Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Людвік Лавінський (пол. Ludwik Lawiński) — український та польський актор, декламатор, режисер театру, комік, автор текстів та співак польського походження.
| Людвік Лавінський | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Людвік Латайнер | |||
| Інші імена | псевдонім: Ківдул Талайнер | |||
| Народився | 19 червня 1887 Львів | |||
| Помер | 15 вересня 1971 (84 роки) Лондон, Велика Британія | |||
| Національність | поляк | |||
| Громадянство |  Республіка Польща | |||
| Діяльність | актор | |||
| Роки діяльності | з 1909 | |||
| Дружина | Анеля Хандзлик | |||
| IMDb | nm0492461 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
| | ||||
 Людвік Лавінський у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 19 червня 1887 року у Львові у родині дантиста Еміля Лятайнера та Ганни Левін. Після закінчення гімназії вивчав право у Львівській Академії, був також слухачем торгової академії у Відні. Акторської майстерності навчався у Романа Желязовського у Львові.
У 1911 разом з львівським адвокатом Клементом Вейцем став співзасновником львівського літературного кабаре «Золотий Вулик» (вул. Коперника, 3). Пізніше виїхав у турне до Кракова. Дебютував в 1911 в Міському Театрі у Львові з виставою «Товсті риби». У 1913 виїхав до Варшави і виступав у театрі «Варшавські Мініатюри»; з червня 1914 грав у лодзькому театрі «Бі-Ба-Бо», після чого повернувся до Львова, де до кінця сезону 1918—1919 виступав у Міському театрі.
Ролі виконував переважно у оперетках, іноді у трагедіях (Отелло, «Дресировані душі», «Карикатури») ролях. Після 1915 виступав також у львівському «Казино де Парі» (вул. Леся Курбаса, 3). У 1915—1917 роках зрідка брав участь у виставах театрів маріонеток. У сезоні 1917—1918 з колективом львівських акторів виступав у містах Стрий, Самбір, Дрогобич, Борислав, також у Перемишлі й Ряшеві.
Кар'єра у Варшаві
У 1919 виступав у варшавському театрі «Міраж», декламуючи монологи. У сезоні 1921—1922 був заангажований до варшавського «Театр Новини». У двадцятих роках Лавінський став одним з найбільш популярних акторів рев'ю та кабаре у Варшаві.
Писав монологи, тексти, був актором та режисером таких варшавських театрів-рев'ю та кабаре: «Театр Новини» (до 1923, також був членом артистично-адміністративного комітету цього театру); «Qui pro Quo» (1922-25, 1928-32), «Станьчик» (1922-23), «Перське Око» (1925-27), «Театр Нєвяровської» (1926), «Голлівуд» (1929), «Банда» (1931-32), «Rex» (1933), «Велике Ревю» (1934-35), ресторан «Полонія» (1934), «Театр 13 Рядів» (1936-37), театр «Фігаро» (1939).
З колетивами театрів-рев'ю багаторазово виїжджав на гастролі, у тому числі до Перемишля (1924), Станиславова (1924, 1939), Радома (1924, 1932), Кракова (1925), Каліша (1926), Львова (1928, 1929), Цешина (1931), Кельців (1932, 1938, 1939), Плоцька (1938), Закопаного (1938).
20 листопада 1925 року став співзасновником (разом із С. Навротом та В. Ястшембцем) школи для артистів оперети й естради, ухваленої Департаментом мистецтва.
Друга Світова Війна та післявоєнний час
У 1940 році належав до львівського Театру Мініатюр, з яким під керівництвом Тома Конрада вирушив у турне багатьма містами СРСР. Виступав у театрах Харкова, Києва, Баку, Москви, Мурманська. Початок німецько-радянської війни застав його у Куйбишеві, звідки артистів було направлено до Середньої Азії. Восени 1941 року почав грати у театральних колективах при Польській Армії в СРСР, пізніше виступав у колективах, що діяли при 2 Польському Корпусі на Близькому Сході і в Єгипті, а потім в Італії.
