Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луї Ежен Кавеньяк фр Louis Eugène Cavaignac 15 жовтня 1802 18021015 Париж Франція 28 жовтня 1857 Урн французький генерал

Луї Ежен Кавеньяк

Луї Ежен Кавеньяк

Луї Ежен Кавеньяк (фр. Louis Eugène Cavaignac; 15 жовтня 1802(18021015), Париж, Франція — 28 жовтня 1857, Урн) — французький генерал і державний діяч; командував розправою над паризькими робітниками під час придушення (Червневого повстання) 1848 року; брат ; батько відомого політика .

Луї Ежен Кавеньяк
Louis Eugène Cavaignac
image
Луї Ежен Кавеньяк
Глава виконавчої Франції
28 червня — 20 грудня 1848
ПопередникФрансуа Жан Домінік Араго як голова [fr]
НаступникЛуї-Наполеон Бонапарт як президент Другої французької республіки
Народився15 жовтня 1802(1802-10-15)[1][2][…]
Париж, Франція[4]
Помер28 жовтня 1857(1857-10-28)
Урн (Франція)
ПохованийЦвинтар Монмартр
Відомий якполітик, офіцер
Громадянствоimage Франція
Alma materПолітехнічна школа
Політична партіяДруга французька республіка
Батькоd
Матиd
Дітиd
Нагороди
image
Командор ордена Почесного легіону
image
Офіцер ордена Почесного легіону
image
Кавалер ордена Почесного легіону
image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї , видатного діяча епохи Великої Французької революції і члена Конвенту. Здобувши освіту в Паризькій політехнічній школі та в мецській École d'application, в 1824 вступив на службу військовим інженером. Вірний республіканським традиціям своєї сім'ї, він співчував Липневій революції і не приховував свого невдоволення тим, що вона не призвела до встановлення республіки. Примкнувши до товариства «Association nationale», він заявив, що не став би битися проти республіканців. У покарання за це він був вилучений з дійсної служби, а потім відправлений до Французького Алжиру, де незабаром висунувся завдяки як військовими, так і адміністративними здібностями. Особливою славою покрив його п'ятнадцятимісячний захист форту Тлемсен, у складі гарнізону з 500 чоловік у 1836–1837 роках.

Повернувшись до Франції в 1837 році, Кавеньяк написав етюд «De la régence d'Alger», що звернув на нього велику увагу. У 1839 році, коли відновилися військові дії Абд аль-Кадіра проти французів, Кавеньяк знову відправився в Африку, де його високо цінували і , і . У грудні 1847 року був призначений губернатором провінції Оран замість Жюшо де Ламорісьєра. На цій посаді його і застала Лютнева революція 1848 року.

Тимчасовий уряд призначив його (2 березня 1848 року) дивізійним генералом і алжирським губернатором, а за кілька днів йому було запропоновано портфель військового міністра. Кавеньяк погоджувався за умови, що до Парижа буде повернуто регулярні війська, виведені зі столиці після революції. Тимчасовий уряд не погодився, і Кавеньяк залишився в Алжирі. З утворенням установчих зборів був обраний членом його від двох департаментів і 17 травня прибув до Парижа для участі у зборах. Йому знову було запропоновано військове міністерство; він прийняв його, а виконавча комісія, що замінила тимчасовий уряд, надала йому повноваження організувати у Парижі армію. У кілька тижнів Кавеньяк зосередив у столиці близько 30 000 регулярних військ та впорядкував організацію національної гвардії. Коли 23 червня почалося червневе повстання 23–26 червня 1848 на вулицях Парижа, Кавеньяку було довірено головне командування всіма військовими силами. На наступний день проти повсталих рушили три колони військ: північна під начальством Ламорісьєра, центральна під командою і південна під начальством Дамема. Цього ж дня виконавча комісія склала свої повноваження, і збори, за пропозицією , одноголосно і майже без суперечок довірили Кавеньяку диктаторські повноваження. 26 червня повстання після сильного кровопролиття було придушене.

Переможці почали самовільну розправу з полоненими, число яких сягало 15 000. Кавеньяк відразу ж вжив енергійні заходи для запобігання будь-якого насильства, видавши прокламацію, у якій, між іншим, говорив: «У Парижі бачу переможців і переможених; нехай буде вічно прокляте моє ім'я, якщо я погоджуся бачити в ньому жертви». Йому, однак, докоряють, що він не усунув видачу своїм солдатам почесних нагород, недоречних при міжусобицях, і що він не завадив національним зборам декретувати заслання полонених повстанців.

29 червня Кавеньяк склав свої диктаторські повноваження, після чого збори одностайно проголосували за вдячність генералу та призначили його головою Ради міністрів та очільником виконавчої влади. Протягом кількох місяців продовжував стояти на чолі уряду, здобувши собі довіру із боку середніх класів населення; у нижчих класах не отримав підтримки через придушення червневого повстання. На основі цього невдоволення агентам бонапартистів вдалося підготувати успіх кандидатури племінника Наполеона I Шарля-Луї Наполеона в президенти республіки, який, з огляду на видану конституцію, підлягав обранню за допомогою загального голосування. На за Кавеньяка було подано 19% голосів. Майбутній Наполеон III отримав 74% і став президентом республіки.

