Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Лісова́ пі́сня» — лірична опера-казка на три дії та п'ять картин Віталія Кирейка на власне лібрето за однойменною драмою Лесі Українки 1912 року. Прем'єра опери відбулася у Львові 27 травня 1958 року.
| Опера «Лісова пісня» | ||||
|---|---|---|---|---|
 Обкладинка клавіру опери "Лісова пісня" (К.: Мистецтво, 1965) | ||||
| Композитор | Кирейко Віталій Дмитрович | |||
| Автор лібрето | Кирейко Віталій Дмитрович | |||
| Мова лібрето | українська | |||
| Джерело сюжету | Лісова пісня | |||
| Рік створення | 1955 | |||
| Перша постановка | 27 травня 1957 | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
| | ||||
Походження, історія та характеристика опери
За словами композитора, творчість Лесі Українки приваблювала його з дитинства, а найбільше — «Лісову пісню». Над своєю першою оперою він працював у 1955—1957 роках. Лібрето написав сам; драматургічна структура збереглася, але з численними скороченнями. В сольних піснях та діалогах (аріях та речитативах) здебільшого зберігався текст Лесі Українки, а для ансамблів композитор складав власний текст. Також композитор використовував мелодії, представлені самою Лесею Українкою у драмі.
Незабаром після створення «Лісова пісня» була поставлена у Львівській опері; постановка мала великий успіх. Вже в наступному сезоні «Лісову пісню» ставили в Оперній студії Київської консерваторії, де викладав Кирейко. Ця постановка також мала успіх, і уривки з неї записувались на радіо в 1961 і 1964 роках. Однак у 1966 році обидві постановки були вилучені з репертуару і були відновлені лише в 1998 році Оперною студією НМАУ.
Після часів сталінізму «Лісова пісня» стала українською оперою, що повністю ігнорувала «поточні теми» комуністичного режиму. Опера має позачасову морально-етичну тему: сенс людського життя. Фантастичне у сюжеті переплітається з реальним. Міфічні істоти є одночасно символами природи, а опера описує стосунки між природою і людиною: гармонія та взаєморозуміння з природою представлені фігурою дядька Лева, який розуміє лісових духів, і вони розуміють його, тоді як мати та дружина Луки представляють холодні хижацькі стосунки з природою. Крім того, однак, міфічні істоти зображують власну, пригнічену духовну природу людини, про яку люди не знають і яка проявляється лише мистецтвом — звуком сопілки Лукаша. Філософською основою опери (як і оригінальної драми) є очевидний пантеїзм, герої з протилежних світів потрапляють у символічний світ вищої мудрості, пізнаючи протилежну сторону.
Музика «Лісової пісні» романтична і використовує — крім глибоко фольклорних мелодій і танців — як зразок, головним чином, романтичну оперу 19 століття (Глінка, Даргомижський, Римський-Корсаков, Лисенко). Народна мелодія характеризує головним чином персонажів-людей, фантастичні істоти характеризуються особливим тембром, хроматизмами та інструментальною мелодією. За словами Сігрід Ніф, «Кирейку вдалося не ілюструвати свою феєрію, а музично розповісти його. Він створює барвистий образ лісу, уособлюючи лісових істот сольними інструментальними пасажами. Люди — Лукаш, його мати Килина — різняться між собою здатністю брати участь у цій лісовій симфонії.»Валентина Антонюк звертає увагу на близькість інтонації не лише до народних пісень, а й до розмовної мови, що дає простір для характеристики персонажів та робить інтерпретацію доступною і для молодих співаків. На її думку «Лісова пісня» Кірейка є «класичною перлиною світової культурної спадщини», і «навіть якби він не написав жодної ноти, ця робота сама зробила б ім'я композитора вічним».
Кирейко до Лесі Українки повертався кілька разів: за її мотивами згодом писав балет «Оргія» і оперу «Бояриня».
