Лінія Брюніг — Напф — Ройс, також відома як Ясовий кордон (нім. Jassgrenze) — у Швейцарії, що пролягає приблизно повздовж перевалу Брюніг, пасма Напф і річки Ройс. Лінію, розташовану приблизно за 50—100 кілометрів на схід від романо-германської мовної межі (Рештіграбен), у 1947 році визначив фольклорист Ріхард Вайс.
З одного боку, лінія Брюніг — Напф — Ройс розмежовує діалекти всередині верхньоалеманського мовного ареалу, а з іншого — розділяє німецькомовну Швейцарію на дві частини за низкою відмінностей у культурі та звичаях. Примітний факт використання різних гральних карт для [de]: на захід від лінії Брюніг — Напф — Ройс використовуються французькі масті (чирва, бубна, піка, трефа), а на схід — швейцарські (жир, дзвінка, щити, троянди). Водночас ця лінія значною мірою збігається з (традиційною) межею ареалів поширення коров'ячих порід: зімментальської плямистої на заході та на сході.
З огляду на це деякі автори, зокрема історики та фольклористи, вважають, що лінія Брюніг — Напф — Ройс є єдиною справді вагомою культурною межею у Швейцарії — набагато важливішою, ніж мовна, оскільки «західні» звичаї поширюються як на франкомовних, так і на німецькомовних мешканців Західної Швейцарії. Вважається, що цей поділ сягає своїм корінням раннього середньовіччя: у той час бургундський вплив був більш поширений на захід від лінії, а алеманський — на схід. Культурний кордон пролягав по Ааргау, яке протягом століть було предметом суперечок між Королівством Бургундія та герцогством Швабія (Алеманія). На початку високого середньовіччя на прикордонні поєдналися верхньорейнські впливи з північного заходу та швабські впливи з північного сходу. Також це мовно-культурне районування певною мірою зумовлено історичним співіснуванням двох політичних центрів — Берну на заході та Цюриху на сході країни.
Примітки
- Urs Bader (13 листопада 2018). «Nationalsport»: Wie das Jassen in die Schweiz kam und heute das Land teilt. tagblatt.ch (нім.). Процитовано 24 серпня 2020.
- Alban Frei: Ein «Dokument des geistigen Selbstbehauptungswillens der Schweiz». Der Atlas der schweizerischen Volkskunde und die Nationalisierung der Volkskunde in der Schweiz. In: Sabine Eggmann, Marius Risi, Franziska Schürch (Hrsg.): Vereintes Wissen. Die Volkskunde und ihre gesellschaftliche Verankerung. Ein Buch zum 100. Geburtstag der Sektion Basel der Schweizerischen Gesellschaft für Volkskunde. Schweizerische Gesellschaft für Volkskunde, Basel 2010, und Waxmann, Münster / New York 2010, , S. 133 ff. (нім.)
Література
- Walter Haas: Sprachgeschichtliche Grundlagen. In: Hans Bickel, Robert Schläpfer (Hrsg.): Die viersprachige Schweiz. 2. Auflage. Sauerländer, Aarau 2000, . (нім.)
- Richard Weiss, Die Brünig-Napf-Reuss-Linie als Kulturgrenze zwischen Ost- und West-Schweiz auf Volkskundlichen Karten, Geographica Helvetica 2 (1947), 153—175. (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Liniya Bryunig Napf Rojs takozh vidoma yak Yasovij kordon nim Jassgrenze u Shvejcariyi sho prolyagaye priblizno povzdovzh perevalu Bryunig pasma Napf i richki Rojs Liniyu roztashovanu priblizno za 50 100 kilometriv na shid vid romano germanskoyi movnoyi mezhi Reshtigraben u 1947 roci viznachiv folklorist Rihard Vajs Liniya Bryunig Napf Rojs Movnij areal verhnoalemanskogo dialektuGercogstvo Shvabiya Alemaniya ta Burgundske korolivstvo blizko 1000 roku Liniya Bryunig Napf Rojs prolyagaye kantonom Aargau yakij buv predmetom superechok mizh dvoma imperiyami Z odnogo boku liniya Bryunig Napf Rojs rozmezhovuye dialekti vseredini verhnoalemanskogo movnogo arealu a z inshogo rozdilyaye nimeckomovnu Shvejcariyu na dvi chastini za nizkoyu vidminnostej u kulturi ta zvichayah Primitnij fakt vikoristannya riznih gralnih kart dlya de na zahid vid liniyi Bryunig Napf Rojs vikoristovuyutsya francuzki masti chirva bubna pika trefa a na shid shvejcarski zhir dzvinka shiti troyandi Vodnochas cya liniya znachnoyu miroyu zbigayetsya z tradicijnoyu mezheyu arealiv poshirennya korov yachih porid zimmentalskoyi plyamistoyi na zahodi ta na shodi Z oglyadu na ce deyaki avtori zokrema istoriki ta folkloristi vvazhayut sho liniya Bryunig Napf Rojs ye yedinoyu spravdi vagomoyu kulturnoyu mezheyu u Shvejcariyi nabagato vazhlivishoyu nizh movna oskilki zahidni zvichayi poshiryuyutsya yak na frankomovnih tak i na nimeckomovnih meshkanciv Zahidnoyi Shvejcariyi Vvazhayetsya sho cej podil syagaye svoyim korinnyam rannogo serednovichchya u toj chas burgundskij vpliv buv bilsh poshirenij na zahid vid liniyi a alemanskij na shid Kulturnij kordon prolyagav po Aargau yake protyagom stolit bulo predmetom superechok mizh Korolivstvom Burgundiya ta gercogstvom Shvabiya Alemaniya Na pochatku visokogo serednovichchya na prikordonni poyednalisya verhnorejnski vplivi z pivnichnogo zahodu ta shvabski vplivi z pivnichnogo shodu Takozh ce movno kulturne rajonuvannya pevnoyu miroyu zumovleno istorichnim spivisnuvannyam dvoh politichnih centriv Bernu na zahodi ta Cyurihu na shodi krayini PrimitkiUrs Bader 13 listopada 2018 Nationalsport Wie das Jassen in die Schweiz kam und heute das Land teilt tagblatt ch nim Procitovano 24 serpnya 2020 Alban Frei Ein Dokument des geistigen Selbstbehauptungswillens der Schweiz Der Atlas der schweizerischen Volkskunde und die Nationalisierung der Volkskunde in der Schweiz In Sabine Eggmann Marius Risi Franziska Schurch Hrsg Vereintes Wissen Die Volkskunde und ihre gesellschaftliche Verankerung Ein Buch zum 100 Geburtstag der Sektion Basel der Schweizerischen Gesellschaft fur Volkskunde Schweizerische Gesellschaft fur Volkskunde Basel 2010 ISBN 978 3 908122 88 3 und Waxmann Munster New York 2010 ISBN 978 3 8309 2401 2 S 133 ff nim LiteraturaPortal Shvejcariya Walter Haas Sprachgeschichtliche Grundlagen In Hans Bickel Robert Schlapfer Hrsg Die viersprachige Schweiz 2 Auflage Sauerlander Aarau 2000 ISBN 3 7941 3696 9 nim Richard Weiss Die Brunig Napf Reuss Linie als Kulturgrenze zwischen Ost und West Schweiz auf Volkskundlichen Karten Geographica Helvetica 2 1947 153 175 nim