Обраний членом нових законодавчих зборів, Кавеньяк нерідко виступав на трибуні, залишаючись щирим республіканцем і виявляючи жорстку опозицію політиці Наполеона. Заарештований у ніч на 2 грудня 1851, він був ув'язнений спочатку в , а потім у форт Гам. Зі зміцненням наполеонівської диктатури у січні 1852 року був випущений на волю. У березні 1852 був обраний членом законодавчого корпусу від Парижа, але не міг зайняти в ньому місце, тому що відмовився присягнути новому режиму. Він оселився у своєму маєтку, в департаменті Сарта, і взяв активну участь у діяльності газети «Siècle».

На загальних виборах 1857 року Кавеньяк знову був обраний депутатом від Парижа, але знову відмовився дати присягу. Незабаром після цього він раптово помер. Вдова перевезла тіло до Парижа для поховання на Монмартр, поряд з його братом . У похороні брала участь численна юрба народу. Влада не дозволила промови на могилі.

Див також

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #116477881 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Sycomore / Assemblée nationale
    d:Track:Q193582d:Track:Q15271528
  4. Кавеньяк Луи Эжен // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Література

  • ВТ-ЭСБЕ+ // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Флобер Г. Воспитание чувств. — М.: ЭКСМО, 2006. — С. 855—856. —
  • Генерал Кавеньяк // Новая и новейшая история. — 2018. — № 2. — С. 165—178.

