Цісарський і королівський піхотний полк ерцгерцога Людвіга Сальватора 58 нім k u k Infanterieregiment Erzherzog Ludwig S

Цісарський і королівський піхотний полк ерцгерцога Людвіга Сальватора № 58 — (нім. k.u.k. Infanterieregiment Erzherzog Ludwig Salvator Nr. 58) — німецький піхотний полк спільного війська збройних сил Австро-Угорщини. Округ поповнення полку — Станиславів (70 % особового складу — українці, 25 % — поляки, 5 % — представнпики інших етносів). Полкова мова — українська. Полкове свято відзначалось 27 червня, на честь перемоги в битві при Траутенау під час Австрійсько-прусської війни 1866 р. у 1757 р.

Цісарський і королівський піхотний полк ерцгерцога Людвіга Сальватора № 58
k.u.k. Infanterieregiment Erzherzog Ludwig Salvator Nr. 58
Станиславів (місце дислокації полку) на початку ХХ ст.
На службі	1763—1918
Країна	Австрійська імперія → Австро-Угорщина
Належність	30 ПД., XI АК.
Тип	піхота спільного війська
Гарнізон/Штаб	Станиславів, Заліщики, Перемишль
Прізвиська	валонці
Полковий колір
Війни/битви	Австро-прусська війна Перша світова війна

Медіафайли на Вікісховищі

Історія підрозділу

Полк був створений у 1763 р., в результаті взяття на імперську службу французького полку. Через це вояки полку мали прізвисько «валонці», яке відображено на полковому значку на головний убір.

У 1866 р. брав участь у Австрійсько-прусській війні.

Протягом Першої світової війни, у 1914—1918 рр. у бойових діях на Російському та Італійському фронтах. У 1918 р. входив до складу групи австро-німецьких військ в Україні, діяв на Півдні України (Одещина, Херсонщина).

Шефи

Протягом 1830—1918 рр. шефами полку були представники правлячого сімейства Габсбургів :

1830—1867 — Ерцгерцог Стефан Франц Віктор;

1867—1918 — Ерцгерцог Людвіг Сальватор;

Ерцгерцог Стефан Франц Віктор(1817-1867).
Ерцгерцог Людвіг Сальватор (1847-1915).

Командири

1908 — оберст Ернст Маттанович;
1908—1912 — оберст Мічеслав фон Залеський;
1913 — оберст Вінченц Кун;
1914 — оберст Йоган Коншег

Однострій

Перед Великою війною полк мав стандартний однострій німецьких полків піхоти спільного війська Австро-Угорщини. Полковим кольором був чорний. Прикладним металом — білий. Відомі два різновиди полкових відзнак на головний убір: загальнополкова й 4-го батальйону.

Полковий кітель однорічного добровольця в званні капрала.

Дислокація

У 1892 р. полковий штаб разом з батальйонами № 2, 3, 4 були виведені із Станиславова й передислоковані до Перемишля (1-й батальйон лишився в Станиславові). У 1908 р. штаб і 3-й батальйон повернулись до Станиславова, 2-й батальйон передислокований до Заліщиків, 4-й — до Будви. У 1910—1911 рр. цей батальйон розквартирують в Прчань'ї, а потім, до 1914 р. у Фочі..

Особистості

Серед решти персоналій в полку проходили службу такі відомі особистості:

Антін Кравс (1871—1945) — генерал-чотар УГА.

Любомир Огновський (1891—1955) — учасник Визвольних змагань, сотник УГА, комендант жандермерії 3-го корпусу УГА;

Богуслав Шашкевич (з роду "Будителя" Маркіяна Шпшкевича; 1888-1936)- опісля учасник Визвольних змагань і отаман ГА (командант бригад); 1909 р. служив в полку як фенріх;

Станіслав Францішек Сосабовський (1892—1967) — бригадний генерал Війська Польського (Польський уряд у вигнанні), у складі військ антигітлерівської коаліції командував польськими силами під час Голландської опреації..

Джерела

Колір погонів, комірів та околишів
. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 30 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 30 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Там само.
Там само

[1] Колір погонів, комірів та околишів

[:0-2] . Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 30 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[:2-3] . Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 30 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[:1-4] Там само.

[5] Там само