ne zalishilosya v zhivih zhodnogo veterana dzherelo U 1947 roci selo Zamorochene pidporyadkovuvalosya Zamorochenskij silskij radi Visockogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR 1961 roku perejmenovane na Lisove Pislya zakinchennya vijni mirne zhittya v seli pochalo nalagodzhuvatisya Organizovuyetsya kolgosp imeni Suvorova 31 richnici Zhovtnya imeni Shevchenka Z 1961 po 1967 rik Lisivske dopomizhne gospodarstvo yake vidnosilosya do sela Triputni Z 1968 roku organizovuyetsya radgosp Ozerskij u 80 h rokah kolgosp Polissya Z 1939 roku selo vidnosilosya do Zolotinskoyi silskoyi radi Visockogo rajonu Piznishe organizovuyetsya Zamorochenska silska rada pershim golovoyu yakoyi buv Gricyuk Roman Trohimovich Perevazhna chastina zhiteliv sela ye pravoslavnimi viruyuchimi Harakternoyu risoyu lisovchan ye osobliva lyubov do narodnoyi pisni Dovgij chas raduvav svoyim spivom folklornij ansambl Rodina kerivnik F Gricyuk yakij vistupav na scenah Kiyeva Lvova Moskvi Sogodni ci tradiciyi prodovzhuye dityachij folklornij kolektiv yakij ye neodnorazovim peremozhcem rajonnogo folklornogo festivalyu Dzvenit struna narodna Slavitsya Lisove narodnimi majstrami vishivki Sklyar S G Kuzlo K P Sulzhik M O Petrovich 3 O Kuzlo N M Gricyuk R V tkactva Gricyuk O P Sklyar S G rizbi po derevu Sahno V M Merzun V A Merzun I M virobnictvu koshikiv ta kosheliv korobok Misko I Yu Sahno M I Gricyuk V M Lisovchani protyagom stolit zberigayut batkivski tradiciyi i stvoryuyut novi svyata ta obryadi Iz sivoyi davnini zberegigsya u seli kupalskij obryad Kozhnogo roku v nich iz 6 na 7 lipnya vidbuvayetsya velike dijstvo z vognishem kupalskimi pisnyami i horovodami tancyami ta rozvagami Na svyata zbirayutsya cili rodini natrudzheni lyudi bo zh same v cej chas masovo zbirayutsya chornici u lisi jde zagotivlya sina dlya zimivli hudobi porayutsya chimali gorodi veselyatsya cilu nich Iz novih svyat yaki takozh stali tradicijnimi u Lisovomu duzhe lyublyat den sela yake vidznachayut shoroku 28 serpnya na svitle svyato Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Charuye i zahoplyuye Lisove svoyih gostej bagatoyu rozkishnoyu prirodoyu Tut mozhna dovgo mandruvati lisovimi masivami riznimi putivcyami manivcyami miluvatisya velichnimi derevami A yaka krasa vidkrivayetsya oku koli potraplyayesh do urochisha Stavki Tut golubiyut tihim vodnim plesom bilshe desyatka cih vodojm I riba garna voditsya u stavkah mozhna dobre poribaliti a potim prigotuvati smachnu yushku Bagati lisi navkolo nashogo sela na rizni yagodi ta gribi Tut mozhna polasuvati chorniceyu brusniceyu zhuravlinoyu lohinoyu lisovimi malinoyu ta suniceyu ozhinoyu A skilki riznih gribiv zbirayut miscevi zhiteli Spravzhnim delikatesom ye marinovani bili gribi ta zelenici Lisivski gospodini znayut bagato receptiv prigotuvannya gribnih strav dzherelo Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayinskoyi RSR uhvalenoyu v lipni 1991 roku selo nalezhalo do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Na kinec 1993 roku zabrudnennya gruntiv stanovilo 2 13 Ki km 137Cs 134Cs moloka 13 96 mKi l 137Cs 134Cs kartopli 1 66 mKi kg 137Cs 134Cs sumarna doza oprominennya 368 mber z yakoyi zovnishnogo 28 mber zagalna vid radionuklidiv 340 mber z nih Cs 239 mber Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Dubrovickoyi miskoyi gromadi NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1859 132 1906 307 132 6 1921 407 32 6 1989 500 22 9 1993 466 6 