Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лі́ де Фо́рест (англ. Lee De Forest; 26 серпня 1873 — 30 червня 1961) — американський винахідник, володар понад 300 патентів на винаходи, творець тріодної лампи або (лампового детектора і підсилювача), на котрих до винайдення в 1947 році транзистора базувались всі радіоелектронні системи. За це він вважається одним з фундаторів «епохи електроніки». Є також автором розробки методу оптичного запису звуку на кіноплівці.
| Лі де Форест | |
|---|---|
| англ. Lee De Forest | |
 | |
| Народився | 26 серпня 1873[1][2][…] Консіл-Блафс, Айова, США |
| Помер | 30 червня 1961[1][2][…] (87 років) Голлівуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США |
| Поховання | d |
| Країна |  США |
| Діяльність | фізик, винахідник, кінорежисер, інженер-електрик, кінопродюсер, radio technician, інженер |
| Галузь | технологія, d[4], d[4], радіотелеграф[4], d[4] і історія технологій[4] |
| Alma mater | Єльський університет, d, d і d |
| Науковий керівник | Джозая Віллард Ґіббз |
| Знання мов | англійська[2][4] |
| Заклад | Іллінойський технологічний інститут |
| Членство | AAAS[5] |
| Magnum opus | Тріод |
| Партія | Республіканська партія США |
| Батько | d[6] |
| Мати | d[6] |
| У шлюбі з | d, Марія Москвіні і d |
| Нагороди |  зірка на голлівудській Алеї слави[d] |
| IMDb | ID 0208418 |
| Сайт | leedeforest.org |
| |
Був почесним членом Інституту радіоінженерів — одного з двох попередників IEEE. Нагороджений медаллю пошани IEEE (1922) та медаллю Едісона (1946).
Походження та молоді роки (1873—1899)
Лі де Форест народився у місті Консіл-Блафс (штат Айова) у сім'ї Генрі Свіфта де Форест та Анни Маргарет Роббінс.
Його батько був священиком-конгрегаціоналістом і сподівався, що його син теж стане священиком. Батько погодився зайняти пост директора [en], традиційно афроамериканської місіонерської школи у місті Талладіга (штат Алабама), де Лі провів більшу частину своєї молодості. Більшість жителів з білої громади обурювалися зусиллями батька у справі освіти чорних студентів. Лі де Форест мав декількох друзів серед афроамериканських дітей у місті.
Для підготовки до навчання у коледжі у 1891-му Лі де Форест поступив у школу [en] у Нортфілді штату Массачусетс, по тім у 1893 році записався до [en] (Нью-Гейвен, Коннектикут) при на стипендію в розмірі 300 доларів на рік, встановлену для родичів Девіда де Фореста. Одного вечора як допитливий винахідник, він втрутився у систему електропостачання та знеструмив весь університет, що призвело до відсторонення його від занять. Проте, в кінцевому підсумку йому дозволили завершити навчання. Витрати на прожиття він частково покривав доходами від винаходів механічних пристроїв та створюваних ним пазлів, якими інколи зацікавлював деякі компанії. У 1896 році він, отримавши ступінь бакалавра, вирішує залишитися в Єлі в аспірантурі.
Важливу роль у виборі вченого та набутті ним індивідуального напрямку досліджень й знаходженні шляхів до їх здійснення, зіграли лекції Дж. В. Гіббза, які він відвідував протягом трьох років. Перший курс дався важко, зміст здавався Лі де Форесту абсолютно абстрактним, а векторний аналіз — непридатним для вирішення фізичних завдань. І все-таки запис в його щоденнику, що припадає на кінець першого року навчання свідчить:
Уся моя душа горить бажанням, палає невимовним прагненням вчитися і поглинається вогнем пориву до дослідження. Я повинен дізнатися ці істини, оволодіти засобами дослідження, освоїтися з методами знаходження доказів, глибоко проникнути у ці нові області, які полонять своїми таємничими істинами і просто-таки нереальними результатами.
А дещо раніше: «…Математика у Кларка, Пірпонта і Гіббза. Останній — велика людина, з якою я хочу бути разом стільки ж через його характер, скільки завдяки його лекціям та думкам. Написав Теслі, просив поради; він вітає мене з тим, що Гіббз приділяє мені увагу. Я сказав Гіббзу, що́ я і Тесла задумали».