Після війни, 1946 року поселився у Лондоні. Грав і виступав на концертах, організованих [pl] (ZASP), співав пісні у польських клубах, грав іноземців у англійських фільмах. У 1965 році отримав титул заслуженого члена ZASP-у. В Лондоні 1969-ого року відбувся його ювілей шістдесятиліття артистичної роботи.
У 1968 зіграв останню роль (фельдмаршал) у патріотичній виставі «Гілка розмарину» (Gałązka rozmarynu).
Режисерська та журналістська діяльність
Лавінський також був режисером оперет (вистави «Кузини з Гонолулу», «Принцеса Чардашу», «Королева танго», «Зірка фільму»). Для деяких вистав сам писав сценарій та розробляв хореографію.
Починаючи з двадцятих років, публікувався у краківській пресі, надсилав свої статті про музичний театр до журналу «Ілюстрований Театральний Огляд». Після війни писав статті на театральні теми, публікуючи їх у польській пресі в Англії, Америці, Франції.
Був автором театральних мемуарів «Я купив» (Kupiłem)(Лондон, 1958 р.; фрагменти публікувались у польському сатиричному тижневику «Шпильки»,1984) також «Хоча і» (Aczkolwiek) (Лондон, 1962 р.).
Зробив багато аудіозаписів, у тому числі сценок кабаре, скетчів та комічних пісень для лейблів звукозапису Parlophone Records, Odeon, Сирена Рекорд.
Фільмографія
- 1927 — Посмішка долі / Uśmiech losu
- 1927 — Земля обітована (Ziemia obiecana) — роль банкіра Гриншпана
- 1928 — Романс панни Опольської (Romans panny Opolskiej)
- 1929 — Людина з блакитною душею (Człowiek o błękitnej duszy) — роль кравця
- 1932 — Сто метрів любові (Sto metrów miłości) — роль Рибкеса
- 1933 — Кожному можна любити (Każdemu wolno kochać) — роль директора театру «Веселий судак»
- 1934 — Кохає, любить, шанує (Kocha, lubi, szanuje) — власник магазину
- 1935 — АБВ любові (ABC miłości) — директор «Космос-Фільму»
- 1935 — Антек-поліцмейстер «Antek policmajster» — перукар
- 1935 — Не мала баба клопоту (Nie miała baba kłopotu)
- 1946 — Велика дорога (Wielka droga)
- 1955 — The Colditz Story — роль Франца Йозефа.
Вистави (вибране)
- 1911 — Товсті риби, Міський Театр у Львові
- 1921 — Біла мазурка, «Театр Новини»
- 1923 — Варто побачити, «Qui pro Quo»
- 1924 — Король Цвях, «Qui pro Quo»
- 1925 — Огляд шлягерів, «Qui pro Quo»
- 1928 — Чи пані Марта гріху варта, «Qui pro Quo»
- 1928 — Ювілей Qui pro Quo, «Qui pro Quo»
- 1930 — Незабаром травень, «Qui pro Quo»
- 1931 — Ця Банда прекрасно грає, «Кабаре Банда»
- 1933 — Моя сестра і я, «Кабаре Банда»
- 1933 — З'їзд зірок, «Театр Rex»
- 1934 — 101 утіх, «Велика Оперета»
- 1934 — Лавинський à la carte, ресторан «Полонія»
- 1934 — Танці, гулянки, сваволя, «Велике Рев'ю»
- 1935 — Фасадом до радості, кабаре «Варшавський Цирульник»
- 1935 — Міра і сатира, «Театр 13 рядів»
- 1937 — Ясь в раю воріт, кабаре «Варшавський Цирульник»
- 1937 — Що можна воєводі, «Театр 13 рядів»
- 1938 — Ювілей, кабаре «Варшавський Цирульник»
Записи
- 1924 — Георгій Боронський і Людовик Лавінський, артисти Варшавських Театрів. Сирена Рекорд, SR 479a-481a, комічні діалоги.