8 2001 486 4 3 2011 462 4 9 2017 453 1 9 Dinamika naselennya Stanom na 1859 rik u vlasnickomu seli Zamorochennya nalichuvalosya 14 dvoriv ta 132 zhiteliv 62 cholovikiv i 70 zhinok z nih 127 pravoslavnih i 5 yevreyiv Stanom na 1906 rik u seli bulo 37 dvori ta meshkalo 307 osib Za perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 75 budinkiv ta 407 meshkanciv z nih 193 choloviki ta 214 zhinok 397 pravoslavnih ta 10 yudeyiv 397 ukrayinciv ta 10 yevreyiv Na susidnomu odnojmennomu filvarku nalichuvalosya 7 budinkiv ta 37 meshkanciv z nih 19 cholovikiv ta 18 zhinok usi 37 rimo katoliki ta polyaki Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 500 osib z yakih 239 cholovikiv ta 261 zhinka Na kinec 1993 roku v seli meshkalo 466 zhiteliv z nih 131 ditej Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 486 osib Stanom na 1 sichnya 2011 roku naselennya sela stanovit 462 osobi Gustota naselennya 1230 osobi km Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 58 rosijska 1 22 biloruska 0 20 Vikova i stateva struktura Struktura zhiteliv sela za vikom i stattyu stanom na 2011 rik Statevij sklad sered osnovnih vikovih grup Vik Cholovikiv Zhinok Razom 0 17 72 44 116 18 39 77 69 146 40 59 65 48 113 60 28 59 87 Razom 242 220 462 Socialno ekonomichni pokazniki Pracezdatnist stanom na 2011 rik Pracezdatne naselennya Nepracezdatne naselennya Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 462 os os os os os os 111 23 148 31 259 54 94 19 119 25 213 45 Zajnyatist stanom na 2011 rik Zajnyati Bezrobitni Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 462 os os os os os os 18 3 45 8 63 12 80 15 106 20 186 34 Kontingent organiv socialnogo zahistu stanom na 2011 rik Dorosli Diti Pensioneri Invalidi Nimecko radyanskoyi vijni Uchasniki bojovih dij Invalidi vsih grup i kategorij Lyudi yaki obslugovuyutsya sluzhb soc dopom na domu Nepovni sim yi Diti z nepovnih simej Bagatoditni sim yi Diti z bagatoditnih simej Diti invalidi Diti siroti Odinoki bagatoditni materi 310 145 150 1 2 27 13 9 10 10 34 5 17 3PolitikaOrgani vladi Do 2020 roku miscevi organi vladi predstavleni Lisivskoyu silskoyu radoyu Vibori Selo vhodit do viborchogo okrugu 155 U seli roztashovana viborcha dilnicya 560768 Stanom na 2011 rik kilkist viborciv stanovila 336 osib KulturaU seli pracyuye Lisivskij silskij budinok kulturi na 288 misc Diye Lisivska publichno shkilna biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanovlyat 10 645 knig ta yaka maye 12 misc dlya chitannya 1 osobu personalu kilkist chitachiv 448 osib Hor lanka Svitoch Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 Polishuki yaki prozhivali u skladnih umovah zavzhdi z velikoyu povagoyu stavilisya do pisni Yakoyu b vazhkoyu ne bula robota vona zavzhdi zavershuvalasya narodnoyu pisneyu Tak bulo i u Lisovomu Zhinki pracyuvali na lonarskomu lani z rannogo ranku do piznogo vechora Ale do sela ne mogli povernutisya ne zaspivavshi garnoyi pisni Pochuv yihni golosi molodij na toj chas zaviduvach klubu Fedir Oleksandrovich Gricyuk i zaprosiv divchat pospivati do klubu Virishili todi Yevdokiya ta Olena Kuzlo Tetyana ta Stepanida Sheremet spivati gurtovu pisnyu ne tilki vdoma na roboti a j na klubnij sceni Do yih propoziciyi priyednalasya vidoma vikonavicya narodnih pisen lankova Olga Mikitivna Gricyuk Otak gurtom i zibralisya na pershu repeticiyu Pershij vistup molodogo kolektivu vidbuvsya u 1964 roci v urochishi Dubi nepodalik vid sela Milyach