Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Луганський обласний краєзнавчий музей — обласний краєзнавчий музей Луганської області; науково-дослідницький та науково-просвітницький центр, головне сховище пам'яток матеріальної та духовної культури Луганщини, науково-методичний центр музеєзнавства в регіоні.
Україна
Україна: Старобільськ, до 2014 у м. Луганськ
Луганський обласний краєзнавчий музей у ВікісховищіІсторія закладу
На початку XIX століття представники луганської інтелігенції неодноразово робили спроби створити в місті музей. Так, Микола Іванович Стефанович — інтелігент, високоосвічена людина, член Луганської міської Думи, щирий цінувальник мистецтва, в січні 1914 року пише до Міської Думи рапорт, в якому обстоює необхідність створення міського музею для зберігання в ньому місцевих старожитностей. Миколу Стефановича підтримав археолог і краєзнавець Сергій Олександрович Локтюшев, опублікувавши в 1915 році кілька статей в газеті «Луганський листок» з приводу відкриття музею. Здійсненню задумів завадила Перша світова війна, а потому події, що відбувалися після Жовтневого перевороту (1917).
Відтак, у січні 1920 року у власному будинку Софії та Миколи Стефановичів було відкрито Музей живописної культури, першим директором якого власне і стала Софія Іллівна Стефанович.
Загалом у місті на початку 1920 року було створено два невеликі музеї — живописної культури та природничо-географічний. У 1924 році ці два музеї були об'єднані в Донецький соціальний музей.
У період з 1925 до 1927 рр. Державним соціальним музеєм Донбасу в м. Луганську завідував Малиношевський Олександр Володимирович.
Від 1938 року музей дістав назву Ворошиловградський краєзнавчий музей.
Напередодні Німецько-радянської війни в місті функціонували принаймні 2 музеї: краєзнавчий та музей Революції. Колекції цих музеїв на той час були досить значними. Так, у краєзнавчому (1938) налічувалось понад 9 тисяч музейних предметів, з-поміж них близько 2,5 тисяч експонувалось. Тут були справжні роботи Буше, Теньяра, Катарбинського, Пимоненка, Богданова-Бєльського, Васильківського, копії картин Мурільйо, Рубенса, , скульптурні роботи Гінзбурга, Адамсона, зразки старовинної саксонської і севрської порцеляни, старовинні меблі.
Із початком війни заступнику директора музею на той час С. О. Локтюшеву разом з підручними вдалося заховати частину колекції, решта ж було розграбовано або знищено у пожежі (те, ще перебувало в приміщенні музею Революції). Під час німецької окупації Локтюшев зберігав свою посаду, але відразу після звільнення міста, 20 лютого 1943 року, його як фашистського колаборанта було заарештовано і ув'язнено, а невдовзі він помер у тюрмі. Ця людина, що чимало зробила для становлення музейної справи в Луганську, була посмертно реабілітована в 1990 році.
Наприкінці 1945 року краєзнавчий музей у Ворошиловграді (Луганську) починає відроджуватись. Йому виділяється приміщення, передаються з НКВС жалюгідні залишки колекції.
У повоєнний час колекція Луганського обласного краєзнавчого музею створюється фактично наново. Найважливіше значення у її наповненні відігравали наукові (археологічні) експедиції, що організовувались на Донбасі. Так, улітку 1979 року Сіверсько-Донецька експедиція Інституту археології АН УРСР проводила пошукові археологічні роботи у зоні будівництва Суходольської зрошувальної системи біля села Великий Суходіл Краснодонського району, в ході якої були досліджені 4 давніх кургани, багаті на археологічні артефакти, як бабинської та зрубної археологічних культур, так і пізніших сармато-половецьких нашарувань. Ще одним джерелом поповнення колекції музею є знахідки й подарунки громадян.
У 2000-ні Луганський обласний краєзнавчий музей — науково-дослідницька та культурна установа з вивчення минулого краю, у музеї постійно оновлюється експозиція, створюються тематичні виставки з багатих музейних фондів. Заклад відвідувало близько 100 тисяч осіб щороку, тут організовувалося понад 2,5 тисяч оглядових і тематичних екскурсій з історії рідного краю, природознавства, етнографії тощо.
У зв'язку з російською окупацією Луганська, у грудні 2014 року музей було евакуйовано до міста Старобільськ.
Фонди, експозиція, структура
Колекція Луганського обласного краєзнавчого музею налічує понад 180 тисяч одиниць зберігання (оригінали) — це пам'ятки археології, етнографії, зібрання нумізматики, світлини, документи, твори мистецтва й побутові речі.