Другий рік занять у Дж. В. Гіббза був присвячений теорії електрики і магнетизму — в розумінні своїх інтересів у аспіранта з'являється конкретність, він знаходить у заняттях математикою «найбільшу практичну цінність», що дає також і повноцінне проникнення у розвиток ходу думок Дж. Максвелла, — він сподівається завдяки цим лекціям наблизитися до можливості такого ж глибокого розуміння світлових і хвильових явищ — до «створення повнішої теорії коливань і хвиль, до передачі за їх допомогою знань та енергії». Він вирішує залишитися ще на один курс, що в подальшому сам буде розцінювати як одне з найважливіших рішень у своєму житті. І хоч робота над дисертацією на здобуття докторського ступеня, який він отримав у 1899 році, носила експериментальний характер і, будучи присвячена поширенню електромагнітних хвиль уздовж провідників, здійснювалася під керівництвом професора Райта, пізніше де Форест напише:
Я й зараз пам'ятаю мою бурхливу радість, коли великий учитель увійшов в мою підвальну лабораторію, де я у загальних рисах виклав йому свою роботу.
Винайдення аудіона (1900-1908)
Де Форест був впевнений, що радіотелеграфний зв'язок очікує велике майбутнє (тоді той носив назву «бездротова телеграфія»), але італієць Гульєльмо Марконі, який отримав свій перший патент у 1896 році, на той час уже досяг вражаючих успіхів як у Європі, так і у США. Одним недоліком підходу Марконі було використання когерера у ролі чутливого елемента, який, для забезпечення неперервного прийому був надто повільним (після кожного отриманого коду Морзе крапки або тире, його потрібно було струшувати, щоб відновити роботу), не достатньо чутливий та не дуже надійний. Де Форест вирішив розробити кращу систему, включаючи самовідновний детектор, який міг би забезпечити сприйняття сигналів на слух, тим самим зробивши його спроможним приймати слабкіші сигнали, а також збільшити швидкість передавання коду Морзе. Для досягнення цієї мети у 1902 Лі де Форест заснував власну компанію «American DeForest Wireless Telegraph Company».
У 1903 році де Форест виконав вдалий і перспективний дослід. Між двома платиновими обкладками повітряного конденсатора розташовувалось полум'я пальника, а на плазму полум'я всередині конденсатора діяло поле електромагнітної котушки, увімкненої між антеною і землею. За допомогою цього детектора Лі де Форест прийняв сигнали із судна, що стояло у Нью-Йоркській гавані. Але застосувати такий пристрій на практиці було важко. «Було очевидно, що для суднової радіостанції пристрій із газовим полум'ям є неприйнятним, — записав винахідник, — тому я став шукати спосіб нагрівати газ безпосередньо електричним струмом»
Найпростіше для цієї мети було використовувати звичайну едісонівську електролампочку, увівши туди платинові пластинки електродів і обернувши частиною приймальної котушки скляний балон лампи. Згодом, роль одного з платинових електродів взяла на себе розпечена нитка лампи. Радіоприймач з таким детектором працював не гірше за інших аналогічних приладів, але і не краще.
У 1904 році передавач і приймач де Фореста, перші у своєму роді, були встановлені на борту пароплава «Хаймун», зафрахтованого газетою «Таймс».
Проводячи численні досліди, Лі де Форест одного разу обгорнув скляний балон лампи металічною фольгою, з'єднаною з антеною. Приймач став чутливішим. «У той момент, — згадує вчений, — я зрозумів, що ефективність лампи може бути збільшена, якщо третій електрод помістити всередину». Експериментатор це і зробив. Якість прийому зросла.
Найбільш вдалою виявилась конструкція, у якій роль одного електрода виконувала нитка розжарювання лампочки, поміщена в інший електрод у вигляді циліндра. Між ними розташовувався третій електрод, виконаний у вигляді дротової спіралі.
