Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лáйош Кóшут (угор. Kossuth Lajos, словац. Ľudovít Košút) (19 вересня 1802, Монок, Боршод-Абауй-Земплен — 20 березня 1894, Турин) — угорський державний діяч, революціонер, юрист, прем'єр-міністр і правитель-президент Угорщини в період Угорської революції 1848—1849, національний герой країни.
| Лайош Кошут | |
|---|---|
| угор. Kossuth Lajos | |
 | |
| Народився | 19 вересня 1802[2] Монок, d, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина |
| Помер | 20 березня 1894[1][2][…] (91 рік) Турин, Італія[4] ·грип |
| Поховання | Керепеші |
| Країна |  Угорщина |
| Діяльність | економіст, журналіст, політик, адвокат |
| Alma mater | d (1819) і d (1820) |
| Знання мов | угорська[2], англійська і німецька |
| Посада | член Національних зборів Угорщини[d][5], губернатор, d, прем'єр-міністр Угорщини і d |
| Партія | d |
| Конфесія | лютеранство |
| Брати, сестри | d |
| Діти | Ференц Кошут і d |
| Автограф |  |
| Нагороди | |
| |
Біографія
Походження
Лайош Кошут народився в збіднілій земанській родині, в невеликому містечку Монок (комітату Земплін; нині — на території медьє Боршод-Абауй-Земплен) і був старшим з чотирьох дітей. Рід Кошутів відомий з XIII століття, коли його представники отримали маєтки в західній Словаччині. Один із маєтків Кошутів знаходився в селі Кошути — нині це частина міста Мартіна. Очевидно, весь рід Кошутів по батьківській лінії був слов'янського походження і належав до числа етнічних словаків. Навіть рідний дядько Лайоша Кошута — Юрай Кошут — був затятим словацьким націоналістом. Мати Кошута — Кароліна Вебер — походила з німецьких лютеран, тобто також не була мадярка. Проте, сам Кошут був полум'яним патріотом Угорщини і фактично лівим шовіністом. Він навіть заперечував існування словацької нації.
Життя та діяльність
Здобув юридичну освіту, працював повіреним, помічником депутата національного парламенту в Братиславі. Редагував газету «Pesti Hirlop» (1841—1844). У 1847 році заснував Опозиційну партію, від якої був обраний депутатом від комітату Пешт.
Під час революційних подій в Угорщині очолив у вересні 1848 року Комітет захисту батьківщини, який у жовтні 1848 року став фактично урядом. У травні — серпні 1849 року — верховний правитель (диктатор) Угорщини. Ініціатор створення угорської національної армії (липень 1848 року), видання Декларації незалежності (квітень 1849 року), яка оголосила про позбавлення влади Габсбургів. Після придушення угорської революції військами Росії емігрував спочатку до Османської імперії, а в 1851 році — до Англії, згодом до США та Італії.
В еміграції займався публіцистикою, закликав до звільнення Угорщини від влади Австрії. Виступав за створення федерації у складі Угорщини, Сербії, Хорватії та Румунії. Для цього спілкувався з національними емігрантськими колами цих країн. Тісно контактував з італійським революціонером Дж. Мадзіні.
У 1859 році під час загострення відносин між Францією і Австрією, на пропозицію французького імператора Наполеона III почав готувати антиавстрійське повстання в Угорщині. Став одним із засновників Угорського національного управління (угорського уряду в екзилі). Але через підписання у липні 1859 року між Францією і Австрією перемир'я ці плани не були здійсненні.
Проживав в Італії. Засуджував угорських діячів, які підписали у 1867 році угоди про створення двоєдиної монархії — Австро-Угорщини.
Останні роки життя тяжко хворів, жив у бідноті та самотності.
Вшанування пам'яті
У 1849 році на сучасній площі Ш. Петефі в Ужгороді (територія Угорщини на той час) був встановлено прижиттєвий пам'ятник.
В Угорщині були випущені монети у честь Кошута:
- у 1947 — срібна монета у 5 форинтів
- у 2002 — до 200-річчя з дня народження монету у 100 форинтів
- Вулиця Лайоша Кошута у містах Дніпро, Кривий Ріг, Мукачево, Тячів, Ужгород, селах Гать, Ракошино, Косонь.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118565702 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Кошут Лайош // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Eger: Líceum Kiadó, 2020. — С. 269. — 639 с. —
- St. Leger, John Bartholomew, "Louis Kossuth in America, 1851-1852" (1961). Master's Theses. Paper 983.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
- . Архів оригіналу за 7 січня 2018. Процитовано 17 жовтня 2015.
Джерела
- Володимир Іванович Вернадський і Україна. Т. 1, кн. 2: Володимир Іванович Вернадський. Вибрані праці — K., 2011. — 584 с.