Музейну експозицію розгорнуто на площі понад 2 тисячі м² — в 19 залах на 3 поверхах приміщення музею представлено більше 15 тисяч оригінальних експонатів, й вона складається з таких відділів:
- «Природа краю»;
- «Наш край у давнину (археологія)»;
- «Народна спадщина (етнографія)»;
- «Край у 1917—1922 роки»;
- «Луганщина у 1920—40-х роках»;
- «Луганська область у роки Другої світової війни»;
- «Луганщина сучасна».
Колектив музею по праву пишається своєю археологічною колекцією — це близько 65 тисяч предметів, що належать до різних епох, зроблені руками представників різних етносів. Прикрасами археологічного зібрання, зокрема, є залізний прорізний скіфський меч акинак, знайдений в ході розкопок у степовому кургані влітку 1969 року на території міста Перевальська на Луганщині в похованні знатного скіфа-воїна IV століття до н. е.; жіноча половецька скульптура з дитиною, знайдена в зруйнованому кургані біля села Чорнухине.
Перлиною музейного зібрання є невелика, але цінна, колекція стародруків — вона налічує 39 примірників, зокрема й «Євангеліє» 1746 року, надруковане в друкарні Києво-Печерської Лаври
Серед інших цікавих експонатів Луганського краєзнавчого музею та історій їх винайдення:
- у довоєнній колекції музею зберігається цікавий раритет — російська медаль, яка була затверджена 10 липня 1904 року і вручена учасникам битви російського і японського флотів під Чемульпо, зокрема і луганчанину Карпу Івановичу Болдирєву, машиністу крейсера «Варяг», чия нагорода тебер у музеї;
- 13 червня 1961 року до музею прийшов вибійник шахти ім. Артема Л. З. Борзнов і передав скарб, який складався з 35 срібних монет XVII століття. Минув значний час, доки працівники музею з допомогою науковців Ленінградського Ермітажу визначили наукову значимість цього скарбу. Найбільш ранньою його монетою був польський коронний півторак Сигізмунда ІІІ Ваза, карбований в місті Бидгощі в 1621 році, а «найпізнішими» — так звані «єфимки» царя Олексія Михайловича 1655 року. Основну частину скарбу складали монети Польщі, карбовані у 1621—26 роки. Проте найбільш рідкісними й цікаві виявились са́ме «єфимки», адже ці монети спеціального воєнного випуску, викарбувано в 1655 році в Москві на європейських талерах. Існує думка, що са́ме це і є славнозвісні «Богданові гроші» — монети, що складали платню Запорізькому війську від московського царя після Переяслава;
- у 1983 році з Кремінної до обласного музею приїхали двоє молодих людей. Вони запропонували купити у них скляний кубок з металевою кришкою, в якому у їхньому господарстві зберігали крупу. Після ретельного дослідження було встановлено наявність на кришці та оковці клейма фірми Карла Фаберже в Москві. Кубок виготовлений з гірського кришталю з ручною алмазною гранню, зі срібною оковкою по краю, кришкою та масивною ручкою. На кубку напис: «Примите же сей кубокъ как приветъ. Как дружбы нашей знакъ за четверть въка! 1 марта 1899 г.»;
- найбільшим і найважчим з усіх музейних експонатів є встановлена перед входом до музею гармата «фортечний єдиноріг», відлита на Луганському ливарному заводі, первісткові української металургії. Дата виготовлення викарбувана на самій гарматі: «1814 рік».
Філії
Луганський обласний краєзнавчий музей має 7 філій-відділів у містах і районах області:
Світлини
-
![image]()
1-й випуск курсів завкрамн. Е.Р.Б.К по підвищенню клаліфікації. 1929 рік. -
![image]()
Народне вбрання
Виноски
- Клочко Т.М. (учений секретар), Коченко Н.М. (головний зберігач Луганського обласного краєзнавчого музею) Луганський обласний краєзнавчий музей [ 20 серпня 2013 у Wayback Machine.] на www.museum-ukraine.org.ua (журнал «Музеї України») [ 15 липня 2011 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 листопада 2015.
- . Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 29 червня 2015.
Джерела, посилання і література
Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 286. — .
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Луганський обласний краєзнавчий музей |
![image]()
Луганський обласний краєзнавчий музей у соцмережі «Facebook»- Р. В. Маньковська. Луганський краєзнавчий музей [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] //
- Принь М. О. Луганський обласний краєзнавчий музей — форпост пам'яткоохоронної роботи на сході України / М. О. Принь // Праці Центру пам'яткознавства: зб. наук. праць. — К., 2010. — Вип. 17. — С. 151–156.