- 1924 — Людовик Лавінський, артист Варшавських Театрів. Сирена Рекорд, SR 482a-483a, комічні монологи.
- 1927 — Мар'ян Домославський і Людовик Лавінський, артисти Варшавських Сцен. Сирена Рекорд, SE 3234-3235, комічні сценки.
- 1930 — Людовик Лавінський, артист театру «Qui pro Quo», спів. Сирена Рекорд(SE 3518-3519, 3521)
- 1930 — Людовик Лавінський і Том Кондрат артисти театру «Qui pro Quo». Сирена Рекорд(SE 3527-3530)
- 1930 — Людовик Лавінський, видатний артист театру «Qui pro Quo». Сирена Рекорд(SE 3603)
- 1931 — Людовик Лавінський і Фадей Жельскі, артисти Варшавських Театрів. Сирена Рекорд(SE 3671-3673)
- 1931 — Людовик Лавінський, артист Варшавських Театрів. Сирена Рекорд(SE 3673-3675)
- 1933 — Людовик Лавінський, артист Варшавських Сцен. Сирена Рекорд(SE 9038-9039)
- 1937 — Людовик Лавінський, артист Варшавських Театрів. Сирена Рекорд (SE 9923)
Література
- Słownik Biograficzny Teatru Polskiego 1900—1980, t.II, PWN Warszawa 1994,
- Zbigniew Adrjański: Kalejdoskop estradowy: leksykon polskiej rozrywki 1944—1989 : artyści, twórcy, osobistości. Warszawa: Bellona, 2002. .
Посилання
- Людвік Лавінський на сайті filmpolski.pl (пол.)
- Людвік Лавінський в театральній базі даних (пол.)
- Золотий Вулик [ 25 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyudvik Lavinskij pol Ludwik Lawinski ukrayinskij ta polskij aktor deklamator rezhiser teatru komik avtor tekstiv ta spivak polskogo pohodzhennya Lyudvik LavinskijIm ya pri narodzhenniLyudvik LatajnerInshi imenapsevdonim Kivdul TalajnerNarodivsya19 chervnya 1887 1887 06 19 LvivPomer15 veresnya 1971 1971 09 15 84 roki London Velika BritaniyaNacionalnistpolyakGromadyanstvo Respublika PolshaDiyalnistaktorRoki diyalnostiz 1909DruzhinaAnelya HandzlikIMDbnm0492461Nagorodi ta premiyi Lyudvik Lavinskij u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 19 chervnya 1887 roku u Lvovi u rodini dantista Emilya Lyatajnera ta Ganni Levin Pislya zakinchennya gimnaziyi vivchav pravo u Lvivskij Akademiyi buv takozh sluhachem torgovoyi akademiyi u Vidni Aktorskoyi majsternosti navchavsya u Romana Zhelyazovskogo u Lvovi Budinok de diyalo zasnovane Lavinskim literaturne kabare Zolotij vulik pershe postijne kabare u Lvovi Kolishnye Kazino de Pari de vistupav Lyudvik Lavinskij U 1911 razom z lvivskim advokatom Klementom Vejcem stav spivzasnovnikom lvivskogo literaturnogo kabare Zolotij Vulik vul Kopernika 3 Piznishe viyihav u turne do Krakova Debyutuvav v 1911 v Miskomu Teatri u Lvovi z vistavoyu Tovsti ribi U 1913 viyihav do Varshavi i vistupav u teatri Varshavski Miniatyuri z chervnya 1914 grav u lodzkomu teatri Bi Ba Bo pislya chogo povernuvsya do Lvova de do kincya sezonu 1918 1919 vistupav u Miskomu teatri Roli vikonuvav perevazhno u operetkah inodi u tragediyah Otello Dresirovani dushi Karikaturi rolyah Pislya 1915 vistupav takozh u lvivskomu Kazino de Pari