Метрополітен Лозанни — один з видів громадського транспорту Лозанни, єдиний метрополітен Швейцарії.
Лозаннський метрополітен | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Швейцарія | ||
Місто | Лозанна | ||
Дата відкриття | 2008[2] | ||
Річний пасажиропотік | 39,4 млн. (2012) | ||
Оператор | d | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 2 | ||
Кількість станцій | 15 + 14 | ||
Довжина мережі | 7,8 км + 5,9 км | ||
Ширина колії | європейська колія | ||
| |||
Лозаннський метрополітен у Вікісховищі |
Експлуатується організацією , яка також експлуатує тролейбуси и автобуси в Лозанні, тому тарифна система метрополітену уніфікована з іншими видами міського транспорту; турнікеті відсутні.
Лінію М1 називають легким метро, а лінія M2 є . Після відкриття лінії M2 восени 2008 року Лозанна є найменшим містом в світі з повноцінним метрополітеном (раніше таким був Ренн, див. Реннський метрополітен).
Лінія M1
Історія
Лінія M1 була відкрита 24 травня 1991 року. Спочатку вона називалася «Південно-східний Лозаннський трамвай» (фр. Tramway du Sud-Ouest lausannois, TSOL), але пізніше її перейменували в метро. Проте лінія досі швидше нагадує швидкісний трамвай, ніж «важке» метро. На лінії є велика кількість переїздів зі шлагбаумами (таким чином лінія не відповідає такому критерію метро, як повна сегрегірованість від іншого транспорту). Проте на авторитетному сайті urbanrail.net метро в Лозанні позначено як повноцінний метрополітен (через лінії М2).
Особливості лінії
Довжина лінії M1 становить 7,8 кілометрів, лінія з'єднує центр Лозанни з передмістям Ренан (фр. Renens), кампусами Університету Лозанни і Федеральної політехнічної школи Лозанни. Невелика частина лінії проходить в тунелі (є три підземні станції) і по естакаді, але більша частина колії прокладена на рівні землі, на виділеній смузі. Лінія здебільшого одноколійна, з роз'їздами на станціях. Середній час поїздки по лінії — 19 хвилин. Інтервал руху — 10-15 хвилин по буднях і суботах і 20 хвилин по неділях.
Підземні ділянки:
- Від станції Lausanne-Flon до станції Vigie (відразу за Vigie лінія виходить з тунелю)
- Від станції Malley (тунель починається відразу перед станцією, станція підземна) до середини перегону між Malley і Bourdonnette
Ширина колії — стандартна (1435 мм), струмознімач верхній.
На лінії є п'ятнадцять станцій. У Лозанні кінцева станція метро поєднана з кінцевою станцією приміської вузькоколійної залізниці LEB (станція підземна, дворівнева. Метро і LEB використовують різні рівні). У Ренані кінцева станція метро поєднана зі станцією державних залізниць.
Станція | Особливості | Фото |
---|---|---|
Лозанна-Флон | ||
Vigie | ||
Montelly | ||
Provence | ||
Malley | ||
Bourdonnette | ||
UNIL-Dorigny | ||
Mouline | ||
UNIL-Sorge | ||
EPFL | ||
Bassenges | ||
Cerisaie | ||
Crochy | ||
Epenex | ||
Renens CFF |
Рухомий склад
На лінії M1 використовуються зчленовані двосекційні поїзда.
Лінія M2
Історія
Лінія M2 — друга лінія метрополітену, була відкрита в присутності міністра транспорту Швейцарії і керівництва міста 18 вересня 2008, пропрацювала три дні (18-21 вересня) безкоштовно, закрилася і остаточно запрацювала 27 жовтня 2008 року.
Попередником лінії М2 був фунікулер Лозанна — Уши, відкритий у 1877 році. У 1959 році лінія фунікулера була переобладнана в зубчасту залізницю, яка стала офіційно називатися метро. Більше половини лінії проходило на рівні землі, в зеленому коридорі.
Лінія зубчастої залізниці була закрита 22 січня 2006 року для переобладнання в лінію метрополітену. Рухомий склад був проданий в місто Віллар-де-Лан (Villard-de-Lans) для споруджуваної там зубчастої залізниці.