- Принь М. О. Олександр Володимирович Малиношевський — завідувач Державного соціального музею Донбасу (1925—1927 рр.) / М. О. Принь // Сіверщина в історії України. — К. ; Глухів: Центр пам'яткознавства НАН України: УТОПІК. — К., 2012. — Вип. 5. — С. 367—370.
- Клочко Т. М. (учений секретар), Коченко Н. М. (головний зберігач Луганського обласного краєзнавчого музею) Луганський обласний краєзнавчий музей [ 20 серпня 2013 у Wayback Machine.] на
- Висоцький В. І. Ворошиловградський краєзнавчий музей // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с., стор. 399.
- на сайті Луганської обласної військово-цивільної адміністрації
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej oblasnij krayeznavchij muzej Luganskoyi oblasti naukovo doslidnickij ta naukovo prosvitnickij centr golovne shovishe pam yatok materialnoyi ta duhovnoyi kulturi Luganshini naukovo metodichnij centr muzeyeznavstva v regioni Luganskij oblasnij krayeznavchij muzejBudinok Luganskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu u Starobilsku Foto 2015 roku48 575322 pn sh 39 307494 sh d 48 575322 pn sh 39 307494 sh d 48 575322 39 307494 Koordinati 48 575322 pn sh 39 307494 sh d 48 575322 pn sh 39 307494 sh d 48 575322 39 307494TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina Starobilsk do 2014 u m LuganskAdresaStarobilsk vul Gimnazichna 53 adresa v Lugansku vul Shevchenka 2 Zasnovanosichen 1920 rokuRezhim robotiVihidni subota nedilya Fondponad 180 000 od zberigannyaVidviduvachibl 100 000 osib na rikDirektordirektor O V MilovanovaSajtmuseum inf uaLuganskij oblasnij krayeznavchij muzej Ukrayina Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej u VikishovishiIstoriya zakladuNa pochatku XIX stolittya predstavniki luganskoyi inteligenciyi neodnorazovo robili sprobi stvoriti v misti muzej Tak Mikola Ivanovich Stefanovich inteligent visokoosvichena lyudina chlen Luganskoyi miskoyi Dumi shirij cinuvalnik mistectva v sichni 1914 roku pishe do Miskoyi Dumi raport v yakomu obstoyuye neobhidnist stvorennya miskogo muzeyu dlya zberigannya v nomu miscevih starozhitnostej Mikolu Stefanovicha pidtrimav arheolog i krayeznavec Sergij Oleksandrovich Loktyushev opublikuvavshi v 1915 roci kilka statej v gazeti Luganskij listok z privodu vidkrittya muzeyu Zdijsnennyu zadumiv zavadila Persha svitova vijna a potomu podiyi sho vidbuvalisya pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 Vidtak u sichni 1920 roku u vlasnomu budinku Sofiyi ta Mikoli Stefanovichiv bulo vidkrito Muzej zhivopisnoyi kulturi pershim direktorom yakogo vlasne i stala Sofiya Illivna Stefanovich Zagalom u misti na pochatku 1920 roku bulo stvoreno dva neveliki muzeyi zhivopisnoyi kulturi ta prirodnicho geografichnij U 1924 roci ci dva muzeyi buli ob yednani v Doneckij socialnij muzej U period z 1925 do 1927 rr Derzhavnim socialnim muzeyem Donbasu v m Lugansku zaviduvav Malinoshevskij Oleksandr Volodimirovich Vid 1938 roku muzej distav nazvu Voroshilovgradskij krayeznavchij muzej Naperedodni Nimecko radyanskoyi vijni v misti funkcionuvali prinajmni 2 muzeyi krayeznavchij ta muzej Revolyuciyi Kolekciyi cih muzeyiv na toj chas buli dosit znachnimi Tak u krayeznavchomu 1938 nalichuvalos ponad 9 tisyach muzejnih predmetiv z pomizh nih blizko 2 5 tisyach eksponuvalos Tut buli spravzhni roboti Bushe Tenyara Katarbinskogo Pimonenka Bogdanova Byelskogo Vasilkivskogo kopiyi kartin Muriljo Rubensa skulpturni roboti Ginzburga Adamsona zrazki starovinnoyi saksonskoyi i sevrskoyi porcelyani starovinni mebli Iz pochatkom vijni zastupniku direktora muzeyu na toj chas S O Loktyushevu razom z pidruchnimi vdalosya zahovati chastinu kolekciyi reshta zh bulo rozgrabovano abo znisheno u pozhezhi