Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лоуренс Стоун англ Lawrence Stone 4 грудня 1919 Епсом 16 червня 1999 Лондон англійський історик ранньої модерної Британі

Лоуренс Стоун

Лоуренс Стоун

Лоуренс Стоун (англ. Lawrence Stone; 4 грудня 1919, Епсом — 16 червня 1999, Лондон) — англійський історик ранньої модерної Британії, починав свою кар'єру як мистецтвознавець англійського середньовічного мистецтва. Він відомий своїми роботами про громадянську війну в Англії та історію шлюбу, сімей та аристократії.

Лоуренс Стоун
Народився4 грудня 1919(1919-12-04)[1][2][3]
Епсом, Суррей, Англія, Сполучене Королівство
Помер16 червня 1999(1999-06-16)[1][2][3] (79 років)
Лондон, Велика Британія
·хвороба Паркінсона
Країнаimage Велика Британія
Діяльністьісторик, викладач університету, мистецтвознавець
Alma materШкола Чартергаус
ЗакладПринстонський університет
Університет Оксфорда
Вчене званняпрофесор[4]
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
ВійнаДруга світова війна
Дітиd
Нагороди

d

Біографія

Стоун народився 4 грудня 1919 року в Епсомі, Суррей, Англія. Він отримав освіту в Charterhouse School, державній школі для хлопчиків (тобто незалежній школі-інтернаті). У 1938 році він деякий час навчався в паризькій Сорбонні . Потім він вивчав сучасну історію в Крайст-Черч, Оксфорд з 1938 по 1940 рр. . Його навчання в університеті було перервано службою під час Другої світової війни в якості лейтенанта Королівського військово-морського добровольчого резерву . Він повернувся до Оксфорду після демобілізації в 1945 році, і після ще одного року навчання закінчив його зі ступенем бакалавра мистецтв в 1946 році. Згодом отримав ступінь магістра мистецтв

Після закінчення навчання він залишився в Оксфордському університеті. З 1946 по 1947 рік він брав участь в дослідницькій студентській програмі Bryce Research Studentship. Потім він працював викладачем в Університетському коледжі Оксфорда між 1947—1950 роками. У 1950 році він був обраний членом Wadham College, Оксфорд . Таким чином, він був викладачем історії в коледжі, і перейшов, щоб спеціалізуватися на середньовічній історії, точніше історії Тюдорів . Протягом двох років, з 1960 по 1961 рік, він також був членом Інституту перспективних досліджень у Прінстоні, Нью-Джерсі . Він був обраний членом Американської академії мистецтв і наук у 1968 році та Американського філософського товариства в 1970 році.

У 1963 році Стоун залишив Оксфорд і приєднався до Прінстонського університету. Він був головою Департаменту історії з 1967 по 1970 рік, а в 1968 році став директором-засновником Центру історичних досліджень Девіса, який був створений для просування інноваційних методів історичного дослідження. У 1990 році вийшов на пенсію .

Стоун помер 16 червня 1999 року в Прінстоні, Нью-Джерсі, у віці 79 років. Він жив із хворобою Паркінсона .

Буря над шляхтою

Стоун починав як медієвіст, і його перша книга була про середньовічну скульптуру у Великобританії для Pelican History of Art . Це був сміливий вибір для редактора серії, Ніколаса Певснера, але книга була добре сприйнята.

Стаття 1948 року була першою спробою Стоуна в кількісному дослідженні розвитку дворянства та занепаду аристократії, за принципами, запропонованими його наставником Р. Х. Тоні в 1941 році.

Він дійшов висновку, що в 16-17 століттях знать мала серйозну економічну кризу. Аргументація Стоуна була затьмарена методологічними помилками, і він зазнав жорсткої критики з боку Г'ю Тревора-Ропера та інших.

Крістофер Томпсон, наприклад, показав, що реальний дохід перства був вищим у 1602 році, ніж у 1534 році, і значно зріс до 1641 року. Багато інших вчених вступили в дискурс, і так звана «Буря над шляхетством» на деякий час стала центральною темою англійської історіографії.

