Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Федір Костянтинович Лук'янович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 29 травня 1904 Полтава |
| Помер | 17 січня 1942 (37 років) Ленінград |
| Країна | Росія, СРСР |
| Діяльність | зоолог, ентомолог |
| Alma mater | Інститут прикладної зоології та фітопатології |
| Галузь | ентомологія |
| Заклад | Зоологічний інститут Росйської академії наук |
| Відомий завдяки: | роботам із всебічного вивчення комах - та довгоносиків |
| Систематик живої природи | ||
|---|---|---|
 | ||
| Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Lukjanovitsh».
| ||
Фе́дір Костянти́нович Лук'яно́вич (* 29 травня 1904, Полтава, Російська імперія — † 17 січня 1942, Ленінград) — радянський ентомолог.
Біографія
Федір Костянтинович Лук'янович народився 29 травня 1904 року у Полтаві в родині банківського службовця. Спочатку навчався у 1-й місцевій гімназії, згодом у середній загальноосвітній школі. Одержавши її атестат (1923), він навчався в Ленінграді, в ІПЗІФі — Інституті прикладної зоології і фітопатології (1924—1926). На той час батько вже помер, тому студент Лук'янович поєднував навчання із роботою практиканта, а потім асистента відділу ентомології Полтавської сільськогосподарської дослідної станції. Врешті-решт, навчання довелося припинити, інститут він закінчив екстерном у 1930 році.
З 1926 року Ф. К. Лук'янович стає асистентом кафедри і викладає курс систематики жуків: спочатку у технікумі при ІПЗІФі, через три роки — на вищих курсах прикладної зоології та фітопатології. З 1934 року він виконував обов'язки доцента.
В 1930 році Федір Лук'янович облишає викладацьку кар'єру і стає науковцем-ентомологом. До 1938 року він працює у Всесоюзному Інституті захисту рослин, де левову частку його часу займає визначення жуків для всесоюзної мережі пунктів захисту рослин. Тим часом відділ твердокрилих академічного Зоологічного інституту (ЗІНу) очолив Д. О. Оглоблін, під керівництвом якого Лук'янович робив перші кроки у науці. Тож, з вересня 1938 року Федір Костянтинович переходить до ЗІНу на посаду молодшого наукового співробітника. Саме тут найповніше реалізувалися його природні здібності й уподобання. На жаль його життя перервала війна. Ф. К. Лук'янович помер від дистрофії у блокованому нацистами Ленінграді.
Наукова діяльність
Поїздки та експедиції
Працюючи на дослідній станції в Полтаві, він чимало їздив Україною (Донбас, Дніпропетровщина, Асканія-Нова), відвідав Хріновський бір (Воронезька область) та Кримський заповідник. І надалі Лук'янович охоче брався за виконання наукових робіт по темах, які вимагали тривалих виїздів. Не схильний обмежуватися кабінетною роботою, енергійний та моторний, Ф. Лук'янович він здійснив десятки подорожей, під час яких невтомно збирав багатющий фактичний матеріал. Він мандрував ледь не щороку, часто-густо виїздів було декілька на рік. Наводимо неповний їх перелік:
- 1928 — на запрошення уряду Бурятії обслідував Забайкалля на ураженість сараною, потім збирав матеріали у Владивостоці, повернувся на якийсь час до ЗІНу і знов поїхав — на Одещину.
- 1929 — Узбекистан, вивчення пустельної сарани;
- 1930 — експедиція до Східного Казахстану та Півдня Сибіру, що мала на меті обслідування осередків небезпечного шкідника — лучного метелика;
- 1931 — продовження попередньої теми на теренах Західного Казахстану;
- 1932 — продовження попередньої теми у Західному Казахстані, обстеження Краснодарського краю та Закавказзяна ураження квасолевою зернівкою;
- 1933 — ентомологічне обстеження Астраханської області (влітку) і Закавказя (восени);
- 1935 — збирання фауністичних колекцій в районі Саратова;
- 1936 — вивчення довгоносика — шкідника льону Красноярському краї та на Алтаї, збирання матеріалу на озері Баскунчак та в Каратау (Казахстан);
- 1937 — обстеження місць масового розмноження бурякового довгоносика в Казахстані, Киргизстані, у пониззях Волги та Україні;
- 1938 — керівництво науково-виробничими групами урядової протисаранової експедиції (Казахстан, Узбекистан);
- 1939 — обстеження осередків бурякового довгоносика у пониззях Волги та Дніпра;
- 1940 — продовження попередньої теми в Україні.
Дослідницька робота
Обдарований гарною пам'яттю, спостережливістю, аналітичними здібностями, Ф. К. Лук'янович зробив вагомий внесок у вивчення систематики, поширення та екології комах.