vul Lesya Kurbasa 3 U 1915 1917 rokah zridka brav uchast u vistavah teatriv marionetok U sezoni 1917 1918 z kolektivom lvivskih aktoriv vistupav u mistah Strij Sambir Drogobich Borislav takozh u Peremishli j Ryashevi Kar yera u VarshaviU 1919 vistupav u varshavskomu teatri Mirazh deklamuyuchi monologi U sezoni 1921 1922 buv zaangazhovanij do varshavskogo Teatr Novini U dvadcyatih rokah Lavinskij stav odnim z najbilsh populyarnih aktoriv rev yu ta kabare u Varshavi Pisav monologi teksti buv aktorom ta rezhiserom takih varshavskih teatriv rev yu ta kabare Teatr Novini do 1923 takozh buv chlenom artistichno administrativnogo komitetu cogo teatru Qui pro Quo 1922 25 1928 32 Stanchik 1922 23 Perske Oko 1925 27 Teatr Nyevyarovskoyi 1926 Gollivud 1929 Banda 1931 32 Rex 1933 Velike Revyu 1934 35 restoran Poloniya 1934 Teatr 13 Ryadiv 1936 37 teatr Figaro 1939 Z koletivami teatriv rev yu bagatorazovo viyizhdzhav na gastroli u tomu chisli do Peremishlya 1924 Stanislavova 1924 1939 Radoma 1924 1932 Krakova 1925 Kalisha 1926 Lvova 1928 1929 Ceshina 1931 Kelciv 1932 1938 1939 Plocka 1938 Zakopanogo 1938 20 listopada 1925 roku stav spivzasnovnikom razom iz S Navrotom ta V Yastshembcem shkoli dlya artistiv opereti j estradi uhvalenoyi Departamentom mistectva Druga Svitova Vijna ta pislyavoyennij chasU 1940 roci nalezhav do lvivskogo Teatru Miniatyur z yakim pid kerivnictvom Toma Konrada virushiv u turne bagatma mistami SRSR Vistupav u teatrah Harkova Kiyeva Baku Moskvi Murmanska Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zastav jogo u Kujbishevi zvidki artistiv bulo napravleno do Serednoyi Aziyi Voseni 1941 roku pochav grati u teatralnih kolektivah pri Polskij Armiyi v SRSR piznishe vistupav u kolektivah sho diyali pri 2 Polskomu Korpusi na Blizkomu Shodi i v Yegipti a potim v Italiyi Pislya vijni 1946 roku poselivsya u Londoni Grav i vistupav na koncertah organizovanih pl ZASP spivav pisni u polskih klubah grav inozemciv u anglijskih filmah U 1965 roci otrimav titul zasluzhenogo chlena ZASP u V Londoni 1969 ogo roku vidbuvsya jogo yuvilej shistdesyatilittya artistichnoyi roboti U 1968 zigrav ostannyu rol feldmarshal u patriotichnij vistavi Gilka rozmarinu Galazka rozmarynu Rezhiserska ta zhurnalistska diyalnistLavinskij takozh buv rezhiserom operet vistavi Kuzini z Gonolulu Princesa Chardashu Koroleva tango Zirka filmu Dlya deyakih vistav sam pisav scenarij ta rozroblyav horeografiyu Pochinayuchi z dvadcyatih rokiv publikuvavsya u krakivskij presi nadsilav svoyi statti pro muzichnij teatr do zhurnalu Ilyustrovanij Teatralnij Oglyad Pislya vijni pisav statti na teatralni temi publikuyuchi yih u polskij presi v Angliyi Americi Franciyi Buv avtorom teatralnih memuariv Ya kupiv Kupilem London 1958 r fragmenti publikuvalis u polskomu satirichnomu tizhneviku Shpilki 1984 takozh Hocha i Aczkolwiek London 1962 