Same vidtodi j rozpochalasya tvorcha biografiya hor lanki iz Lisovogo Molodi spivachki duzhe serjozno stavilisya do svoyih vistupiv Voni retelno pidbirali spivochij repertuar V osnovu koncertnoyi programi buli pokladeni zibrani u Lisovomu pisni Na pershomu zviti pered odnoselcyami vikonuvalisya miscevi pisni Cvila cvila kalinonka Kosiv Vanya grechku spilu Oj u lisi vogon gorit Kerivnik folklornogo kolektivu Fedir Oleksandrovich Gricyuk postijno zustrichavsya iz starozhilami ridnogo sela navkolishnih naselenih punktiv zapisuvav vid nih teksti obryadovih pisen I zavzhdi v takih tvorchih ekspediciyah vin viyavlyav samobutni zrazki poliskoyi pisennoyi poeziyi Napriklad chogo vartij lishe toj fakt sho spilkuyuchis iz zhitelkoyu Lisovogo Mariyeyu Fedir Oleksandrovich vidnajshov duzhe davnyu kupalsku pisnyu Oj na Ivana she j na Kupala yaka popovnila repertuar hor lanki Hor lanka Svitoch selo Lisove Oj na Ivana she j na Kupala Divchina sobi doli shukala Temnaya nichka Kupalochka Ne vispalasya Natalochka Ne vispalasya venochok vila Doli vodoyu jogo pustila Plivi venochok po biluj hvili Plivi do hati de zhive milij Temnoyi nochi vtonuv povoli Ne dav Kupalo divchini doli Prijshla dodomu tihenko v hati Zasnuv zhe batko ne spala mati Mati ne spala vse teye chula Tvoya Natalko dolya vtonula Cherez nebagato chasu repertuar hor lanki nalichuvav ponad sotnyu pisen riznih zhanriv Veliku dopomogu u pidbori pisen nadavav Petro Naumovich Stepanyuk yakij u toj chas buv kerivnikom vidomoyi hor lanki iz Kurasha Same Petro Naumovich prinis do kolektivu tvori Mi divchata iz Polissya Rosyani svitanki ta inshi Zvertalisya vikonavci i do koliskovoyi poeziyi bo rozkrivayetsya v nij pochuttya nizhnosti kohannya lyudyanosti i dobra Uchat taki pisni lyubiti pravdu Vitchiznu mamu ridnij kraj Yaksho pobutove priznachennya koliskovih pisen viznachalosya u zaspokoyuvanni prisipanni ditini i peredavalos odnomanitnistyu minornogo ladu to v suchasnomu gurtovomu vikonanni hor lankoyu vidchuvalosya pragnennya emocijnogo vplivu na sluhacha Neodnorazovo iz scen riznih rivniv lilasya koliskova Lyuli lyuli ditinonko spati Lyuli lyuli ditinonko spati Pishla mati do rodu gulyati Ta j kazala bude nochuvati A u mene rid velikij bagatij Bude mene medom chastuvati Oj yakbi zh meni od medu ne vpitsya Z svoyim rodom daj nagovoritsya Pusti mene mij rode dodomu V mene vdoma ditina malaya She j do togo svekruha lihaya Azh prihozhu tiho pid vikonce Zadrizhalo moye tilo j serce Azh svekruha vecheronku varit Nu a svekor dubinonku parit Treba sinku tvoyu zhinku biti Shob zvikala dodomu hoditi Za sho zh batku moyu zhinku biti Pomre mati ne bude hoditi De tilki ne pobuvav zi svoyim kolektivom F O Gricyuk Poliski spivachki zacharovuvali svoyim spivom sluhachiv rajonnih centriv mista Rivnogo Lucka Lvova Kiyeva sil Stolinskogo rajonu Bilorusi Na pershomu respublikanskomu radiokonkursi Zoloti klyuchi kolektiv oderzhav bagato shvalnih vidgukiv z Doneckoyi Dnipropetrovskoyi Volinskoyi Zhitomirskoyi oblastej ta Avtonomnoyi Respubliki Krim Respublikanske zhuri prisudilo kolektivu z Lisovogo Diplom laureata i groshovu premiyu U 1984 roci hor lanka zdobula peremogu v oblasnomu oglyadi konkursi folklornih ansambliv Pid chas provedennya Vsesoyuznogo seminaru praktikumu Vikoristannya folkloru v trudovih svyatah ta obryadah kolektivu buv vruchenij priz redakciyi respublikanskogo zhurnalu Socialistichna kultura Nashi spivachki brali uchast u kulturnij