Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ліси Маскуа та Великого Невільничого озера (ідентифікатор WWF: NA0610) — неарктичний екорегіон тайги, розташований на заході Канади.
 Ліс на березі річки [en] (Північно-Західні території) | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Бореальний ліс/Тайга |
| Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
| WWF | NA0610 |
| Межі | Ліси передгір'їв Альберти та Британської Колумбії Осикові ліси та лісостепи Канади Ліси бореальних рівнин Центральної Канади Ліси Північних Кордильєр Тайга Північно-Західних територій |
| Площа, км² | 298 908 |
| Країни | Канада |
| Охороняється | 59 579 км² (20 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон лісів Маскуа та Великого Невільничого озера охоплює північний схід Британської Колумбії, північний захід провінції Альберта та південний захід Північно-Західних територій. Він простягається від південно-східних передгір'їв гір [en] та північно-східних передгір'їв гір [en] на схід до Великого Невільничого озера та озер [en] і Атабаска.
На південному сході екорегіону протікають річки Піс та Атабаска, які впадають в озеро Атабаска, утворюючи велику [en]. З цієї дельти витікає Невільнича річка, яка тече на північ і впадає у Велике Невільниче озеро, найглибше озеро Північної Америки. З цього озера, у свою чергу, витікає річка Маккензі, найбільша річка Канади та одна з найбільших річок Північної Америки, яка тече через північну частину регіону на захід, після чого повертає на північний захід, тече понад 1000 км та впадає у Північний Льодовитий океан. На північному заході екорегіону протікає річка Лаярд, найбільша притока Маккензі. Серед інших річок, які протікають територією регіону, слід відзначити [en], яка впадає у Велике Невільниче озеро. Рельєф регіону представлений широкими, майже пласкими низовинами, розділеними плато та плоскогір'ями, такими як гори Карибу у північній Альберті, висота яких становить понад 1000 м, гори Кемерон-Гіллс та плато Етшо. Від чверті до половини території екорегіону займають болота, озера та інші водно-болотні угіддя, такі як озеро [en] в Альберті.
На заході екорегіон переходить у ліси Північних Кордильєр, на півночі — у тайгу Північно-Західних територій, на сході — у ліси бореальних рівнин Центральної Канади, а на півдні — у ліси передгір'їв Альберти та Британської Колумбії та у осикові ліси та лісостепи Канади.
Клімат
В межах екорегіону переважає субарктичний клімат (Dfc за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується прохолодним літом та дуже морозною зимою. Середньорічна температура в екорегіоні коливається від -2 °C до -6 °C, середня зимова температура — від -18 °C до -24 °C, а середня літня температура становить близько 12,5 °C. Середньорічна кількість опадів в регіоні коливається від 250 до 500 мм.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений відносно високими та густими мішаними лісами, в яких переважають американські осики (Populus tremuloides), сизі ялини (Picea glauca) та бальзамисті ялиці (Abies balsamea), а також зустрічаються бальзамисті тополі (Populus balsamifera) та чорні ялини (Picea mariana). На торф'яних болотах зустрічаються відкриті низькорослі насадження чорної ялини (Picea mariana) та паперової берези (Betula papyrifera), а також різноманітні чагарники, передусім з родини вересових (Ericaceae). Важливим екологічним фактором, який впливає на рослинність екорегіону, є часті пожежі, які підтримують існування мінливої сукцесійної мозаїки лісів та чагарників регіону.
Фауна
Фауна екорегіону представляє одне з найбільш збережених та різноманітних угруповань великих ссавців у Північній Америці. Тут зустрічається 50 видів ссавців та близько 160 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити [en] (Bison bison athabascae), [en] (Alces alces andersoni), [en] (Rangifer tarandus caribou), вапіті (Cervus canadensis), білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), американського зайця (Lepus americanus), червону вивірку (Tamiasciurus hudsonicus), канадського голкошерста (Erethizon dorsatum) та лісового бабака (Marmota monax). Серед хижих ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити гризлі (Ursus arctos horribilis), барибала (Ursus americanus), [en] (Canis lupus occidentalis), койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), канадську рись (Lynx canadensis), звичайну росомаху (Gulo gulo), ільку (Pekania pennanti), американську куницю (Martes americana) та [en] (Mustela richardsonii). На берегах річок поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). У 2007 році в Національному парку лісових бізонів було виявлено найдовшу у світі [en] довжиною близько 850 м.