- Гончар, Б. М. Всесвітня історія [Текст]: навчальний посібник / Б. М. Гончар, М. Ю. Козицький, В. М. та ін. Мордвінцев. — 2-е вид., випр. і доп. — Київ : Знання, 2002. — 565 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lajosh Koshut ugor Kossuth Lajos slovac Ľudovit Kosut 19 veresnya 1802 18020919 Monok Borshod Abauj Zemplen 20 bereznya 1894 Turin ugorskij derzhavnij diyach revolyucioner yurist prem yer ministr i pravitel prezident Ugorshini v period Ugorskoyi revolyuciyi 1848 1849 nacionalnij geroj krayini Lajosh Koshutugor Kossuth LajosNarodivsya19 veresnya 1802 1802 09 19 2 Monok d Borshod Abauj Zemplen UgorshinaPomer20 bereznya 1894 1894 03 20 1 2 91 rik Turin Italiya 4 gripPohovannyaKerepeshiKrayina UgorshinaDiyalnistekonomist zhurnalist politik advokatAlma materd 1819 i d 1820 Znannya movugorska 2 anglijska i nimeckaPosadachlen Nacionalnih zboriv Ugorshini d 5 gubernator d prem yer ministr Ugorshini i dPartiyadKonfesiyalyuteranstvoBrati sestridDitiFerenc Koshut i dAvtografNagorodid 1886 pochesnij gromadyanin Mukacheva 1886 d d 1887 d 1888 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Lajosh Koshut narodivsya v zbidnilij zemanskij rodini v nevelikomu mistechku Monok komitatu Zemplin nini na teritoriyi medye Borshod Abauj Zemplen i buv starshim z chotiroh ditej Rid Koshutiv vidomij z XIII stolittya koli jogo predstavniki otrimali mayetki v zahidnij Slovachchini Odin iz mayetkiv Koshutiv znahodivsya v seli Koshuti nini ce chastina mista Martina Ochevidno ves rid Koshutiv po batkivskij liniyi buv slov yanskogo pohodzhennya i nalezhav do chisla etnichnih slovakiv Navit ridnij dyadko Lajosha Koshuta Yuraj Koshut buv zatyatim slovackim nacionalistom Mati Koshuta Karolina Veber pohodila z nimeckih lyuteran tobto takozh ne bula madyarka Prote sam Koshut buv polum yanim patriotom Ugorshini i faktichno livim shovinistom Vin navit zaperechuvav isnuvannya slovackoyi naciyi Zhittya ta diyalnist Zdobuv yuridichnu osvitu pracyuvav povirenim pomichnikom deputata nacionalnogo parlamentu v Bratislavi Redaguvav gazetu Pesti Hirlop 1841 1844 U 1847 roci zasnuvav Opozicijnu partiyu vid yakoyi buv obranij deputatom vid komitatu Pesht Pid chas revolyucijnih podij v Ugorshini ocholiv u veresni 1848 roku Komitet zahistu batkivshini yakij u zhovtni 1848 roku stav faktichno uryadom U travni serpni 1849 roku verhovnij pravitel diktator Ugorshini Iniciator stvorennya ugorskoyi nacionalnoyi armiyi lipen 1848 roku vidannya Deklaraciyi nezalezhnosti kviten 1849 roku yaka ogolosila pro pozbavlennya vladi Gabsburgiv Pislya pridushennya ugorskoyi revolyuciyi vijskami Rosiyi emigruvav spochatku do Osmanskoyi imperiyi a v 1851 roci do Angliyi zgodom do SShA ta Italiyi V emigraciyi zajmavsya publicistikoyu zaklikav do zvilnennya Ugorshini vid vladi Avstriyi Vistupav za stvorennya federaciyi u skladi Ugorshini Serbiyi Horvatiyi ta Rumuniyi Dlya cogo spilkuvavsya z nacionalnimi emigrantskimi kolami cih krayin Tisno kontaktuvav z italijskim revolyucionerom Dzh Madzini U 1859 roci pid chas zagostrennya vidnosin mizh Franciyeyu i Avstriyeyu na propoziciyu francuzkogo imperatora Napoleona III pochav gotuvati antiavstrijske povstannya v Ugorshini Stav odnim iz zasnovnikiv Ugorskogo nacionalnogo upravlinnya ugorskogo uryadu v ekzili Ale cherez pidpisannya u lipni 1859 roku mizh Franciyeyu i Avstriyeyu peremir ya ci plani ne buli zdijsnenni Prozhivav v Italiyi Zasudzhuvav ugorskih diyachiv yaki pidpisali u 1867 roci ugodi pro stvorennya dvoyedinoyi monarhiyi Avstro Ugorshini Ostanni roki zhittya tyazhko hvoriv zhiv u bidnoti ta samotnosti Vshanuvannya pam yatiU 1849 roci na suchasnij ploshi Sh Petefi v Uzhgorodi teritoriya Ugorshini na toj chas buv vstanovleno prizhittyevij pam yatnik V Ugorshini buli vipusheni moneti u chest Koshuta u 1947 sribna moneta u 5 forintiv u 2002 do 200 richchya z dnya narodzhennya monetu u 100 forintiv Vulicya Lajosha Koshuta u mistah Dnipro Krivij Rig Mukachevo Tyachiv Uzhgorod selah Gat Rakoshino Koson PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118565702 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Koshut Lajosh Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Daniel B Jozsef P Judit P Kepviselok es forendek a dualizmus kori Magyarorszagon Eger Liceum Kiado 2020 S 269 639 s ISBN 978 963 496 144 4 d Track Q112527214d Track Q115016832d Track Q20481380d Track Q115016773d Track Q115017525d Track Q167109 St Leger John Bartholomew Louis Kossuth in America 1851 1852 1961 Master s Theses Paper 983 Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 17 zhovtnya 2015 Arhiv originalu za 7 sichnya 2018 Procitovano 17 zhovtnya 2015 DzherelaVolodimir Ivanovich Vernadskij i Ukrayina T 1 kn 2 Volodimir Ivanovich Vernadskij Vibrani praci K 2011 584 s Gonchar B M Vsesvitnya istoriya Tekst navchalnij posibnik B M Gonchar M Yu Kozickij V M ta in Mordvincev 2 e vid vipr i dop Kiyiv Znannya 2002 565 s ISBN 966 620 124 0