Проект М2 був розроблений в 2001 році за французькою технологією автоматизованого метро типу VAL. У 2002 році він був схвалений на референдумі і отримав фінансування. Після закриття зубчастої залізниці почалося будівництво лінії метро М2. На час будівництва метро пущений замінює маршрут автобуса MB (від фр. Métrobus), прямуючий в режимі експресу (не зупиняється на більшості зупинок).
Частиною траси лінії М2 є траса зубчастої залізниці (між станціями Ouchy і Flon). В продовження існуючого ділянки також ведеться будівництво нової, який буде доходити до передмістя Лозанни (фр. Epalinges).
Особливості лінії
Лінія М2 проходить здебільшого під землею (приблизно 70 % протяжності траси). На лінії використовують поїзда з гумовими шинами, так як використання класичних поїздів (з металевими колесами) неможливо через занадто великих ухилів на лінії. З технічної точки зору М2 найбільше походить на лінії 1 і 14 паризького метрополітену.
Довжина лінії складає шість кілометрів (з них півтора кілометри доводиться на трасу зубчастої залізниці), на лінії чотирнадцять станцій. Станція Flon є важливим транспортним вузлом: це станція пересадки між обома лініями метрополітену та приміської залізницею LEB.
Перепад висот становить 375 метрів, максимальний ухил досягає 12 %, середній — 5 %.
Лінія двоколійна, за винятком ділянки під вокзалом державних залізниць.
Запланований пасажиропотік по лінії — 6600 осіб на годину. Час поїздки по лінії від краю до краю — 18 хвилин. Інтервал: між станціями CFF Station і La Sallaz — 3 хвилини, на решті частини лінії — 6 хвилин.
Лінія функціонує в автоматичному режимі, на краях платформ станцій встановлені бар'єри безпеки з автоматичними дверима. Управління лінією здійснюється з одного диспетчерського пункту.
Депо розташоване поруч зі станцією Vennes.
Рухомий склад
На лінії М2 використовуються вагони, які є кілька зміненої модифікацією вагонів MP 89 паризького метрополітену. Потяги двовагонні. На лінії використовують п'ятнадцять поїздів.
Основні характеристики:
- Довжина поїзда: 30,68 м
- Довжина вагона: 15,34 м
- Ширина вагона: 2,45 м
- Висота вагона від рівня землі: 3,47 м
- Маса порожнього поїзда: 57316 кг
- Маса поїзда при максимальній наповненості (4 людини / кв.м): 72856 кг
- Ширина дверей: 1,65 м
- Висота дверей: 1,9 м
- Сидячих місць: 62
- Загальна пасажиромісткість
- При номінальному навантаженні (4 людини / кв.м): 222
- При повному навантаженні (6 осіб / кв.м): 314
- При максимальному навантаженні: (8 осіб / кв.м): 406
Перший поїзд був доставлений в Лозанну 2 березня 2006 року. Після цього поставлялося по два потяги в місяць. Спочатку поїзди розміщувалися в депо державних швейцарських залізниць. До кінця 2006 року було добудовано метродепо поруч зі станцією Vennes, і поїзди були перевезені туди.
Примітки
- . Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 17 лютого 2016.