Стоун у 1970 році підсумував причини Англійської революції, наголошуючи на трьох факторах:

  1. неспроможність корони отримати армію чи бюрократію;
  2. відносне підвищення шляхти з точки зору статусу, багатства, освіти, адміністративного досвіду, групової ідентичності та політичної самовпевненості;
  3. і поширення пуританства.

Рабб зазначає, що «мало сучасних дослідників Стюартів сперечатимуться з оцінкою Стоуна».

Історія сім'ї

Стоун перейшов від вивчення політичної важливості сімей до вивчення їхньої внутрішньої структури, допомагаючи відкрити поле нової соціальної історії .

У «Сім'ї, сексі та шлюбі в Англії, 1500—1800» (1977) Стоун використав кількісні методи для вивчення сімейного життя. Книгу сприйняли дуже добре.

Пишучи в Times Literary Supplement, Кейт Томас описав її як "безперечно найамбітнішу книгу професора Стоуна, хоча вона вийшла з-під пера історика, який на сьогодні написав близько 3000 сторінок у твердих палітурках. Лоуренс Стоун є однією з найбільш підбадьорливих постатей на сучасній історичній сцені, і його нова робота демонструє його звичайні якості: жагу знань, вражаючу здатність до компіляції та здатність писати яскраву, незмінно цікаву прозу. . . Він запропонував ідеї, щоб дослідити які знадобиться принаймні ще не одне покоління істориків. Дійсно, "Сім'я, секс і шлюб « нагадує одну з тих новаторських карт епохи відкриттів».

Пишучи в New York Review of Books, Дж. Х. Пламб сказав: «Професор Стоун піднімає величезні проблеми, вирішує їх провокаційно та підкріплює свої рішення великою кількістю ілюстрацій».

Джозеф Кетт у New York Times Book Review сказав: «Великий за тематикою, вичерпний у дослідженні та з безліччю персонажів, яку неможливо підрахувати, результатом є справжня Війна і мир соціальної історії..».

Деякі з його пропозицій були оцінені істориками. Припущення Стоуна про те, що «афективний індивідуалізм» не став широко характерним для шлюбу до 18-го століття, було піддано сумніву медієвістами, які вказали на докази любовних шлюбів до 1700 року. Однак Стоун ніколи не вважав, що любові в шлюбі не існувало до 18 століття, і в його книзі насправді про це не йдеться.

Стоун був головним прихильником нової соціальної історії — тобто використання методів соціальних наук для вивчення історії та розширення цілі дослідження для охоплення все більших і більших груп населення. Стоун стверджував, що використання кількісних методів для збирання даних може призвести до корисних узагальнень щодо різних періодів часу.

Однак Стоун ніколи не виступав на користь створення «законів» історії в манері Карла Маркса чи Арнольда Дж. Тойнбі . На думку Стоуна, найбільше, що можна зробити, це створити узагальнення про конкретне століття і не більше.

Стоун був дуже зацікавлений у вивченні менталітету людей раннього модерного періоду за зразком школи Анналів, але Стоун відкидав географічні теорії Фернана Броделя як надто спрощені. Подібно до цього, Стоун дуже любив поєднувати історію з антропологією та пропонувати «товстий опис» у манері Кліффорда Гірца .

Наративна історія

Згідно Стоуну, наратив є основним риторичним прийомом, який традиційно використовують історики. У 1979 році, у той час, коли соціальна історія попереднього покоління вимагала соціально-наукової моделі аналізу, Стоун помітив відродження в історіографії наративу.

Стоун визначив наратив так:

  • він організований хронологічно;
  • він зосереджений на одній зв'язній розповіді;
  • він є радше описовим, ніж аналітичним;
  • його цікавлять люди, а не абстрактні обставини;
  • і він має справу з окремим і специфічним, а не з колективним і статистичним.

Він повідомив, що «все більше і більше „нових істориків“ зараз намагаються з'ясувати, що відбувалося в головах людей у минулому, і як це було жити в минулому — питання, які неминуче ведуть до використання наративу».

Методологія Стоуна була дещо суперечливою.