Наукову роботу він розпочав ще у Полтаві 19-річним юнаком. Тоді ж визначився його особливий інтерес до жуків-довгоносиків. У ЗІНі молодим колегою опікувалися такі знані як Д. О. Оглоблін, Г. Г. Якобсон, А. П. Семенов-Тянь-Шанский. Ще студентом він розібрав, визначив та перетворив на наукову колекцію величезне зібрання жуків з роду Lixus у фондах Зоологічного музею, майбутнього ЗІНу. Невдовзі Лук'янович став обізнаним фахівцем довгоносиків, а згодом близької до них групи — жуків-зернівок. За порівняно короткий період роботи у науці він описав близько 40 нових видів та підвидів комах.
Лук'янович обробив численні польові матеріали і опублікував фауністичні зведення по різних регіонах країни, в тому числі й по Полтавщині.
Як видно з наведеного вище переліку його експедицій, вчений не обмежувався суто науковими розробками. Він добре знав нагальні практичні проблеми сільського господарства і багато зробив для їх вирішення. Він готував рекомендації, статті для виробничих газет та журналів, визначники, зручні для практиків.
Пам'ять
На честь Ф. К. Лук'яновича названо 21 вид жуків, два види напівтвердокрилих, два види перетинчастокрилих, 10 видів рівнокрилих. Причому переважна більшість з них описана, коли Ф. К. Лук'яновича вже не було серед живих, по колекціям, зібраних вченим до війни. Серед цих комах — клоп Glaucopterum lukjanovitshi, описаний українським ентомологом В. Г. Пучковим у 1975 році.
Останні вісім років життя Федір Костянтинович працював над монографією, присвяченою зернівкам СРСР. У повоенний час цю працю завершила його молодша колега М.Є Тер-Мінасян. Аналогічним чином Л. В. Арнольді завершив статтю про довгоносиків , над якою працював Ф. К. Лук'янович незадовго до смерті. У передмові цієї роботи сказано: «Співавтор вважав виконання цієї роботи обов'язком перед пам'яттю про талановитого радянського ентомолога, який передчасно загинув».
Повні переліки публікацій Ф. К. Лукяновича, видів, які він відкрив, та видів, названих на його честь, опублікували його колеги у 1950 році.
Примітки
- Рихтер А. А., Пестов С. В. Памяти Фёдора Лукьяновича Лукьяновича // Энтомологическое обозрение, 1950, т. 31, вып. 1-2. https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lukjanov.htm [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Лукьянович Ф. К. Список Cleonini бывшей Полтавской губернии (Coleoptera, Curculionidae) // Збірник Полтавськ. держ. муз., 1, 1928, с. 1-4
- Лукьянович Ф. К. Распространение льняного скрытнохоботника // Защита растений, 1937. вып. 14, С. 25-39
- Лукьянович Ф. К. Борьба с луговым мотыльком — борьба за урожай // Газета «Степная правда». Актюбинск, 13 X 1931, С. 2-3
- Лукьянович Ф. К. Определительные таблицы Sitona, Cleonini, Apion // Определитель насекомых" под ред. И. Н. Филипьева, М., 1928. С. 444—446, С. 447—451, С. 464—468; 2-е изд. 1933. С. 355—360, С. 374—376.
- Лукьянович Ф. К. Практический определитель долгоносиков, встречающихся на свекловичных плантациях. Изд. НИС Союзсахара, Киев, 1930. 45 с.
- Лукьянович Ф. К., Тер-Минасян М. Е. Жуки-зерновки (Bruchidae). М.-Л.: Наука, 1957. 209 с. (Фауна СССР. Насекомые жесткокрылые, Новая серия. № 67, т. 24, вып. 1).https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/rus/lukter57.htm
- Лукьянович Ф. К., Арнольди Л. В. Определитель долгоносиков-трухляков подсемейства Cossoninae фауны СССР и сопредельных стран Европы и Передней Азии // Энтомол. обозр., 1951. Т. 31 вып. 3-4. С.549-567. https://www.zin.ru/animalia/coleoptera/pdf/Lukjanovich_Arnoldi_S549_565.pdf [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