Посилання

  • Н.Г. Чернишевський. Кавеньяк [ 14 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  • «Кавеньяк, Луї Ежен» у Великій радянській енциклопедії [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Luyi Ezhen Kavenyak fr Louis Eugene Cavaignac 15 zhovtnya 1802 18021015 Parizh Franciya 28 zhovtnya 1857 Urn francuzkij general i derzhavnij diyach komanduvav rozpravoyu nad parizkimi robitnikami pid chas pridushennya Chervnevogo povstannya 1848 roku brat batko vidomogo politika Luyi Ezhen KavenyakLouis Eugene CavaignacLuyi Ezhen KavenyakGlava vikonavchoyi Franciyi28 chervnya 20 grudnya 1848PoperednikFransua Zhan Dominik Arago yak golova fr NastupnikLuyi Napoleon Bonapart yak prezident Drugoyi francuzkoyi respublikiNarodivsya15 zhovtnya 1802 1802 10 15 1 2 Parizh Franciya 4 Pomer28 zhovtnya 1857 1857 10 28 Urn Franciya PohovanijCvintar MonmartrVidomij yakpolitik oficerGromadyanstvo FranciyaAlma materPolitehnichna shkolaPolitichna partiyaDruga francuzka respublikaBatkodMatidDitidNagorodiKomandor ordena Pochesnogo legionu Oficer ordena Pochesnogo legionu Kavaler ordena Pochesnogo legionu Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v sim yi vidatnogo diyacha epohi Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi i chlena Konventu Zdobuvshi osvitu v Parizkij politehnichnij shkoli ta v mecskij Ecole d application v 1824 vstupiv na sluzhbu vijskovim inzhenerom Virnij respublikanskim tradiciyam svoyeyi sim yi vin spivchuvav Lipnevij revolyuciyi i ne prihovuvav svogo nevdovolennya tim sho vona ne prizvela do vstanovlennya respubliki Primknuvshi do tovaristva Association nationale vin zayaviv sho ne stav bi bitisya proti respublikanciv U pokarannya za ce vin buv viluchenij z dijsnoyi sluzhbi a potim vidpravlenij do Francuzkogo Alzhiru de nezabarom visunuvsya zavdyaki yak vijskovimi tak i administrativnimi zdibnostyami Osoblivoyu slavoyu pokriv jogo p yatnadcyatimisyachnij zahist fortu Tlemsen u skladi garnizonu z 500 cholovik u 1836 1837 rokah Povernuvshis do Franciyi v 1837 roci Kavenyak napisav etyud De la regence d Alger sho zvernuv na nogo veliku uvagu U 1839 roci koli vidnovilisya vijskovi diyi Abd al Kadira proti francuziv Kavenyak znovu vidpravivsya v Afriku de jogo visoko cinuvali i i U grudni 1847 roku buv priznachenij gubernatorom provinciyi Oran zamist Zhyusho de Lamorisyera Na cij posadi jogo i zastala Lyutneva revolyuciya 1848 roku Timchasovij uryad priznachiv jogo 2 bereznya 1848 roku divizijnim generalom i alzhirskim gubernatorom a za kilka dniv jomu bulo zaproponovano portfel vijskovogo ministra Kavenyak pogodzhuvavsya za umovi sho do Parizha bude povernuto regulyarni vijska vivedeni zi stolici pislya revolyuciyi Timchasovij uryad ne pogodivsya i Kavenyak zalishivsya v Alzhiri Z utvorennyam ustanovchih zboriv buv obranij chlenom jogo vid dvoh departamentiv i 17 travnya pribuv do Parizha dlya uchasti u zborah Jomu znovu bulo zaproponovano vijskove ministerstvo vin prijnyav jogo a vikonavcha komisiya sho zaminila timchasovij uryad nadala jomu povnovazhennya organizuvati u Parizhi armiyu U kilka tizhniv Kavenyak zoserediv u stolici blizko 30 000 regulyarnih vijsk ta vporyadkuvav organizaciyu nacionalnoyi gvardiyi Koli 23 chervnya pochalosya chervneve povstannya 23 26 chervnya 1848 na vulicyah Parizha Kavenyaku bulo dovireno golovne komanduvannya vsima vijskovimi silami Na nastupnij den proti povstalih rushili tri koloni vijsk pivnichna pid nachalstvom Lamorisyera centralna pid komandoyu i pivdenna pid nachalstvom Damema Cogo zh dnya vikonavcha komisiya sklala svoyi povnovazhennya i zbori za propoziciyeyu odnogolosno i majzhe bez superechok dovirili Kavenyaku diktatorski povnovazhennya 26 chervnya povstannya pislya silnogo krovoprolittya bulo pridushene Peremozhci pochali samovilnu rozpravu z polonenimi chislo yakih syagalo 15 000 Kavenyak vidrazu zh vzhiv energijni zahodi dlya zapobigannya bud yakogo nasilstva vidavshi proklamaciyu u yakij mizh inshim govoriv U Parizhi bachu peremozhciv i peremozhenih nehaj bude vichno proklyate moye im ya yaksho ya pogodzhusya bachiti v nomu zhertvi Jomu odnak dokoryayut sho vin ne usunuv vidachu svoyim soldatam pochesnih nagorod nedorechnih pri mizhusobicyah i sho vin ne zavadiv nacionalnim zboram dekretuvati zaslannya polonenih povstanciv 29 chervnya Kavenyak sklav svoyi diktatorski povnovazhennya pislya chogo zbori odnostajno progolosuvali za vdyachnist generalu ta priznachili jogo golovoyu Radi ministriv ta ochilnikom vikonavchoyi vladi Protyagom kilkoh misyaciv prodovzhuvav stoyati na choli uryadu zdobuvshi sobi doviru iz boku serednih klasiv naselennya u nizhchih klasah ne otrimav pidtrimki cherez pridushennya chervnevogo povstannya Na osnovi cogo nevdovolennya agentam bonapartistiv vdalosya pidgotuvati uspih kandidaturi pleminnika Napoleona I Sharlya Luyi Napoleona v prezidenti respubliki yakij z oglyadu na vidanu konstituciyu pidlyagav obrannyu za dopomogoyu zagalnogo golosuvannya Na za Kavenyaka bulo podano 19 golosiv Majbutnij Napoleon III otrimav 74 i stav prezidentom respubliki Obranij chlenom novih zakonodavchih zboriv Kavenyak neridko vistupav na tribuni zalishayuchis shirim respublikancem i viyavlyayuchi zhorstku opoziciyu politici Napoleona Zaareshtovanij u nich na 2 grudnya 1851 vin buv uv yaznenij spochatku v a potim u fort Gam Zi zmicnennyam napoleonivskoyi diktaturi u sichni 1852 roku buv vipushenij na volyu U berezni 1852 buv obranij chlenom zakonodavchogo korpusu vid Parizha ale ne mig zajnyati v nomu misce tomu sho vidmovivsya prisyagnuti novomu rezhimu Vin oselivsya u svoyemu mayetku v departamenti Sarta i vzyav aktivnu uchast u diyalnosti gazeti Siecle Na zagalnih viborah 1857 roku Kavenyak znovu buv obranij deputatom vid Parizha ale znovu vidmovivsya dati prisyagu Nezabarom pislya cogo vin raptovo pomer Vdova perevezla tilo do Parizha dlya pohovannya na Monmartr poryad z jogo bratom U pohoroni brala uchast chislenna yurba narodu Vlada ne dozvolila promovi na mogili Div takozhRevolyuciya 1848 roku u FranciyiPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 116477881 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sycomore Assemblee nationale d Track Q193582d Track Q15271528 Kavenyak Lui Ezhen Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135LiteraturaVT ESBE Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Flober G Vospitanie chuvstv M EKSMO 2006 S 855 856 ISBN 5 699 15281 4 General Kavenyak Novaya i novejshaya istoriya 2018 2 S 165 178 PosilannyaN G Chernishevskij Kavenyak 14 veresnya 2016 u Wayback Machine Kavenyak Luyi Ezhen u Velikij radyanskij enciklopediyi 2 grudnya 2008 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