Передбачувана теза Стоуна про те, що британська політична еліта була відносно «закритою» для нових членів, була широко прийнята та популяризована в таких роботах, як огляд Саймона Шами про Французьку революцію « Громадяни: Хроніка Французької революції» . Нещодавно це було піддано сумніву в книзі Елліса Уоссона " Народжені для правління: британські політичні еліти " (2000), яка стверджує, що правлячий клас був відкритий для нових членів протягом раннього Нового часу. Насправді Стоун ніколи не стверджував протилежного, і різниця, здається, полягає в ступені.

Монографії

  1. Sculpture in Britain: The Middle Ages, 1955 (2nd edn. 1972), Penguin Books (now Yale History of Art)
  2. An Elizabethan: Sir Horatio Palavicino (1956)
  3. The Crisis of the Aristocracy, 1558—1641 (1965)
  4. The Causes of the English Revolution, 1529—1642' (1972)
  5. Family and Fortune: Studies in Aristocratic Finance in the Sixteenth and Seventeenth Centuries (1973)
  6. "Early Modern Revolutions: An Exchange: The Causes of the English Revolution, 1529—1642: A Reply, " Journal of Modern History Vol. 46, No. 1, March 1974
  7. The Family, Sex and Marriage in England, 1500—1800 (1977)
  8. "The Revival of Narrative: Reflections on a New Old History, " Past and Present 85 (Nov. 1979) pp 3–24
  9. The Past and the Present (1981)
  10. An Open Elite? England 1540—1880 (1984) with Jeanne C. Fawtier Stone
  11. Road to Divorce: England, 1530—1987 (1990)
  12. Uncertain Unions: Marriage in England, 1660—1753 (1992)
  13. Broken Lives: Separation and Divorce in England, 1660—1857 (1993)
  14. An Imperial State at War: Britain from 1689 to 1815 (1994) editor

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #122622308 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. https://search.amphilsoc.org/memhist/search?creator=Lawrence+Stone&title=&subject=&subdiv=&mem=&year=&year-max=&dead=&keyword=&smode=advanced
  5. Thompson, Michael (5 липня 1999). Lawrence Stone. The Guardian. Процитовано 26 травня 2019.
  6. Stone, Prof. Lawrence. Oxford University Press. 1 грудня 2007. doi:10.1093/ww/9780199540884.013.U182154. ISBN . Процитовано 26 травня 2019.
  7. Honan, William H. (19 червня 1999). Lawrence Stone, 79, Historian of the Changing Social Order. The New York Times. Процитовано 26 травня 2019.
  8. Regulations for the Degree of Master of Arts. University of Oxford (англ.). Процитовано 17 жовтня 2022.
  9. Lawrence Stone. American Academy of Arts & Sciences (англ.). Процитовано 31 серпня 2022.
  10. APS Member History. search.amphilsoc.org. Процитовано 31 серпня 2022.
  11. Lawrence Stone Biography. Department of History. Princeton University. Процитовано 26 травня 2019.
  12. "The Anatomy of the Elizabethan Aristocracy, « Economic History Review» (1948) 18#1 pp. 1–53 in JSTOR
  13. Ronald H. Fritze and William B. Robison (1996). Historical Dictionary of Stuart England, 1603-1689. Greenwood. с. 205–7.
  14. J.H. Hexter, 'Storm over the Gentry', in Reappraisals in History (1961) pp 117-62
  15. Theodore K. Rabb, "Parliament and Society in Early Stuart England: The Legacy of , " American Historical Review (1972) 77#3 pp. 705—714 in JSTOR, at p. 706
  16. Lawrence Stone, "The Revival of Narrative: Reflections on a New Old History, " Past and Present 85 (Nov 1979) pp 3-24, quote on p. 13