programi prisvyachenij 1500 richchyu mista Kiyeva Potrapili voni i na televizijni ekrani Zjomki teleperedachi prohodili u telestudiyi mista Lvova Pobuvali poliski divchata i na moskovskij sceni U 1985 roci lisivskij hor lanci bulo prisvoyeno zvannya samodiyalnogo narodnogo folklornogo ansamblyu Pislya vistupu na moskovskij sceni kolektivom zacikavilisya i za kordonom osoblivo predstavniki diaspori u Polshi ta Kanadi Do kolektivu nadijshli zaproshennya vidvidati ci krayini Ale zdijsniti ci namiri pereshkodili politichni podiyi U 1987 roci znanij kolektiv buv zaproshenij do uchasti u Vsesoyuznij tvorchij majsterni folklornogo mistectva U 1991 roci hor lanka Svitoch stala uchasniceyu mizhnarodnogo festivalyu ukrayinskogo folkloru Bereginya yakij prohodiv u misti Lucku Spilkuyuchis iz nashimi spivachkami mi namagalisya zgadati usih uchasnikiv vidomogo narodnogo kolektivu Viyavilosya sho najpopulyarnishim im yam sered zhinok bulo Olga Otozh chlenami kolektivu u rizni chasi buli Kuzlo Yevdokiya Kuzlo Olena Sheremet Stepanida Sheremet Tetyana Gricyuk Olga Mikitivna Gricyuk Olga Petrivna Gricyuk Olga Panasivna Gricyuk Olga Kalenikivna Domatyuk Olga Grigorivna Sklyar Sofiya Grigorivna Gricyuk Katerina Kalistrativna Kuzlo Ulyana Ivanivna Gricyuk Yeva Panasivna Hmaruk Yuliya Ivanivna Gricyuk Serafima Trohimivna Butkevich Ganna Trohimivna Kuzlo Varvara Trohimivna Zvichajno bagato zusil dlya organizaciyi ta uspishnoyi diyalnosti kolektivu priklav nini uzhe pokijnij Fedir Oleksandrovich Gricyuk Z ditinstva jogo znali neposidyuchim dopitlivim do vsogo nebajduzhim Zavzhdi prisluhavsya do narodnoyi pisni i sam chastenko pidspivuvav doroslim U dalekih 50 h rokah minulogo stolittya zakinchiv Zamorochensku semirichku V 1957 roci podavsya do Kirovogradskoyi oblasti de pracyuvav u Mar yanivskomu buryakoradgospi na riznih robotah Ale ce bula ne jogo stihiya Tomu u 1958 roci povertayetsya dodomu i vzhe v lyutomu staye zaviduvachem klubu u svoyemu ridnomu seli Zgodom prohodit strokovu sluzhbu v ryadah Radyanskoyi armiyi I pislya cogo u jogo trudovij knizhci z yavlyayetsya ostannij zapis pro prijnyattya na posadu zaviduvacha klubu sela Lisove de propracyuvav bilshe ZO rokiv Same pislya povernennya iz sluzhbi Fedir Oleksandrovich aktivno zajmayetsya zgurtuvannyam spivochogo kolektivu Dlya togo shob zdobuti fahovu osvitu vstupaye na zaochnu formu navchannya do Dubnivskogo kultosvitnogo uchilisha a zgodom do Rivnenskogo institutu kulturi Fedir Oleksandrovich zavzhdi buv u centri kulturnogo gromadskogo zhittya sela Nevelichke primishennya silskogo klubu do 1984 roku ce bula malenka silska hatinka kozhnogo vechora napovnyuvalosya vidviduvachami yaki znahodili sobi spravu dlya dushi Tut prohodili repeticiyi hor lanki divochogo ansamblyu uchnivski kolektivi Chastenko silska molod stavila na silskij sceni rizni p yesi vlashtovuvala vechori vidpochinku zustrichi z cikavimi lyudmi Same Fedir Oleksandrovich buv iniciatorom vidznachennya davnogo yazichnickogo svyata Ivana Kupala Sogodni ce svyato vidznachayetsya u vsomu rajoni a v 60 70 i roki do Lisovogo yihalo bagato riznogo lyudu shob pobachiti ce dijstvo Bagato energiyi viddav F O Gricyuk stvorennyu u 1975 roci shkilnogo lisnictva pri Lisivskomu lisnictvi Dubrovickogo lisgospu klubu lyubiteliv prirodi Koli u 1984 roci bulo zbudovane nove krasive primishennya budinku kulturi Fedir Oleksandrovich oblashtuvav tut bagatij kutochok prirodi vzyavsya i za silskij