r Zrobiv bagato audiozapisiv u tomu chisli scenok kabare sketchiv ta komichnih pisen dlya lejbliv zvukozapisu Parlophone Records Odeon Sirena Rekord Filmografiya1927 Posmishka doli Usmiech losu 1927 Zemlya obitovana Ziemia obiecana rol bankira Grinshpana 1928 Romans panni Opolskoyi Romans panny Opolskiej 1929 Lyudina z blakitnoyu dusheyu Czlowiek o blekitnej duszy rol kravcya 1932 Sto metriv lyubovi Sto metrow milosci rol Ribkesa 1933 Kozhnomu mozhna lyubiti Kazdemu wolno kochac rol direktora teatru Veselij sudak 1934 Kohaye lyubit shanuye Kocha lubi szanuje vlasnik magazinu 1935 ABV lyubovi ABC milosci direktor Kosmos Filmu 1935 Antek policmejster Antek policmajster perukar 1935 Ne mala baba klopotu Nie miala baba klopotu 1946 Velika doroga Wielka droga 1955 The Colditz Story rol Franca Jozefa Vistavi vibrane 1911 Tovsti ribi Miskij Teatr u Lvovi 1921 Bila mazurka Teatr Novini 1923 Varto pobachiti Qui pro Quo 1924 Korol Cvyah Qui pro Quo 1925 Oglyad shlyageriv Qui pro Quo 1928 Chi pani Marta grihu varta Qui pro Quo 1928 Yuvilej Qui pro Quo Qui pro Quo 1930 Nezabarom traven Qui pro Quo 1931 Cya Banda prekrasno graye Kabare Banda 1933 Moya sestra i ya Kabare Banda 1933 Z yizd zirok Teatr Rex 1934 101 utih Velika Opereta 1934 Lavinskij a la carte restoran Poloniya 1934 Tanci gulyanki svavolya Velike Rev yu 1935 Fasadom do radosti kabare Varshavskij Cirulnik 1935 Mira i satira Teatr 13 ryadiv 1937 Yas v rayu vorit kabare Varshavskij Cirulnik 1937 Sho mozhna voyevodi Teatr 13 ryadiv 1938 Yuvilej kabare Varshavskij Cirulnik Zapisi1924 Georgij Boronskij i Lyudovik Lavinskij artisti Varshavskih Teatriv Sirena Rekord SR 479a 481a komichni dialogi 1924 Lyudovik Lavinskij artist Varshavskih Teatriv Sirena Rekord SR 482a 483a komichni monologi 1927 Mar yan Domoslavskij i Lyudovik Lavinskij artisti Varshavskih Scen Sirena Rekord SE 3234 3235 komichni scenki 1930 Lyudovik Lavinskij artist teatru Qui pro Quo spiv Sirena Rekord SE 3518 3519 3521 1930 Lyudovik Lavinskij i Tom Kondrat artisti teatru Qui pro Quo Sirena Rekord SE 3527 3530 1930 Lyudovik Lavinskij vidatnij artist teatru Qui pro Quo Sirena Rekord SE 3603 1931 Lyudovik Lavinskij i Fadej Zhelski artisti Varshavskih Teatriv Sirena Rekord SE 3671 3673 1931 Lyudovik Lavinskij artist Varshavskih Teatriv Sirena Rekord SE 3673 3675 1933 Lyudovik Lavinskij artist Varshavskih Scen Sirena Rekord SE 9038 9039 1937 Lyudovik Lavinskij artist Varshavskih Teatriv Sirena Rekord SE 9923 LiteraturaSlownik Biograficzny Teatru Polskiego 1900 1980 t II PWN Warszawa 1994 ISBN 8301112603 Zbigniew Adrjanski Kalejdoskop estradowy leksykon polskiej rozrywki 1944 1989 artysci tworcy osobistosci Warszawa Bellona 2002 ISBN 83 11 09191 9 PosilannyaLyudvik Lavinskij na sajti filmpolski pl pol Lyudvik Lavinskij v teatralnij bazi danih pol Zolotij Vulik 25 lipnya 2017 u Wayback Machine