Орнітофауна екорегіону вирізняється найвищим різноманіттям серед усіх екорегіонів [en]. Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити білу куріпку (Lagopus lagopus), [en] (Canachites canadensis), американського орябка (Bonasa umbellus), манітобського тетерука (Tympanuchus phasianellus), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), беркута (Aquila chrysaetos), віргінського пугача (Bubo virginianus), бородату сову (Strix nebulosa), північного дятла (Picoides arcticus), звичайного крука (Corvus corax), канадську кукшу (Perisoreus canadensis), [en] (Lanius borealis), північного піві (Contopus cooperi), королівського тирана (Tyrannus tyrannus), канадську гаїчку (Poecile hudsonicus), рябогруду вівсянку (Passerella iliaca), північного трупіальця (Euphagus carolinus), строкатого пісняра (Mniotilta varia), світлобрового червоїда (Leiothlypis peregrina), жовтогузу пірангу (Piranga ludoviciana), білокрилого шишкаря (Loxia leucoptera), тайгового смеречника (Pinicola enucleator) та звичайну чечітку (Acanthis flammea).
На водно-болотних угіддях Національного парку лісових бізонів гніздиться єдина у світі природна популяція дуже рідкісних американських журавлів (Grus americana), яка нараховує понад 300 особин. Також в регіоні гніздяться більш поширені канадські журавлі (Antigone canadensis). На берегах Великого Невільничого озера зустрічається дев'ять видів колоніальних водоплавних птахів — каліфорнійські мартини (Larus californicus), американські мартини (Larus smithsonianus), річкові крячки (Sterna hirundo), аляскинські мартини (Larus brachyrhynchus), полярні крячки (Sterna paradisaea), делаверські мартини (Larus delawarensis), каспійські крячки (Hydroprogne caspia), короткохвості поморники (Stercorarius parasiticus) та канадські мартини (Chroicocephalus philadelphia) (у порядку зменшення чисельності), а на навколишніх болотах — чорні крячки (Chlidonias niger). Велике Невільниче озеро є єдиним місцем у Північній Америці, де ці десять видів зустрічаються разом.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 59 579 км², або 20 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк лісових бізонів, другий за площею національний парк у світі, а також [en] та [en]. У 1983 році Національний парк лісових бізонів був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 січня 2024.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Muskwa–Slave Lake forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Muskwa-Slave Lake Taiga» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi Maskua ta Velikogo Nevilnichogo ozera identifikator WWF NA0610 nearktichnij ekoregion tajgi roztashovanij na zahodi Kanadi Lisi Maskua ta Velikogo Nevilnichogo ozera Lis na berezi richki en Pivnichno Zahidni teritoriyi Ekozona Nearktika Biom Borealnij lis Tajga Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF NA0610 Mezhi Lisi peredgir yiv Alberti ta Britanskoyi Kolumbiyi Osikovi lisi ta lisostepi Kanadi Lisi borealnih rivnin Centralnoyi Kanadi Lisi Pivnichnih Kordilyer Tajga Pivnichno Zahidnih teritorij Plosha km 298 908 Krayini Kanada Ohoronyayetsya 59 579 km 20 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Ozero u Nacionalnomu parku lisovih bizonivGeografiyaEkoregion lisiv Maskua ta Velikogo Nevilnichogo ozera ohoplyuye pivnichnij shid Britanskoyi Kolumbiyi pivnichnij zahid provinciyi Alberta ta pivdennij zahid Pivnichno Zahidnih teritorij Vin prostyagayetsya vid pivdenno shidnih peredgir yiv gir en ta pivnichno shidnih peredgir yiv gir en na shid do Velikogo Nevilnichogo ozera ta ozer en i Atabaska Na pivdennomu shodi ekoregionu protikayut richki Pis ta Atabaska yaki vpadayut v ozero Atabaska utvoryuyuchi veliku en Z ciyeyi delti vitikaye Nevilnicha richka yaka teche na pivnich i vpadaye u Velike Nevilniche ozero najglibshe ozero Pivnichnoyi Ameriki Z cogo ozera u svoyu chergu vitikaye richka Makkenzi najbilsha richka Kanadi ta odna z najbilshih richok Pivnichnoyi Ameriki yaka teche cherez pivnichnu chastinu regionu na zahid pislya chogo povertaye na pivnichnij zahid teche ponad 1000 km ta vpadaye u Pivnichnij Lodovitij okean Na pivnichnomu zahodi ekoregionu protikaye richka Layard najbilsha pritoka Makkenzi Sered inshih richok yaki protikayut teritoriyeyu regionu slid vidznachiti en yaka vpadaye u Velike Nevilniche ozero Relyef regionu predstavlenij shirokimi majzhe plaskimi nizovinami rozdilenimi plato ta ploskogir yami takimi yak gori Karibu u pivnichnij Alberti visota yakih stanovit ponad 1000 m gori Kemeron Gills ta plato Etsho Vid chverti do polovini teritoriyi ekoregionu zajmayut bolota ozera ta inshi vodno bolotni ugiddya taki yak ozero en v Alberti Na zahodi ekoregion perehodit u lisi Pivnichnih Kordilyer na pivnochi u tajgu Pivnichno Zahidnih teritorij na shodi u lisi borealnih