Інтерес Фореста до безпровідної телеграфії привів його до винайдення аудіона у 1906 році. Він запатентував спочатку 13 листопада 1906 (U.S. Patent 841,386) двоелектродну версію приладу для виявлення електромагнітних хвиль, як варіант , винайденого за два роки до цього. Нововведення де Фореста полягало в тому, що він застосував діод для обробки сигналу, а вентиль Флемінга використовувався в силових ланцюгах. Згодом, 18 лютого 1908 винахідник отримав патент на триелектродну версію (U.S. Patent 879,532). Аудіон мав уже три електроди: анод, катод і сітку, що дозволило йому не лише детектувати, але й підсилювати прийнятий радіосигнал.
Основна новизна винаходу Фореста порівняно з раніше винайденим діодом полягала в тому, що він ввів третій електрод — сітку, між катодом (ниткою розжарення) і анодом. В результаті тріод (або триелектродна вакуумна лампа) міг служити підсилювачем електричних сигналів або, що не менш важливо, у ролі швидкого (для свого часу) електронного елементу перемикання, тобто міг застосовуватися у цифровій електроніці (комп'ютерах). Тріод мав життєво важливе значення в розробці протяжних трансконтинентальних ліній телефонного зв'язку, в радарах та інших радіопристроях і став найважливішим винаходом в електроніці у першій половині XX століття, починаючи від появи радіо у 1890-х роках
Де Форест, проте, неправильно пояснював принципи роботи свого винаходу, за нього це зробили інші. Він стверджував, що робота пристрою ґрунтується на потоці іонів, який створюється в газі, і попереджав, що не можна відкачувати газ, створюючи в лампі вакуум. Тому його перші прототипи аудіона ніколи не давали хорошого підсилення. Інший американський винахідник Едвін Армстронг першим коректно пояснив роботу аудіона, а також удосконалив його так, що той реально став підсилювати сигнал.
18 липня 1907 року де Форест передав перше повідомлення судно-берег з парової яхти «Тельма». Повідомлення забезпечило швидке передавання точних результатів щорічної парусної регати Міжозерної асоціації яхтсменів. Повідомлення прийняв його асистент Франк Бутлер у Монровіллі (штат Огайо) у павільйоні Фокс Док на острові [en] на озері Ері .
Один із основоположників квантової механіки Луї де Бройль скаже у 1956 році:
...Це велике відкриття послужило службу не лише техніці. І не лише, підкреслимо це, аналізу роботи пристроїв такого роду, не лише все глибшому вивченню динаміки електронів. Воно зробило неоціненну послугу електроніці як науці і значно сприяло її розвитку; крім того, воно надало всім працівникам лабораторій у всіх галузях науки прилади, які стали сьогодні необхідними допоміжними засобами у їх дослідженнях. Отже, це великий винахід, незалежно від його незліченних технічних застосувань, став одним з найбільших факторів прогресу чистої науки протягом останнього півстоліття. / Сказаного, на мій погляд, досить, для того щоб зрозуміти, чому не лише інженери і техніки, але також фізики та фахівці усіх галузей науки повинні сьогодні всі разом висловити Лі де Форест свою повагу, а також свою вдячність і своє захоплення.
Зрілий вік
Форест вважається родоначальником громадського радіомовлення, після того, як 12 він провів експериментальний ефір частини живого виконання опери «Тоска», а на наступний день 13.01. — вистави «Сільська честь» (італ. Cavalleria rusticana) зі сцени театру Метрополітен-опера в Нью-Йорку за участю італійського тенора Енріко Карузо.
У 1910 році Форест переїхав в Сан-Франциско на роботу у Федеральній Телеграфної Компанії, яка в році почала розробку першої глобальної системи радіозв'язку.
У 1913 році Форест продав свій патент на тріод компаніям та Bell Systems за 50 тисяч доларів.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лі де Форест |
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Fielding R. E. Encyclopædia Britannica
- Czech National Authority Database
- NNDB — 2002.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Ronald W.Clark. The Scientific Breakthrough: The Impact of Modern Invention. — Nelson, 1974. — 208 с. — .
- Lee De Forest [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.] // pbs.org. (англ.)
- Mike Adams Lee de Forest: King of Radio, Television, and Film [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // smpte.org (англ.)