Драма «Лісова пісня» Лесні Українки також стала основою однойменного балету композитора М. Скорульського (1887—1950) та, в 1961 році, балету Г. Жуковського (1913—1976). Крім того, «Лісова пісня» двічі була екранізована (1961, 1980).
| Персонаж | Голос | Прем'єра (27 травня 1958 р.) |
|---|---|---|
| Мавка, лісова істота | сопрано | Ніна Шевченко |
| Лукаш, сільський хлопець | тенор | В'ячеслав Кобжицький |
| Мати Лукаша | меццо-сопрано | … |
| Дядько Лев | бас | Павло Дума |
| Килина, молода вдова, згодом дружина Лукаша | альт | Зоя Головко |
| Перелесник | баритон | … |
| Русалка | меццо-сопрано | … |
| Лісовик | бас | А. Горобець |
| Марище | бас | … |
| Лісові істоти (хор та балет) | ||
| Диригент: | Ярослав Антонович Воскак | |
| Режисер: | Борис Хомич Тягно | |
| Сценографія: | Федір Федорович Нірод | |
Сюжет опери
Це відбувається в давнину на Волині
Дія 1
(Весна) Ліс, темний, таємничий, повний неповторної краси. Рання весна. Здалеку доречний тихий звук вулкана, який грає селянин Лукаш. Мавка та Лісовик виходять на луг. Мавка слухає радісно, але Лісовик радить їй триматися подалі від людей. Побачивши Луку, вони ховаються.
Люк хоче вирізати з берези сопілку, але Мавка зупиняє його: Не турбуй, не турбуй, не рубай, не вбивай. Вона розповідає Лукашу про своє життя в лісі, про своїх друзів — дерева, квіти, про русалок.
Мавка благає Луку зіграти її ще раз і слухає мелодію сопілки. Серце юнака осідає від невідомого почуття. Але він повинен піти, бо його кличе дядько.
З'являється Перелесник і хоче взяти Мавку з собою в сірі гори: там сестри-русалки танцюють хори, там він, Перелесник, готує для Мавки лісову корону. Мавка сміється і тікає.
Лукаш і дядько Лев повертаються. Хлопець розповідає дівчині про лісову русалку і запитує, чи варто її боятися чи ні. Дядько Лев відповідає, що не потрібно боятися лісів чи його мешканців: у них немає душі, але добре серце.
Приходить ніч і в лісі, де чути таємничі голоси, де все виграє під місячним сяйвом, Лукаш і Мавка знову зустрічаються. На них зійшло кохання. Вони не помічають злої Русалки, вона наказує лісовим істотам завести Лукаша в болото. Але Мавка рятує Лукаша.
Ліс наповнюється голосами, небо знову оживає.
Дія 2
(Літо) (1-й картина) Пізнього літа, той самий ліс на Волині, але там уже є котедж, де живуть Лукаш, його мати та дядько Лев. Мавка теж тут. Вона слухає п'єсу Лукаша, але мати дуже незадоволена, і, за її словами, в усьому винна лісова русалка. Її син ледачий і замість роботи просто грає на сопілці. Така наречена їй не підходить. Чарівна вдова Килина живе в селі — така дружина Лукашеві була б потрібна. Лукаш пояснює Мавці, що її матері потрібна допомога по господарству і тому Мавка їй не підходить. Приходить Килина, щоб догодити матері Лукаша, вдова спритно береться за роботу. Лукаш їй допомагає, а Мавка тікає до лісу.
(2-а картина) Русалки та лісові істоти зустрічаються на лісовій галявині, прибуває Перелесник. Приходить похмура Мавка. Вона відчуває докори сумління за зраду лісовим звичаям, коли закохалася в чоловіка. Щоб підняти настрій дівчині, Лісовик розпочинає фестиваль лісу, а Мавка має стати його імператрицею. Фея намагається бути веселою, але сили залишають її.
Раптом з'являється «Той, хто сидить у скелі», страшне Марище, і тягне Мавку з собою у далекий край, у царство смерті. Мавка захищається: ні, вона не померла, вона буде жити вічно, як і її серце живе безсмертним почуттям. Вона вірить, що Лукаш повернеться до неї. Він уже чує кроки, це він!
Так, це Лукаш, але не один; він їде з Килиною, а завтра вони одружуються. Мавка впадає у відчай, благаючи Марище дати їй забуття та мир смерті.