avtor vidiv Fedir Kostyantinovich Luk yanovichNarodivsya 29 travnya 1904 1904 05 29 PoltavaPomer 17 sichnya 1942 1942 01 17 37 rokiv LeningradKrayina Rosiya SRSRDiyalnist zoolog entomologAlma mater Institut prikladnoyi zoologiyi ta fitopatologiyiGaluz entomologiyaZaklad Zoologichnij institut Rosjskoyi akademiyi naukVidomij zavdyaki robotam iz vsebichnogo vivchennya komah ta dovgonosikiv Sistematik zhivoyi prirodiDoslidnik yakij okresliv nizku zoologichnih taksoniv Nazvi cih taksoniv dlya vkazivki avtorstva suprovodzhuyut poznachennyam Lukjanovitsh Storinka na Vikividah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Luk yanovich Fe dir Kostyanti novich Luk yano vich 29 travnya 1904 19040529 Poltava Rosijska imperiya 17 sichnya 1942 Leningrad radyanskij entomolog BiografiyaFedir Kostyantinovich Luk yanovich narodivsya 29 travnya 1904 roku u Poltavi v rodini bankivskogo sluzhbovcya Spochatku navchavsya u 1 j miscevij gimnaziyi zgodom u serednij zagalnoosvitnij shkoli Oderzhavshi yiyi atestat 1923 vin navchavsya v Leningradi v IPZIFi Instituti prikladnoyi zoologiyi i fitopatologiyi 1924 1926 Na toj chas batko vzhe pomer tomu student Luk yanovich poyednuvav navchannya iz robotoyu praktikanta a potim asistenta viddilu entomologiyi Poltavskoyi silskogospodarskoyi doslidnoyi stanciyi Vreshti resht navchannya dovelosya pripiniti institut vin zakinchiv eksternom u 1930 roci Z 1926 roku F K Luk yanovich staye asistentom kafedri i vikladaye kurs sistematiki zhukiv spochatku u tehnikumi pri IPZIFi cherez tri roki na vishih kursah prikladnoyi zoologiyi ta fitopatologiyi Z 1934 roku vin vikonuvav obov yazki docenta V 1930 roci Fedir Luk yanovich oblishaye vikladacku kar yeru i staye naukovcem entomologom Do 1938 roku vin pracyuye u Vsesoyuznomu Instituti zahistu roslin de levovu chastku jogo chasu zajmaye viznachennya zhukiv dlya vsesoyuznoyi merezhi punktiv zahistu roslin Tim chasom viddil tverdokrilih akademichnogo Zoologichnogo institutu ZINu ocholiv D O Ogloblin pid kerivnictvom yakogo Luk yanovich robiv pershi kroki u nauci Tozh z veresnya 1938 roku Fedir Kostyantinovich perehodit do ZINu na posadu molodshogo naukovogo spivrobitnika Same tut najpovnishe realizuvalisya jogo prirodni zdibnosti j upodobannya Na zhal jogo zhittya perervala vijna F K Luk yanovich pomer vid distrofiyi u blokovanomu nacistami Leningradi Naukova diyalnistPoyizdki ta ekspediciyi Pracyuyuchi na doslidnij stanciyi v Poltavi vin chimalo yizdiv Ukrayinoyu Donbas Dnipropetrovshina Askaniya Nova vidvidav Hrinovskij bir Voronezka oblast ta Krimskij zapovidnik I nadali Luk yanovich ohoche bravsya za vikonannya naukovih robit po temah yaki vimagali trivalih viyizdiv Ne shilnij obmezhuvatisya kabinetnoyu robotoyu energijnij ta motornij F Luk yanovich vin zdijsniv desyatki podorozhej pid chas yakih nevtomno zbirav bagatyushij faktichnij material Vin mandruvav led ne shoroku chasto gusto viyizdiv bulo dekilka na rik Navodimo nepovnij yih perelik 1928 na zaproshennya uryadu Buryatiyi obsliduvav Zabajkallya na urazhenist saranoyu potim zbirav materiali u Vladivostoci povernuvsya na yakijs chas do ZINu i znov poyihav na Odeshinu 1929 Uzbekistan vivchennya pustelnoyi sarani 1930 ekspediciya do Shidnogo Kazahstanu ta Pivdnya Sibiru sho mala na meti obsliduvannya oseredkiv nebezpechnogo shkidnika luchnogo metelika 1931 prodovzhennya poperednoyi temi na terenah Zahidnogo Kazahstanu 1932 prodovzhennya poperednoyi temi u Zahidnomu Kazahstani obstezhennya Krasnodarskogo krayu ta Zakavkazzyana urazhennya kvasolevoyu zernivkoyu 1933 entomologichne obstezhennya Astrahanskoyi oblasti vlitku i Zakavkazya voseni 1935 zbirannya faunistichnih kolekcij v rajoni Saratova 1936 vivchennya dovgonosika shkidnika lonu Krasnoyarskomu krayi ta na Altayi zbirannya materialu na ozeri Baskunchak ta v Karatau Kazahstan 1937 obstezhennya misc masovogo rozmnozhennya buryakovogo dovgonosika v Kazahstani Kirgizstani u ponizzyah Volgi ta Ukrayini 1938 kerivnictvo naukovo virobnichimi grupami