Любо в Іва нівна Добржа нська 24 грудня 6 січня 1905 Київ 3 листопада 1980 Москва радянська актриса театру і кіно Лауреа

Любо́в Іва́нівна Добржа́нська (24 грудня (6 січня) 1905, Київ — 3 листопада 1980, Москва) — радянська актриса театру і кіно. Лауреат Сталінської премії (1950). Народна артистка СРСР (1965).

Добржанська Любов Іванівна

Народилася	24 грудня 1905(1905-12-24) Київ, Російська імперія
Померла	3 листопада 1980(1980-11-03)^[1] (74 роки) Москва, СРСР
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	акторка, співачка
Роки діяльності	з 1924
IMDb	nm0229874

Нагороди та премії

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Добржанський.

Життєпис

Закінчила студію при Київському театрі російської драми імені Лесі Українки (1924).

З 1934 р. працювала у в Москві.

Знімалася в кіно з 1952 р.

Похована в Москві на Ваганьковському кладовищі.

Пам'яті Любові Добржанської знято два російських документальних фільми: «Любовь Добржанская» (2005, Дарьял-ТВ) з циклу «Как уходили кумиры» i «Любовь Добржанская» (2008) з циклу «Острова» (телеканал Культура).

Племінниця — Софія Добржанська — відома українська піаністка, педагог.

Звання і нагороди

Фільмографія

Грала у фільмах:

«Світло над Росією» (1947, епізод)
«Учитель танців» (1952, Фелісіана)
«Бережись автомобіля» (1966, мама Дєточкіна; реж. Е. Рязанов)
«Урок літератури» (1968, письменниця Анна Тюріна; реж. О. Корєнєв)
«Остання ніч року, що минає» (1969, фільм-спектакль; Гаміда)
«Адам і Хева» (1969, Айбала; реж. О. Корєнєв)
«Дві посмішки» (1969, бабуся («Бабуся та цирк»)
«Маріанна Коллі» (1970, фільм-спектакль)
«Суд совісті» (1970, фільм-спектакль; Марія)
«А.П. Чехов. Дядя Ваня» (1972, фільм-спектакль; Войницька)
(1972, бабуся Антоніда Василівна; реж. О. Баталов)
«Осінні грози» (1974, Замфіра)
«Коляска на балконі» (1974, фільм-спектакль; Варвара Василівна)
(1975, фільм-спектакль; актриса; реж. , телезапис вистави театру «Современник»)
«Іронія долі, або З легкою парою!» (1975, Марина Дмитрівна, мати Жені; реж. Е. Рязанов)
«У четвер і більше ніколи» (1977, мати Сергія; реж. А. Ефрос)

Примітки

Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 13 червня 2012.
Добржанская Любовь. 100 лет со дня рождения. Архів оригіналу за 15 вересня 2012.
. Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 13 червня 2012.
. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 13 червня 2012.

Література

Дзюбинская О. Л. И. Добржанская. — М., 1965.
Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С. 126.
Добржанська Любов Іванівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 217. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
Добржанська Любов Іванівна // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 209—2010. — .
Всемирный биографический энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 248.
Жінки України. — К., 2001. — С. 125.

Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1414426_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q7094076_citetype_Q783794"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0229874/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[2] . Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 13 червня 2012.

[3] Добржанская Любовь. 100 лет со дня рождения. Архів оригіналу за 15 вересня 2012.

[4] . Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 13 червня 2012.

[5] . Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 13 червня 2012.

[1]