Дія 3
(Осінь) Пройшло літо, настала пізня осінь. Дядька Лева вже немає в живих. У Лукаша та Килини теж не все добре. Килина засмучена чоловіком та свекрухою, її життєрадісність та наполеглива праця залишили її. Лукаш тепер блукає лісом, як дикі звірі.
Тим часом Мавка звільнилася від уряду Марище. Він також любить Лукаша і хоче його врятувати. Килина, знову посперечавшись зі свекрухою, виходить з хати і бачить Мавку. Її охоплює каяття, але вона проклинає лісову дівчину, і вона перетворюється на суху плачучу вербу.
Бідний Лукаш виходить з лісу. Мати скаржиться на невістку, а Лукаш відповідає їй: хто в цьому винен, ти сам її хотів. Син Килини вибігає з котеджу; він зробив із верби сопілку і благає Лукаша зіграти на ній. Лукаш прикладає сопілку до губ, і вона починає співати голосом Мавки.
Килина наказує чоловікові зрубати вербу, але рука Лукаша опускається. Тоді Килина бере сокиру і готується зрубати вербу. Раптом на вогняному вітрі приїжджає Перелесник: і верба і хату охоплює полум'я. Мати і Килина збирають дітей і їдуть до села. Лукаш залишається на місці.
(Зима) Холодно, білий килим покриває згарище. Лукаш, збожеволівший, бродить навколо нього. Він намагається знайти шлях до свого щастя. Він бачить тінь Мавки і чує її бажання зіграти на сопілці. Лукаш грає і все змінюється: знову весна, співають птахи, Мавка раптом з'являється у колишній красі з прекрасним вінком. Лукаш звивається до неї з відчуттям щастя. Вітер захоплює білі квіти з дерев, які перетворюються на сніг. Він накриває Лукаша, який сидить із сопілкою, спершись на березу. Його очі закриті, а на обличчі грає щаслива посмішка.
Посилання
Посилання
- (укр.). Основа. ISBN . Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 26 квітня 2021.
- Handbuch der russischen und sowjetischen Oper (нім.). Henschelverlag Kunst und Gesellschaft. с. 230—231. ISBN .
- В. Антонюк. (укр.). Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 29 квітня 2021.
Література
- Handbuch der russischen und sowjetischen Oper (нім.). Henschelverlag Kunst und Gesellschaft. с. 230—231. ISBN .
- Das grosse Handbuch der Oper (нім.) (вид. 4). Nikol Verlagsgesellschaft mbH & Co. KG. с. 632—633. ISBN .
Зовнішні посилання
- , співають Діана Петриненко та Олег Суслов, оркестр оперної студії Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського під керівництвом Якова Карасика, 1961, художній фонд Українського радіо
- , співає (Мавка) Діана Петриненко, (Килина) Лариса Остапенко та (Лукаш) Михайло Раков, оркестр оперної студії Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського під керівництвом Якова Карасика, 1964, художній фонд Українського радіо
- Дует Мавки та Лукаша з 3-го акту [недоступне посилання], співають Діана Петриненко та Михайло Раков, оркестр оперної студії Київської державної консерваторії ім. П. І. Чайковського під керівництвом Якова Карасика, 1964, художній фонд Українського радіо
- Радіомонтаж опери з супровідним словом Ади Роговцевої (Український рохлас, 1964)
- Акт 2 [недоступне посилання]