- Lee de Forest entry (#20) in the 1900 U.S. Census (Milwaukee, Wisconsin)
- Lee de Forest entry (#29) in the 1920 U.S. Census (Bronx, New York)
- Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 16 січня 2020.
- Хасапов Б. Ли де Форест и первые шаги электроники [ 11 березня 2020 у Wayback Machine.] // «Электрик Инфо»
- Reporting Yacht Races by Wireless Telephony // Electrical World, August 10, 1907, pages 293–294. (archive.org)
- Промова,виголошена з нагоди вручення розетки кавалера Ордена Почесного Легіону Лі де Форесту 5 жовтня 1956 року. — Луї де Бройль. Стежками науки. М.: Издательство иностранной литературы, 1962.
 | Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li de Fo rest angl Lee De Forest 26 serpnya 1873 30 chervnya 1961 amerikanskij vinahidnik volodar ponad 300 patentiv na vinahodi tvorec triodnoyi lampi abo lampovogo detektora i pidsilyuvacha na kotrih do vinajdennya v 1947 roci tranzistora bazuvalis vsi radioelektronni sistemi Za ce vin vvazhayetsya odnim z fundatoriv epohi elektroniki Ye takozh avtorom rozrobki metodu optichnogo zapisu zvuku na kinoplivci Li de Forestangl Lee De ForestNarodivsya 26 serpnya 1873 1873 08 26 1 2 Konsil Blafs Ajova SShAPomer 30 chervnya 1961 1961 06 30 1 2 87 rokiv Gollivud Los Andzheles Kaliforniya SShAPohovannya dKrayina SShADiyalnist fizik vinahidnik kinorezhiser inzhener elektrik kinoprodyuser radio technician inzhenerGaluz tehnologiya d 4 d 4 radiotelegraf 4 d 4 i istoriya tehnologij 4 Alma mater Yelskij universitet d d i dNaukovij kerivnik Dzhozaya Villard GibbzZnannya mov anglijska 2 4 Zaklad Illinojskij tehnologichnij institutChlenstvo AAAS 5 Magnum opus TriodPartiya Respublikanska partiya SShABatko d 6 Mati d 6 U shlyubi z d Mariya Moskvini i dNagorodi medal Edisona 1946 Medal Elliota Kressona 1923 Medal poshani IEEE 1922 Nacionalna zala slavi vinahidnikiv SShA 1977 zirka na gollivudskij Aleyi slavi d premiya Oskar za vidatni zaslugi v kinematografi medal Dzhona Skotta 1929 IMDb ID 0208418Sajt leedeforest org Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Forest znachennya Buv pochesnim chlenom Institutu radioinzheneriv odnogo z dvoh poperednikiv IEEE Nagorodzhenij medallyu poshani IEEE 1922 ta medallyu Edisona 1946 Pohodzhennya ta molodi roki 1873 1899 Li de Forest narodivsya u misti Konsil Blafs shtat Ajova u sim yi Genri Svifta de Forest ta Anni Margaret Robbins Jogo batko buv svyashenikom kongregacionalistom i spodivavsya sho jogo sin tezh stane svyashenikom Batko pogodivsya zajnyati post direktora en tradicijno afroamerikanskoyi misionerskoyi shkoli u misti Talladiga shtat Alabama de Li proviv bilshu chastinu svoyeyi molodosti Bilshist zhiteliv z biloyi gromadi oburyuvalisya zusillyami batka u spravi osviti chornih studentiv Li de Forest mav dekilkoh druziv sered afroamerikanskih ditej u misti Dlya pidgotovki do navchannya u koledzhi u 1891 mu Li de Forest postupiv u shkolu en u Nortfildi shtatu Massachusets po tim u 1893 roci zapisavsya do en Nyu Gejven Konnektikut pri na stipendiyu v rozmiri 300 dolariv na rik vstanovlenu dlya rodichiv Devida de Foresta Odnogo vechora yak dopitlivij vinahidnik vin vtrutivsya u sistemu elektropostachannya ta znestrumiv ves universitet sho prizvelo do vidstoronennya jogo vid zanyat Prote v kincevomu pidsumku jomu dozvolili zavershiti navchannya Vitrati na prozhittya vin chastkovo pokrivav dohodami vid