Львівська школа живопису - назва, що об’єднує групу художників модерністів Львова 1930х - 1990х років. Окремі предствники школи продовжують творити також в 21 ст.
Найбільший вплив на львівську школу живопису мав живопис французького модернізму, зокрема фовізм, кубізм, частково сюрреалізм, а також польські мистецькі течії і . Варто відзначити, що не всіх живописців, що жили і творили у Львові протягом цього періоду, варто відносити до львівської школи живопису. Багато з них залишилися вірними послідовниками інших творчих традицій, в котрих попередньо сформувалися.
Історія школи та основні представники
1930-ті
Початки школи у 1930-х років сягають творчих об’єднаннь Артес, АНУМ, а також школи Олекси Новаківського. Серед українських художників цього періоду львівської школи варто назвати Григорія Смольського, Святослава Гординського, Ярославу Музику, Миколу Федюка, Софію Ґебус-Баренецьку, Романа Турина, Романа Сельського. Серед львівських єврейських художників це були , , Людвик Ліллє, Марґіт Райх-Сельська. Серед львівських польських художників-модерністів варто згадати Зиґмунда Радницького, Леопольда Левицького.
1940-1950-ті роки
Під час другої світової війни багато художників, учасників мистецького життя Львова 1930-х років опиняються по різні боки залізної завіси. Мистецьке життя Львова, що обережно намагається знайти свою нішу у післявоєнному Львові, гуртується навколо декількох важливих особистостей, передовсім це Роман та Марґіт Сельські, а також учні Романа Сельського Карло Звіринський, Данило Довбошинський, Володимир Патик, Іван Скобало. Щорічний пленер у Дземброні стає невід'ємною частиною творчого та педагогічного досвіду Сельських та Звіринського.
1960-ті роки
Нове покоління художників, що формується у це десятиліття, створює нове обличчя львівської школи. Багато з них було учнями учнів Романа Сельського. З’являються твори, що не лише дошукуються нових формальних пошуків, але також критично осмислюють реальність, дошукують нових засобів вираження. Серед яскравих представників львіської школи, що заявили про себе у цей період: Любомир Медвідь, Олег Мінько, Зиновій Флінта, Євген Лисик, Петро Маркович, Володимир Риботицький
1970-ті та 1980-ті роки
Нове покоління художників львівської школи продовжило формальні пошуки в напрямку цілковитої внутрішньої свободи: Роман Жук, , Роман Безпалків, Михайло Демцю, Борис Буряк, Василь Бажай, Роман Романишин.
Також з'являється група художників, котрі хоча й сформувалися львівською школою живопису, однак у своїй творчості виразно відмежувалися від модернізму попередніх поколіннь й свідомо обрали власний шлях мистецького вираження: Юрій Кох, Володимир Кауфман, Ігор Подольчак, Олег Денисенко.
Стиль
Художників сформовані цими осередками, а також контактами у Західній Європі, характеризують спільні теми та засоби візуального вираження. Переважно вони використовували тонально-колірні контрасти, інтенсивний колорит, експресивна манера письма.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvivska shkola zhivopisu nazva sho ob yednuye grupu hudozhnikiv modernistiv Lvova 1930h 1990h rokiv Okremi predstvniki shkoli prodovzhuyut tvoriti takozh v 21 st Najbilshij vpliv na lvivsku shkolu zhivopisu mav zhivopis francuzkogo modernizmu zokrema fovizm kubizm chastkovo syurrealizm a takozh polski mistecki techiyi i Varto vidznachiti sho ne vsih zhivopisciv sho zhili i tvorili u Lvovi protyagom cogo periodu varto vidnositi do lvivskoyi shkoli zhivopisu Bagato z nih zalishilisya virnimi poslidovnikami inshih tvorchih tradicij v kotrih poperedno sformuvalisya Istoriya shkoli ta osnovni predstavniki1930 ti Pochatki shkoli u 1930 h rokiv syagayut tvorchih ob yednann Artes ANUM a takozh shkoli Oleksi Novakivskogo Sered ukrayinskih hudozhnikiv cogo periodu lvivskoyi shkoli varto nazvati Grigoriya Smolskogo Svyatoslava Gordinskogo Yaroslavu Muziku Mikolu Fedyuka Sofiyu Gebus Barenecku Romana Turina Romana Selskogo Sered lvivskih yevrejskih hudozhnikiv ce buli Lyudvik Lillye Margit Rajh Selska Sered lvivskih polskih hudozhnikiv modernistiv varto zgadati Zigmunda Radnickogo Leopolda Levickogo 1940 1950 ti roki Pid chas drugoyi svitovoyi vijni bagato hudozhnikiv uchasnikiv misteckogo zhittya Lvova 1930 h rokiv opinyayutsya po rizni boki zaliznoyi zavisi Mistecke zhittya Lvova sho oberezhno namagayetsya znajti svoyu nishu u pislyavoyennomu Lvovi gurtuyetsya navkolo dekilkoh vazhlivih osobistostej peredovsim ce Roman ta Margit Selski a takozh uchni Romana Selskogo Karlo Zvirinskij Danilo Dovboshinskij Volodimir Patik Ivan Skobalo Shorichnij plener u Dzembroni staye nevid yemnoyu chastinoyu tvorchogo ta pedagogichnogo dosvidu Selskih ta Zvirinskogo 1960 ti roki Nove pokolinnya hudozhnikiv sho formuyetsya u ce desyatilittya stvoryuye nove oblichchya lvivskoyi shkoli Bagato z nih bulo uchnyami uchniv Romana Selskogo Z yavlyayutsya tvori sho ne lishe doshukuyutsya novih formalnih poshukiv ale takozh kritichno osmislyuyut realnist doshukuyut novih zasobiv virazhennya Sered yaskravih predstavnikiv lviskoyi shkoli sho zayavili pro sebe u cej period Lyubomir Medvid Oleg Minko Zinovij Flinta Yevgen Lisik Petro Markovich Volodimir Ribotickij 1970 ti ta 1980 ti roki Nove pokolinnya hudozhnikiv lvivskoyi shkoli prodovzhilo formalni poshuki v napryamku cilkovitoyi vnutrishnoyi svobodi Roman Zhuk Roman Bezpalkiv Mihajlo Demcyu Boris Buryak Vasil Bazhaj Roman Romanishin Takozh z yavlyayetsya grupa hudozhnikiv kotri hocha j sformuvalisya lvivskoyu shkoloyu zhivopisu odnak u svoyij tvorchosti virazno vidmezhuvalisya vid modernizmu poperednih pokolinn j svidomo obrali vlasnij shlyah misteckogo virazhennya Yurij Koh Volodimir Kaufman Igor Podolchak Oleg Denisenko StilHudozhnikiv sformovani cimi oseredkami a takozh kontaktami u Zahidnij Yevropi harakterizuyut spilni temi ta zasobi vizualnogo virazhennya Perevazhno voni vikoristovuvali tonalno kolirni kontrasti intensivnij kolorit ekspresivna manera pisma