- Акт 3 [недоступне посилання]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisova pi snya lirichna opera kazka na tri diyi ta p yat kartin Vitaliya Kirejka na vlasne libreto za odnojmennoyu dramoyu Lesi Ukrayinki 1912 roku Prem yera operi vidbulasya u Lvovi 27 travnya 1958 roku Opera Lisova pisnya Obkladinka klaviru operi Lisova pisnya K Mistectvo 1965 KompozitorKirejko Vitalij DmitrovichAvtor libretoKirejko Vitalij DmitrovichMova libretoukrayinskaDzherelo syuzhetuLisova pisnyaRik stvorennya1955Persha postanovka27 travnya 1957Informaciya u VikidanihPohodzhennya istoriya ta harakteristika operiZa slovami kompozitora tvorchist Lesi Ukrayinki privablyuvala jogo z ditinstva a najbilshe Lisovu pisnyu Nad svoyeyu pershoyu operoyu vin pracyuvav u 1955 1957 rokah Libreto napisav sam dramaturgichna struktura zbereglasya ale z chislennimi skorochennyami V solnih pisnyah ta dialogah ariyah ta rechitativah zdebilshogo zberigavsya tekst Lesi Ukrayinki a dlya ansambliv kompozitor skladav vlasnij tekst Takozh kompozitor vikoristovuvav melodiyi predstavleni samoyu Leseyu Ukrayinkoyu u drami Nezabarom pislya stvorennya Lisova pisnya bula postavlena u Lvivskij operi postanovka mala velikij uspih Vzhe v nastupnomu sezoni Lisovu pisnyu stavili v Opernij studiyi Kiyivskoyi konservatoriyi de vikladav Kirejko Cya postanovka takozh mala uspih i urivki z neyi zapisuvalis na radio v 1961 i 1964 rokah Odnak u 1966 roci obidvi postanovki buli vilucheni z repertuaru i buli vidnovleni lishe v 1998 roci Opernoyu studiyeyu NMAU Pislya chasiv stalinizmu Lisova pisnya stala ukrayinskoyu operoyu sho povnistyu ignoruvala potochni temi komunistichnogo rezhimu Opera maye pozachasovu moralno etichnu temu sens lyudskogo zhittya Fantastichne u syuzheti pereplitayetsya z realnim Mifichni istoti ye odnochasno simvolami prirodi a opera opisuye stosunki mizh prirodoyu i lyudinoyu garmoniya ta vzayemorozuminnya z prirodoyu predstavleni figuroyu dyadka Leva yakij rozumiye lisovih duhiv i voni rozumiyut jogo todi yak mati ta druzhina Luki predstavlyayut holodni hizhacki stosunki z prirodoyu Krim togo odnak mifichni istoti zobrazhuyut vlasnu prignichenu duhovnu prirodu lyudini pro yaku lyudi ne znayut i yaka proyavlyayetsya lishe mistectvom zvukom sopilki Lukasha Filosofskoyu osnovoyu operi yak i originalnoyi drami ye ochevidnij panteyizm geroyi z protilezhnih svitiv potraplyayut u simvolichnij svit vishoyi mudrosti piznayuchi protilezhnu storonu Muzika Lisovoyi pisni romantichna i vikoristovuye krim gliboko folklornih melodij i tanciv yak zrazok golovnim chinom romantichnu operu 19 stolittya Glinka Dargomizhskij Rimskij Korsakov Lisenko Narodna melodiya harakterizuye golovnim chinom personazhiv lyudej fantastichni istoti harakterizuyutsya osoblivim tembrom hromatizmami ta instrumentalnoyu melodiyeyu Za slovami Sigrid Nif Kirejku vdalosya ne ilyustruvati svoyu feyeriyu a muzichno rozpovisti jogo Vin stvoryuye barvistij obraz lisu uosoblyuyuchi lisovih istot solnimi instrumentalnimi pasazhami Lyudi Lukash jogo mati Kilina riznyatsya mizh soboyu zdatnistyu brati uchast u cij lisovij simfoniyi Valentina Antonyuk zvertaye uvagu na blizkist intonaciyi ne lishe do narodnih pisen a j do rozmovnoyi movi sho daye prostir dlya harakteristiki personazhiv ta robit interpretaciyu dostupnoyu i dlya molodih spivakiv Na yiyi dumku Lisova pisnya Kirejka ye klasichnoyu perlinoyu svitovoyi kulturnoyi spadshini i navit yakbi vin ne napisav zhodnoyi noti cya robota sama zrobila b im ya kompozitora vichnim Kirejko do Lesi Ukrayinki povertavsya kilka raziv za yiyi motivami zgodom pisav balet Orgiya i operu Boyarinya