vinahodiv mehanichnih pristroyiv ta stvoryuvanih nim pazliv yakimi inkoli zacikavlyuvav deyaki kompaniyi U 1896 roci vin otrimavshi stupin bakalavra virishuye zalishitisya v Yeli v aspiranturi Vazhlivu rol u vibori vchenogo ta nabutti nim individualnogo napryamku doslidzhen j znahodzhenni shlyahiv do yih zdijsnennya zigrali lekciyi Dzh V Gibbza yaki vin vidviduvav protyagom troh rokiv Pershij kurs davsya vazhko zmist zdavavsya Li de Forestu absolyutno abstraktnim a vektornij analiz nepridatnim dlya virishennya fizichnih zavdan I vse taki zapis v jogo shodenniku sho pripadaye na kinec pershogo roku navchannya svidchit Usya moya dusha gorit bazhannyam palaye nevimovnim pragnennyam vchitisya i poglinayetsya vognem porivu do doslidzhennya Ya povinen diznatisya ci istini ovoloditi zasobami doslidzhennya osvoyitisya z metodami znahodzhennya dokaziv gliboko proniknuti u ci novi oblasti yaki polonyat svoyimi tayemnichimi istinami i prosto taki nerealnimi rezultatami A desho ranishe Matematika u Klarka Pirponta i Gibbza Ostannij velika lyudina z yakoyu ya hochu buti razom stilki zh cherez jogo harakter skilki zavdyaki jogo lekciyam ta dumkam Napisav Tesli prosiv poradi vin vitaye mene z tim sho Gibbz pridilyaye meni uvagu Ya skazav Gibbzu sho ya i Tesla zadumali Drugij rik zanyat u Dzh V Gibbza buv prisvyachenij teoriyi elektriki i magnetizmu v rozuminni svoyih interesiv u aspiranta z yavlyayetsya konkretnist vin znahodit u zanyattyah matematikoyu najbilshu praktichnu cinnist sho daye takozh i povnocinne proniknennya u rozvitok hodu dumok Dzh Maksvella vin spodivayetsya zavdyaki cim lekciyam nablizitisya do mozhlivosti takogo zh glibokogo rozuminnya svitlovih i hvilovih yavish do stvorennya povnishoyi teoriyi kolivan i hvil do peredachi za yih dopomogoyu znan ta energiyi Vin virishuye zalishitisya she na odin kurs sho v podalshomu sam bude rozcinyuvati yak odne z najvazhlivishih rishen u svoyemu zhitti I hoch robota nad disertaciyeyu na zdobuttya doktorskogo stupenya yakij vin otrimav u 1899 roci nosila eksperimentalnij harakter i buduchi prisvyachena poshirennyu elektromagnitnih hvil uzdovzh providnikiv zdijsnyuvalasya pid kerivnictvom profesora Rajta piznishe de Forest napishe Ya j zaraz pam yatayu moyu burhlivu radist koli velikij uchitel uvijshov v moyu pidvalnu laboratoriyu de ya u zagalnih risah viklav jomu svoyu robotu Vinajdennya audiona 1900 1908 Audion de Foresta 1906 roku Li de Forest zi svoyim golovnim vinahodom De Forest buv vpevnenij sho radiotelegrafnij zv yazok ochikuye velike majbutnye todi toj nosiv nazvu bezdrotova telegrafiya ale italiyec Gulyelmo Markoni yakij otrimav svij pershij patent u 1896 roci na toj chas uzhe dosyag vrazhayuchih uspihiv yak u Yevropi tak i u SShA Odnim nedolikom pidhodu Markoni bulo vikoristannya kogerera u roli chutlivogo elementa yakij dlya zabezpechennya neperervnogo prijomu buv nadto povilnim pislya kozhnogo otrimanogo kodu Morze krapki abo tire jogo potribno bulo strushuvati shob vidnoviti robotu ne dostatno chutlivij ta ne duzhe nadijnij De Forest virishiv rozrobiti krashu sistemu vklyuchayuchi samovidnovnij detektor yakij mig bi zabezpechiti sprijnyattya signaliv na sluh tim samim zrobivshi jogo spromozhnim prijmati slabkishi signali a takozh zbilshiti shvidkist peredavannya kodu Morze Dlya dosyagnennya ciyeyi meti u 1902 Li de Forest zasnuvav vlasnu kompaniyu American