Лінійно зв'язний простір — топологічний простір, в якому будь-які дві точки можна з'єднати неперервною кривою.
Означення
- Розглянемо відрізок числової прямої з визначеною на ньому стандартною топологією дійсної прямої. Нехай також дано топологічний простір Тоді останній називається лінійно зв'язаним, якщо для будь-яких двох точок знайдеться неперервне відображення таке, що
- Нехай дана підмножина . Тоді на ньому природним чином визначається топологія , індукована . Якщо простір лінійно зв'язаний, то підмножина також називається лінійно зв'язаною у .
Властивості
- Будь-який лінійно зв'язний простір є зв'язаним.
- Обернене твердження є невірним; наприклад замикання графіка функції є зв'язаним, але не лінійно зв'язаним (замикання окрім самого графіка функції містить також відрізок на осі ординат і жодну точка цього відрізку не можна поєднати неперервною кривою із будь-якою точкою графіка).
- Неперервний образ лінійно зв'язного простору є лінійно зв'язним.
- Якщо простір X є лінійно зв'язним і , то фундаментальні групи і є ізоморфними і цей ізоморфізм визначається однозначно з точністю до внутрішнього автоморфізму .
Лінійна зв'язність на числовій прямій
Будемо вважати, що , а — стандартна топологія числової прямої. Тоді
- Підмножина є лінійно зв'язною тоді і тільки тоді, коли
- тобто будь-які дві точки входять до нього разом із з'єднучим їх відрізком.
- Будь-яка лінійно зв'язна підмножина числової прямої є скінченним або нескінченним, відкритим, напіввідкритим або замкнутим інтервалом:
- Підмножина числової прямої є лінійно зв'язною тоді і тільки тоді, коли вона є зв'язною.
Узагальнення
Багатовимірним узагальненням лінійної зв'язності є k-зв'язність (зв'язність у розмірності ). Простір називається зв'язаним у розмірності , якщо будь-яке відображення r-вимірної сфери в , де , є гомотопним сталому відображенню.
Зокрема, лінійно зв'язний простір є 0-зв'язним простором, тобто будь-яке відображення дискретної множини із двох точок (нульвимірної сфери) гомотопно сталому відображенню.
Джерела
- Бурбакі Н. Загальна топологія: Основні структури. — 3-е. — М. : Наука, 1968. — С. 276. — (Елементи математики)(рос.)
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2200+ с.(укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Linijno zv yaznij prostir topologichnij prostir v yakomu bud yaki dvi tochki mozhna z yednati neperervnoyu krivoyu OznachennyaRozglyanemo vidrizok chislovoyi pryamoyi 0 1 R displaystyle 0 1 subset mathbb R z viznachenoyu na nomu standartnoyu topologiyeyu dijsnoyi pryamoyi Nehaj takozh dano topologichnij prostir X T displaystyle X mathcal T Todi ostannij nazivayetsya linijno zv yazanim yaksho dlya bud yakih dvoh tochok x y X displaystyle x y in X znajdetsya neperervne vidobrazhennya f 0 1 X displaystyle f 0 1 to X take sho f 0 x f 1 y displaystyle f 0 x f 1 y Nehaj dana pidmnozhina M X displaystyle M subset X Todi na nomu prirodnim chinom viznachayetsya topologiya TM displaystyle mathcal T M indukovana T displaystyle mathcal T Yaksho prostir M TM displaystyle left M mathcal T M right linijno zv yazanij to pidmnozhina M displaystyle M takozh nazivayetsya linijno zv yazanoyu u X displaystyle X VlastivostiBud yakij linijno zv yaznij prostir ye zv yazanim Obernene tverdzhennya ye nevirnim napriklad zamikannya grafika funkciyi sin 1x x gt 0 displaystyle sin tfrac 1 x x gt 0 ye zv yazanim ale ne linijno zv yazanim zamikannya okrim samogo grafika funkciyi mistit takozh vidrizok 1 1 displaystyle 1 1 na osi ordinat i zhodnu tochka cogo vidrizku ne mozhna poyednati neperervnoyu krivoyu iz bud yakoyu tochkoyu grafika Neperervnij obraz linijno zv yaznogo prostoru ye linijno zv yaznim Yaksho prostir X ye linijno zv yaznim i x y X displaystyle x y in X to fundamentalni grupi p1 X x displaystyle pi 1 X x i p1 X y displaystyle pi 1 X y ye izomorfnimi i cej izomorfizm viznachayetsya odnoznachno z tochnistyu do vnutrishnogo avtomorfizmu p1 X x displaystyle pi 1 X x Linijna zv yaznist na chislovij pryamijBudemo vvazhati sho X R displaystyle X mathbb R a T displaystyle mathcal T standartna topologiya chislovoyi pryamoyi Todi Pidmnozhina M R displaystyle M subset mathbb R ye linijno zv yaznoyu todi i tilki todi koli x y M x y x y M displaystyle forall x y in M x leqslant y Rightarrow bigl x y subset M bigr tobto bud yaki dvi tochki vhodyat do nogo razom iz z yednuchim yih vidrizkom Bud yaka linijno zv yazna pidmnozhina chislovoyi pryamoyi ye skinchennim abo neskinchennim vidkritim napivvidkritim abo zamknutim intervalom a b a b a b a b b b a a displaystyle a b a b a b a b infty b infty b a infty a infty Pidmnozhina chislovoyi pryamoyi ye linijno zv yaznoyu todi i tilki todi koli vona ye zv yaznoyu UzagalnennyaBagatovimirnim uzagalnennyam linijnoyi zv yaznosti ye k zv yaznist zv yaznist u rozmirnosti k displaystyle k Prostir X displaystyle X nazivayetsya zv yazanim u rozmirnosti k displaystyle k yaksho bud yake vidobrazhennya r vimirnoyi sferi Sr displaystyle S r v X displaystyle X de r k displaystyle r leqslant k ye gomotopnim stalomu vidobrazhennyu Zokrema linijno zv yaznij prostir ye 0 zv yaznim prostorom tobto bud yake vidobrazhennya diskretnoyi mnozhini iz dvoh tochok nulvimirnoyi sferi gomotopno stalomu vidobrazhennyu DzherelaBurbaki N Zagalna topologiya Osnovni strukturi 3 e M Nauka 1968 S 276 Elementi matematiki ros Grigorij Mihajlovich Fihtengolc Kurs diferencialnogo ta integralnogo chislennya 2024 2200 s ukr