te she perebuvalo v primishenni muzeyu Revolyuciyi Pid chas nimeckoyi okupaciyi Loktyushev zberigav svoyu posadu ale vidrazu pislya zvilnennya mista 20 lyutogo 1943 roku jogo yak fashistskogo kolaboranta bulo zaareshtovano i uv yazneno a nevdovzi vin pomer u tyurmi Cya lyudina sho chimalo zrobila dlya stanovlennya muzejnoyi spravi v Lugansku bula posmertno reabilitovana v 1990 roci Budinok v Lugansku de roztashovuvavsya muzej do 2014 roku arhitektor Yu Galamershtejn Naprikinci 1945 roku krayeznavchij muzej u Voroshilovgradi Lugansku pochinaye vidrodzhuvatis Jomu vidilyayetsya primishennya peredayutsya z NKVS zhalyugidni zalishki kolekciyi U povoyennij chas kolekciya Luganskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu stvoryuyetsya faktichno nanovo Najvazhlivishe znachennya u yiyi napovnenni vidigravali naukovi arheologichni ekspediciyi sho organizovuvalis na Donbasi Tak ulitku 1979 roku Siversko Donecka ekspediciya Institutu arheologiyi AN URSR provodila poshukovi arheologichni roboti u zoni budivnictva Suhodolskoyi zroshuvalnoyi sistemi bilya sela Velikij Suhodil Krasnodonskogo rajonu v hodi yakoyi buli doslidzheni 4 davnih kurgani bagati na arheologichni artefakti yak babinskoyi ta zrubnoyi arheologichnih kultur tak i piznishih sarmato poloveckih nasharuvan She odnim dzherelom popovnennya kolekciyi muzeyu ye znahidki j podarunki gromadyan U 2000 ni Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej naukovo doslidnicka ta kulturna ustanova z vivchennya minulogo krayu u muzeyi postijno onovlyuyetsya ekspoziciya stvoryuyutsya tematichni vistavki z bagatih muzejnih fondiv Zaklad vidviduvalo blizko 100 tisyach osib shoroku tut organizovuvalosya ponad 2 5 tisyach oglyadovih i tematichnih ekskursij z istoriyi ridnogo krayu prirodoznavstva etnografiyi tosho U zv yazku z rosijskoyu okupaciyeyu Luganska u grudni 2014 roku muzej bulo evakujovano do mista Starobilsk Fondi ekspoziciya strukturaZbirnij plan m LuganskOkrugovi kursi ukrayinoznavstva prof aktivu pri O R P S 1928 r Zhinoche narodne vbrannya Kolekciya Luganskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu nalichuye ponad 180 tisyach odinic zberigannya originali ce pam yatki arheologiyi etnografiyi zibrannya numizmatiki svitlini dokumenti tvori mistectva j pobutovi rechi Muzejnu ekspoziciyu rozgornuto na ploshi ponad 2 tisyachi m v 19 zalah na 3 poverhah primishennya muzeyu predstavleno bilshe 15 tisyach originalnih eksponativ j vona skladayetsya z takih viddiliv Priroda krayu Nash kraj u davninu arheologiya Narodna spadshina etnografiya Kraj u 1917 1922 roki Luganshina u 1920 40 h rokah Luganska oblast u roki Drugoyi svitovoyi vijni Luganshina suchasna Kolektiv muzeyu po pravu pishayetsya svoyeyu arheologichnoyu kolekciyeyu ce blizko 65 tisyach predmetiv sho nalezhat do riznih epoh zrobleni rukami predstavnikiv riznih etnosiv Prikrasami arheologichnogo zibrannya zokrema ye zaliznij proriznij skifskij mech akinak znajdenij v hodi rozkopok u stepovomu kurgani vlitku 1969 roku na teritoriyi mista Perevalska na Luganshini v pohovanni znatnogo skifa voyina IV stolittya do n e zhinocha polovecka skulptura z ditinoyu znajdena v zrujnovanomu kurgani bilya sela Chornuhine Perlinoyu muzejnogo zibrannya ye nevelika ale cinna kolekciya starodrukiv vona nalichuye 39 primirnikiv zokrema j Yevangeliye 1746 roku nadrukovane v drukarni Kiyevo Pecherskoyi Lavri Sered inshih cikavih eksponativ Luganskogo krayeznavchogo muzeyu ta istorij yih vinajdennya u dovoyennij kolekciyi muzeyu zberigayetsya cikavij raritet rosijska medal yaka bula zatverdzhena 10 lipnya 1904 roku i vruchena uchasnikam bitvi rosijskogo i yaponskogo flotiv pid Chemulpo zokrema i luganchaninu Karpu Ivanovichu Boldiryevu mashinistu krejsera Varyag chiya nagoroda teber u muzeyi 13 chervnya 1961 roku do muzeyu prijshov vibijnik shahti im Artema L Z Borznov i peredav skarb yakij skladavsya z 35 sribnih monet XVII stolittya Minuv znachnij chas doki pracivniki muzeyu z dopomogoyu naukovciv Leningradskogo Ermitazhu viznachili naukovu znachimist cogo skarbu Najbilsh rannoyu jogo monetoyu buv polskij koronnij pivtorak Sigizmunda III Vaza karbovanij v misti Bidgoshi v 1621 roci a najpiznishimi tak zvani yefimki carya Oleksiya Mihajlovicha 1655 roku Osnovnu chastinu skarbu skladali moneti Polshi karbovani u 1621 26 roki Prote najbilsh ridkisnimi j cikavi viyavilis sa me yefimki adzhe ci moneti specialnogo voyennogo vipusku vikarbuvano v 1655 roci v Moskvi na yevropejskih talerah Isnuye dumka sho sa me ce i ye slavnozvisni Bogdanovi groshi moneti sho skladali platnyu Zaporizkomu vijsku vid moskovskogo carya pislya Pereyaslava u 1983 roci z Kreminnoyi do oblasnogo muzeyu priyihali dvoye molodih lyudej Voni zaproponuvali kupiti u nih sklyanij kubok z metalevoyu krishkoyu v yakomu u yihnomu gospodarstvi zberigali krupu Pislya retelnogo doslidzhennya bulo vstanovleno nayavnist na krishci ta okovci klejma firmi Karla Faberzhe v Moskvi Kubok vigotovlenij z girskogo krishtalyu z ruchnoyu almaznoyu grannyu zi sribnoyu okovkoyu po krayu krishkoyu ta masivnoyu ruchkoyu Na kubku napis Primite zhe sej kubok kak privet Kak druzhby nashej znak za chetvert vka 1 marta 1899 g najbilshim i najvazhchim z usih muzejnih eksponativ ye vstanovlena pered vhodom do muzeyu garmata fortechnij yedinorig vidlita na Luganskomu livarnomu zavodi pervistkovi ukrayinskoyi metalurgiyi Data vigotovlennya vikarbuvana na samij garmati 1814 rik FiliyiLuganskij oblasnij krayeznavchij muzej maye 7 filij viddiliv u mistah i rajonah oblasti Sverdlovskij krayeznavchij muzej Starobilskij krayeznavchij muzej Novopskovskij krayeznavchij muzej Stanichno Luganskij krayeznavchij muzej Alchevskij istorichnij muzej Muzej istoriyi mista Pervomajska Rovenkivskij muzej Pam yati zagiblih Svitlini1 j vipusk kursiv zavkramn E R B K po pidvishennyu klalifikaciyi 1929 rik Narodne vbrannyaVinoskiKlochko T M uchenij sekretar Kochenko N M golovnij zberigach Luganskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej 20 serpnya 2013 u Wayback Machine na www museum ukraine org ua zhurnal Muzeyi Ukrayini 15 lipnya 2011 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 3 listopada 2015 Arhiv originalu za 1 lipnya 2015 Procitovano 29 chervnya 2015 Dzherela posilannya i literaturaEnciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 286 ISBN 978 966 00 1028 1 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej u socmerezhi Facebook R V Mankovska Luganskij krayeznavchij muzej 15 veresnya 2016 u Wayback Machine Prin M O Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej forpost pam yatkoohoronnoyi roboti na shodi Ukrayini M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva zb nauk prac K 2010 Vip 17 S 151 156 Prin M O Oleksandr Volodimirovich Malinoshevskij zaviduvach Derzhavnogo socialnogo muzeyu Donbasu 1925 1927 rr M O Prin Sivershina v istoriyi Ukrayini K Gluhiv Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini UTOPIK K 2012 Vip 5 S 367 370 Klochko T M uchenij sekretar Kochenko N M golovnij zberigach Luganskogo oblasnogo krayeznavchogo muzeyu Luganskij oblasnij krayeznavchij muzej 20 serpnya 2013 u Wayback Machine na Visockij V I Voroshilovgradskij krayeznavchij muzej Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1978 T 2 Boronuvannya Gergeli 542 2 s 30 ark il il portr karti 1 ark s stor 399 na sajti Luganskoyi oblasnoyi vijskovo civilnoyi administraciyi