DeForest Wireless Telegraph Company U 1903 roci de Forest vikonav vdalij i perspektivnij doslid Mizh dvoma platinovimi obkladkami povitryanogo kondensatora roztashovuvalos polum ya palnika a na plazmu polum ya vseredini kondensatora diyalo pole elektromagnitnoyi kotushki uvimknenoyi mizh antenoyu i zemleyu Za dopomogoyu cogo detektora Li de Forest prijnyav signali iz sudna sho stoyalo u Nyu Jorkskij gavani Ale zastosuvati takij pristrij na praktici bulo vazhko Bulo ochevidno sho dlya sudnovoyi radiostanciyi pristrij iz gazovim polum yam ye neprijnyatnim zapisav vinahidnik tomu ya stav shukati sposib nagrivati gaz bezposeredno elektrichnim strumom Najprostishe dlya ciyeyi meti bulo vikoristovuvati zvichajnu edisonivsku elektrolampochku uvivshi tudi platinovi plastinki elektrodiv i obernuvshi chastinoyu prijmalnoyi kotushki sklyanij balon lampi Zgodom rol odnogo z platinovih elektrodiv vzyala na sebe rozpechena nitka lampi Radioprijmach z takim detektorom pracyuvav ne girshe za inshih analogichnih priladiv ale i ne krashe U 1904 roci peredavach i prijmach de Foresta pershi u svoyemu rodi buli vstanovleni na bortu paroplava Hajmun zafrahtovanogo gazetoyu Tajms Provodyachi chislenni doslidi Li de Forest odnogo razu obgornuv sklyanij balon lampi metalichnoyu folgoyu z yednanoyu z antenoyu Prijmach stav chutlivishim U toj moment zgaduye vchenij ya zrozumiv sho efektivnist lampi mozhe buti zbilshena yaksho tretij elektrod pomistiti vseredinu Eksperimentator ce i zrobiv Yakist prijomu zrosla Najbilsh vdaloyu viyavilas konstrukciya u yakij rol odnogo elektroda vikonuvala nitka rozzharyuvannya lampochki pomishena v inshij elektrod u viglyadi cilindra Mizh nimi roztashovuvavsya tretij elektrod vikonanij u viglyadi drotovoyi spirali Interes Foresta do bezprovidnoyi telegrafiyi priviv jogo do vinajdennya audiona u 1906 roci Vin zapatentuvav spochatku 13 listopada 1906 U S Patent 841 386 dvoelektrodnu versiyu priladu dlya viyavlennya elektromagnitnih hvil yak variant vinajdenogo za dva roki do cogo Novovvedennya de Foresta polyagalo v tomu sho vin zastosuvav diod dlya obrobki signalu a ventil Fleminga vikoristovuvavsya v silovih lancyugah Zgodom 18 lyutogo 1908 vinahidnik otrimav patent na trielektrodnu versiyu U S Patent 879 532 Audion mav uzhe tri elektrodi anod katod i sitku sho dozvolilo jomu ne lishe detektuvati ale j pidsilyuvati prijnyatij radiosignal Osnovna novizna vinahodu Foresta porivnyano z ranishe vinajdenim diodom polyagala v tomu sho vin vviv tretij elektrod sitku mizh katodom nitkoyu rozzharennya i anodom V rezultati triod abo trielektrodna vakuumna lampa mig sluzhiti pidsilyuvachem elektrichnih signaliv abo sho ne mensh vazhlivo u roli shvidkogo dlya svogo chasu elektronnogo elementu peremikannya tobto mig zastosovuvatisya u cifrovij elektronici komp yuterah Triod mav zhittyevo vazhlive znachennya v rozrobci protyazhnih transkontinentalnih linij telefonnogo zv yazku v radarah ta inshih radiopristroyah i stav najvazhlivishim vinahodom v elektronici u pershij polovini XX stolittya pochinayuchi vid poyavi radio u 1890 h rokah De Forest prote nepravilno poyasnyuvav principi roboti svogo vinahodu za nogo ce zrobili inshi Vin stverdzhuvav sho robota pristroyu gruntuyetsya na potoci ioniv yakij stvoryuyetsya v gazi i poperedzhav sho ne mozhna vidkachuvati gaz stvoryuyuchi v lampi vakuum Tomu jogo pershi