Посилання

  • Словник мистецтвознавців

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lourens Stoun angl Lawrence Stone 4 grudnya 1919 Epsom 16 chervnya 1999 London anglijskij istorik rannoyi modernoyi Britaniyi pochinav svoyu kar yeru yak mistectvoznavec anglijskogo serednovichnogo mistectva Vin vidomij svoyimi robotami pro gromadyansku vijnu v Angliyi ta istoriyu shlyubu simej ta aristokratiyi Lourens StounNarodivsya4 grudnya 1919 1919 12 04 1 2 3 Epsom Surrej Angliya Spoluchene KorolivstvoPomer16 chervnya 1999 1999 06 16 1 2 3 79 rokiv London Velika Britaniya hvoroba ParkinsonaKrayina Velika BritaniyaDiyalnististorik vikladach universitetu mistectvoznavecAlma materShkola ChartergausZakladPrinstonskij universitet Universitet OksfordaVchene zvannyaprofesor 4 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukVijnaDruga svitova vijnaDitidNagorodidBiografiyaStoun narodivsya 4 grudnya 1919 roku v Epsomi Surrej Angliya Vin otrimav osvitu v Charterhouse School derzhavnij shkoli dlya hlopchikiv tobto nezalezhnij shkoli internati U 1938 roci vin deyakij chas navchavsya v parizkij Sorbonni Potim vin vivchav suchasnu istoriyu v Krajst Cherch Oksford z 1938 po 1940 rr Jogo navchannya v universiteti bulo perervano sluzhboyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v yakosti lejtenanta Korolivskogo vijskovo morskogo dobrovolchogo rezervu Vin povernuvsya do Oksfordu pislya demobilizaciyi v 1945 roci i pislya she odnogo roku navchannya zakinchiv jogo zi stupenem bakalavra mistectv v 1946 roci Zgodom otrimav stupin magistra mistectv Pislya zakinchennya navchannya vin zalishivsya v Oksfordskomu universiteti Z 1946 po 1947 rik vin brav uchast v doslidnickij studentskij programi Bryce Research Studentship Potim vin pracyuvav vikladachem v Universitetskomu koledzhi Oksforda mizh 1947 1950 rokami U 1950 roci vin buv obranij chlenom Wadham College Oksford Takim chinom vin buv vikladachem istoriyi v koledzhi i perejshov shob specializuvatisya na serednovichnij istoriyi tochnishe istoriyi Tyudoriv Protyagom dvoh rokiv z 1960 po 1961 rik vin takozh buv chlenom Institutu perspektivnih doslidzhen u Prinstoni Nyu Dzhersi Vin buv obranij chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk u 1968 roci ta Amerikanskogo filosofskogo tovaristva v 1970 roci U 1963 roci Stoun zalishiv Oksford i priyednavsya do Prinstonskogo universitetu Vin buv golovoyu Departamentu istoriyi z 1967 po 1970 rik a v 1968 roci stav direktorom zasnovnikom Centru istorichnih doslidzhen Devisa yakij buv stvorenij dlya prosuvannya innovacijnih metodiv istorichnogo doslidzhennya U 1990 roci vijshov na pensiyu Stoun pomer 16 chervnya 1999 roku v Prinstoni Nyu Dzhersi u vici 79 rokiv Vin zhiv iz hvoroboyu Parkinsona Burya nad shlyahtoyuStoun pochinav yak mediyevist i jogo persha kniga bula pro serednovichnu skulpturu u Velikobritaniyi dlya Pelican History of Art Ce buv smilivij vibir dlya redaktora seriyi Nikolasa Pevsnera ale kniga bula dobre sprijnyata Stattya 1948 roku bula pershoyu sproboyu Stouna v kilkisnomu doslidzhenni rozvitku dvoryanstva ta zanepadu aristokratiyi za principami zaproponovanimi jogo nastavnikom R H Toni v 1941 roci Vin dijshov visnovku sho v 16 17 stolittyah znat mala serjoznu ekonomichnu krizu Argumentaciya Stouna bula zatmarena metodologichnimi pomilkami i vin zaznav zhorstkoyi kritiki z boku G yu Trevora Ropera ta inshih Kristofer Tompson napriklad pokazav sho realnij dohid perstva buv vishim u 1602 roci nizh u 1534 roci i znachno zris do 1641 roku Bagato inshih vchenih vstupili v diskurs i