muzej Yak bachimo ce bula lyudina velikoyi energiyi bagata na fantaziyu vmilij organizator bud yakoyi spravi Zapis na Lvivskij telestudiyi 1980 roki Aktivnij tvorchij pracivnik buv udostoyenij bagatoh vidznak Zokrema u 1970 roci Fedir Oleksandrovich buv nagorodzhenij medallyu Za doblesnu pracyu u 1985 roci medallyu Veteran praci ta medallyu laureata Vsesoyuznogo oglyadu samodiyalnoyi hudozhnoyi tvorchosti u 1987 roci medallyu laureata drugogo Vsesoyuznogo festivalyu narodnoyi tvorchosti A skilki riznih vidznak bulo otrimano razom iz hor lankoyu yaka bula osnovnoyu turbotoyu i radistyu Najaktivnishi uchasnici hor lanki Gricyuk O M Gricyuk O P Sklyar S G ye sogodni chastimi gostyami miscevoyi shkoli de pracyuye folklornij gurtok Dzherelce Malenki artisti perejmayut bagatij dosvid svoyih babus vistupayut iz koncertami pered odnoselcyami Ye j pershi peremogi na rajonnomu rivni folklornij kolektiv buv neodnorazovim peremozhcem ta prizerom rajonnogo festivalyu konkursu Dzvenit struna narodna ReligiyaSpisok konfesijnih gromad stanom na 2011 rik Nazva gromadi Religijna organizaciya Data reyestraciyi Oriyentovna kilkist parafiyan Tip ritualnoyi budivli Dzherela Religijna gromada Svyato Uspenskoyi parafiyi Sarnenskoyi yeparhiyi UPC PCU 14 veresnya 2004 pravoslavni U pershij polovini XIX stolittya selo nalezhalo do greko katolickoyi parafiyi cerkvi Uspinnya Bogorodici sela Zalishani Rovenskogo povitu yaka z 1840 h rokiv diyala yak pravoslavna 19 chervnya 2022 roku vidbulisya zbori religijnoyi gromadi Svyato Uspenskoyi parafiyi Lisovogo na yakih bulo uhvaleno rishennya pro perehid parafiyi vid UPC Moskovskogo patriarhatu do Pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini OsvitaU seli diye Lisivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv U 2011 roci v nij navchalosya 56 uchniv iz 160 rozrahovanih ta vikladalo 15 uchiteliv Doshkilna osvita predstavlena dityachim sadkom Lisivskij doshkilnij navchalnij zaklad Cheburashka u yakomu stanom na 2011 rik navchalosya 20 ditej i pracyuvalo 3 uchiteli ta vihovateli InfrastrukturaNayavne viddilennya poshtovogo zv yazku Veterani vijniGricyuk Grigorij Fedorovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Gricyuk Feodosij Yevtuhovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Gricyuk Opanas Maksimovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Gricyuk Todos Todosovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Bandura Mihajlo Trohimovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Yevhimec Grigorij Pavlovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Kuzlo Pavlo Dmitrovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Misko Mikola Markovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiKomentari ros Zamorocheni 15 dvoriv nim Samorotscheni 15 dvoriv Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya teritoriya zi shilnistyu zabrudnennya gruntu ponad doavarijnij riven izotopami ceziyu vid 5 0 do 15 Ki km abo stronciyu vid 0 15 do 3 0 Ki km abo plutoniyu vid 0 01 do 0 1 Ki km de rozrahunkova efektivna ekvivalentna doza oprominennya lyudini z urahuvannyam koeficiyentiv migraciyi radionuklidiv u roslini ta inshih faktoriv mozhe perevishuvati 1 0 mZv 0 1 ber za rik ponad dozu yaku vona oderzhuvala u doavarijnij period Dzherela Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 4 s Lisove Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini IMiS URSR 1973 s 289 dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Reabilitovani istoriyeyu Rivnenska oblast Reabilitovani istoriyeyu Rivnenska oblast redkol tomu spivgol O Yu Danilchuk spivgol O V Mulyarenko vidp sekr A A Zhiv yuk ta in ker kol uporyad A A Zhiv yuk Rivne Dyatlik M 2018 T 8 S 500 ISBN 978 617 515 291 1 Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 65 Arhiv originalu PDF za 31 travnya 2015 pol Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 196 ros Lisove climate Average Temperature weather by month Lisove weather averages Climate Data org Procitovano 16 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl IAU 1980 s 55 Ukrainia 5 grudnya 2019 u Wayback Machine The London Geographic Institute 1919 IAU 1980 s 57 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 6 grudnia 1922 r o utworzeniu powiatu stolinskiego oraz wlaczeniu gmin dobroslawskiej i pohostskiej do powiatu pinskiego 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Poleski Dziennik Wojewodzki 1935 nr 18 Brzesc nad Bugiem Poleski Urzad Wojewodzki 1935 11 20 S 60 62 pol Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 116 ISBN 978 966 8424 79 3 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 439 Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pro organizaciyu vikonannya postanov Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR Pro pravovij rezhim teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok chornobilskoyi katastrofi zakon rada gov ua originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 S 270 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 3 zhovtnya 2021 Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II 1859 S 651 ros doref database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Dubrovicka rajonna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 5 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 10 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 13 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 42 Rivnenska oblast odnomandatnij viborchij okrug 155 originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 55 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 58 Na shist gromad za vihidni stalo menshe v UPC MP onovleno RISU Religijno informacijna sluzhba Ukrayini ukr 20 chervnya 2022 Procitovano 29 serpnya 2022 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 1 Rimo katolicizm greko katolicizm lyuteranstvo iudayizm S 65 z dzherela 18 chervnya 2018 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 2 Pravoslav ya S 429 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 51 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 53 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 71 Oficijni dani ta normativno pravovi akti Pasport Dubrovickogo rajonu stanom na 1 sichnya 2011 roku doc Dubrovicka rajonna rada originalu za 10 lyutij 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Mapi Istorichnij Atlas Ukrayini Gol red L Vinar Uporyadn I Teslya E Tyutko Ukrayinske istorichne tovaristvo Monreal Nyu Jork Myunhen 1980 182 s LiteraturaLisove Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Rovenska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 S 289 15 000 prim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lisove Dubrovicka miska gromada s Lisove Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Legenda pro pohodzhennya nazvi Zamorochennya Lisove 28 sichnya 2020 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