У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сембратович Людвик Сембратович пол Ludwik Sembratowicz 24 грудня 1837

Народився 24 грудня 1837 року в Копичинцях на Тернопільщині. Син австрійського офіцера, стриєчний брат львівського митрополита Сильвестра Сембратовича. Після другого класу гімназії навчався в школі піхоти у Фішау.

Військову службу розпочав у ранзі капрала 16 вересня 1855 року в 62-го полку піхоти. Під час війни 1859 року був відряджений до Тирольської національної оборони, був ад'ютантом батальйону, а потім закінчив курс армійської стрілецької школи у Вероні. 1 лютого 1860 року був переведений до 63-го піхотного полку, а в серпні 1862 року — до Відня до Національного генерального командування. Перебуваючи у Відні, був особистим ад'ютантом фельдмаршала-лейтенанта графа Карла Туна. У 1863—1865 роках — студент Військової школи, яку закінчив з дуже добрим результатом. Призначений до Генерального штабу.

Під час австро-прусської війни перебував у штабі 4-го корпусу і брав із ним участь у боях у Чехії. Під час битви під Кеніггрецем він замінив загиблого начальника штабу, прийнявши командування на три тижні. Після війни повернувся до картографічної та розвідувальної служб. Неодноразово їздив у Росію в 1867 і 1870 роках, Туреччину в 1869 році та Молдову в 1870 році. У липні 1871 року перейшов до Львівського головного командування, а потім у травні 1872 року до 72-го піхотного полку, де прийняв командування. 1 травня 1873 переведений у 65-й піхотний полк. У вересні 1874 року повернувся працювати в Генеральний штаб. 26 грудня 1876 року отримав посаду керівника 2-ї групи Топографічного бюро, де пробув до 26 березня 1880 року. Навесні 1880 року повернувся на строкову службу на посаді заступника командира 19-го піхотного полку, а 12 липня 1882 року прийняв командування 58-м піхотним полком у Відні. 15 квітня 1886 року був призначений командиром 6-ї гірської бригади, а з березня 1887 року — командиром 9-ї піхотної бригади. У березні 1891 року прийняв командування 12-ю піхотною дивізією в Кракові. 1 травня 1891 року Людвику Сембратовичу було присвоєно звання фельдмаршала-лейтенанта.

Людвик Сембратович раптово помер у Кракові 2 травня 1892 року, був похований 5 травня на Раковицькому цвинтарі в Кракові (4 поле).

Звання

Поручник (1857)
Надпоручник (1859)
Капітан II класу (травень 1866)
Капітан I класу (1868)
Майор (1 травня 1873)
Підполковник (1877)
Полковник (1 травня 1881)
Генерал-майор (1 травня 1887)
Фельдмаршал-лейтенант (1 травня 1891)

Нагороди

Хрест Військових Заслуг (Militärverdienstkreuz).

Див. також

Примітки

Ґенерал-майор Людвик Сембратович, командант ХІІ дивізії инфантерії, именований при маєвім авансованю фельдмаршал-лейтнантом. Збруч (укр.). Процитовано 5 лютого 2021.
Gazeta Lwowska, 7 maja 1892, nr 104. — S. 3.
. cmentarium.sowa.website.pl. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1892. — S. 226.(нім.)

Джерела

Jan Rydel. W służbie cesarza i króla. Generałowie i admirałowie narodowości polskiej w siłach zbrojnych Austro-Węgier w latach 1868—1918. — Księgarnia Akademicka. — Kraków 2001. — S. 273—274. ISBN|83-7188-235-1.
Zbigniew Andrzej Judycki. Pod obcymi sztandarami. Oficerowie polskiego pochodzenia w siłach zbrojnych i policji państw obcych [ 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]. — Lublin: Wydawnictwo KUL, 2019. — 234 s. .

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Ґенерал-майор Людвик Сембратович, командант ХІІ дивізії инфантерії, именований при маєвім авансованю фельдмаршал-лейтнантом. Збруч (укр.). Процитовано 5 лютого 2021.

[2] Gazeta Lwowska, 7 maja 1892, nr 104. — S. 3.

[3] . cmentarium.sowa.website.pl. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 5 лютого 2021.

[4] Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1892. — S. 226.(нім.)