tak zvana Burya nad shlyahetstvom na deyakij chas stala centralnoyu temoyu anglijskoyi istoriografiyi Stoun u 1970 roci pidsumuvav prichini Anglijskoyi revolyuciyi nagoloshuyuchi na troh faktorah nespromozhnist koroni otrimati armiyu chi byurokratiyu vidnosne pidvishennya shlyahti z tochki zoru statusu bagatstva osviti administrativnogo dosvidu grupovoyi identichnosti ta politichnoyi samovpevnenosti i poshirennya puritanstva Rabb zaznachaye sho malo suchasnih doslidnikiv Styuartiv sperechatimutsya z ocinkoyu Stouna Istoriya sim yi Stoun perejshov vid vivchennya politichnoyi vazhlivosti simej do vivchennya yihnoyi vnutrishnoyi strukturi dopomagayuchi vidkriti pole novoyi socialnoyi istoriyi U Sim yi seksi ta shlyubi v Angliyi 1500 1800 1977 Stoun vikoristav kilkisni metodi dlya vivchennya simejnogo zhittya Knigu sprijnyali duzhe dobre Pishuchi v Times Literary Supplement Kejt Tomas opisav yiyi yak bezperechno najambitnishu knigu profesora Stouna hocha vona vijshla z pid pera istorika yakij na sogodni napisav blizko 3000 storinok u tverdih paliturkah Lourens Stoun ye odniyeyu z najbilsh pidbadorlivih postatej na suchasnij istorichnij sceni i jogo nova robota demonstruye jogo zvichajni yakosti zhagu znan vrazhayuchu zdatnist do kompilyaciyi ta zdatnist pisati yaskravu nezminno cikavu prozu Vin zaproponuvav ideyi shob dosliditi yaki znadobitsya prinajmni she ne odne pokolinnya istorikiv Dijsno Sim ya seks i shlyub nagaduye odnu z tih novatorskih kart epohi vidkrittiv Pishuchi v New York Review of Books Dzh H Plamb skazav Profesor Stoun pidnimaye velichezni problemi virishuye yih provokacijno ta pidkriplyuye svoyi rishennya velikoyu kilkistyu ilyustracij Dzhozef Kett u New York Times Book Review skazav Velikij za tematikoyu vicherpnij u doslidzhenni ta z bezlichchyu personazhiv yaku nemozhlivo pidrahuvati rezultatom ye spravzhnya Vijna i mir socialnoyi istoriyi Deyaki z jogo propozicij buli ocineni istorikami Pripushennya Stouna pro te sho afektivnij individualizm ne stav shiroko harakternim dlya shlyubu do 18 go stolittya bulo piddano sumnivu mediyevistami yaki vkazali na dokazi lyubovnih shlyubiv do 1700 roku Odnak Stoun nikoli ne vvazhav sho lyubovi v shlyubi ne isnuvalo do 18 stolittya i v jogo knizi naspravdi pro ce ne jdetsya Stoun buv golovnim prihilnikom novoyi socialnoyi istoriyi tobto vikoristannya metodiv socialnih nauk dlya vivchennya istoriyi ta rozshirennya cili doslidzhennya dlya ohoplennya vse bilshih i bilshih grup naselennya Stoun stverdzhuvav sho vikoristannya kilkisnih metodiv dlya zbirannya danih mozhe prizvesti do korisnih uzagalnen shodo riznih periodiv chasu Odnak Stoun nikoli ne vistupav na korist stvorennya zakoniv istoriyi v maneri Karla Marksa chi Arnolda Dzh Tojnbi Na dumku Stouna najbilshe sho mozhna zrobiti ce stvoriti uzagalnennya pro konkretne stolittya i ne bilshe Stoun buv duzhe zacikavlenij u vivchenni mentalitetu lyudej rannogo modernogo periodu za zrazkom shkoli Annaliv ale Stoun vidkidav geografichni teoriyi Fernana Brodelya yak nadto sprosheni Podibno do cogo Stoun duzhe lyubiv poyednuvati istoriyu z antropologiyeyu ta proponuvati tovstij opis u maneri Klifforda Girca Narativna istoriyaZgidno Stounu narativ ye osnovnim ritorichnim prijomom yakij tradicijno vikoristovuyut istoriki U 1979 roci u toj chas koli socialna istoriya poperednogo pokolinnya vimagala socialno naukovoyi modeli analizu Stoun pomitiv vidrodzhennya v istoriografiyi narativu Stoun viznachiv narativ tak vin organizovanij hronologichno vin zoseredzhenij na odnij zv yaznij rozpovidi vin