Drama Lisova pisnya Lesni Ukrayinki takozh stala osnovoyu odnojmennogo baletu kompozitora M Skorulskogo 1887 1950 ta v 1961 roci baletu G Zhukovskogo 1913 1976 Krim togo Lisova pisnya dvichi bula ekranizovana 1961 1980 Personazh Golos Prem yera 27 travnya 1958 r Mavka lisova istota soprano Nina ShevchenkoLukash silskij hlopec tenor V yacheslav KobzhickijMati Lukasha mecco soprano Dyadko Lev bas Pavlo DumaKilina moloda vdova zgodom druzhina Lukasha alt Zoya GolovkoPerelesnik bariton Rusalka mecco soprano Lisovik bas A GorobecMarishe bas Lisovi istoti hor ta balet Dirigent Yaroslav Antonovich VoskakRezhiser Boris Homich TyagnoScenografiya Fedir Fedorovich NirodSyuzhet operiCe vidbuvayetsya v davninu na Volini Diya 1 Vesna Lis temnij tayemnichij povnij nepovtornoyi krasi Rannya vesna Zdaleku dorechnij tihij zvuk vulkana yakij graye selyanin Lukash Mavka ta Lisovik vihodyat na lug Mavka sluhaye radisno ale Lisovik radit yij trimatisya podali vid lyudej Pobachivshi Luku voni hovayutsya Lyuk hoche virizati z berezi sopilku ale Mavka zupinyaye jogo Ne turbuj ne turbuj ne rubaj ne vbivaj Vona rozpovidaye Lukashu pro svoye zhittya v lisi pro svoyih druziv dereva kviti pro rusalok Mavka blagaye Luku zigrati yiyi she raz i sluhaye melodiyu sopilki Serce yunaka osidaye vid nevidomogo pochuttya Ale vin povinen piti bo jogo kliche dyadko Z yavlyayetsya Perelesnik i hoche vzyati Mavku z soboyu v siri gori tam sestri rusalki tancyuyut hori tam vin Perelesnik gotuye dlya Mavki lisovu koronu Mavka smiyetsya i tikaye Lukash i dyadko Lev povertayutsya Hlopec rozpovidaye divchini pro lisovu rusalku i zapituye chi varto yiyi boyatisya chi ni Dyadko Lev vidpovidaye sho ne potribno boyatisya lisiv chi jogo meshkanciv u nih nemaye dushi ale dobre serce Prihodit nich i v lisi de chuti tayemnichi golosi de vse vigraye pid misyachnim syajvom Lukash i Mavka znovu zustrichayutsya Na nih zijshlo kohannya Voni ne pomichayut zloyi Rusalki vona nakazuye lisovim istotam zavesti Lukasha v boloto Ale Mavka ryatuye Lukasha Lis napovnyuyetsya golosami nebo znovu ozhivaye Diya 2 Lito 1 j kartina Piznogo lita toj samij lis na Volini ale tam uzhe ye kotedzh de zhivut Lukash jogo mati ta dyadko Lev Mavka tezh tut Vona sluhaye p yesu Lukasha ale mati duzhe nezadovolena i za yiyi slovami v usomu vinna lisova rusalka Yiyi sin ledachij i zamist roboti prosto graye na sopilci Taka narechena yij ne pidhodit Charivna vdova Kilina zhive v seli taka druzhina Lukashevi bula b potribna Lukash poyasnyuye Mavci sho yiyi materi potribna dopomoga po gospodarstvu i tomu Mavka yij ne pidhodit Prihodit Kilina shob dogoditi materi Lukasha vdova spritno beretsya za robotu Lukash yij dopomagaye a Mavka tikaye do lisu 2 a kartina Rusalki ta lisovi istoti zustrichayutsya na lisovij galyavini pribuvaye Perelesnik Prihodit pohmura Mavka Vona vidchuvaye dokori sumlinnya za zradu lisovim zvichayam koli zakohalasya v cholovika Shob pidnyati nastrij divchini Lisovik rozpochinaye festival lisu a Mavka maye stati jogo imperatriceyu Feya namagayetsya buti veseloyu ale sili zalishayut yiyi Raptom z yavlyayetsya Toj hto sidit u skeli strashne Marishe i tyagne Mavku z soboyu u dalekij kraj u carstvo smerti Mavka zahishayetsya ni vona ne pomerla vona bude zhiti vichno yak i yiyi serce zhive bezsmertnim pochuttyam Vona virit