uryadovoyi protisaranovoyi ekspediciyi Kazahstan Uzbekistan 1939 obstezhennya oseredkiv buryakovogo dovgonosika u ponizzyah Volgi ta Dnipra 1940 prodovzhennya poperednoyi temi v Ukrayini Doslidnicka robota Obdarovanij garnoyu pam yattyu sposterezhlivistyu analitichnimi zdibnostyami F K Luk yanovich zrobiv vagomij vnesok u vivchennya sistematiki poshirennya ta ekologiyi komah Naukovu robotu vin rozpochav she u Poltavi 19 richnim yunakom Todi zh viznachivsya jogo osoblivij interes do zhukiv dovgonosikiv U ZINi molodim kolegoyu opikuvalisya taki znani yak D O Ogloblin G G Yakobson A P Semenov Tyan Shanskij She studentom vin rozibrav viznachiv ta peretvoriv na naukovu kolekciyu velichezne zibrannya zhukiv z rodu Lixus u fondah Zoologichnogo muzeyu majbutnogo ZINu Nevdovzi Luk yanovich stav obiznanim fahivcem dovgonosikiv a zgodom blizkoyi do nih grupi zhukiv zernivok Za porivnyano korotkij period roboti u nauci vin opisav blizko 40 novih vidiv ta pidvidiv komah Luk yanovich obrobiv chislenni polovi materiali i opublikuvav faunistichni zvedennya po riznih regionah krayini v tomu chisli j po Poltavshini Yak vidno z navedenogo vishe pereliku jogo ekspedicij vchenij ne obmezhuvavsya suto naukovimi rozrobkami Vin dobre znav nagalni praktichni problemi silskogo gospodarstva i bagato zrobiv dlya yih virishennya Vin gotuvav rekomendaciyi statti dlya virobnichih gazet ta zhurnaliv viznachniki zruchni dlya praktikiv Pam yatNa chest F K Luk yanovicha nazvano 21 vid zhukiv dva vidi napivtverdokrilih dva vidi peretinchastokrilih 10 vidiv rivnokrilih Prichomu perevazhna bilshist z nih opisana koli F K Luk yanovicha vzhe ne bulo sered zhivih po kolekciyam zibranih vchenim do vijni Sered cih komah klop Glaucopterum lukjanovitshi opisanij ukrayinskim entomologom V G Puchkovim u 1975 roci Ostanni visim rokiv zhittya Fedir Kostyantinovich pracyuvav nad monografiyeyu prisvyachenoyu zernivkam SRSR U povoennij chas cyu pracyu zavershila jogo molodsha kolega M Ye Ter Minasyan Analogichnim chinom L V Arnoldi zavershiv stattyu pro dovgonosikiv nad yakoyu pracyuvav F K Luk yanovich nezadovgo do smerti U peredmovi ciyeyi roboti skazano Spivavtor vvazhav vikonannya ciyeyi roboti obov yazkom pered pam yattyu pro talanovitogo radyanskogo entomologa yakij peredchasno zaginuv Povni pereliki publikacij F K Lukyanovicha vidiv yaki vin vidkriv ta vidiv nazvanih na jogo chest opublikuvali jogo kolegi u 1950 roci PrimitkiRihter A A Pestov S V Pamyati Fyodora Lukyanovicha Lukyanovicha Entomologicheskoe obozrenie 1950 t 31 vyp 1 2 https www zin ru animalia coleoptera rus lukjanov htm 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Lukyanovich F K Spisok Cleonini byvshej Poltavskoj gubernii Coleoptera Curculionidae Zbirnik Poltavsk derzh muz 1 1928 s 1 4 Lukyanovich F K Rasprostranenie lnyanogo skrytnohobotnika Zashita rastenij 1937 vyp 14 S 25 39 Lukyanovich F K Borba s lugovym motylkom borba za urozhaj Gazeta Stepnaya pravda Aktyubinsk 13 X 1931 S 2 3 Lukyanovich F K Opredelitelnye tablicy Sitona Cleonini Apion Opredelitel nasekomyh pod red I N Filipeva M 1928 S 444 446 S 447 451 S 464 468 2 e izd 1933 S 355 360 S 374 376 Lukyanovich F K Prakticheskij opredelitel dolgonosikov vstrechayushihsya na sveklovichnyh plantaciyah Izd NIS Soyuzsahara Kiev 1930 45 s Lukyanovich F K Ter Minasyan M E Zhuki zernovki Bruchidae M L Nauka 1957 209 s Fauna SSSR Nasekomye zhestkokrylye Novaya seriya 67 t 24 vyp 1 https www zin ru animalia coleoptera rus lukter57 htm Lukyanovich F K Arnoldi L V Opredelitel dolgonosikov truhlyakov podsemejstva Cossoninae fauny SSSR i sopredelnyh stran Evropy i Perednej Azii Entomol obozr 1951 T 31 vyp 3 4 S 549 567 https www zin ru animalia coleoptera pdf Lukjanovich Arnoldi S549 565 pdf 10 kvitnya 2018 u Wayback Machine