ye radshe opisovim nizh analitichnim jogo cikavlyat lyudi a ne abstraktni obstavini i vin maye spravu z okremim i specifichnim a ne z kolektivnim i statistichnim Vin povidomiv sho vse bilshe i bilshe novih istorikiv zaraz namagayutsya z yasuvati sho vidbuvalosya v golovah lyudej u minulomu i yak ce bulo zhiti v minulomu pitannya yaki neminuche vedut do vikoristannya narativu Metodologiya Stouna bula desho superechlivoyu Peredbachuvana teza Stouna pro te sho britanska politichna elita bula vidnosno zakritoyu dlya novih chleniv bula shiroko prijnyata ta populyarizovana v takih robotah yak oglyad Sajmona Shami pro Francuzku revolyuciyu Gromadyani Hronika Francuzkoyi revolyuciyi Neshodavno ce bulo piddano sumnivu v knizi Ellisa Uossona Narodzheni dlya pravlinnya britanski politichni eliti 2000 yaka stverdzhuye sho pravlyachij klas buv vidkritij dlya novih chleniv protyagom rannogo Novogo chasu Naspravdi Stoun nikoli ne stverdzhuvav protilezhnogo i riznicya zdayetsya polyagaye v stupeni MonografiyiSculpture in Britain The Middle Ages 1955 2nd edn 1972 Penguin Books now Yale History of Art An Elizabethan Sir Horatio Palavicino 1956 The Crisis of the Aristocracy 1558 1641 1965 The Causes of the English Revolution 1529 1642 1972 Family and Fortune Studies in Aristocratic Finance in the Sixteenth and Seventeenth Centuries 1973 Early Modern Revolutions An Exchange The Causes of the English Revolution 1529 1642 A Reply Journal of Modern History Vol 46 No 1 March 1974 The Family Sex and Marriage in England 1500 1800 1977 The Revival of Narrative Reflections on a New Old History Past and Present 85 Nov 1979 pp 3 24 The Past and the Present 1981 An Open Elite England 1540 1880 1984 with Jeanne C Fawtier Stone Road to Divorce England 1530 1987 1990 Uncertain Unions Marriage in England 1660 1753 1992 Broken Lives Separation and Divorce in England 1660 1857 1993 An Imperial State at War Britain from 1689 to 1815 1994 editorPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 122622308 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https search amphilsoc org memhist search creator Lawrence Stone amp title amp subject amp subdiv amp mem amp year amp year max amp dead amp keyword amp smode advanced Thompson Michael 5 lipnya 1999 Lawrence Stone The Guardian Procitovano 26 travnya 2019 Stone Prof Lawrence Oxford University Press 1 grudnya 2007 doi 10 1093 ww 9780199540884 013 U182154 ISBN 978 0 19 954089 1 Procitovano 26 travnya 2019 Honan William H 19 chervnya 1999 Lawrence Stone 79 Historian of the Changing Social Order The New York Times Procitovano 26 travnya 2019 Regulations for the Degree of Master of Arts University of Oxford angl Procitovano 17 zhovtnya 2022 Lawrence Stone American Academy of Arts amp Sciences angl Procitovano 31 serpnya 2022 APS Member History search amphilsoc org Procitovano 31 serpnya 2022 Lawrence Stone Biography Department of History Princeton University Procitovano 26 travnya 2019 The Anatomy of the Elizabethan Aristocracy Economic History Review 1948 18 1 pp 1 53 in JSTOR Ronald H Fritze and William B Robison 1996 Historical Dictionary of Stuart England 1603 1689 Greenwood s 205 7 J H Hexter Storm over the Gentry in Reappraisals in History 1961 pp 117 62 Theodore K Rabb Parliament and Society in Early Stuart England The Legacy of American Historical Review 1972 77 3 pp 705 714 in JSTOR at p 706 Lawrence Stone The Revival of Narrative Reflections on a New Old History Past and Present 85 Nov 1979 pp 3 24 quote on p 13PosilannyaSlovnik mistectvoznavciv

Дата публікації:
Топ