rivnin Centralnoyi Kanadi a na pivdni u lisi peredgir yiv Alberti ta Britanskoyi Kolumbiyi ta u osikovi lisi ta lisostepi Kanadi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye subarktichnij klimat Dfc za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya proholodnim litom ta duzhe moroznoyu zimoyu Serednorichna temperatura v ekoregioni kolivayetsya vid 2 C do 6 C serednya zimova temperatura vid 18 C do 24 C a serednya litnya temperatura stanovit blizko 12 5 C Serednorichna kilkist opadiv v regioni kolivayetsya vid 250 do 500 mm FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij vidnosno visokimi ta gustimi mishanimi lisami v yakih perevazhayut amerikanski osiki Populus tremuloides sizi yalini Picea glauca ta balzamisti yalici Abies balsamea a takozh zustrichayutsya balzamisti topoli Populus balsamifera ta chorni yalini Picea mariana Na torf yanih bolotah zustrichayutsya vidkriti nizkorosli nasadzhennya chornoyi yalini Picea mariana ta paperovoyi berezi Betula papyrifera a takozh riznomanitni chagarniki peredusim z rodini veresovih Ericaceae Vazhlivim ekologichnim faktorom yakij vplivaye na roslinnist ekoregionu ye chasti pozhezhi yaki pidtrimuyut isnuvannya minlivoyi sukcesijnoyi mozayiki lisiv ta chagarnikiv regionu FaunaFauna ekoregionu predstavlyaye odne z najbilsh zberezhenih ta riznomanitnih ugrupovan velikih ssavciv u Pivnichnij Americi Tut zustrichayetsya 50 vidiv ssavciv ta blizko 160 vidiv ptahiv Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti en Bison bison athabascae en Alces alces andersoni en Rangifer tarandus caribou vapiti Cervus canadensis bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus amerikanskogo zajcya Lepus americanus chervonu vivirku Tamiasciurus hudsonicus kanadskogo golkoshersta Erethizon dorsatum ta lisovogo babaka Marmota monax Sered hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti grizli Ursus arctos horribilis baribala Ursus americanus en Canis lupus occidentalis kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes kanadsku ris Lynx canadensis zvichajnu rosomahu Gulo gulo ilku Pekania pennanti amerikansku kunicyu Martes americana ta en Mustela richardsonii Na beregah richok poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus U 2007 roci v Nacionalnomu parku lisovih bizoniv bulo viyavleno najdovshu u sviti en dovzhinoyu blizko 850 m Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya najvishim riznomanittyam sered usih ekoregioniv en Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti bilu kuripku Lagopus lagopus en Canachites canadensis amerikanskogo oryabka Bonasa umbellus manitobskogo teteruka Tympanuchus phasianellus bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus berkuta Aquila chrysaetos virginskogo pugacha Bubo virginianus borodatu sovu Strix nebulosa pivnichnogo dyatla Picoides arcticus zvichajnogo kruka Corvus corax kanadsku kukshu Perisoreus canadensis en Lanius borealis pivnichnogo pivi Contopus cooperi korolivskogo tirana Tyrannus tyrannus kanadsku gayichku Poecile hudsonicus ryabogrudu vivsyanku Passerella iliaca pivnichnogo trupialcya Euphagus carolinus strokatogo pisnyara Mniotilta varia svitlobrovogo chervoyida Leiothlypis peregrina zhovtoguzu pirangu Piranga ludoviciana bilokrilogo shishkarya Loxia leucoptera tajgovogo smerechnika Pinicola enucleator ta zvichajnu chechitku Acanthis flammea Na vodno bolotnih ugiddyah Nacionalnogo parku lisovih bizoniv gnizditsya yedina u sviti prirodna populyaciya duzhe ridkisnih amerikanskih zhuravliv Grus americana yaka narahovuye ponad 300 osobin Takozh v regioni gnizdyatsya bilsh poshireni kanadski zhuravli Antigone canadensis Na beregah Velikogo Nevilnichogo ozera zustrichayetsya dev yat vidiv kolonialnih vodoplavnih ptahiv kalifornijski martini Larus californicus amerikanski martini Larus smithsonianus richkovi kryachki Sterna hirundo alyaskinski martini Larus brachyrhynchus polyarni kryachki Sterna paradisaea delaverski martini Larus delawarensis kaspijski kryachki Hydroprogne caspia korotkohvosti pomorniki Stercorarius parasiticus ta kanadski martini Chroicocephalus philadelphia u poryadku zmenshennya chiselnosti a na navkolishnih bolotah chorni kryachki Chlidonias niger Velike Nevilniche ozero ye yedinim miscem u Pivnichnij Americi de ci desyat vidiv zustrichayutsya razom ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 59 579 km abo 20 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park lisovih bizoniv drugij za plosheyu nacionalnij park u sviti a takozh en ta en U 1983 roci Nacionalnij park lisovih bizoniv buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 sichnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Muskwa Slave Lake forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Muskwa Slave Lake Taiga One Earth