- https://www.swissinfo.ch/eng/lausanne-underground-officially-opens/7000744
Ресурси Інтернету
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Métro Lausanne |
- Verkehrsbetriebe TL [ 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Métro Lausanne bei Urbanrail.net [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Métro Lausanne bei public-transport.net [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Metropoliten Lozanni odin z vidiv gromadskogo transportu Lozanni yedinij metropoliten Shvejcariyi Lozannskij metropolitenOpisKrayina ShvejcariyaMistoLozannaData vidkrittya2008 2 Richnij pasazhiropotik39 4 mln 2012 OperatordMarshrutna merezhaKilkist linij2Kilkist stancij15 14Dovzhina merezhi7 8 km 5 9 kmShirina koliyiyevropejska koliyaShema marshrutiv Lozannskij metropoliten u Vikishovishi Ekspluatuyetsya organizaciyeyu yaka takozh ekspluatuye trolejbusi i avtobusi v Lozanni tomu tarifna sistema metropolitenu unifikovana z inshimi vidami miskogo transportu turniketi vidsutni Liniyu M1 nazivayut legkim metro a liniya M2 ye Pislya vidkrittya liniyi M2 voseni 2008 roku Lozanna ye najmenshim mistom v sviti z povnocinnim metropolitenom ranishe takim buv Renn div Rennskij metropoliten Liniya M1Istoriya Liniya M1 bula vidkrita 24 travnya 1991 roku Spochatku vona nazivalasya Pivdenno shidnij Lozannskij tramvaj fr Tramway du Sud Ouest lausannois TSOL ale piznishe yiyi perejmenuvali v metro Prote liniya dosi shvidshe nagaduye shvidkisnij tramvaj nizh vazhke metro Na liniyi ye velika kilkist pereyizdiv zi shlagbaumami takim chinom liniya ne vidpovidaye takomu kriteriyu metro yak povna segregirovanist vid inshogo transportu Prote na avtoritetnomu sajti urbanrail net metro v Lozanni poznacheno yak povnocinnij metropoliten cherez liniyi M2 Osoblivosti liniyi Dovzhina liniyi M1 stanovit 7 8 kilometriv liniya z yednuye centr Lozanni z peredmistyam Renan fr Renens kampusami Universitetu Lozanni i Federalnoyi politehnichnoyi shkoli Lozanni Nevelika chastina liniyi prohodit v tuneli ye tri pidzemni stanciyi i po estakadi ale bilsha chastina koliyi prokladena na rivni zemli na vidilenij smuzi Liniya zdebilshogo odnokolijna z roz yizdami na stanciyah Serednij chas poyizdki po liniyi 19 hvilin Interval ruhu 10 15 hvilin po budnyah i subotah i 20 hvilin po nedilyah Pidzemni dilyanki Vid stanciyi Lausanne Flon do stanciyi Vigie vidrazu za Vigie liniya vihodit z tunelyu Vid stanciyi Malley tunel pochinayetsya vidrazu pered stanciyeyu stanciya pidzemna do seredini peregonu mizh Malley i Bourdonnette Shirina koliyi standartna 1435 mm strumoznimach verhnij Na liniyi ye p yatnadcyat stancij U Lozanni kinceva stanciya metro poyednana z kincevoyu stanciyeyu primiskoyi vuzkokolijnoyi zaliznici LEB stanciya pidzemna dvorivneva Metro i LEB vikoristovuyut rizni rivni U Renani kinceva stanciya metro poyednana zi stanciyeyu derzhavnih zaliznic Stanciya Osoblivosti Foto Lozanna Flon Vigie Montelly Provence Malley Bourdonnette UNIL Dorigny Mouline UNIL Sorge EPFL Bassenges Cerisaie Crochy Epenex Renens CFF Ruhomij sklad Na liniyi M1 vikoristovuyutsya zchlenovani dvosekcijni poyizda Liniya M2Istoriya Zubchasta zaliznicya Liniya M2 druga liniya metropolitenu bula vidkrita v prisutnosti ministra transportu Shvejcariyi i kerivnictva mista 18 veresnya 2008 propracyuvala tri dni 18 21 veresnya bezkoshtovno zakrilasya i ostatochno zapracyuvala 27 zhovtnya 2008 roku Poperednikom liniyi M2 buv funikuler Lozanna Ushi vidkritij u 1877 roci U 1959 roci liniya funikulera bula pereobladnana v zubchastu zaliznicyu yaka stala oficijno