prototipi audiona nikoli ne davali horoshogo pidsilennya Inshij amerikanskij vinahidnik Edvin Armstrong pershim korektno poyasniv robotu audiona a takozh udoskonaliv jogo tak sho toj realno stav pidsilyuvati signal 18 lipnya 1907 roku de Forest peredav pershe povidomlennya sudno bereg z parovoyi yahti Telma Povidomlennya zabezpechilo shvidke peredavannya tochnih rezultativ shorichnoyi parusnoyi regati Mizhozernoyi asociaciyi yahtsmeniv Povidomlennya prijnyav jogo asistent Frank Butler u Monrovilli shtat Ogajo u paviljoni Foks Dok na ostrovi en na ozeri Eri Odin iz osnovopolozhnikiv kvantovoyi mehaniki Luyi de Brojl skazhe u 1956 roci Ce velike vidkrittya posluzhilo sluzhbu ne lishe tehnici I ne lishe pidkreslimo ce analizu roboti pristroyiv takogo rodu ne lishe vse glibshomu vivchennyu dinamiki elektroniv Vono zrobilo neocinennu poslugu elektronici yak nauci i znachno spriyalo yiyi rozvitku krim togo vono nadalo vsim pracivnikam laboratorij u vsih galuzyah nauki priladi yaki stali sogodni neobhidnimi dopomizhnimi zasobami u yih doslidzhennyah Otzhe ce velikij vinahid nezalezhno vid jogo nezlichennih tehnichnih zastosuvan stav odnim z najbilshih faktoriv progresu chistoyi nauki protyagom ostannogo pivstolittya Skazanogo na mij poglyad dosit dlya togo shob zrozumiti chomu ne lishe inzheneri i tehniki ale takozh fiziki ta fahivci usih galuzej nauki povinni sogodni vsi razom visloviti Li de Forest svoyu povagu a takozh svoyu vdyachnist i svoye zahoplennya Zrilij vikForest vvazhayetsya rodonachalnikom gromadskogo radiomovlennya pislya togo yak 12 vin proviv eksperimentalnij efir chastini zhivogo vikonannya operi Toska a na nastupnij den 13 01 vistavi Silska chest ital Cavalleria rusticana zi sceni teatru Metropoliten opera v Nyu Jorku za uchastyu italijskogo tenora Enriko Karuzo U 1910 roci Forest pereyihav v San Francisko na robotu u Federalnij Telegrafnoyi Kompaniyi yaka v roci pochala rozrobku pershoyi globalnoyi sistemi radiozv yazku U 1913 roci Forest prodav svij patent na triod kompaniyam AT amp T ta Bell Systems za 50 tisyach dolariv Povidomlennya pro vinahidPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Li de Forest Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Fielding R E Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Czech National Authority Database d Track Q13550863 NNDB 2002 d Track Q1373513 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Ronald W Clark The Scientific Breakthrough The Impact of Modern Invention Nelson 1974 208 s ISBN 9780171471526 Lee De Forest 24 sichnya 2018 u Wayback Machine pbs org angl Mike Adams Lee de Forest King of Radio Television and Film 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine smpte org angl Lee de Forest entry 20 in the 1900 U S Census Milwaukee Wisconsin Lee de Forest entry 29 in the 1920 U S Census Bronx New York Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 16 sichnya 2020 Hasapov B Li de Forest i pervye shagi elektroniki 11 bereznya 2020 u Wayback Machine Elektrik Info Reporting Yacht Races by Wireless Telephony Electrical World August 10 1907 pages 293 294 archive org Promova vigoloshena z nagodi vruchennya rozetki kavalera Ordena Pochesnogo Legionu Li de Forestu 5 zhovtnya 1956 roku Luyi de Brojl Stezhkami nauki M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1962 Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi