Лоєвці (МФА: [Lojeʋt͡si]) — колишнє село у Новоушицькому районі Хмельницької області. До 1970-х років знаходилось на лівому березі Дністра та межувало з Сокирянським районом Чернівецької області. Затоплене Дністровською ГЕС. 27 жовтня 1981 року виключено з облікових даних.
село Лоєвці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Новоушицький район |
Основні дані | |
Перша згадка | 15 століття |
Населення | 0 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°35′41″ пн. ш. 27°12′34″ сх. д. / 48.594776000° пн. ш. 27.20953000° сх. д.Координати: 48°35′41″ пн. ш. 27°12′34″ сх. д. / 48.594776000° пн. ш. 27.20953000° сх. д. |
Водойми | Дністер |
Місцева влада | |
Карта | |
Лоєвці | |
Лоєвці |
Історія
Найдавніші археологічні свідчення перебування на території району людей відносяться до доби пізнього Палеоліту (35-10 тис. років тому)
Археологічні розкопки, що відбувалися у 20 ст. виявили сотні стоянок та курганів племінних культур в околицях Лоєвців. Частими на стоянках були знахідки кремнієвих інструментів та зброї, які виготовлялись з каменю на місцевих берегах Дністра.
Також зустрічались значні поклади кераміки та глиняних скульптур, у тому числі ліпного трипільського розписного посуду (IV—III тис. до н. е.).
Перші згадки про село Лоєвці у церковних реєстрах зафіксовано з 15 століття, у 16 — 17 ст. село належало роду Лоєвських.
У 1702 році жителі села брали участь у повстаннях проти поміщиків.
У радянські часи — центр сільської Ради, за 28 км від районного центру і за 50 км від залізничної станції Кам'янець-Подільський. Сільраді були підпорядковані хутори Березівка та Пижівка з прилеглими територіями.
До приєднання Буковини у 1940 році межею села по Дністру був кордон з Румунією.
Наявність кордону була причиною малої смертності у Лоєвцях під час Голодомору. Радянська влада приховувала геноцид перед іноземцями, тому сусідство з Румунією врятувало більшість населення.
Через сприятливу продовольчу ситуацію у село масово приходили голодуючі. Також до села вів підпільний підземний тунель з ближнього хутора Пижівка, по якому транспортували їжу та пересувались люди.
Під час Другої світової війни село було окуповане німецькими військами, молодих жителів села вивозили на примусові роботи остарбайтериами.
На війні, у лавах Червоної Армії загинули десятки жителів села у боротьбі проти нацизму.
Село було відоме найбільшим в Новоушицькому районі колгоспом ім. Жданова, який обробляв 3,1 тис., га орної землі. Виробничий напрям господарства — зернові і технічні культури, м'ясо-молочне тваринництво.
Допоміжні галузі виробництва: бджільництво, овочівництво, садівництво, виноградарство і шовківництво. Колгосп вирощував високі врожаї тютюну (в середньому 14,6 цнт з га).
В селі існували — восьмирічна школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, майстерня побутового обслуговування.
Після затоплення населення села мігрувало у прилеглі села Березівку та Пижівку та інші населені пункти Хмельницької області та України.
Клімат, ландшафт та природні ресурси
Кліматична зона — Континентальний клімат
Природна зона — Лісостеп
Прилеглі до Лоєвців території є складовою частиною Подільських Товтр.
Саме село знаходиться у Дністровському каньйоні.
Після створення Дністровської ГЕС на схилах Дністровського каньйону відбулась рекультивація та відновлення місцевих лісів.
Тут проживають занесені у Червону книгу України види тварин та рослин. На плато в околицях Березівки та Пижівки наявний ареал рідкісних польових та лугових рослин.
У водосховищі займаються любительським виловом риби. Також в околицях розвиваються відпочинкові бази та яхт-клуб.
Люди
В селі народився Созанський Вадим Андрійович (1909—?) — український архітектор.
Примітки
- Петраш, Ігор Володимирович; Шпаковський, Сергій Михайлович; Климчук, Василь Васильович (2018). (PDF). https://nenc.gov.ua/wp-content/uploads/2016/12/Nip.pdf (українською) . Хмельницький: Поліграфіст. Архів оригіналу (PDF) за 14 січня 2020.
- . resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 13 січня 2020.
- . www.pslava.info. Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 14 січня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Loyevci MFA Lojeʋt si kolishnye selo u Novoushickomu rajoni Hmelnickoyi oblasti Do 1970 h rokiv znahodilos na livomu berezi Dnistra ta mezhuvalo z Sokiryanskim rajonom Cherniveckoyi oblasti Zatoplene Dnistrovskoyu GES 27 zhovtnya 1981 roku viklyucheno z oblikovih danih selo LoyevciKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Novoushickij rajonOsnovni daniPersha zgadka 15 stolittyaNaselennya 0Geografichni daniGeografichni koordinati 48 35 41 pn sh 27 12 34 sh d 48 594776000 pn sh 27 20953000 sh d 48 594776000 27 20953000 Koordinati 48 35 41 pn sh 27 12 34 sh d 48 594776000 pn sh 27 20953000 sh d 48 594776000 27 20953000Vodojmi DnisterMisceva vladaKartaLoyevciLoyevciDnistrovske vodoshovishe u teperishnij chas IstoriyaNajdavnishi arheologichni svidchennya perebuvannya na teritoriyi rajonu lyudej vidnosyatsya do dobi piznogo Paleolitu 35 10 tis rokiv tomu Arheologichni rozkopki sho vidbuvalisya u 20 st viyavili sotni stoyanok ta kurganiv pleminnih kultur v okolicyah Loyevciv Chastimi na stoyankah buli znahidki kremniyevih instrumentiv ta zbroyi yaki vigotovlyalis z kamenyu na miscevih beregah Dnistra Takozh zustrichalis znachni pokladi keramiki ta glinyanih skulptur u tomu chisli lipnogo tripilskogo rozpisnogo posudu IV III tis do n e Pershi zgadki pro selo Loyevci u cerkovnih reyestrah zafiksovano z 15 stolittya u 16 17 st selo nalezhalo rodu Loyevskih U 1702 roci zhiteli sela brali uchast u povstannyah proti pomishikiv U radyanski chasi centr silskoyi Radi za 28 km vid rajonnogo centru i za 50 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kam yanec Podilskij Silradi buli pidporyadkovani hutori Berezivka ta Pizhivka z prileglimi teritoriyami Do priyednannya Bukovini u 1940 roci mezheyu sela po Dnistru buv kordon z Rumuniyeyu Nayavnist kordonu bula prichinoyu maloyi smertnosti u Loyevcyah pid chas Golodomoru Radyanska vlada prihovuvala genocid pered inozemcyami tomu susidstvo z Rumuniyeyu vryatuvalo bilshist naselennya Cherez spriyatlivu prodovolchu situaciyu u selo masovo prihodili goloduyuchi Takozh do sela viv pidpilnij pidzemnij tunel z blizhnogo hutora Pizhivka po yakomu transportuvali yizhu ta peresuvalis lyudi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni selo bulo okupovane nimeckimi vijskami molodih zhiteliv sela vivozili na primusovi roboti ostarbajteriami Na vijni u lavah Chervonoyi Armiyi zaginuli desyatki zhiteliv sela u borotbi proti nacizmu Selo bulo vidome najbilshim v Novoushickomu rajoni kolgospom im Zhdanova yakij obroblyav 3 1 tis ga ornoyi zemli Virobnichij napryam gospodarstva zernovi i tehnichni kulturi m yaso molochne tvarinnictvo Dopomizhni galuzi virobnictva bdzhilnictvo ovochivnictvo sadivnictvo vinogradarstvo i shovkivnictvo Kolgosp viroshuvav visoki vrozhayi tyutyunu v serednomu 14 6 cnt z ga V seli isnuvali vosmirichna shkola klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt majsternya pobutovogo obslugovuvannya Pislya zatoplennya naselennya sela migruvalo u prilegli sela Berezivku ta Pizhivku ta inshi naseleni punkti Hmelnickoyi oblasti ta Ukrayini Klimat landshaft ta prirodni resursiLoyevci na fragmenti karti Podilskoyi guberniyi kincya 19 st Klimatichna zona Kontinentalnij klimat Prirodna zona Lisostep Prilegli do Loyevciv teritoriyi ye skladovoyu chastinoyu Podilskih Tovtr Same selo znahoditsya u Dnistrovskomu kanjoni Pislya stvorennya Dnistrovskoyi GES na shilah Dnistrovskogo kanjonu vidbulas rekultivaciya ta vidnovlennya miscevih lisiv Tut prozhivayut zaneseni u Chervonu knigu Ukrayini vidi tvarin ta roslin Na plato v okolicyah Berezivki ta Pizhivki nayavnij areal ridkisnih polovih ta lugovih roslin U vodoshovishi zajmayutsya lyubitelskim vilovom ribi Takozh v okolicyah rozvivayutsya vidpochinkovi bazi ta yaht klub LyudiV seli narodivsya Sozanskij Vadim Andrijovich 1909 ukrayinskij arhitektor PrimitkiPetrash Igor Volodimirovich Shpakovskij Sergij Mihajlovich Klimchuk Vasil Vasilovich 2018 PDF https nenc gov ua wp content uploads 2016 12 Nip pdf ukrayinskoyu Hmelnickij Poligrafist Arhiv originalu PDF za 14 sichnya 2020 resource history org ua Arhiv originalu za 4 sichnya 2022 Procitovano 13 sichnya 2020 www pslava info Arhiv originalu za 14 sichnya 2020 Procitovano 14 sichnya 2020