nazivatisya metro Bilshe polovini liniyi prohodilo na rivni zemli v zelenomu koridori Liniya zubchastoyi zaliznici bula zakrita 22 sichnya 2006 roku dlya pereobladnannya v liniyu metropolitenu Ruhomij sklad buv prodanij v misto Villar de Lan Villard de Lans dlya sporudzhuvanoyi tam zubchastoyi zaliznici Proekt M2 buv rozroblenij v 2001 roci za francuzkoyu tehnologiyeyu avtomatizovanogo metro tipu VAL U 2002 roci vin buv shvalenij na referendumi i otrimav finansuvannya Pislya zakrittya zubchastoyi zaliznici pochalosya budivnictvo liniyi metro M2 Na chas budivnictva metro pushenij zaminyuye marshrut avtobusa MB vid fr Metrobus pryamuyuchij v rezhimi ekspresu ne zupinyayetsya na bilshosti zupinok Chastinoyu trasi liniyi M2 ye trasa zubchastoyi zaliznici mizh stanciyami Ouchy i Flon V prodovzhennya isnuyuchogo dilyanki takozh vedetsya budivnictvo novoyi yakij bude dohoditi do peredmistya Lozanni fr Epalinges Osoblivosti liniyi Sklyani dveri uzdovzh platform Liniya M2 prohodit zdebilshogo pid zemleyu priblizno 70 protyazhnosti trasi Na liniyi vikoristovuyut poyizda z gumovimi shinami tak yak vikoristannya klasichnih poyizdiv z metalevimi kolesami nemozhlivo cherez zanadto velikih uhiliv na liniyi Z tehnichnoyi tochki zoru M2 najbilshe pohodit na liniyi 1 i 14 parizkogo metropolitenu Dovzhina liniyi skladaye shist kilometriv z nih pivtora kilometri dovoditsya na trasu zubchastoyi zaliznici na liniyi chotirnadcyat stancij Stanciya Flon ye vazhlivim transportnim vuzlom ce stanciya peresadki mizh oboma liniyami metropolitenu ta primiskoyi zalizniceyu LEB Perepad visot stanovit 375 metriv maksimalnij uhil dosyagaye 12 serednij 5 Liniya dvokolijna za vinyatkom dilyanki pid vokzalom derzhavnih zaliznic Zaplanovanij pasazhiropotik po liniyi 6600 osib na godinu Chas poyizdki po liniyi vid krayu do krayu 18 hvilin Interval mizh stanciyami CFF Station i La Sallaz 3 hvilini na reshti chastini liniyi 6 hvilin Liniya funkcionuye v avtomatichnomu rezhimi na krayah platform stancij vstanovleni bar yeri bezpeki z avtomatichnimi dverima Upravlinnya liniyeyu zdijsnyuyetsya z odnogo dispetcherskogo punktu Depo roztashovane poruch zi stanciyeyu Vennes Ruhomij sklad Poyizd dlya M2 v depo Vennes Na liniyi M2 vikoristovuyutsya vagoni yaki ye kilka zminenoyi modifikaciyeyu vagoniv MP 89 parizkogo metropolitenu Potyagi dvovagonni Na liniyi vikoristovuyut p yatnadcyat poyizdiv Osnovni harakteristiki Dovzhina poyizda 30 68 m Dovzhina vagona 15 34 m Shirina vagona 2 45 m Visota vagona vid rivnya zemli 3 47 m Masa porozhnogo poyizda 57316 kg Masa poyizda pri maksimalnij napovnenosti 4 lyudini kv m 72856 kg Shirina dverej 1 65 m Visota dverej 1 9 m Sidyachih misc 62 Zagalna pasazhiromistkist Pri nominalnomu navantazhenni 4 lyudini kv m 222 Pri povnomu navantazhenni 6 osib kv m 314 Pri maksimalnomu navantazhenni 8 osib kv m 406 Pershij poyizd buv dostavlenij v Lozannu 2 bereznya 2006 roku Pislya cogo postavlyalosya po dva potyagi v misyac Spochatku poyizdi rozmishuvalisya v depo derzhavnih shvejcarskih zaliznic Do kincya 2006 roku bulo dobudovano metrodepo poruch zi stanciyeyu Vennes i poyizdi buli perevezeni tudi Primitki Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2016 https www swissinfo ch eng lausanne underground officially opens 7000744Resursi InternetuVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Metro Lausanne Verkehrsbetriebe TL 19 lyutogo 2011 u Wayback Machine Metro Lausanne bei Urbanrail net 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Metro Lausanne bei public transport net 3 bereznya 2016 u Wayback Machine