sho Lukash povernetsya do neyi Vin uzhe chuye kroki ce vin Tak ce Lukash ale ne odin vin yide z Kilinoyu a zavtra voni odruzhuyutsya Mavka vpadaye u vidchaj blagayuchi Marishe dati yij zabuttya ta mir smerti Diya 3 Osin Projshlo lito nastala piznya osin Dyadka Leva vzhe nemaye v zhivih U Lukasha ta Kilini tezh ne vse dobre Kilina zasmuchena cholovikom ta svekruhoyu yiyi zhittyeradisnist ta napolegliva pracya zalishili yiyi Lukash teper blukaye lisom yak diki zviri Tim chasom Mavka zvilnilasya vid uryadu Marishe Vin takozh lyubit Lukasha i hoche jogo vryatuvati Kilina znovu posperechavshis zi svekruhoyu vihodit z hati i bachit Mavku Yiyi ohoplyuye kayattya ale vona proklinaye lisovu divchinu i vona peretvoryuyetsya na suhu plachuchu verbu Bidnij Lukash vihodit z lisu Mati skarzhitsya na nevistku a Lukash vidpovidaye yij hto v comu vinen ti sam yiyi hotiv Sin Kilini vibigaye z kotedzhu vin zrobiv iz verbi sopilku i blagaye Lukasha zigrati na nij Lukash prikladaye sopilku do gub i vona pochinaye spivati golosom Mavki Kilina nakazuye cholovikovi zrubati verbu ale ruka Lukasha opuskayetsya Todi Kilina bere sokiru i gotuyetsya zrubati verbu Raptom na vognyanomu vitri priyizhdzhaye Perelesnik i verba i hatu ohoplyuye polum ya Mati i Kilina zbirayut ditej i yidut do sela Lukash zalishayetsya na misci Zima Holodno bilij kilim pokrivaye zgarishe Lukash zbozhevolivshij brodit navkolo nogo Vin namagayetsya znajti shlyah do svogo shastya Vin bachit tin Mavki i chuye yiyi bazhannya zigrati na sopilci Lukash graye i vse zminyuyetsya znovu vesna spivayut ptahi Mavka raptom z yavlyayetsya u kolishnij krasi z prekrasnim vinkom Lukash zvivayetsya do neyi z vidchuttyam shastya Viter zahoplyuye bili kviti z derev yaki peretvoryuyutsya na snig Vin nakrivaye Lukasha yakij sidit iz sopilkoyu spershis na berezu Jogo ochi zakriti a na oblichchi graye shasliva posmishka PosilannyaPosilannya ukr Osnova ISBN 5 7768 0708 5 Arhiv originalu za 8 veresnya 2014 Procitovano 26 kvitnya 2021 Handbuch der russischen und sowjetischen Oper nim Henschelverlag Kunst und Gesellschaft s 230 231 ISBN 978 3761809259 V Antonyuk ukr Arhiv originalu za 29 kvitnya 2021 Procitovano 29 kvitnya 2021 Literatura Handbuch der russischen und sowjetischen Oper nim Henschelverlag Kunst und Gesellschaft s 230 231 ISBN 978 3761809259 Das grosse Handbuch der Oper nim vid 4 Nikol Verlagsgesellschaft mbH amp Co KG s 632 633 ISBN 3 937872 38 8 Zovnishni posilannya spivayut Diana Petrinenko ta Oleg Suslov orkestr opernoyi studiyi Kiyivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi im P I Chajkovskogo pid kerivnictvom Yakova Karasika 1961 hudozhnij fond Ukrayinskogo radio spivaye Mavka Diana Petrinenko Kilina Larisa Ostapenko ta Lukash Mihajlo Rakov orkestr opernoyi studiyi Kiyivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi im P I Chajkovskogo pid kerivnictvom Yakova Karasika 1964 hudozhnij fond Ukrayinskogo radio Duet Mavki ta Lukasha z 3 go aktu nedostupne posilannya spivayut Diana Petrinenko ta Mihajlo Rakov orkestr opernoyi studiyi Kiyivskoyi derzhavnoyi konservatoriyi im P I Chajkovskogo pid kerivnictvom Yakova Karasika 1964 hudozhnij fond Ukrayinskogo radio Radiomontazh operi z suprovidnim slovom Adi Rogovcevoyi Ukrayinskij rohlas 1964 Akt 2 nedostupne posilannya Akt 3 nedostupne posilannya